14 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/4208/22
Провадження № 22-ц/4815/832/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,
секретар судового засідання - Маринич В. В.
учасники справи:
позивач за первісним позовом,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
позивач за первісним позовом,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та
піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради,
відповідач за первісним позовом,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах
неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ,
відповідач за первісним позовом,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Курганської Олени Вікторівни та представника ОСОБА_3 - адвоката Волошина Іллі Васильовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Харечка С.П. в м. Рівне о 10 годині 37 хвилин, повний текст рішення складено 28 березня 2025 року.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на спадкове майно. Свої позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, частки у квартирі (у якій проведена реконструкція з добудовою) та земельній ділянці в м. Рівне, частка у квартирі в м. Львові та інше рухоме майно. Заповіту ОСОБА_6 не залишив. Позивачі, як спадкоємці першої черги за законом після смерті батька, в установлений законом шестимісячний строк звернулася із заявами до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сохацької Олени Володимирівни, якою було заведено спадкову справу №34/2021, тому вони є спадкоємцями, які своєчасно прийняли спадщину, що стверджується довідками № 136/02-14 від 29.11.2021 р. та №137/02-14 від 29.11.2021 р. Іншими спадкоємцями за законом першої черги майна ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_3 та неповнолітня донька - ОСОБА_4 . На звернення як представника позивачів на підставі довіреностей про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 нотаріус видала свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2022 р. на грошові кошти та листом №32/02-14 від 21.03.2022 р. повідомила про неможливість видачі свідоцтв на інше майно спадкодавця і роз'яснила процедуру вирішення питання в судовому порядку. Із наявної у позивачів інформації, здобутої із відкритих джерел, до складу спадкового майна ОСОБА_6 належить наступне майно: одноповерховий трикімнатний будинок АДРЕСА_1 , загальна площа: 60,7 кв.м., житлова площа: 33,3 кв.м. (1/2частина); об'єкт незавершеного будівництва - реконструйована квартира пл. 170 кв.м. у АДРЕСА_1 (1/2 частина); земельна ділянка площа 0,0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (1/2 частина); грошові вклади у банках Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк», Акціонерне товариство «Приватбанк», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вкладені на ім'я спадкодавця та його дружини - ОСОБА_3 ( 1/2 частина); Автомобіль VOLKSWAGEN Модель: PASSAT, рік випуску 2018 (зареєстрований за випуску 2011 ( (зареєстрований за дружиною ОСОБА_3 ) (1/2 частина); квартира АДРЕСА_2 , зареєстрованій за дружиною ( ОСОБА_3 ) (1/2 частина); право інтелектуальної власності на комп'ютерну програму (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 , дата реєстрації 14.09.2009 p.).
З урахуванням заяви про збільшення я позовних вимог просити: 1) визнати недійсним Договір дарування транспортного засобу - автомобіля MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 p., від 12.08.2021 р. №5641/2021/2732522, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в Територіальному сервісному центрі МВС 5641 РЦС МВС в м. Рівне Рівненська область.; 2) залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині визнання за кожним із них права власності по 1/8 на автомобіль VOLKSWAGEN Модель: PASSAT Рік випуску: 2018 p., зареєстрований за ОСОБА_3 ; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 : одноповерховий трикімнатний будинок АДРЕСА_1 , загальна площа: 60,7 кв.м., житлова площа: 33, 3 кв.м. в розмірі - 1/8частина; об'єкт незавершеного будівництва (квартира пл.170 кв.м. у АДРЕСА_1 ) в розмірі - 1/8 частина; земельну ділянку площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі - 1/8 частина; вклади у банках за станом на дату смерті спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщені на рахунках на ім'я ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_3 у розмірі по 1/8 частині кожного вкладу у таких банках: Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк», Акціонерне товариство «Приватбанк», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»; автомобіль MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 p., зареєстрований за дружиною ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) в розмірі 1/8 частина; квартиру АДРЕСА_2 , зареєстрованій за дружиною ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частина; на належне ОСОБА_6 право на об'єкти авторського права та інтелектуальної власності - в розмірі ј частки, а саме: комп'ютерну програму (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 , дата реєстрації 14.09.2009р.); 4) визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 : одноповерховий трикімнатний будинок АДРЕСА_3 одноповерховий трикімнатний будинок АДРЕСА_1 , загальна площа: 60,7 кв.м., житлова площа: 33, 3 кв.м. в розмірі -1 /8частина; об'єкт незавершеного будівництва (квартира пл.170 кв.м. у АДРЕСА_1 ) в розмірі - 1/8 частина; земельну ділянку площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі - 1/8 частина; вклади у банках за станом на дату смерті спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщені на рахунках на ім'я ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_3 у розмірі по 1/8 частині кожного вкладу у таких банках: АТ «Перший Український Міжнародний банк», АТ «Приватбанк», АТ «Державний ощадний банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України»; автомобіль MERSEDES-BENZ Модель НОМЕР_2 , рік випуску 2011 p., зареєстрований за дружиною ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) в розмірі 1/8 частина; квартиру АДРЕСА_2 , зареєстрованій за дружиною ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частина: на належне ОСОБА_6 право на об'єкти авторського права та інтелектуальної власності - в розмірі 1/4 частки, а саме: комп'ютерну програму (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 , дата реєстрації 14.09.2009 р.).
ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2019 між ТОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» (Сторона-1) та її сином ОСОБА_5 , було укладено Попередній договір № 70/2, згідно з п. 1 якого Сторони зобов'язуються у строк до 31 березня 2021 року укласти Договір («Основний договір»), за яким Сторона-1 забезпечить передачу, а Сторона-2 набуде за плату (згідно умов цього Договору та Основного договору) право власності на квартиру, проектний номер АДРЕСА_4 . Плановий термін завершення будівництва 4 квартал 2020 року. Відповідно до п. 2 Попереднього договору, Сторони домовились, що Вартість продажу Квартири за Основним Договором складає 957 884 гривні, що є еквівалентом 38 048 доларів США без податку на додану вартість, виходячи з офіційного курсу гривні щодо долару США, встановленого Національним банком України, відповідної дати (дати оплати, дата розрахунку заборгованості тощо) за Попереднім Договором та/або Основним Договором. Відповідно до п. 4 Попереднього договору Сторона-2 зобов'язується сплатити Стороні-1 до моменту підписання Основного договору забезпечувальний платіж, що дорівнює повній Вартості продажу, визначеній цим Договором, в національній валюті України (гривні), в сумі 957 884 гривні, що є еквівалентом 38 048 доларів США. 22.02.2021 між ТОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» (Сторона 1), ОСОБА_5 (Сторона 2) та ОСОБА_3 (Новий покупець) було укладено Договір про заміну сторони у попередньому договорі № 70/2 від 20 серпня 2019 року. Станом на дату укладення Договору про заміну сторони у попередньому договорі № 70/2 від 20 серпня 2019 року, а саме станом на 22.02.2021, ОСОБА_5 було сплачено повну вартість квартири, а саме 1 005 394 грн. 18.06.2021 між ТОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), укладено Договір купівлі-продажу квартири, який було посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П., р.№ 1702. Зазначає, що у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. А тому повна вартість спірної квартири була сплачена за кошти ОСОБА_5 , який в подальшому відступив свої права та обов'язки за попереднім договором щодо купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 . Оскільки передача майнових прав ОСОБА_5 на підставі Договору про заміну сторони у попередньому договорі № 70/2 від 20 серпня 2019 року від 22.02.2021 відбулася безоплатно, то до таких правовідносин, відповідно, повинні застосовуватися положення про договір дарування. Крім того зазначає, що спадкодавець ОСОБА_6 був хворий на рак, що був виявлений у 2013 році. У 2014 році йому був встановлений кінцевий діагноз «лімфома з клітин мантійної зони, стадії IVB, масивне ураження кісткового мозку, виражена панцитопенія та спленомегалія». У зв'язку з цим весь час до смерті ОСОБА_6 проходив дороговартісне лікування. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, причина смерті - «неходжкінська лімфома» (онкологічне захворювання лімфатичної системи). При цьому діти померлого, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з батьком не спілкувалися та не брали участі ні у витратах на лікування, ні на його поховання. З огляду на зазначене, з відповідачів підлягають стягненню витрати на лікування спадкодавця. Всього понесено витрат на лікування в розмірі 315 205 грн. Оскільки такі витрати здійснено за рахунок коштів, набутих в період шлюбу, то з огляду на презумпцію рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, половина з цих витрат була понесена за рахунок належних відповідачу коштів, а саме 157 602,50 грн. Відповідно, відповідачі несуть витрати на лікування спадкодавця пропорційно розміру їх часток у спадщині, а саме по 1/4 - тобто по 39 400,63 грн. Окрім того, ОСОБА_3 понесено витрати на поховання спадкодавця в розмірі 20 250 грн., що становлять витрати на встановлення пам'ятника згідно накладної від 17.05.2022. Таким чином вважає, що відповідачі несуть обов'язок відшкодування таких витрат у розмірі по 1/4 від цієї суми, а саме по 5 062,50 грн. Просила суд визнати за нею, ОСОБА_3 , право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 39 400,63 грн. в якості відшкодування витрат на лікування, а також 5 062,50 грн. в якості відшкодування витрат на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 39 400,63 грн. в якості відшкодування витрат на лікування, а також 5 062,50 грн. в якості відшкодування витрат на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року первісний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- по 1/8 частині за кожним незавершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна (готовність 100%) - квартири АДРЕСА_5 загальною площею 147,4 кв.м. житловою площею 83, 2 кв.м., до якої належать тераса «а», гараж «Г», навіс «г», замощення «І», огорожа №1, ворота №2;
- по 1/8 частині за кожним земельної ділянки площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на авторські майнові права на Комп'ютерну програму «Програмне забезпечення «Proeess Builder» (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 , дата реєстрації 14.09.2009 р.) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3
- 41 031, 25 грн. компенсації вартості 1/8 частки автомобіль MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 р.
- 2062,50 дол. США - 1/8 частки від грошових коштів, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_3 в філії акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» на ім'я ОСОБА_3 , що за курсом НБУ на 17.03.2025 р. за курсом 41,5098 становить 85613,96 грн.
- 90 852, 78 грн. - 1/8 частки грошових коштів, які знаходились на картках ОСОБА_6 №№ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3
- 41 031, 25 грн. компенсації вартості 1/8 частки автомобіль MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 р.
- 2062,50 дол. США - 1/8 частки від грошових коштів, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_3 в філії акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» на ім'я ОСОБА_3 , що за курсом НБУ на 17.03.2025 р. за курсом 41,5098 становить 85613,96 грн.
- 90 852, 78 грн. - 1/8 частки грошових коштів, які знаходились на картках ОСОБА_6 №№ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: судовий збір сплачений ОСОБА_1 12 405, 00 грн., вартість інвентаризації 2129,00 грн., вартість експертизи 10 000,00 грн., вартість звіту про визначення ринкової вартості автомобіля 1500,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі: судовий збір сплачений ОСОБА_2 12405, 00 грн., вартість інвентаризації 2129,00 грн., вартість експертизи 10 000,00 грн., вартість звіту про визначення ринкової вартості автомобіля 1500,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 , право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 ;
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5026,97 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5026,97 грн.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.
Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Курганська Олена Вікторівна в поданій апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову. Зазначає, що висновки суду про наявність підстав для віднесення спірної квартири до особистої власності ОСОБА_3 зроблені без урахування норм матеріального права, які регулюють право особистої та спільної сумісної власності подружжя. Додає, що квартира АДРЕСА_2 загальною площею 45, 4 кв.м., житловою площею 15,2 кв.м в м. Львові була набута ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 18.08.2021 р., у п. 3.5 якого вказано, що Покупець стверджує, що цей договір укладається за згодою іншого з подружжя, про що подана заява справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом. Тобто, на цю квартиру поширюється презумпція спільного майна подружжя - ОСОБА_3 та її чоловіка - ОСОБА_6 , так як доказів належності коштів особисто ОСОБА_3 , чи отримання їх в порядку дарування чи спадкування суду не надано. Наполягає, що за наведеного 1/2 частка квартири є спадковим майном, і позивачі мають право на спадкування по 1/8 частини квартири після смерті їх батька. Вказує, що судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині було порушено норми процесуального права, а саме: суд зробив висновок про те, що ОСОБА_3 не компенсувала ОСОБА_5 коштів сплачених ним за попереднім договором, тому передача майнових прав на спірну квартиру відбувалася безоплатно - на підставі показів ОСОБА_5 допитаного як свідка, чим порушено вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України та ч.6 ст. 81 ЦПК України. Вважає, що при ухваленні рішення в оскаржуваній частині суд помилково керувався правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 910/7320/17, у правовідносинах які не є подібними, адже Договір від 22.02. 2021 про заміну сторони у Попередньому договорі № 70/2 від 20.08.2019 р. за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу, а не договором дарування майнових прав. Також місцевий суд всупереч вимогам п. 4 ч. 4 ст.263 ЦПК України не врахував при постановленні рішення в оскаржуваній частині правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.06.2024 р. по справі № 712/3590/22 провадження 61-14297сво23 про те, що «наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя». Звертає увагу на те, що всупереч вимогам ч.4 ст. 265 ЦПК України суд не вказав, чи були порушені та ким порушені права ОСОБА_3 , за захистом яких вона звернулась із зустрічним позовом та наголошує, що недоведення порушення права особи, за захистом якого вона звернулася до суду, є самостійною підставою відмови у позові. Додатково зазначає, що задоволення зустрічного позову в частині визнання квартири особистою власністю ОСОБА_3 спрямоване не лише на позбавлення права на її спадкування позивачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але і порушує права малолітньої ОСОБА_4 на спадкування майна батька, і призведене до звуження майнових прав дитини на майно. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/8 частині за кожним квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 2319576146101) загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 15,2 кв.м., в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 припинивши право власності на частину цієї квартири для ОСОБА_3 ; у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання за ОСОБА_3 права особистої власності на квартиру АДРЕСА_2 відмовити, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У поданому на цю апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_3 - адвокат Волошин І. В. вважає її надуманою та необґрунтованою і просить залишити без задоволення.
У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Волошин Ілля Васильович вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне в частині вирішення позовних вимог про:
1) визнання за позивачами права власності по 1/8 частині за кожним незавершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна (готовність 100%) - квартири АДРЕСА_5 , а також по 1/8 частині земельної ділянки площею 0,0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291;
2) стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів компенсації вартості 1/8 частки автомобіля MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 р.;
3) стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів по 90 852.78 грн. грошових коштів, які знаходились на картках ОСОБА_6 №№ НОМЕР_4 та
НОМЕР_5 ;
4) відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення з позивачів відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця
Вказує, що місцевим судом помилково застосовано до спірних правовідносин презумпцію спільності майна подружжя та пояснює, що позивачі не є суб'єктами права спільної власності майна подружжя, є дітьми спадкодавця, а спадкодавець за життя не оспорював, що майно є спільною власністю його та ОСОБА_3 .. Судом не також не враховано ту обставину, що придбання квартири та земельної ділянки по АДРЕСА_3 здійснювалося за згодою ОСОБА_3 як дружини ОСОБА_6 , про що зазначено в п. 8 договору купівлі-продажу від 01.11.2012 та при оформленні договору ОСОБА_6 не заявляв про те, що кошти, за які придбавалось майно по АДРЕСА_3 , є його особистою власністю. Доводить, що спадкодавцю належала половина від 1/2 оформленої за ним частки квартири та земельної ділянки, тобто 1/4 частки, а тому позивачі мають право на 1/16, а не на 1/8 частку у спадковому майні, що знаходиться по АДРЕСА_3 . Зазначає, що судом було помилково визнано за позивачами право власності на «незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна (готовність 100%) - квартиру АДРЕСА_5 », оскільки квартира на момент купівлі хоча й перебувала в стані реконструкції, однак її відчуження здійснювалося саме як квартири, а не об'єкта незавершеного будівництва. Заперечує правомірність стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів компенсації вартості 1/8 частки автомобіля MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 та пояснює, що 14.03.2025 представнику ОСОБА_3 адвокату Хмарук Ю.М. в електронний кабінет надійшла заява представника позивачів адвоката Курганської О.В. «про уточнення позовних вимог та обрання ефективного способу захисту», в якій позивачів просили, серед іншого, залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині визнання недійсним Договору дарування транспортного засобу - автомобіля MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 р від 12.08.2021 р.№5641/2021/2732522, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в Територіальному сервісному центрі МВС 5641 РЦС МВС в м. Рівне Рівненська область та визнання за позивачами права власності по 1/8 частині цього автомобіля за кожним, та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів по 41 031, 25 грн. компенсації вартості 1/8 частки автомобіля. Наголошує, що по суті така заява є одночасно і зміною предмета позову, і зміною підстави позову, що, за усталеною практикою Верховного Суду, не допускається. Вказує на помилковість стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів по 90 852,78 грн. коштів, що перебували на картках ОСОБА_6 та пояснює, що з карткового рахунку ОСОБА_6 № НОМЕР_4 на рахунок ОСОБА_3 було перераховано 52 006,01 грн, а не 68 583,44 грн. (особа, яка розпорядилася рештою
коштів (набула право власності на них), не встановлена; з карткового рахунку ОСОБА_6 № НОМЕР_5 на рахунок ОСОБА_3 перераховано 657 005,03 грн, а не 658 238,86 грн. Окрім того, 805 грн 14.09.2021 перераховані на інший картковий рахунок ОСОБА_6 , а тому не можуть бути двічі включені до спадкової маси. Таким чином, з ОСОБА_3 на користь позивачів підлягає стягненню по 88 525,75 грн (52 006,01 + 656 200,03) : 2 : 4).
В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця доводить, що вимоги і про стягнення грошових коштів у розмірі по 39 400,63 грн в якості відшкодування витрат на лікування ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі по 5 062,50 грн в якості відшкодування витрат на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. З наведених міркувань просить:
1) скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.03.2025 в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме по 1/8 частині за кожним незавершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна (готовність 100%) - квартири АДРЕСА_5 загальною площею 147,4 кв.м. житловою площею 83, 2 кв.м., до якої належать тераса «а», гараж «Г», навіс «г», замощення «І», огорожа №1, ворота №2; по 1/8 частині за кожним земельної ділянки площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині;
2) скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.03.2025 в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 по 41 031,25 грн. компенсації вартості 1/8 частки автомобіль MERSEDES-BENZ Модель НОМЕР_2 , рік випуску 2011, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині;
3) рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.03.2025 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів по 90 852,78 грн. грошових коштів, які знаходились на картках ОСОБА_6 №№ НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , змінити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 88 525,75 грн грошових коштів, які знаходились на картках ОСОБА_6 №№ НОМЕР_4 та 5168745604690518.
4) скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.03.2025 в частині відмови в задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення про задоволення відповідних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 39 400,63 грн в якості відшкодування витрат на лікування, а також 5 062,50 грн в якості відшкодування витрат на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 39 400,63 грн в якості відшкодування витрат на лікування, а також 5 062,50 грн в якості відшкодування витрат на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
5) в решті рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.03.2025 залишити без змін;
6) вирішити питання про розподіл судових витрат.
На апеляційну скаргу ОСОБА_3 представник позивачів за первинним позовом - адвокат Курганська О. В. подала відзив, у якому вважає її надуманою та необґрунтованою і просить залишити без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У даній справі рішення суду першої інстанції в частині:
- визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на авторські майнові права на Комп'ютерну програму «Програмне забезпечення «Proeess Builder» (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 , дата реєстрації 14.09.2009 р.) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2062,50 дол. США - 1/8 частки від грошових коштів, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_3 в філії акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» на ім'я ОСОБА_3 , що за курсом НБУ на 17.03.2025 р. за курсом 41,5098 становить 85613,96 грн.
- стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 2062,50 дол. США - 1/8 частки від грошових коштів, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_3 в філії акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» на ім'я ОСОБА_3 , що за курсом НБУ на 17.03.2025 р. за курсом 41,5098 становить 85613,96 грн.,
сторонами не оспорюється, а тому, в порядку ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Курганська Олена Вікторівна не підлягає до задоволення, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Волошина Іллі Васильовича слід задовольнити частково.
Судом встановлено: спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , видане повторно 11.11.2021 р., актовий запис №1570.
ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 23.11.2007 p. до дня смерті, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 23.11.2007.
ОСОБА_6 є батьком позивачів за первинним позовом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації, наданої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О. В. у довідці від 29.11.2021 р., із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулись спадкоємці першої черги син та дочка від першого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , неповнолітнія дочка ОСОБА_4 .
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом 21.03.2022 року ОСОБА_3 (дружині ОСОБА_6 ), неповнолітній ОСОБА_4 (дочці ОСОБА_6 ), ОСОБА_1 (сину ОСОБА_6 ) та ОСОБА_2 (дочці ОСОБА_6 ) видано свідоцтво про право на спадщину на грошові кошти, які знаходились на рахунках ОСОБА_6 у АТ "Державний експортно-імпортний банк України", АТ "ПУМБ", та АТ КБ "Приватбанк".
Листом №32/02-14 від 21.03.2022 р. приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сохацька О.В. повідомила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтв на інше майно спадкодавця і роз'яснила процедуру вирішення питання в судовому порядку.
Як визначено ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Із зазначеного вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , отримавши відмову в оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку на решту спадкового майна, звернулись до суду з позовом, просили визнати за ними право на:
- по 1/8 частині в одноповерховому трикімнатному будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 60,7 кв.м.;
- по 1/8 частині в об'єкті незавершеного будівництва, загальнгою площею 170 кв.м. у АДРЕСА_1 ;
- по 1/8 частині земельної ділянки, площею 0,0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- по 1/8 частині вартості автомобіля MERSEDES-BENZ Модель А180, рік випуску 2011 p., зареєстрований за ОСОБА_3 ;
- по 1/8 частині на квартиру АДРЕСА_2 .
Спадкоємець ОСОБА_3 , що діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , заперечила, що майно, на частку якого претендують позивачі, належало спадкодавцю на день його смерті, тобто входило у спадкову масу. Вказує, що спірні квартира та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 були придбані у спільну часткову власність на підставі договорів купівлі-продажу її чоловіком, ОСОБА_6 за спільні кошти подружжя, та їхнім малолітнім сином ОСОБА_7 , тому спадщина відкрилась тільки на частину цього майна; незавершене будівництво - реконструкція квартира по АДРЕСА_1 не може бути об'єктом спадкування, оскільки не проведено державну реєстрацію права власності; автомобіль MERCEDES-BENZ А180, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі договору дарування № 5641/2021/2732522 від 12.08.2021 і не може бути успадкований. ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, вказуючи, що квартира АДРЕСА_2 є її особистою приватною власністю та просила стягнути на її користь відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця.
Тобто, між стороними виникли правовідносини щодо спадкування майна і в межах розгляду спору підлягає доказуванню на яке саме рухоме, нерухоме майно відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_6 .
Щодо права на спадкування нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа: 60,7 кв.м., житлова площа: 33, 3 кв.м.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що за адресою АДРЕСА_1 відкрилась спадщина на 1/2 частину реконструйованої квартири, загальною площею 147,4 кв.м., житловою площею 83, 2 кв.м., до якої належать тераса «а», гараж «Г», навіс «г», замощення «І», огорожа №1, ворота №2 та 1/2 частина земельної ділянка, на якій вона розміщена 0,0474 га з кадастровим номером 5610100000:01:039:0291, і спадкоємці мають право на спадкування по 1/8 реконструйованої кварти.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
01.11.2012 р. на підставі Договору купівлі-продажу р. №3480 ОСОБА_6 , який діяв в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_8 згідно розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації №695 від 20.08.2012 р. та за згодою дружини ОСОБА_3 набули у власність у рівних частках кожний земельну ділянку площею 0,0474 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:039:0291 за ціною продажу - ринковою вартістю 141 968, 00 грн.
01.11.2012 р. на підставі Договору купівлі-продажу р. № 3477 ОСОБА_6 , який діяв в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_8 , згідно розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації №665 від 14.08.2012 р. та за згодою дружини ОСОБА_3 набули у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_5 , яка складається із трьох жилих кімнат, жила площа становить 33,3 кв.м., загальна площа становить 60,7 кв.м. поверх перший, до зазначеної квартири належить гараж «Б 1», огорожа №1, ворота з хвірткою №1.
Вказане нерухоме майно спадкодавець набув під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 .
Вирішуючи спір у цій частині вимог, суд першої інстанції вказав, що спадкодавець ОСОБА_6 на придбання 1/ 2 частини квартири та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , витратив не спільні кошти подружжя, а особисті, оскільки ним 25.08.2012 p. відчужено частину житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 , що перебували у його особистій власності.
Судом першої інстанції не враховано положення, закріплені у статті 60 Сімейного кодексу України, де зазначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 60 СК України містить презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільної сумісної власності на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.08.2012 p., реєстр. № 1512, укладеного між ОСОБА_6 , який діяв від свого імені та від імені малолітнього сина ОСОБА_7 , як продавці, та ОСОБА_9 (покупець) продавці відчужили житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 за ціною продажу 404 347, 00 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.08.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 , який діяв від свого імені та від імені малолітнього сина ОСОБА_7 як продавці та ОСОБА_9 , продавці відчужили земельну ділянку на якій розміщений житловий будинок площею 0,0875 га кадастровий номер 5624681500:03:017:0502 за ціною 141 968, 00 грн.
У постанові від 22.01.2020 у справі №711/2302/18 (провадження № 61-13953св19) Верховний Суд вказав, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
У п. 8 Договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 від 01.11.2012 р. реєстраційний номер 3477 зазначено: даний договір укладається за згодою дружини ОСОБА_3 за її письмоваою заявою.
В п. 1.6 Договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 01.11.2012 реєстраційний номер 3480 зазначено, що дана земельна ділянка придбавається ОСОБА_6 за згодою його дружини, що підтверджується її заявою.
Умови договорів від 01.11.2012 року купівлі-продажу квартири та земельної ділянки вказують, що майно придбане за згодою дружини покупця, і не містять інформації щодо використання особистих коштів ОСОБА_6 на придбання цієї нерухомості.
Зазначене дає підстави для висновку, що частина квартири та земельної ділянки по АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_6 за спільні сумісні кошти подружжя.
ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ? належну йому частину будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 18.07.2016 р. успадкувала мати - ОСОБА_3 , що стверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом реєстр. №254, реєстр. № 253.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Тобто, після смерті ОСОБА_6 спадщина відкрилась на частину будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Відтак вимоги позивачів за первинним позовом щодо земельної ділянки та картири загальна площа: 60,7 кв.м., житлова площа: 33, 3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підлягають частковому задоволенню по 1/16 частці за кожним.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , мають право по 1/8 частки на незавершене будівництво (реконструкцію) квартири АДРЕСА_5 , загальною площею квартири 147,4 кв.м., житловою площею 83, 2 кв.м.
Згідно Договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 від 01.11.2012 р., реєстраційний номер 3477, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали картиру в АДРЕСА_1 , загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 33, 3 кв.м.
У пункті 3 договору вказано, що проводиться реконструкція квартири з розширенням згідно розпорядження голови міста Рівне №776-р від 04.04.2002 р.
Дозвіл на виконання будівельних робіт (а.с. 64 т. 3) по реконструкції спірної квартири АДРЕСА_7 був виданий попередньому власнику ОСОБА_10 на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 72 від 08.04.2002 року.
За заявою спадкодавця від 06.12.2012 року Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Будівельний паспорт на право реконструкції квартири по АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_6 .
Однак, на час відкриття спадщини у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну квартиру зареєстровано: жила площа становить 33,3 кв.м., загальна площа становить 60,7 кв.м. поверх перший, до зазначеної квартири належить гараж «Б 1», огорожа №1, ворота з хвірткою №1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 976953656101.
Іншого нерухомого майна за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.
Суд першої інстанції, визнавши право власності на спадкове майно - об'єкт незавершеного будівництва, вказав, що такі вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 , виготовленого Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради, квартира має такі характеристики: загальна площа квартири 147,4 кв.м., житлова площа 83, 2 кв.м., до квартири належать тераса «а», гараж «Г», навіс «г», замощення «І», огорожа №1, ворота №2.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції не врахував, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такий об'єкт нерухомого майна не зареєстрованнй. Окрім цього, висновок експерта про ступінь готовності реконструйованої квартири виготовлений станом на квітень 2024 року, що унеможливлює визначити, в якому стані на день відкриття спадщини пербувала квартира по АДРЕСА_1 , які реконструційні роботи були зроблені станом на 06.07.2021 року, а які станом на квітень 2024 року.
Також судом не враховано положення статті 331 ЦК України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 4 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 зробив висновок, якщо спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Верховний Суд виходить з того, що якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки, як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.
В цій частині рішення суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.08.2021 р. по справі № 359/3859/17, провадження 61-437св20 про те, що «об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток». Однак, суд не врахував, що у цій справі суди розглядали спір між подружжям про поділ спільного сумісного майна і така правовова позиція не може бути застосована у правовідносинах щодо спадкування.
З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права частки на спадкове майно - об'єкт незавершеного будівництва (реконструкція квартири АДРЕСА_5 ) не можуть бути задоволені.
ОСОБА_3 не оспорюється рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 права на кошти, які перебували на карткових рахунках спадкодавця на день його смерті. Однак, у своїй апеляційній скарзі вказує, що сума стягнення не відповідає наявним у матеріалах справи доказам і підлягає стягненню на кожного не по 90 852, 78 грн., а по 88 577,75 грн., що становить 1/8 частину коштів, які перебували на карткових рахунках ОСОБА_6 на день його смерті. Такі доводи апеляційної скарги підтверджені доказами.
Місцевим судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 готівкові кошти перебували на його карткових рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_4 , що входить у спадкову масу. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 перераховувала кошти на свої рахунки. Так, з картки НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_3 перераховано 52 006,01 грн., з картки НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_3 перераховано 657 005,03 грн. Відтак, 1/2 грошових коштів на картках спадкодавця, які ОСОБА_3 використала після його смерті, мають бути успадковані по 1/8 частці. Оскільки ОСОБА_3 використала кошти одноособово, то позивачі за перевісним позовом мають право на 1/8 частку по 88 525, 75 грн. ((52 006,01 грн. + 657 005,03 грн.) : 2 : 4) і ці кошти мають бути стягнуті із ОСОБА_3 .
Щодо відмови судом першої інстанції у позовних вимогах ОСОБА_3 про відшкодування з інших спадкоємців витрат на лікування спадкодавця та витрат на поховання (встановлення пам'ятника). Апеляційний суд зазначає, що такі висновки суду першої інстанції суперечать положенням ст. 1232 ЦК України та наявним у матеріалах справи доказам.
Стаття 1232 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Спадкоємці мають відшкодувати розумні витрати, які були понесені іншими спадкоємцями або іншою особою на ці потреби. Витрати на догляд, лікування можуть бути стягнуті не більше ніж за три роки до смерті.
Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.
У 2014 році спадкодавцю встановлений діагноз «лімфома з клітин мантійної зони, стадії IVB, масивне ураження кісткового мозку, виражена панцитопенія та спленомегалія». Відповідно до наявних у матеріалах справи документах з 2014 року до смерті ОСОБА_6 проходив дороговартісне лікування. Позивач ОСОБА_3 вказує у вимогах, що витратах на лікування, та поховання понесла вона із спільних сумісних коштів подружжя, а тому, половина цих витрат має бути покладена порівну на всіх спадкоємців, оскільки вони участі у лікуванні та похованні батька не брали. Всього понесено витрат на лікування в розмірі 315 205 грн., а половина з цих витрат була понесена за рахунок належних їй коштів, а саме 157 602,50 грн. Відповідачі несуть витрати на лікування спадкодавця пропорційно розміру їх часток у спадщині, а саме по 1/4 - тобто по 39 400,63 грн. Окрім того, ОСОБА_3 понесено витрати на придбання пам'ятника в розмірі 20 250 грн. згідно накладної від 17.05.2022. Таким чином вважає, що відповідачі несуть обов'язок відшкодування таких витрат у розмірі по 1/4 від цієї суми, а саме по 5 062,50 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Отже, встановлення надгробного пам'ятника, що є облаштуванням місця поховання відповідно до звичаїв, є одним із видів заходів (дій), що стосуються поховання померлого.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 409/656/19 наголосив, що при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, у тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.
Відмовляючи у задоволенні вимог про відшдодування витрат на лікування та поховання спадкодавця, суд першої інстанції вказав, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 зверталася до позивачів щодо встановлення пам'ятника померлому ОСОБА_6 , а відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУПФУ в Рівненській області від 08.09.2022 р. № 1700-0503-7/46113 на поховання ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 для ОСОБА_3 була виплачена допомога в сумі 11798, 26 грн.
Такий висновок суд зробив без належної оцінки документів, наданих ОСОБА_3 до зустрічної позовної заяви, і які містяться на а.с. 119-146 т.1. Як видно з вказаних доказів дороговартісні ліки придбавав ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , в деяких документах відсутні прізвища покупця. На думку апеляційного суду, такі докази є належними, оскільки медичні препарати, придбані за долученими документами, відповідно до епікрізів призначені для лікування ОСОБА_6 .. Також накладна б/н від 167.05.2022 підтверджує витрати ОСОБА_3 за елементи пам'ятника в сумі 20250 грн.
В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, визначених ст.. 1232 ЦК України, у повному обсязі, оскільки позивачі за первісним позовом не приїздили на поховання батька, участі у витратах не брали, а відшкодування витрат на поховання ОСОБА_3 пред'явила тільки щодо пам'ятника.
Щодо рішення суду про визнання особистою приватною власністю нерухомого майна за ОСОБА_3 ..
Судом першої інстанції задоволено зустрічні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_2 її особистою приватною власністю.
Заперечуючи вказаний висновок, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Курганська О. В. вказувала, що такий висновок суду про віднесення спірної квартири до особистої власності ОСОБА_3 зроблений без урахування норм права, які регулюють право особистої та спільної сумісної власності подружжя. Алелянт посилається на те, що спірна квартира набута ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 18.08.2021 року і у п. 3.5 вказано, що договір укладається за згодою іншого з подружжя, про що подана заява справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом, тобто, на цю квартиру поширюється презумпція спільного майна подружжя.
Вказані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і не спростовують законний висновок суду першої інстанції.
Судом першої інстанції достовірно встановлено: 20.08.2019 між ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» та ОСОБА_5 , було укладено Попередній договір № 70/2, згідно з п. 1 якого Сторони зобов'язуються у строк до 31 березня 2021 року укласти Договір («Основний договір»), за яким ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» забезпечить передачу, а ОСОБА_5 набуде за плату право власності на квартиру, проектний номер АДРЕСА_4 .
Вартість продажу квартири за Основним Договором складає 957 884 грн., що є еквівалентом 38 048 доларів США. Сторони домовились, що остаточна Вартість продажу буде визначатись на момент укладення Основного Договору, виходячи з фактичної площі Квартири згідно з даними технічного паспорту, за ціною за 1 квадратний метр площі Квартири в національній грошовій одиниці України - гривні, що є еквівалентною: 820 доларів США, без податку на додану вартість.
22.02.2021 між ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» та ОСОБА_5 й ОСОБА_3 (Новий покупець) було укладено Договір про заміну сторони у попередньому договорі № 70/2 від 20 серпня 2019 року.
Згідно з п. 1 Договору Первісний покупець уступає (передає), а Новий покупець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань Покупця (Сторони 2) за Попереднім Договором № 70/2 від 20 серпня 2019 року, з усіма змінами та доповненнями укладеним між Первісним покупцем та Продавцем, з моменту набрання чинності цього Договору.
Згідно з п. 3 Договору усі кошти, сплачені Первісним Покупцем на рахунки Продавця за Попереднім Договором № 70/2 від 20 серпня 2019 року, поверненню не підлягають, враховуватимуться Продавцем в рахунок зобов'язань Нового покупця.
За умовами п. 4 Договору Сторони погоджуються, що взаємні зобов'язання Первісного Покупця та Нового Покупця, які виникають (можуть виникати) з факту укладення цього Договору, будуть врегульовані ними на власний розсуд. Відповідно до абз. 3 п. 6 Договору Сторони підтверджують, що повна вартість об'єкта купівлі-продажу в національній валюті України (гривні) становить 1 005 394 гривні.
Наявними у матеріалах справи квитанціями доведено, що момент укладення Договору про заміну сторони у попередньому договорі № 70/2 від 20 серпня 2019 року. Станом на 22.02.2021 ОСОБА_5 було сплачено повну вартість квартири, а саме 1 005 394 грн. Зазначене підтверджено наступними квитанціями: від 10.11.2019 на суму 93 285 грн., від 10.02.2020 на суму 93 242 грн., від 10.04.2020 на суму 103 590 грн., від 12.07.2020 на суму 102 375 грн., від 12.10.2020 на суму 107 903 грн., від 11.12.2020 на суму 106 830 грн., від 17.02.2021 на суму 105 812 грн., від 22.02.2021 на суму 5 002 грн.
Факт оплати ОСОБА_5 на користь ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» повної вартості квартири, проектний номер АДРЕСА_4 , підтверджується листом ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» за вих. № 19/05/2022 від 19.05.2022.
18.06.2021 між ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» (Сторона 1) та ОСОБА_3 , укладено Договір про зарахування зустрічних вимог, відповідно до п. 2 якого на виконання Попереднього договору та додатків до нього Сторона 2 фактично сплатила, з урахуванням еквіваленту в доларах США, забезпечувальний платіж в сумі 984 750 гривень. Згідно з п. 4 Договору Сторони дійшли до взаємною згоди про те, що з моменту підписання даного Договору обов'язок Сторони 2 по сплаті в 984 750 грн. в якості оплати вартості (часткової вартості) об'єкта купівлі-продажу є виконаним в повному обсязі. Сторони дійшли до взаємної згоди що кошти 984 750 гривень, отримані Стороною 1 в якості забезпечувального платежу, підлягають зарахуванню в якості оплати вартості (часткової вартості) об'єкта купівлі-продажу.
18.06.2021 між ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів» та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Львівської області Новосад О. П., реєстр. № 1702. Згідно з п. 2.1 Договору за погодженням Сторін продаж вчинено за ціну 984 750,00 гривень. Розрахунок проведено до підписання цього Договору шляхом перерахування Покупцем коштів, зазначених в п. 2.1 цього Договору, на рахунок Продавця (п. 2.2).
Зазначеним підтверджено, що розрахунок за квартиру проведено ОСОБА_5 до переведення прав покупця на ОСОБА_3 .. У Договорі від 22.02.2021 між ТзОВ «Агенція нерухомості «Грінвіль парк Львів», ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про заміну сторони у попередньому договорі не передбачено, що заміна сторони покупця відбулась оплатно.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_2 її особистою приватною власністю.
Щодо рішення суду про стягнення грошової компенсації за їх частку у спадковому майні - автомобіль MERCEDES- BENZ А 180, 2011 року випуску VIN № НОМЕР_8 . Апеляційний суд важає, що висновки місцевого суду у цій частині є законними.
Судом встановлено: автомобіль MERCEDES- BENZ А 180, 2011 року випуску VIN № НОМЕР_8 був набутий на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , в період перебування у шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_6 , тобто є спільною сумісною власністю подружжя. На момент відкриття спадщини автомобіль подружжя не відчужило, а тому вказане майно входить успадкову масу.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Волошин І. В. у своїй апеляційній скарзі заперечив законність рішення про стягнення з довірительки на користь позивачів грошової компенсації по 1/8 частці вартості автомобіля MERCEDES- BENZ А180, що становить 41 031, 25 грн.
Аргументи апеляційної скарги щодо заперечень висновків суду у цій частині зводяться до того, що представником позивачів адвокатом Курганською О. В. заявою від 14.03.2025 одночасно змінено предмет і підстави позову, і така зміна, за усталеною практикою Верховного Суду, не допускається.
Апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність таких аргументів, оскільки предметом спору у цих позовних вимогах є право на спадщину - по 1/8 частці спірного автомобіля. Встановлено, що автомобіль був подарований ОСОБА_3 своєму сину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто, після відкриття спадщини, і позивачі за перевинним позовом мають право на цю частку у спадковому майні, отримати яку виявили бажання у грошовій компенсації.
Ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ А180, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_8 , станом на 01.01.2025 становить 328 250,00 грн., що підтверджується Звітом № 001/2025 від 06.02.2025 р., виконаним ФОП ОСОБА_11 .. Оскільки, у зв'язку із відчуження без згоди позивачів автомобіля, вказане спадкове майно вибуло до іншої особи, то ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право на грошову компенсацію у розмірі по 1/8 частині від дійсної вартості майна на час розгляду справи - по 41 031,25 грн. Такий спосіб захисту відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 р. по справі № 125/2157/19, провадження № 14- 40цс21.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_3 за подачу апеляційної скарги оплатила 14 495, 86 грн. Вимоги її апеляційної скарги задоволено частково, з розрахунку у відсотковому відношенні на 92,4%. З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає відшкодуванню ОСОБА_3 її витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у відповідності до задоволення вимог скарги в сумі 13 394,17 грн. Ці витрати слід покласти порівну на позивачів за первинним позовом.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Курганської Олени Вікторівни залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Волошина Іллі Васильовича задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року скасувати в частині:
- визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/8 частині за кожним незавершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна (готовність 100%) - квартири АДРЕСА_5 загальною площею 147,4 кв.м. житловою площею 83, 2 кв.м., до якої належать тераса «а», гараж «Г», навіс «г», замощення «І», огорожа №1, ворота №2.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання у порядку спадкування право по 1/8 частині за кожним незавершеного будівництвом об'єкта нерухомого майна (готовність 100%) - квартири АДРЕСА_5 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 1/8 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_5 , яка складається із трьох жилих кімнат, жила площа становить 33,3 кв.м., загальна площа становить 60,7 кв.м. поверх перший, до квартири належить гараж «Б-1», огорожа № 1, ворота з хвірткою № 1, задовольнити частково:
- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/16 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_5 , яка складається із трьох жилих кімнат, жила площа становить 33,3 кв.м., загальна площа становить 60,7 кв.м. поверх перший, до зазначеної квартири належить гараж «Б-1», огорожа № 1, ворота з хвірткою № 1.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/8 частині за кожним земельної ділянки площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) змінити, позовні вимоги в цій частині задовольнити частково:
- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/16 частині за кожним земельної ділянки площею 0, 0474 га, кадастровий номер 5610100000:01:039:0291, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 частини грошових коштів, які знаходились на карткових рахунках ОСОБА_6 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , в рахунок вартості спадкового майна, після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінити, зменшивши розмір стягнення:
- на користь ОСОБА_1 з «90 852 (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 78 копійок» на «88 575 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 75 копійок», що становить 1/8 частку грошових коштів, які знаходились на карткових рахунках ОСОБА_6 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 ;
- на користь ОСОБА_2 з «90 852 (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 78 копійок» на «88 575 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 75 копійок», що становить 1/8 частки грошових коштів, які знаходились на карткових рахунках ОСОБА_6 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 .
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення витрати на лікування та поховання спадкодавця - ОСОБА_6 , скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частину витрати на лікування спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 39 400 (тридцять дев'ять тисяч чотириста) гривень 63 копійки та частину витрат на поховання (встановлення пам'ятника) у сумі 5 062 (п'ять тисяч шістдесят дві) гривні 50 копійок.
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частину витрати на лікування спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 39400 (тридцять дев'ять тисяч чотириста) гривень 63 копійки та частину витрат на поховання(встановлення пам'ятника) у сумі 5 062 (п'ять тисяч шістдесят дві) гривні 50 копійок.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 половину вартості витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 6 697 (шість тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 половину вартості витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 6 697 (шість тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 08 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Гордійчук С. О.
Хилевич С. В.