Справа №295/14247/25
3/295/3564/25
24.10.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-8 ч.2 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
05.10.2025 близько 17 год. 55 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА №511574 від 01.10.2025.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі. (а.с.1 ). Крім того, судом направлено смс-повістку на мобільний номер телефону останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 10.10.2025. Також направлено судову повістку на адресу, вказану ОСОБА_1 при складанні протоколу, яка повернута поштовим відділенням «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про те, що останній умисно ухилявся від її отримання.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи проводиться у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-8 ч.2 КУпАП, підтверджується доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №037994 від 05.10.2025; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №511574 від 01.10.2025, встановленого відносно ОСОБА_1 ; рапортом на лінію 102, 05.10.2025 надійшло звернення від ОСОБА_2 , що 05.10.2025 її чоловік вчиняв відносно неї домашнє насильство; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , про прийняття мір до ОСОБА_2 який 05.10.2025 вчинив відносно неї домашнє насильство; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що 05.10.2025 близько 17 год. 55 хв., за місцем свого проживання, вживав алкогольні напої, після чого висловлювався на адресу дружини словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та порушив встановлений відносно нього терміновий заборонний припис.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП, що виразилися у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 5 п.13 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій.
Керуючись ст.ст. 283, 284, п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.