"23" жовтня 2025 р. Справа № 363/6019/25
23 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
встановив:
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 25.06.2025 у справі №363/2746/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили 08.07.2025.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №852474, 26.09.2025 близько 09:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, щодо свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній без поважних причин з 09.09.2025 по 26.09.2025 не відвідував заклади освіти Димерський ліцей №1 Димерської селищної ради, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 184 КУпАП.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються наступними доказами:
копією письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких вона підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;
свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , копіями свідоцтв про народження дітей, підтверджується родинні відносини, а саме, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ;
копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 05.06.2025 у справі №363/2746/25, протягом року накладено адміністративне стягнення;
довідкою-характеристикою на ОСОБА_1 , відповідно до якої вона участі в громадському житті селища Димер не приймала;
копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибула та про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З гідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 , була обізнана про те, що відповідний протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно неї, буде розглядатися у Вишгородському районному суді Київської області, у судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім'ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов'язків.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами. Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ОСОБА_1 , а її вину доведено повністю.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи характер правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності притягувалась, суд вважає можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 статті 184 КУпАП у мінімальному розмірі.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 184, 283 і 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605грн. 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Олійник С.В.