Справа №949/1964/25
24 жовтня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №990761166 на суму 13800 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України. 14 грудня 2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» ініціювало переказ коштів через банк провайдер в розмірі 13800 грн. згідно договору №990761166 від 14 грудня 2021 року безготівковим зарахуванням на платіжну картку №№ НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 (Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05 травня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 був підписаний Реєстр прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року, за яким від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/0123-01 (договір факторингу 2), згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. 08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою компанією "Ейс" укладено договір факторингу №08/07/25-Е (договір факторингу 3), відповідно до якого датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали акт прийому-передачі, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту не виконувала. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу. Посилаючись на викладені обставини позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору №990761166 від 14 грудня 2021 у розмірі 19097,47 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №990761166 на суму 13800 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3E24J.
Пунктами 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало позику. Всупереч умовам договору №990761166 від 14 грудня 2021 року відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, що створило заборгованість у розмірі 19097,47 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту 13798,78 грн., заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом 5298,69 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 (договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05 травня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 був підписаний Реєстр прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року, за яким від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/0123-01 (договір факторингу 2), згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою компанією "Ейс" укладено договір факторингу №08/07/25-Е (договір факторингу 3), відповідно до якого датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали акт прийому-передачі, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08 липня 2025 року від ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19097,47 грн.
Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором №990761166 від 14 грудня 2021 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором і має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в сумі 19097,47 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту 13798,78 грн., заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом 5298,69 грн., а тому позов підлягає задоволенню.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 2422,40 грн. з врахуванням положень п. 3 ст.4 Закону України «Про судовийзбір» (80% від 3028,00 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією від 10 лютого 2025 року.
Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, копія додаткової угоди №25770580050 до договору про надання правничої допомоги 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, копія акту прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року з описом виконаних робіт до договору 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Обов'язок доведення неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається на відповідача, від якого клопотань про зменшення розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу не надходило.
Відтак, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626, 629, 633, 1054ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", заборгованість за кредитним договором №990761166 від 14 грудня 2021 року у розмірі 19097,47 грн. (двадцять сім тисяч сто дев'яносто чотири гривні 08 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень), а всього 9422,40 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор