Справа № 201/12965/25
Провадження № 1-кс/201/4464/2025
17 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання вказаного прокурора, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023130000000693, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року, -
Короткий виклад клопотання.
Прокурор звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 22023130000000693, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, її оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Приблизно у червні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та реалізуючи його, отримала від невстановлених під час досудового розслідування осіб з числа представників так званої «лнр», підконтрольних державі-агресору - російській федерації, пропозицію зайняти посаду т.зв. «начальника Яменського відділу життєзабезпечення адміністрації Троїцького району луганської народної республіки», після чого, діючи в порушення вимог Конституції та Законів України, погодилась на вказану пропозицію та не пізніше червня місяця (більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) 2022 року добровільно зайняла посаду т.зв. «начальника Яменського відділу життєзабезпечення адміністрації Троїцького району луганської народної республіки», що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 13.11.2023, якою підтверджується зайняття відповідної посади ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території Луганської області;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 13.11.2023, якою підтверджується зайняття відповідної посади ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території Луганської області;
-Протоколом огляду мережі Інтернет від 13.11.2023, якою підтверджується зайняття відповідної посади ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території Луганської області;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21.04.2025, яка підтвердила факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2025 за участі свідка ОСОБА_5 , яка впізнала ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_5 від 21.04.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_5 від 21.04.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_5 від 21.04.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 25.08.2025, яка підтвердила факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.08.2025 за участі свідка ОСОБА_6 , яка впізнала ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_6 від 25.08.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_6 від 25.08.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Протоколом огляду відомостей з мережі Інтернет за участі свідка ОСОБА_6 від 25.08.2025, яка вказала на ОСОБА_4 ;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру та набуття статусу підозрюваної.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Троїцької громади Сватівського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що особа має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України, а також те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 184 (8109) від 09.09.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 09.09.2025 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 10 год. 00 хв. 13.09.2025, 14.09.2025, 15.09.2025 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22023130000000693 від 05.09.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, 19.09.2025 слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Розпасіївка Троїцького р-ну, Луганської обл., громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою (остання відома адреса): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судиму, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 19.09.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №192 (8117) від 19.09.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Таким чином, 19.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років;
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до прокурора шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме - продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме Сватівського району, Луганської області, що дає підозрюваній можливість продовжувати приймати участь у протиправній діяльності та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останній у разі його засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваної ОСОБА_4 , яка своїми діями публічно демонструє підтримку окупаційної адміністрації.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 26.09.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Щодо перебування підозрюваної на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28 лютого 2025 року № 376 Троїцька селищна територіальна громада, Сватівського району Луганської області, є тимчасово окупованою територією України з 06.03.2022.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Сватівського району, Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Факт, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами кримінального провадження, переліченими вище.
Висновки.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, її оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи факт її переховування від органу досудового розслідування, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення нею інкримінованого їй кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину їй може бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про особу підозрюваної, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023130000000693, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1