Справа № 585/4058/25
Номер провадження 1-в/585/209/25
23 жовтня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
представника ДУ «РВК (№56)» - ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4
його захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання т.в.о. начальника ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 , про встановлення адміністративного нагляду відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м.Лисичанськ, Луганської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, одруженого, раніше неодноразово судимого за умисні тяжкі злочини, останній раз вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі, кінець строку відбування покарання 31.10.2025 року, -
21.10.2025 до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло вищевказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 засуджений 21.01.2016 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України на 13 років позбавлення волі, початок строку - 26.09.2014 р., кінець строку: 31.10.2025 р. Під час відбування покарання в установі до виконання робіт з благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених ставиться байдуже. Психологічні реакції засудженого спрямовані на зовнішній, від реагування, світ. Психологічні проблеми виникають там де потрібна витримка та порозуміння. Характер сильний, норовливий, здатний емоційно реагувати на зовнішні подразники. Лінія поведінки - цинічна, демонстративна. Інтелектуально-розумова сфера розвинута - посередньо. Критична самооцінка - відсутня. В разі незадоволення своїх потреб, здатний проявляти надмірну роздратованість, або навіть агресію. Потребує контролю за виконанням режимних вимог з боку представників адміністрації установи. Оптиміст, соціально-важливі орієнтири в житті присутні, визначені. Адаптаційні можливості - добрі, легко звикає до нових умов та обстановки. В міжособистісних стосунках - зверхній по відношенню до засуджених, нижчих за соціальним статусом. В розмові, в стадії гніву, сам використовує ненормативну лексику. Процес його ресоціалізації потребує значних зусиль, системної індивідуально-виховної роботи. Не завжди робить висновки зі своїх минулих помилок. Стикаючись з проблемо, особа шукає шляхи її вирішення, не здається і не відступає перед труднощами. В ході відбування покарання здійснився процес пристосування засудженого до умов перебування в УВП, без зміни основних морально-цінністних орієнтацій. Прогноз соціальної реінтеграції в громадянське суспільство, в даний час, негативний. Існує висока вірогідність рецидиву до порушення правових норм та законів держави після звільнення. За час відбування покарання в державній установі «Роменська виправна колонія (№56)» не допускав порушення режиму тримання. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці заохочувався шість разів. За час відбування покарання характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи лише під контролем представників адміністрації. До представників адміністрації відноситься нейтрально, на заходи виховної роботи реагує слабо, належних висновків не робить. Згідно ст. З п.»Г» Закону України ''Про адміністративний нагляд за особам, звільненими з місць позбавлення волі», особа в обов'язковому порядку підпадає під дію даного закону, так як він засуджений за злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних засобів. Рішенням комісії державної установи «Роменської ВК (№56)» згідно протоколу № 30 від 02.10.2025 вирішено подати матеріали до суду щодо встановлення адміністративного нагляду.
З огляду на викладене вище, т.в.о. начальника ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_7 звернувся з поданням, в якому просить встановити засудженому ОСОБА_4 адміністративний нагляд на 12 місяців та наступні обмеження: заборонити виїзд в особистих цілях за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу відділу поліції; заборонити вихід з будинку з 23.00 до 6.00 ранку наступного дня; заборонити появу в громадських місцях, де продаються спиртні напої на розлив; зобов'язати з'являтися на реєстрацію в чергову частину відділу поліції по місцю проживання в перший понеділок кожного місяця.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2025 року призначено справу до судового розгляду на 23 жовтня 2025 року.
В судовому засіданні представник ДУ «РВК (№56)» подання підтримав, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти подання, вважали його не обґрунтованим та просили відмовити в його задоволенні, захисник додатково зазначив, що засуджений протягом строку відбування покарання непогашених стягнень не мав, має заохочення, підтримує спілкування з родиною, за психологічною характеристикою даних про те, що засуджений вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства - не наведено.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте в установленому законом порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду подання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, суд дійшов такого висновку.
Так, умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов'язки визначаються Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Статтею 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місцяпозбавленняволі» визначено, що адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
У поданні на розгляд суду ставиться питання про встановлення відносно засудженого адміністративного нагляду з підстав, що визначені до п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» згідно якого адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Суд при розгляді питання встановлення чи продовження адміністративного нагляду не може допускати формального підходу, тому слід повно досліджувати всі обставини та перевіряти обґрунтованість встановлення і продовження адміністративного нагляду.
Під час розгляду даного подання суд враховує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі.
При цьому, у поданні про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_4 зазначено про те, що останній не допускав порушення режиму тримання, заохочувався шість разів.
Згідно з витягу з протоколу № 30 від 02.10.2025 року на засіданні комісії ДУ «Роменська ВК №56» повстановлено подати матеріали до Роменського міськрайонного суду Сумської області на засудженого ОСОБА_4 про вирішення питання щодо встановлення адміністративного нагляду за особою, звільненою з місць позбавлення волі, згідно ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Очевидною є та обставина, що ст.ст. 115, 185 КК України не віднесено до категорії злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, а тому, враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2016 року за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України, то до останнього не може бути застосовано адміністративний нагляд відповідно до п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Відповідно до п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців .
Сенс заходів стягнення, передбачених КВК України, полягає у здатності накладених стягнень реально позитивно впливати на поведінку засуджених.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.1986 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду», перевіряючи обґрунтованість подання про встановлення адміністративного нагляду щодо осіб, зазначених у пункті «б» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», судам необхідно враховувати як кількість так і характер порушень режиму відбування покарання, за які засуджений піддавався заходам стягнення, передбаченим статті 67 Виправно-трудового кодексу. Необхідно також перевіряти, чи не зняті та чи не погашені ці стягнення у встановленому законом порядку на день прийняття рішення про встановлення адміністративного нагляду.
Відповідно до подання про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_4 зазначено про те, що останній не допускав порушення режиму тримання, заохочувався шість разів.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для встановлення засудженому ОСОБА_4 адміністративного нагляду відповідно до п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», оскільки не наведено доводи, які б свідчили про те, що засуджений ОСОБА_4 вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства, в зв'язку з чим у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись Законом України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-
У задоволенні подання т.в.о. начальника ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 , про встановлення адміністративного нагляду відносно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8