Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/1999/25
Провадження № 1-кп/286/305/25
23 жовтня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025060000000020 від 21.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, працюючого водієм Кованського лісництва Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, з угодою про визнання винуватості від 23 жовтня 2025 року ,
Відповідно до ст. 17 Конституції України, окрім іншого, захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, окрім іншого, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.
Статтею 64 Конституції України передбачено, окрім іншого, що конституційні права й свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, окрім іншого, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст. З Закону військовий обов'язок включає, окрім іншого, проходження військової служби.
Статтею 6 Закону передбачено, що видом військової служби, окрім іншого, є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (далі - Указ) передбачено, що у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово безперервно продовжувався, востаннє 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України Президентом України 24.02.2022 постановлено Указ № 65/2022 про оголошення та проведення загальної мобілізації протягом 90 днів з дня набрання чинності Указу, зокрема, на території Житомирської області. У подальшому строк мобілізації неодноразово безперервно продовжувався, востаннє 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.
Порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила). Відповідно до вимог п. 12 Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Таким чином, із 05:30 год. 24.02.2022 право на виїзд з України, а також перетин державного кордону громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Поряд з цим, пунктом 2-6 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобво'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 2-14 Правил передбачено, що працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
Таким чином, з системного аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що заброньовані громадяни України чоловічої статі призовного віку, за наявності рішень про службові відрядження, можуть безперешкодно перетинати державний кордон України.
ОСОБА_4 , у порушення зазначених вище норм законодавства України, підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 24.04.2025 у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, з корисливих мотивів.
У подальшому, в період часу з 09 год. 32 хв. по 10 год. 48 хв 24.04.2025, ОСОБА_4 , з метою збагачення за рахунок здійснених кримінально- протиправних дій, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в центральній частині с. Кованка Коростенського району Житомирської області, у ході особистої зустрічі з особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_6 , повідомив про особисте сприяння ним у перетині останнім Державного кордону України кордону, пішим способом в районі Поліського природного заповідника, що розташований поблизу с. Селезівка Коростенського району Житомирської області. Крім іншого, у ході зазначеної зустрічі ОСОБА_4 зокрема розповів ОСОБА_7 про маршрут його руху, повідомив, що особисто проведе його до розмежувальної сітки розташованої біля державного кордону України, надав ОСОБА_7 поради щодо одягу, взуття та продуктів харчування, які останньому необхідно взяти з собою, а також повідомив про суму грошової винагороди, яку необхідно надати йому за сприяння та усунення перешкод у незаконному перетині ОСОБА_8 державного кордону України, в розмірі 3000 доларів CШA.
Не припиняючи своїх кримінально-протиправних дій направлених на незаконний перетин ОСОБА_8 державного кордону України, ОСОБА_4 , близько 11 год. 05 хв. 01.05.2025, у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 у конспіративних цілях, з метою недопущення виявлення правоохоронними органами наміру та факту перетину державного кордону України, надав ОСОБА_7 вказівку прибути в с. Усово Коростенського району Житомирської області, а також повідомив, що у даному населеному пункті йому необхідно буде присісти на мотоцикл ОСОБА_4 , який у свою чергу відвезе ОСОБА_9 до с. Селезівка, де останній буде мати можливість самостійно дійти до Україно-Білоруського кордону та безперешкодно перетнути його.
У подальшому, 01.05.2025 близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , згідно попередньої домовленості зустрілись на околиці с. Усово, поблизу Перебродського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК», де ОСОБА_6 присів на мотоцикл марки «Mustang», моделі «MT150-F», без реєстраційного номеру, після чого під керуванням ОСОБА_4 вони розпочали рух у напрямку с. Селезівка. Таким чином, ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 засіб для незаконного переправлення через кордон, однак о 12 год. 45 хв. по вул. Заводська, 14 в с. Усово злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена шляхом його затримання у порядку ст. 208 КПК України.
Діяння ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України як умисні дії, які виразились у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.
У судовому засіданні прокурором надано угоду про визнання винуватості, яка укладена 23 жовтня 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншої сторони, у присутності захисника ОСОБА_5 , укладеної на підставі ст. ст. 468 - 470, 472 КПК України. За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 у ході судового розгляду повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в даній угоді та обвинувальному акті, як такі, що повністю відповідають дійсності, щиро розкаявся, та зобов'язується:
а) надати стороні обвинувачення достовірну та повну інформацію, що стосується всіх фактів цієї справи, які йому відомі;
б) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі вказаному в обвинувальному акті у судовому провадженні;
в) упродовж 3 діб, починаючи з дати укладення даної угоди перерахувати на потреби Збройних сил України грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень (спеціальний рахунок Збройних сил України (банк: Національний банк України, МФО 300001, рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України), а також передати на потреби Збройних сил України належний йому на праві власності мотоцикл MT150-F (LFEPCKL64R4702581).
Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер інкримінованого ОСОБА_4 діяння, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, його поведінку у ході судового розгляду, яка свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій, відсутність будь-яких наслідків, за наявності інших обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, детальне надання показань щодо обставини вчинення ним кримінального правопорушення, є особою пенсійного віку, одружений, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання), за відсутності обставин, що обтяжують покарання, сторони узгодили: - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, без конфіскації майна.
Разом з тим, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації, щиро розкаявся у вчиненому, має міцні соціальні зв'язки, працюючий водієм Кованського лісництва Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», є ліквідатором (потерпілим) Чорнобильської катастрофи, має на утриманні батька (1937 р.н.), а також згідно рішення Народицького районного суду від 27.06.2025 по справі №286/782/23 є опікуном брата (1967 р.н.), який визнаний судом недієздатним, з урахування тих обставин, що на час укладення угоди з власної ініціативи зобов'язався перерахувати грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень на спеціальний рахунок Національного банку України №UA843000010000000047330992708 відкритий для потреб Збройних сил України, а також передати на потреби Збройних сил України належний йому на праві власності мотоцикл MT150-F (LFEPCKL64R4702581), зважаючи, що покарання має на меті не лише кару, але і виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, сторони вважають за можливе та погоджують застосування судом положень ст. 75 КК України, у разі виконання у визначений сторонами строк вказаного в угоді зобов'язання про переховування грошових коштів і передачі мотоциклу на потреби Збройних сил України, та звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд.
Враховуючи положення ст. 77 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовувати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просить затвердити угоду.
Прокурор та захисник обвинуваченого вважали наявними підстави для затвердження угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Діяння, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.2 ст.12 КК України, відноситися до тяжких злочинів.
Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладених з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4. ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 та призначення покарання, узгодженого сторонами.
Відносно ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 24.09.2025 ОСОБА_4 був звільнений у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_12 . Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава підлягає поверненню заставодавцю.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України. Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира, підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 394, 473 - 476, 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025060000000020 від 21.03.2025, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання узгоджене сторонами, застосувавши ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 01.05.2025 по 23.09.2025 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02.05.2025 у справі №296/4762/25 на гвинтівку із написом на основі гвинтівки: «8422-53», вилучене в ході обшуку 01.05.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.05.2025 у справі №2896/4767/25 на мобільний телефон марки nokia IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, наплічна сумка оливкового кольору в якій знаходяться документи на ім'я ОСОБА_4 (диплом, водійське посвідчення, військовий квиток, трудова книжка, паспорт, свідоцтво, блокнот чорного кольору, банківські картки: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.05.2025 року у справі №296/4765/25 на мотоцикл марки МТ150F LFEPCKL64R4702581, який перебував у користуванні ОСОБА_4 , вилучений в ході обшуку 01.05.2025, скасувати.
Речові докази: гвинтівку із написом на основі гвинтівки: «8422-53» - передати до сектору контролю за обігом зброї в ГУНП в Житомирській області; мобільний телефон марки nokia IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, наплічна сумка оливкового кольору в якій знаходяться документи на ім'я ОСОБА_4 (диплом, водійське посвідчення, військовий квиток, трудова книжка, паспорт, свідоцтво, блокнот чорного кольору, банківські картки: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), мотоцикл МТ150F LFEPCKL64R4702581 - повернути ОСОБА_4 ..
Заставу в розмірі 60560,00 грн., внесену на виконання ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 23.09.2025, повернути заставодавцю - ОСОБА_12 .
На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1