Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/758/25
номер провадження 2/695/1053/25
17 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Сизька Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який в подальшому уточнила, про зміну способу стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2020, винесеним у справі № 695/2116/20, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1 159 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Однак, з часу винесення цього рішення пройшов значний проміжок часу, за який суттєво змінилась соціально-економічна ситуація в країні, змінилися ціни на продукти харчування, одяг, взуття, лікування, навчання, що не потребує доказування в силу ч. 3 ст. 28 ЦПК України. Вказане призвело до погіршення матеріального стану позивача та матеріального забезпечення дитини. В порівнянні з 2020 роком подорожчали усі продукти харчування, одяг, комунальні послуги, має місце значна інфляція, яка знецінила розмір аліментів. Збільшився курс американського долара до гривні, зросла середня заробітна плата. Змінився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, витрати на дітей зросли в умовах збільшення рівня цін, змінився вік дитини, а відповідно зросли потреби у забезпеченні її необхідним для проживання, харчування, лікування та іншого. Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» мінімальна заробітна плата в Україні складає 8000 грн. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає 2920 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 грн.; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.. Згідно з ч. 2 ст. 82 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відтак, згідно вимог чинного законодавства України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років складає 1 598 грн., що не відповідає визначеному судом розміру аліментів. Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України, що розміщені на її офіційному сайті, середня заробітна плата штатних працівників у 2022 році у Черкаської області складала 12 311 грн. на місяць. При цьому, за останні роки ці дані змінилися (збільшилися), однак внаслідок воєнного стану не оприлюднюються. Нарахування аліментів безробітним згідно ст. 195 СК України визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Відтак, безробітна особа в Черкаській області в безспірному порядку має сплачувати на одну дитину не менше 3077,75 грн. на місяць, що складає 1/4 доходу від середньої заробітної плати відповідного працівника. Тобто закон встановлює для безробітного вимоги щодо сплати аліментів в рази більше ніж нині сплачує відповідач, що свідчить про невідповідність розмір сплачуваних відповідачем аліментів умовам життя дитини. Відповідачем за останніх п'ять років не вживалося відповідних заходів на покращення добробуту свого сина, що є грубим порушенням ним своїх обов'язків. Адже не залежно від реального доходу батька він має обов'язок утримувати дитину в достатньому розмірі для її нормального розвитку. Сплата відповідачем аліментів у визначеному судом розмірі на сьогодні, порушує принцип рівності обов'язку батька та матері по утриманню своєї дитини, оскільки дитина фактично перебуває на утриманні позивача. Згідно змісту рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 695/216/20 відповідач станом на час розгляду справи не працював та вказував, що його дохід вкрай незадовільний та нестабільний, а тому він не в змозі сплачувати аліменти. Зазначене було враховано судом при визначенні розміру аліментів у 2020 році. Нині матеріальний стан відповідача змінився, він перебуває у лавах Збройних Сил України, отримує заробітну плату, що дозволяє йому утримувати сина із врахуванням витрат, що відповідають дійсним реаліям життя та розвитку дитини. Натомість дохід позивача є незначним. Отримуваних позивачем коштів, на фоні збільшення рівня цін, недостатньо для гармонійного розвитку дитини. Нині спільному з відповідачем сину виповнилося 17 років, він готується до вступу і це також потребує значних витрат. Оскільки із відповідачем не вдалося добровільно домовитися про зміну розміру аліментів, позивач змушена вирішувати зазначене питання у судовому порядку.
Враховуючи викладене вище, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2020 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.05.2025 у задоволені клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Дмитра Борисовича про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 08.08.2025 прийнято уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 . У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено. У задоволені клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Дмитра Борисовича про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 07.10.2025 у задоволенні усного клопотання про поновлення строку для подачі клопотання про витребування доказів від 06.10.2025 відмовлено. Клопотання про витребування доказів та про приєднання письмових доказів від 06.10.2025 залишено без задоволення.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просили їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що коштів, які сплачує відповідач на утримання дитини не вистачає. Має намір виїхати за кордон разом з дитиною, але коштів, щоб оформити дитині закордонний паспорт не має.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сизько Д.Б. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Вказав, що відповідач є військовослужбовцем. Під час проходження військової служби, відповідач отримав поранення та перебував у госпіталях, після чого є особою з інвалідністю. Син з відповідачем не спілкується і не підтримував батька. На даний час у відповідача погіршився матеріальний стан та стан здоров'я, оскільки у зв'язку із травмою він втратив 50 % працездатності. Для правильного вирішення питання щодо можливості збільшення розміру стягнутих з ОСОБА_2 аліментів, позивачу необхідно було б довести на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів наявність юридично важливих обставин та фактів, визначених нормами ст.192 СК України, які б підтверджували саме покращення матеріального стану платника аліментів та поліпшення стану його здоров'я, та/або зміну сімейного стану відповідача, що б також якимось чином надавало йому більш широкі можливості для утримання спільної з ОСОБА_1 дитини. Також позивачу варто було б довести погіршення власного матеріального стану та/або погіршення стану її здоров'я, та/або зміну її сімейного стану, що б також якимось чином зменшувало її можливості для утримання спільної з відповідачем дитини. Натомість, у своєму позові та заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 обмежилась висловленням лише своїх припущень щодо існування обставин, передбачених нормою ст.192 СК України, як передумови для збільшення розміру аліментів. Однак на підтвердження вказаних припущень позивач жодних доказів не надала. Позивачем наявність обставин, визначених ст.192 СК України як передумов для збільшення розміру аліментів, доведена не була. Позивач, всупереч наведеним вище нормам ЦПК України, не виконала свій процесуальний обов'язок щодо доказування в цивільному процесі, оскільки обставини на які вона посилається нею не доведені. Крім того, представником відповідача зазначено, що згідно з нормою ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. А зменшення або збільшення розміру чи способу стягнення аліментів може відбуватися на підставі ч.1 ст.192 СК України за рішенням суду, починаючи з дня набрання таким рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 695/2116/20 змінено розмір та спосіб стягуваних аліментів та вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1159 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Згідно довідки Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 14.02.2025 № 44 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 .. До складу її сім'ї входять: син - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований і проживає по АДРЕСА_1 ); дочка - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , фактично проживає по АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_1 працює підсобним робітником у відділі освіти виконавчого комітету Золотоніської міської ради, загальна сума її доходу за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 становить 50354,50 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 21.05.2025 № 169.
Відповідно до довідок тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 24.03.2025 № 96/366 та від 28.07.2025 № 69/905 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.08.2021 у справі № 695/1993/21 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання позову до суду: з 13.07.2021 і до досягнення сином повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 438018 ОСОБА_2 є особою з третьою групою інвалідності.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 067864 встановлено, що ОСОБА_2 має: захворювання, пов'язане з проходженням війської служби, ступінь втрати професійної працездатності - 30%; травму, пов'язану із захистом Батьківщини, ступінь втрати професійної працездатності - 20%.
Ст. 51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі).
Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
До аналогічного висновку дійшов й Верховний суд України у постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13, зазначивши, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
ОСОБА_1 скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.
У ч. 1ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3ст.181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихстаттями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню їх сина.
При визначенні розміру частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 підлягають врахуванню передбачені ч. 1 ст. 182 СК України обставини, підтвердження яких доказами наявне в матеріалах справи.
Суд враховує, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще одна неповнолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якого відповідно до рішення суду стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання позову до суду: з 13.07.2021 і до досягнення сином повноліття.
Поряд з цим, суд вважає недоведеними посилання представника відповідача на те, що на його утриманні також перебуває його матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , так як вона отримує пенсію за віком від держави і матеріалами справи не встановлено, що остання потребує матеріальної допомоги.
ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Богодухівському районі Харківської області, має поранення, проходив лікування, є особою з інвалідністю третьої групи, втрату професійної працездатності, тощо.
У справі відсутні докази розміру отримуваних доходів ОСОБА_2 , проте аналіз встановленого державою розміру грошового забезпечення військовослужбовця, приводить до висновку про те, що аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, які наразі він отримує у зв'язку з проходженням служби, будуть з урахуванням рівності батьків по виконанню обов'язку утримувати дитину, достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину не залежить від бажання чи можливостей батьків, враховуючи загальне правило, що батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття навіть у тому разі, коли виконання цього обов'язку може призвести до неповного задоволення їх власних матеріальних і духовних потреб.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 141ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи НОМЕР_4 ) про зміну способу стягнення аліментівзадовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №695/2116/20.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 807,38 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення буде складено 22.10.2025.
Суддя: К.М. Ушакова