Провадження №2-п/359/43/2025
Справа №359/1983/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., вирішуючи питання про прийняття заяви ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-
В жовтні 2025 року ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою, якою просить скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року.
За змістом ч.6 та ч.8 ст.285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення встановлюється ставка судового збору - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі недотримання цих вимог суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення допущених ним недоліків.
Встановлено, що при подачі заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 не дотримався вищезазначених вимог, а саме: не додав до заяви документ, який би підтвердив сплату судового збору.
Таким чином, недоплачена сума судового збору становить 605 гривень 60 копійок.
Разом з цим, в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 вказав на те, що в силу ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору. Крім цього, представник відповідача ОСОБА_1 також послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 19 жовтня 2022 у справі №743/1481/21.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18) ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст.5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №160/15864/20 (провадження №11-177апп21) зазначено, що ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
В ухвалі від 10 січня 2023 року у справі №344/8736/21 (провадження №61-11969ск22) Верховний Суд вказав на те, що споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №520/4025/15-ц (провадження №61-11186ск20), від 12 вересня 2019 року у справі №347/350/17 (провадження №61-16588ск19) і від 09 вересня 2019 року у справі №570/5405/16-ц (провадження №61-16543ск19), згідно якої від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі касаційної скарги в справах про стягнення заборгованості за кредитним договором мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не звільнений від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки не є позивачем у цивільній справі.
Посилання представника відповідача ОСОБА_1 на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 19 жовтня 2022 у справі №743/1481/21, суд вважає необґрунтованою, оскільки фактичні обставини наведені як приклад у вказаній справі відрізняються від тих, що встановлені у даній справі.
Так за змістом постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №743/1481/21 особа мала статус позивача та звернулася до суду з позовом про захистом своїх прав. Тому Верховний Суд підтвердив, що позивач звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви, так і на наступних стадіях цивільного процесу.
Тому, суддя приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.
З огляду на викладене, підстави для призначення заяви до розгляду відсутні, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ч.3 ст.22 Закону України «Про судовий збір», пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст.185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_2 строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення допущених недоліків шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський