23 жовтня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Грищенко Н. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», від імені якого діє представник Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
19.03.2025 представник Пархомчук С.В. в інтересах позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», що знаходиться в м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, через систему «Електронний суд», звернувся із позовом до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором №2090354 від 01.07.2021 в сумі 12796,80 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн..
Мотивує тим, що 01.07.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2090354 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 4300 грн., строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9% в день, або 693,50 % річних. Зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконує і станом на 10.01.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 12796,80 грн., з яких 4300 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8496,80 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Також, представник позивача вказує, що 24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2090354 від 01.07.2021.
03.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Пархомчука С.В. про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 29.03.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 2090354 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (С170).Згідно із п. 1 договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 4300 грн., строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9% в день, або 693,50% річних, що підтверджується копіями: договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту та паспортом споживчого кредиту (а.с.8-16).
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 20071-0403 від 04.03.2024 видно, що 01.07.2021 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 4300,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -95847103 (а.с. 17).
24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2090354 від 01.07.2021 (а.с.25-28).
Відповідно до платіжних інструкцій №№ 453, 1696 та 1697 від 28.12.2021 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» здійснено оплату за відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно Договору факторингу№ 02-24122001 від 28.12.2021 на загальну суму 2770911,15 грн. (а.с.32-33).
13.01.2025 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій зазначено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу, за яким відбулось відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити (а.с.18).
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Доводи позивача відповідачем не спростовано, право на подання відзиву не використано.
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 2090354, заборгованість відповідача складає 12796,80 грн., з яких: 4300 грн. - прострочене тіло кредиту та 8496,80 грн. - прострочені відсотки (а.с.19).
Однак, враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами на 14 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню.
Відтак, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 1143,80 грн. за період з 01.07.2021 по 14.07.2021, виходячи з розрахунку: 4300 грн. (тіло кредиту) х 1,9% (на добу) х 14 днів (строк позики) = 1143,80 грн.
Враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2090354 від 01.07.2021, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з нього заборгованості в сумі 5443,80 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 4300 грн. та заборгованості за простроченими відсотками - 1143,80 грн..
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1030,48 грн..
Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. укладено договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 та укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023. Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 24.03.2025, рахунку № 24.03.2025-14 та платіжної інструкції № 36915, вартість надання правової допомоги склала 10500,00 грн..
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24) вказав наступне.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
На підставі викладеного та беручи до уваги те, що відповідач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу чи заперечень проти даної вимоги не надав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн..
Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, на підставі ст. ст. 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», що знаходиться в м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7 (код ЄДРПОУ: 42228158), заборгованість за Кредитним договором №2090354 від 01.07.2021 в сумі 5443,80 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1030,48 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн..
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч