Справа № 201/3643/24
Провадження № 2/201/335/2025
(заочне)
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради, -
Позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 22.05.2009 по 03.02.2014р.
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 2012р. сторони припинили проживати однією сім'єю, 03.07.2014р. рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська шлюб між сторонами розірвано.
Після припинення шлюбних відносин відповідач не піклується про дочку, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, ніяким чином не приймає участь в утриманні дитини не сплачує аліменти не приймає участь у додаткових витратах на неї.
Він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини на підставі чого позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав на дочку, стягнути з нього аліменти в розмірі 1/4 частини всіх його доходів.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Вислоцька Г.О. надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та участі позивачки. Позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився неодноразово, причин неявки не сповістив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, відзиву не подав.
За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Суд направляв на останню відому зареєстровану адресу відповідачів як копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів, так і судових повісток.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд 18.12.2024р., 28.01.2025р., 05.02.2025р., 19.03.2025р, 09.04.2025р. зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідачів не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Представник органу опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради Якимчук В.І. надала заяву, в якій вказала, що працівниками управління-служби у справах дітей адміністрації Соборного району ДМР був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1 , яку зазначено в позовній заяві, як місце мешкання ОСОБА_2 . За вказаною адресою знаходиться приватний будинок, в якому ніхто не проживає. За інформацією сусідів, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , 2009 р.н., та ОСОБА_1 не бачили багато років.Висновок до суду не надавався, так як на території Соборного району міста Дніпра дитина, ОСОБА_4 , 2009 р.н., не проживає, відтак неможливо підтвердити чи спростувати факт невиконання батьківських обов?язків ОСОБА_2 . Родина в поле зору не потрапляла. Для отримання відповідного висновку щодо розв?язання спору просить залучити орган опіки та піклування за фактичним місцем проживання дитини. Також просить судові засідання по зазначеній справі слухати без участі представника органу опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради та прийняти рішення, враховуючи інтереси дитини.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради Кравченко І. просить справу розглядати без її участі, з матеріалами справи ознайомлена, надала висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради від 18.04.2025 № 1013/0/2-25.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони уклали шлюб 22.05.2009р, від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої в свідоцтві про її народження зазначено відповідача, рішенням від 03.07.2014р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська шлюб сторін розірваний (а.с.15, 30).
З 27.01.2015р. позивачка перебуває в іншому шлюбі (а.с.12).
Згідно довідки № 156 від 10.11.2022р. гімназії № 14 м. Новомосковська, позивачка виховує неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі батька (відповідача у справі), який не займається вихованням дочки не спілкуються з вчителями не бере участь у батьківських зборах, обов'язки батька виконує вітчим (а.с.32).
Згідно довідки № 01/24 від 23.02.2024р. керівника Студії спортивного бального танцю ОСОБА_5 , дитина ОСОБА_6 відвідує гурток спортивного бального танцю з 24.01.2023р., на тренування приходить супроводі мами (позивачки) чи вітчима; за період відвідування не має пропусків, відвідує міські танцювальні практики, посідає призові місця; батько дитини до спортивного клубу не приходив, з тренерами не спілкувався (а.с.33).
Згідно довідки № 122 від 26.02.2024р. КНП «Новомосковський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається сімейним лікарем амбулаторії ЗПСМ №1 з 2018р., дитина мешкає разом з матір'ю, лікарню відвідує завжди з матір'ю (а.с.34).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Самарівської міської ради (а.с.106-107), є недоцільним позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідача по справі неможливо заслухати на засіданні комісії з питань захисту прав дитини з питання встановлення обставин, за якими він не виконує або виконує батьківські обов'язки, оскільки позивачем не надано інформацію про фактичне місце проживання відповідача.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Щодо вимоги про позбавлення батьківських прав
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України /далі - СК України/).
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 127/34145/21 (провадження № 61-10347св22):
«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вирішуючи спір, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.
Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58)».
У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) вказано, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.
Наявність заборгованості зі сплати аліментів не є підставою для позбавлення особи батьківських прав (див. постанови Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 466/9380/17, провадження № 61-2175св20, від 02.06.2022 у справі №754/15490/18, провадження № 61-7195св20).
У рішенні від 30.06.2020 у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв'язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв'язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв'язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв'язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його de facto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім'я возз'єдналася (§ 55).
Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, пункти 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
У постанові від 04.04.2024р у справі № 553/449/20, провадження № 61-2701св24, Верховний Суд вказав, що «…сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини».
За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки та піклування надав суду висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав на дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачем не надано інформацію про фактичне місце проживання відповідача, відтак його думку з'ясувати неможливо. Інших підстав для відмови не наведено. Позивачка і дитина не опитані, умов проживання не обстежено. Фактично цей висновок свідчить про те, що орган опіки та піклування усунувся від виконання свого обов'язку подання висновку по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт того, що відповідач цікавиться життям дочки ОСОБА_3 , морально та матеріально підтримує їх, бере участь у їх фізичному, культурному та духовному розвитку, бажає спілкуватись та бачитись з ними, не втратив інтересу до них, до участі у їх вихованні та має намір і вчиняє дії для відновлення з ними відносин.
Позивачка уклала шлюб з іншим чоловіком 10 років тому, і, згідно письмових доказів у матеріалах справи, вихованням дитини з 2015р. займається вітчим. Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідача брати участь у вихованні та розвитку дитини, відповідач не надав.
Таким чином, із встановлених обставин вбачається, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками по вихованню дочки.
Отже, у справі, що є предметом розгляду, суд встановив наявність передбачених ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав на дочку ОСОБА_3 .
Будь-яких обставин, які б об'єктивно перешкоджали відповідачу спілкуватися та здійснювати батьківські обов'язки щодо дитини, суду не повідомлено та відповідно судом не встановлено.
З огляду на встановлені в даній конкретній справі обставини, діючи в найкращих інтересах дитини, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав, за наявності вказаних виключних обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 166 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Відповідно до ст. 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Батько, позбавлений батьківських прав, не звільняється від обов'язку утримувати дитину, який передбачає сплату аліментів. Позбавлення батьківських прав має на меті захист дитини від недобросовісного батька, але не припиняє його матеріальних зобов'язань.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ч.3 ст.166 СК України).
Враховуючи, що батьківство відповідача на дочку ОСОБА_3 не оспорюється, він має сплачувати аліменти на її утримання, а відтак їх слід стягнути в тому розмірі, про який просить позивачка.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 183 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 206, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради,- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Пушкіно Азербайджану, батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів. Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Пушкіно, Азербайджан, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, код ЄДРПОУ 44013254, місцезнаходження: 49009, м. Дніпро, площа Шевченка, буд. 7.
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 14.
Суддя: Д.О. Покопцева