Дата документу 21.10.2025Справа № 554/12031/25
Провадження № 2/554/4631/2025
21.10.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого- судді Шевської О.І..,
за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Споживчий центр» у серпні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08.08.2024-1000001123 від 08.08.2024 у сумі 57000 грн. , яких: 15000 грн.-основний борг, 31500 грн.-проценти, 3000 грн.-комісія за надання , 7500 грн.-неустойка та 2422, 40 грн. судового збору.
В обґрунтування позову вказав, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.08.2024 р. було укладено кредитний договір №08.08.2024-1000001123 , відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн., строком на 210 днів, дата повернення кредиту-05.03.2025 .
Позивач свої зобов'язання виконав, кошти відповідачу надав, проте відповідач свої зобов'язання порушив, кошти позивачу не повернув, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у сумі 57000 грн., яка до цього часу так і не погашено.
Ухвалою судді від 13.08.2025 року відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін.
26.08.2025 до суду надійшов відзвив від представника відповідача, в якому останній зазначає, що відповідач визнає лише тіло кредиту, а проти стягнення процентів, комісії та неустойки заперечує. Зазначає, що вказані суми документально не підтверджені, розрахунків позивачем не надано. Нарахування процентів, неустойки, комісії здійснено у порушення вимог закону, не справедливо, незаконно. Оскільки кредитни йдоговір був укладений у період воєнного стану, то відповідно до вимог закону неустойка не підлягає стягненню. Умови про стягнення фіксованої суми неустойки у розмірі 150 грн. за кожен день прострочення, грубо порушує норми закону. Крім того, стягнення із відповідача судового збору за подачу позову є неправомірним, оскільки відповідач має пільгу щодо сплати судового збору, передбачену п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір».
Представник позивача до суду не з'явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином, суд про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача Фабро Є.А. підтримав позицію викладену у відзиві.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.08.2024 р. було укладено кредитний договір №08.08.2024-1000001123 , відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн., строком на 210 днів, дата повернення кредиту-05.03.2025 .
Позивач свої зобов'язання виконав, кошти відповідачу надав, проте відповідач свої зобов'язання порушив, кошти позивачу не повернув, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у сумі 57000 грн., яка до цього часу так і не погашено.
Вказаний договір був укладений в електронній формі у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем під час укладення договору було пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Відповідно до п. 3.1. Договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів( робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, що стало підставою підписання такого договору сторонами.
Позивачем було перераховано відповідачу кошти у сумі 15000 грн., що підтверджується документально.
Кредитний договір відповідача був укладений 08.08.2024 , тобто після набуття чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у сумі 57000 грн., яка до цього часу так і не погашено.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.ч.1, 5-6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не було надано суду доказів, які могли б спростувати наявну заборгованість.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 57000 грн.
За таких обставин, позов ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір».
Тому сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.526,610,611, 625, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 08.08.2024-1000001123 від 08.08.2024 у сумі 57000 грн. (яка складається з : -15000 грн.-основний борг, -31500 грн.-проценти, -3000 грн.-комісія за надання , - 7500 грн.-неустойка).
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ-37356833;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса- АДРЕСА_1 .
Суддя О.І.Шевська