Справа № 367/12137/24
Провадження №2/367/2602/2025
Іменем України
24 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ірпені цивільну справу № 367/12137/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,
В листопаді 2024 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить суд: визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , загальна площа якої 58,5 кв.м., житлова площа 36,3 кв.м., укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 06 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Іщук І.В., за яким ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_4 кімнату площею 11,9 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за 36931176 від 06.09.2017 року, винесено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Іщук І.В. В обґрунтування позову посилається на те, що 18 квітня 2014 року розпорядженням Коцюбинської селищної ради Київської області за № 32 було надано розпорядження про передачу квартири у власність громадян ОСОБА_5 (дядько позивачки) та члену його сім'ї ОСОБА_6 (позивачці), було передано безкоштовно у власність дві кімнати в квартирі АДРЕСА_1 . В 2014 році розпорядженням Коцюбинської селищної ради Київської області одну кімнату в квартирі було передано ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, не встигнувши зареєструвати право власності на належну йому частку майна. ОСОБА_7 - батько позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані обставини встановлені рішенням Ірпінського міського суду, відповідно до якого за позивачем визнано право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 . 06 вересня 2017 року ОСОБА_3 здійснив відчуження своє частки квартири на користь ОСОБА_2 ( відповідач). Позивач на той момент була неповнолітньою, але зберегла право користування об'єктом нерухомості, частка ОСОБА_3 в натурі виділена не була, квартира, як об'єкт спільної сумісної власності мав приміщення спільного користування, для вчинення відповідного правочину потрібно було отримати дозвіл органу опіки та піклування Ірпінської міської ради. Водночас, за наявною інформацією ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування Ірпінської міської ради не звертався, дозволу на вчинення правочину не отримував. Крім цього, набувши на праві власності частку в квартирі, відповідач змінила замки та перестала пускати позивачку до приміщень квартири, мотивуючи це тим, що нібито позивач не має права користуватися квартирою. Відповідач систематично не оплачує комунальні послуги, накопичуючи борги, та створюючи умови щодо можливого звернення на нерухоме майно з боку постачальників комунальних послуг. В сукупності дії дарувальника та відповідача призвели до порушення прав позивача на користування майном, відносно якого вона набула права користування, що дає підставу стверджувати , що оспорюваний правочин був вчинений не лише без дозволу органу опіки та піклування, але й був вчинений всупереч інтересам самої дитини.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяви не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ( а.с.10).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 липня 2012 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оголошено померлим ( а.с.87-89).
ОСОБА_8 22 лютого 2022 року уклала шлюб з ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_11 ( а.с.11).
Розпорядженням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 32 від 18 квітня 2014 року передано безкоштовно (з доплатою) в спільну сумісну, часткову (приватну) власність згідно поданих заяв таким громадянам:
…4. ОСОБА_5
1-4. Передати гр.. ОСОБА_5 , 1976 року народження та членам сім'ї: ОСОБА_8 ( склад сім'ї-2 особи) безоплатно у спільну часткову власність (в рівних частинах, по частині кожному) дві кімнати квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 58,5 кв.м., площа, що безкоштовно передається у власність 24,4 кв.м., при нормі -52,0 кв.м. Житлова площа -36,3 кв.м. Відновна вартість 04,39 грн. Кожен член сім'ї має право на отримання приватизаційних житлових чеків на суму 02 грн.48 коп., на всі сім'ю -04,97 грн. Приміщення1 (9,0 кв.м.), 2(2,4 кв.м.),36 (1,3 кв.м.),7 (7,4 кв.м.) залишити в загальному користуванні… (а.с.12).
На підставі вказаного розпорядження Коцюбинською селищною радою було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31 серпня 2021 року (а.с.14).
Розпорядженням Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області № 16 від 25 лютого 2014 року передано безкоштовно (з доплатою) в спільну сумісну, часткову ( приватну) власність згідно поданих заяв таким громадянам:
Передати гр. ОСОБА_3 , 1946 року народження, безоплатно в приватну власність одну кімнату в квартирі АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 58,5 кв.м., площа, що безкоштовно передається у власність 11,9 кв.м., при нормі -31,0 кв.м. Житлова площа -36,3 кв.м. Відновна вартість 02,14 грн. Має право на отримання приватизаційних житлових чеків на суму 03,44 грн. Приміщення 1 (9,0 кв.м.), 2(2,4 кв.м.),36 (1,3 кв.м.),7 (7,4 кв.м.) залишити в загальному користуванні… (а.с.81 оборот).
На підставі вказаного розпорядження Коцюбинською селищною радою було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 25 лютого 2014 року, яке було зареєстровано в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.2014 року (а.с.79 оборот -85).
06 вересня 2017 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1 договору дарування), який було посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 860 ( а.с.75).
За даними правовстановлюючих документів, вказаних в п.2 цього договору, та технічного паспорту інвентаризаційної справи № 546, складеного Комунальним підприємством Київської обласної ради « Північне бюро технічної інвентаризації» 25.12.2013 року, квартира, що є предметом цього договору, в цілому складається з трьох житлових кімнат та має житлову площу 36,3 кв.м., загальну площу 58,5 кв.м. (п.1.1 договору дарування).
У власність ОСОБА_2 передається одна кімната, площею 11,9 кв.м. В загальному користуванні залишаються приміщення № 1, площею 9,0 кв.м., приміщення № 2, площею 2,4 кв.м.,приміщення № 3, площею 1,3 кв.м., приміщення № 7, площею 7,4 кв.м ( п.1.2 договору дарування).
Квартира, що відчужується, належить ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого Коцюбинською селищною радою 25 лютого 2014 року згідно з розпорядженням № 16 від 25 лютого 2014 року ( п.2 договору дарування).
ОСОБА_3 також гарантує, що дітей або інших недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, які б мали право користування відчужуваною квартирою, не має, що підтверджується довідкою № 1178, виданою УЖКГ « Білічі» 06.09.2017 року ( п.5.1 договору дарування).
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність є різновидом права власності, що ускладнена множинністю суб'єктів. Крім того, специфіка правовідносин спільної власності полягає в єдності об'єкта права власності відносно зазначеної множинності суб'єктів такого права.
Згідно зі статтею 177 ЦК України частка у праві спільної власності є об'єктом цивільних прав.
Так, частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну.
Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Частиною другою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 , 1976 року народження та членам сім'ї: ОСОБА_8 безоплатно у спільну часткову власність (в рівних частинах, по частині кожному) передано дві кімнати, а ОСОБА_3 , 1946 року народження, безоплатно в приватну власність передано одну кімнату квартири АДРЕСА_1 . Приміщення 1 (9,0 кв.м.), 2(2,4 кв.м.),36 (1,3 кв.м.),7 (7,4 кв.м.) залишити в загальному користуванні.
06 вересня 2017 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності одну кімнату, площею 11,9 кв.м. квартири АДРЕСА_3 .
Згідно з частиною першою статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 ЦК України).
06 вересня 2017 року ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на кімнату подаровану їй згідно договору дарування від 06 вересня 2017 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 860.
Отже, ОСОБА_3 відповідно до положень статті 361 ЦК України самостійно розпорядилася своєю власністю, уклавши відповідний договір дарування.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що на момент укладення договору дарування вона була неповнолітньою, а ОСОБА_3 не отримував дозволу на вчинення відповідного правочину у Органу опіки та піклування. Однак у договорі дарування міститься посилання на те, кімната, яка передається у дар належить дарувальнику на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого Коцюбинською селищною радою 25 лютого 2014 року згідно з розпорядженням № 16 від 25 лютого 2014 року, а також дарувальник гарантує, що дітей або інших недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, які б мали право користування відчужуваною квартирою.
Частина перша статті 203 ЦК України регламентує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір укладено в письмовій формі, нотаріально посвідчений, його зміст не суперечить законодавству і він не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (а.с. 22).
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,81,141,264,265,274 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя М.П. Одарюк