Справа №953/6733/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/596/25 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.4 ст.186 КК України
23 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2024 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-15.09.2020 Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
засуджено за ч.4 ст.186 КК України на 8 років позбавлення волі.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 04.06.2024 року приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні магазину «Єва 532» (ТОВ «РУШ»), розташованому за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5, побачив на стелажі із засобами особистої гігієни бальзами після гоління. Після цього в обвинуваченого виник злочинний умисел на таємне викрадення даного майна, реалізуючи який, ОСОБА_8 , діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна зі стелажів товар у новому стані: бальзам після гоління «Nivea Men Sensitive after shave balm instant relief» об'ємом 100 мл. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183,00 грн. за одиницю у кількості 2 шт. загальною вартістю 366 гривень; бальзам після гоління «Nivea Men Sensitive moisturiser instant relief» об'ємом 75 мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 152,00 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Replenishing post shave balm Strengthened skin» об'ємом 100 мл. у кількості 1шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Skin protection after shave balm silver protect» об'ємом100мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Fresh kick after shave balm» об'ємом 100 мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.
Не оплативши перелічений товар, ОСОБА_8 минув із ним касову зону і покинув приміщення магазину, проте викрадення ним майна було помічено касиром ОСОБА_7 , котра вслід за ОСОБА_5 вибігла на вулицю, почала кричати та вимагати в обвинуваченого припинити свої злочинні дії та повернути товар. У цей час цей ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії набули відкритого характеру, втік з місця злочину, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись ним на свій розсуд.
В результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_8 ТОВ «РУШ» було завдано матеріальних збитків на загальну суму 1067 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено, а судом не встановлено факту відкритого викрадення майна. Указав, що:
-дії обвинуваченого підлягають розмежуванню, оскільки з відеозапису камер спостереження магазину вбачається, що ОСОБА_8 заходив і виходив із магазину: спочатку взяв із стелажу продукцію, залишив торгівельний зал, потім повернувся, знову взяв товар, вийшов і лише після цього був помічений касиркою. Вважає, що викрадення ОСОБА_8 частини товару до моменту його першого безперешкодного виходу з магазину підлягає самостійній кваліфікації як крадіжка. Таким чином, дії обвинуваченого містять ознаки двох окремих епізодів таємного викрадення чужого майна, за жодним із яких вартість викраденого не досягла порогу, необхідного для кваліфікації за ст.185 КК України, з огляду на положення Закону №3886-ІХ;
-суд першої інстанції спотворив показання свідка ОСОБА_9 .. Зокрема, свідок на початку судового засідання взагалі не впізнала ОСОБА_8 як особу яка вчинила злочин, також повідомила, що раніше його не бачила. Вже в подальшому, суд, підтримуючи сторону обвинувачення, навів свідка ОСОБА_9 , що ОСОБА_8 є саме тією особою, що вчинила злочин;
-свідок ОСОБА_9 вказувала, що за подією нібито спостерігали мешканці навколишніх будинків, однак таких осіб стороною обвинувачення до участі у справі не залучено;
-суд залишив поза увагою, що з моменту спрацювання сигналізації на виході, коли ОСОБА_8 залишав приміщення магазину, до часу, коли ОСОБА_9 вибігла вслід, минула приблизно хвилина. Вважає, що за цей час обвинувачений міг подолати досить значну відстань;
-суд першої інстанції, порушуючи принципи презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини та змагальності сторін, взяв до уваги первісні свідчення ОСОБА_8 , які він надавав з метою скорішого розгляду справи;
-за оглядом місця події відбувся фактично слідчий експеримент. На момент цієї слідчої дії ОСОБА_8 фактично перебував у статусі затриманої особи. Під час проведення слідчої дії ОСОБА_8 було допитано та запропоновано відтворити події на місцевості. Слідча дія завершилася о 20 год. 40 хв., тоді як про затримання ОСОБА_8 повідомлено лише о 20 год. 50 хв. Таким чином, на думку захисника, вказана слідча дія проведена з істотним порушенням прав ОСОБА_8 на захист. Попри це, суд не виключив протокол цієї слідчої дії з числа доказів.
Просить повторно дослідити обставини, розмежувати дії обвинуваченого ОСОБА_8 та кваліфікувати їх за ч.4 ст.185 КК України за обома епізодами, вирок скасувати та закрити кримінальне провадження відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В апеляційній скарзі, в редакції внесених змін, обвинувачений ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року по справі №676/5972/17, незгода прокурора з оцінкою певних конкретних доказів судом першої інстанції не є підставою для їх повторного дослідження в суді апеляційної інстанції.
Оскільки захисником у своєму клопотанні не зазначено у чому виразилася неповнота дослідження судом першої інстанції доказів чи які порушення були допущені при їх дослідженні, тому клопотання захисника ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів колегією суддів залишено без задоволення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за викладених у вироку обставин, підтверджуються належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.
Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є продавцем-касиром магазину «Єва» повідомила, що 04.06.2024року ввечері під час переоцінки товару, коли у торгівельному залі не було покупців, у магазин зайшов раніше незнайомий їй чоловік. Адміністратор у цей час готувала цінники, побачила зазначену людину на моніторі за камерами відеоспостереження і звернула на неї увагу, оскільки поведінка здалася підозрілою. Потім свідок почула, як спрацювала сигналізація на виході з магазину, побачила, як чоловік вийшов з товаром у руках, і вибігла за ним. ОСОБА_9 стверджувала, що, переслідуючи крадія, голосно кричала йому, вимагаючи повернути товар, і це чув як він, так і перехожі на вулиці. У дворах чоловік озирався, дивився, чи наздоганяє його продавчиня, після чого забіг за гаражі. Перехожі сказали їй, що цей чоловік заскочив у під'їзд, і вона зайшла слідом за ним. У в цей час крадій якраз перекладав товар у пакет. ОСОБА_9 попросила його віддати майно, зазначивши, що його дії все одно зафіксовані на камерах відеоспостереження. Чоловік це проігнорував, а у відповідь на повторне прохання віддати товар відштовхнув її і вийшов з під'їзду. Після цього свідок повернулася до магазину, куди вже прибули за викликом працівники служби охорони. У судовому засіданні ОСОБА_9 упізнала ОСОБА_8 як чоловіка, котрий викрав майно з торгівельного залу магазину за наведених нею обставин. Зазначила, що одразу після вчинення злочину вона впевнено впізнала обвинуваченого, порівнявши затриману біля магазину особу з чоловіком на відеозаписі з камер спостереження. Підтвердила, що на початку досудового розслідування підписувала низку процесуальних документів, найменування яких станом на зараз не пам'ятає за плином часу, однак у той час уважно ознайомлювалася з їх змістом, викладені у протоколах слідчих дій обставини відповідали дійсності, що ОСОБА_9 засвідчувала своїм підписом без жодних зауважень і заперечень.
Яких-небудь даних, які б ставили під сумнів показання свідка ОСОБА_9 матеріали кримінального провадження не містять.
Свідок ОСОБА_10 , який є працівником приватної охорони повідомив, що 04.06.2024року з магазину «Єва», розташованого по вул. вул.Академіка Проскури, 5, надійшов сигнал тривоги, і він у складі екіпажу виїхав на місце події. Працівниця магазину повідомила про крадіжку, він із колегами пішов шукати вказаного продавчинею чоловіка. Невдовзі неподалік у дворах знайшли обвинуваченого, який був напідпитку і рився у сміттєвих баках, касирка одразу впізнала ОСОБА_8 як крадія, і свідок затримав його до прибуття працівників поліції. На місці події ОСОБА_10 спілкувався з обвинуваченим, той обставин викрадення майна не повідомляв, а лише просив не викликати працівників поліції, обіцяючи повернути товар. Під час досудового розслідування свідок надав пояснення слідчому, а також у подальшому впізнав ОСОБА_8 за фотознімками у ході відповідної слідчої дії.
Свідок ОСОБА_11 , яка є керуючою магазином «Єва» повідомила, що04.06.2024року вона була у відпустці, і їй зателефонувала адміністратор магазину, повідомивши про крадіжку. Коли вона прибула, біля магазину вже знаходилися працівники поліції з затриманим ОСОБА_8 . У її присутності обвинувачений на місці події пояснень не давав, і свідок із ним не спілкувалася. Безпосереднім очевидцем подій, пов'язаних із викраденням майна з магазину, ОСОБА_11 не була, протиправні дії ОСОБА_8 бачила лише у подальшому під час перегляду відеозапису з камер спостереження.
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, а саме за ч.4 ст.186 КК України, підтверджується також сукупністю наступних, досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.06.2024, у ході якого свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_8 як особу, що відкрито викрала майно з магазину «Єва» 04.06.2024;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2024, у ході якого свідок ОСОБА_10 упізнав обвинуваченого як особу, що вчинила грабіж у зазначеному вище магазині;
-заявою керуючої магазину «Єва» ОСОБА_11 до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення викрадення продукції з зазначеного магазину, розташованого по вул.Академіка Проскури, 5 у м.Харкові;
-відеозаписом з камер спостереження магазину «Єва» і протоколу його перегляду від 05.06.2024, на якому зафіксовано такі дії чоловіка, схожого на ОСОБА_8 : у період з 17 год. 03 хв. до 17 год. 13 хв. він з'являється в об'єктиві камери, ходить між стелажами, тримаючи пакет у руці, виходить з приміщення магазину, потім знову заходить, бере на стелажах продукцію, кладе її у пакет, залишає приміщення магазину, а за ним поспішає продавчиня; у судовому засіданні обвинувачений упізнав себе на вказаному відеозаписі;
-довідкою керуючої магазину «Єва» ОСОБА_11 про вартість викраденого товару засобів для гоління торгівельної марки «Nivea» на загальну суму 1067 грн.;
-актом від 04.06.2024 року ТОВ «РУШ» про проведення інвентаризації, яким задокументовано нестачу товару: 2 одиниць бальзаму після гоління «Nivea Men» «Заспокійливий» об'ємом 100 мл вартістю 183 грн. за одиницю; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Захист і догляд» об'ємом 100 мл вартістю 183 грн.; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Освіжаючий фреш Кік» об'ємом 100 мл вартістю 183 грн; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Срібний захист» об'ємом 100 мл вартістю 183 грн; 1 одиниці крем-бальзаму після гоління «Заспокійливий» об'ємом 75 мл. вартістю 152 грн.;
-рапортом старшого інспектора чергового ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 від 04.06.2024 за результатами опрацювання інформації про виїзд на місце події за заявою про викрадення майна з магазину «Єва».
Вартість товару, викраденого ОСОБА_8 із магазину «Єва», встановлено на підставі дослідженого у судовому засіданні висновку №СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024 судової товарознавчої експертизи, проведеної на підставі постанови слідчого від 17.06.2024.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 діяв з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна.
Так, у провадженні встановлено, що дії ОСОБА_8 , розпочаті як крадіжка, були виявлені свідком ОСОБА_9 яка, помітивши факт викрадення товару, одразу почала голосно вимагати повернути майно та переслідувати обвинуваченого. Усвідомлюючи, що його дії стали явними для інших осіб, ОСОБА_8 не припинив злочин, а продовжив утримувати при собі викрадене, тікаючи з місця події, чим надав своїм діям відкритого характеру та фактично розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Доводи апеляційної скарги захисника про необхідність розмежування дій обвинуваченого на два самостійні епізоди викрадення колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та дослідженого в суді відеозапису з камер спостереження магазину, дії ОСОБА_8 були послідовними, вчиненими в одному місці, у приміщенні магазину «Єва», і впродовж короткого проміжку часу, тобто об'єднані єдиним умислом на заволодіння чужим майном саме в тому об'ємі, який охоплювався умислом обвинуваченого. Перша та друга спроби викрадення були частинами одного продовжуваного діяння, спрямованого на досягнення однієї мети - незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Факт того, що обвинувачений уперше вийшов із магазину непоміченим, не свідчить про закінчення одного злочину і початок нового, оскільки часовий інтервал між виходом і поверненням становив кілька хвилин, а місце, спосіб і предмет посягання залишались однаковими. З огляду на це, підстав для самостійної кваліфікації дій під час першого виходу як окремої крадіжки немає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії обвинуваченого, розпочаті як крадіжка, після їх виявлення свідком ОСОБА_9 набули відкритого характеру, оскільки ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його дії стали явними для інших осіб, не припинив злочин, а продовжив утримувати при собі викрадене й тікати з місця події. Отже, такі дії правильно кваліфіковано як грабіж, передбачений ч.4 ст.186 КК України, а не як два окремі епізоди крадіжок.
Цей висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 04.05.2024 у справі №750/8641/20, від 15.06.2023 у справі №588/640/16-к, від 25.06.2024 у справі № 639/2852/22, від 26.09.2024 у справі № 752/4667/22), відповідно до якої дії особи, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим і продовжені винним з метою утримання або заволодіння майном, кваліфікуються як грабіж.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо недостовірності показань свідка ОСОБА_9 , то колегія суддів вважає безпідставними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка, з'ясував характер її стосунків з обвинуваченим і переконався у відсутності будь-якої зацікавленості в результатах справи. Під час допиту ОСОБА_9 послідовно повідомила, що саме вона помітила момент викрадення товару, голосно вимагала повернути майно, переслідувала чоловіка, який тікав з продукцією, і впевнено впізнала у ньому ОСОБА_8 , якого згодом було затримано неподалік магазину.
Те, що свідок у залі суду не одразу впізнала ОСОБА_8 , не свідчить про спотворення її показань судом. Така реакція є природною, з огляду на час, що минув з моменту події, і не впливає на достовірність повідомлених нею фактів.
З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги доводи захисника про те, що між спрацюванням сигналізації та переслідуванням обвинуваченого минула приблизно хвилина, оскільки свідок ОСОБА_9 називала цей проміжок часу орієнтовно, що також не впливає на достовірність повідомлених нею фактів.
Показання ОСОБА_9 є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими дослідженими доказами, зокрема з відеозаписом з камер спостереження магазину, а також із початковими поясненнями самого ОСОБА_8 , наданими ним у судовому засіданні. Підстав не довіряти показанням цього свідка судом першої інстанції не встановлено, тому колегія суддів погоджується з висновком про їх достовірність, належність та допустимість.
Що стосується показань свідка ОСОБА_9 про те, що за подією спостерігали мешканці навколишніх будинків, однак, як зазначив захисник, жоден із них не був залучений до участі у справі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відсутність допиту інших осіб (ймовірних очевидців події) не впливає на обґрунтованість вироку, оскільки вина ОСОБА_8 підтверджується достатньою сукупністю інших доказів, узгоджених між собою.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав у основу вироку первісні показання обвинуваченого, які він нібито надав з метою скорішого розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 у судовому засіданні від 22 серпня 2024 року, за участю захисника, добровільно, усвідомлено та без будь-якого примусу визнав вину у відкритому викраденні товару з магазину «Єва», детально описав обставини вчиненого та висловив щире каяття. Його показання були логічними, узгодженими між собою, не містили внутрішніх суперечностей і узгоджувались дослідженими доказами, зокрема відеозаписом з камер спостереження (а.с.94 т.1).
Під час подальшого розгляду справи обвинувачений змінив свої свідчення, пояснивши це тим, що на початку судового процесу бажав швидкого завершення розгляду справи, щоб піти служити до Збройних Сил України. Водночас суд першої інстанції дослідивши всі показання у сукупності з іншими доказами, встановив, що первісні показання ОСОБА_8 були надані добровільно, без будь-якого тиску чи примусу, а тому правомірно врахував їх при ухваленні вироку.
Доводи захисника щодо істотного порушення права ОСОБА_8 на захист під час проведення огляду місця події є безпідставними, оскільки суд першої інстанції не враховував пояснення обвинуваченого, надані під час цієї слідчої дії, визнавши їх отриманими з порушенням права на захист. Водночас протокол огляду місця події правомірно використано лише в частині фіксації обстановки вчиненого злочину, у тому числі виявлення та вилучення викраденого майна.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, кваліфікацію його дій правильною, а доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне - безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_8 , не встановлено.
Покарання ОСОБА_8 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та всіх даних про його особу, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий:
Судді: