Вирок від 24.10.2025 по справі 335/4474/22

1Справа № 335/4474/22 1-кп/335/172/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суді у м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12022082040000147 від 28.01.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з вищою освітою, на час складання обвинувального акту обіймав посаду заступника начальника технічного нагляду за капітальним ремонтом і будівництвом - начальника юридично-договірного ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Кам'янське Василівського району Запорізької області, з вищою освітою, на час складання обвинувального акту обіймала посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно обвинувального акту, затвердженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 25.07.2022, органом досудового розслідування пред'явлено наступне обвинувачення.

Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.09.2020 № 755кр «Про переведення ОСОБА_4 » з 14.09.2020 ОСОБА_4 переведено на посаду заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із посадовою інструкцією заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 :

- має завдання та обов'язки: забезпечує виконання завдань, покладених на відділ юридично-договірної роботи відповідно до Положення про відділ юридично-договірної роботи департаменту, затверджене 01.06.2016 (2.1); здійснює контроль та координує діяльність юрисконсультів департаменту, його структурних підрозділів, закладів освіти, що належать до сфери управління департаменту (2.2) та інше;

- має права: подавати директору департаменту пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю в департаменті та його структурних підрозділах (3.1); взаємодіяти з органами місцевого самоврядування, організаціями, установами, об'єднаннями громадян в межах своїх повноважень (3.2); брати учать у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень (3.3); укладати та розривати від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 цивільно-правові та господарські договори, додаткові угоди акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, дефектні акти, що стосуються будівництва та реконструкції, договори з переможцями проведених процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, договори на відкриття рахунків та на розрахунково-касове ІНФОРМАЦІЯ_5 та з іншими установами банків; для здійснення господарської та фінансової діяльності має право підписувати акти виконаних робіт (послуг), акт здачі-приймання робіт (надання послуг), дефектні акти, довідки про вартість виконаних робіт; зведений кошторис розрахунок вартості, договірну ціна, видаткові накладні, специфікації, зведений кошторисний розрахунок, та інші первинні документи (3.6); звертатися від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 до всіх фізичних і юридичних осіб та отримувати від них будь-які документи (3.10) та інше.

Згідно положення про відділ юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний підрозділ - сектор з договірної роботи:

п. 4 основним завданням відділу з організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів департаментом, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань i функціональних обов'язків, а також представлення інтересів департаменту в судах; організація і ведення договірної роботи, до тендерних і тендерних закупівель;

п. 8. пропозиції відділу щодо приведення нормативно-правових актів та інших документів департаменту та їх структурних підрозділів, а також актів закладів освіти, що належать до сфери управління департаменту, у відповідність із законодавством с обов'язковими для розгляду керівниками департаменту структурних підрозділів департаменту та закладів освіти;

п.п. 10.2. забезпечує правильне застосування в департаментi та його структурних пiдроздiлах нормативно-правових актiв та iнших документів, подає директору департаменту пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю в департаменті та його структурних підрозділів;

п.п. 10.7. інформує директора департаменту про необхідність вжиття заходів для внесення змін до правових актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

п.п. 10.10. організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійснені заходів, спрямованих на виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів департаменту та його структурних підрозділів, а також закладів освіти, що належать до сфери управління департаменту, а також погоджує (візує) проекти договорів за наявності погодження (вiзи) керівників заінтересованих структурних підрозділів;

п.п. 10.11. бере участь у забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів департаменту в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань;

п.п. 10.19. здійснює методичне керівництво правовою роботою в департаменті, його структурних підрозділах, закладах освіти, що належать до сфери управління департаменту освіти і науки ЗМР;

п.п. 10.23. здійснює заходи, спрямовані на підвищення рівня правових знань працівників департаменту, його структурних підрозділів, закладів освіти, що належать до сфери управління департаменту;

п.п. 10.27. розглядає матеріали про відшкодування матеріальної шкоди за рахунок винних осіб, що готуються відповідними структурними підрозділами на основ економіко-правового аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності, інших документів фiнансово-господарської діяльності департаменту його структурних підрозділів, закладів освіти, що належать до сфер управління департаменту, матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами.

Крім того, директором ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довіреність від 31.12.2020 № 01.01-24/37, якою уповноважено заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 підписати договір від 17.02.2021 № 5551-В про закупівлю послуг від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та, діючи на підставі довіреності від 31.12.2020 № 01.01-24/37 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто обіймає постійно в органах місцевого самоврядування посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Разом з цим, відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке затверджено Рішенням міської ради № 71 від 28.02.2019, а саме до пункту 1.1. ІНФОРМАЦІЯ_2 (далi департамент) є виконавчим органом ІНФОРМАЦІЯ_6 , що утворюється ІНФОРМАЦІЯ_7 , підзвітний і підконтрольний ІНФОРМАЦІЯ_8 , підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_9 , міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за відповідним напрямом роботи, у здійсненні своїх повноважень підпорядкований державним органам управління освітою. Та відповідно до п.4.4. Департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 31.12.2020 № 01.01-24/37 (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) в особі генерального директора ОСОБА_10 , який діяв на підставі Статуту (Виконавець), укладено договір № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя).

У розділі 6 даного Договору перелічено права та обов'язки сторін. Так, Виконавець, відповідно до п. 6.3.31, зобов'язаний протягом 10 днів після укладання цього договору звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_12 із заявою про передачу в їх користування виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах і необхідне для надання послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя).

Крім того, відповідно до п. 6.3.32 Виконавець зобов'язаний після прийняття ІНФОРМАЦІЯ_13 рішення про передачу в їх користування виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, що знаходяться в навчальних закладах, і необхідне для надання послуг їдалень (організації харчування дітей у навчальних закладах), укласти відповідні договори та вчинити всі необхідні для цього заходи (у тому числі, але не виключно, оплатити послуги з проведення незалежної оцінки майна, що передається їм у користування, та здійснити страхування майна, що передається у користування).

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Крім того, Замовник має право: достроково розірвати цей Договір у разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов'язань, зазначених в цьому Договорі, повідомивши про це Виконавця у строк не менше ніж за 5 календарних днів до розірвання (п.6.2.1), контролювати надання послуг, визначених цим Договором (п.6.2.2), а також Замовник уповноважений: складати акт здійснення контролю за дотриманням Виконавцем умов Договору (п.п. 7.3, 7.6, 7.7, додаток 3) та застосовувати до Виконавця штрафні санкції за порушення виконання умов Договору про закупівлю послуг (п.п. 7.1, 7.5, 7.8, 7.10, додаток 4), застосувати оперативно-господарську санкцію відповідно до п.4 частини першої статті 236 Господарського кодексу України, а саме: відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання, про що Замовник письмово повідомляє Виконавця (п. 7.11), вирішувати спори або розбіжності шляхом взаємних переговорів та консультацій (9.1) або у судовому порядку за місцем знаходження Замовника (9.2).

У період часу з 17.02.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, по 31.10.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого робочого місця: АДРЕСА_5 , здійснюючи свої повноваження, пов'язані з організацією харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя зі сторони Замовника, відповідно до договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 № 5551-В, будучи службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав своїх службових завдань та обов'язків через несумлінне ставлення до них, нехтуючи своїми правами, а також службовими обов'язками, передбаченими п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7, 3.10, 4.1, 4.2 посадової інструкції заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , та п.п. 4,8,10.2,10.7,10.10,10.11,10.19,10.23,10.27 положення про вiддiл юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний пiдроздiл - сектор з договірної роботи, а також передбачених п.п. 6.3.31, 6.3.32, 7.1, 7.3, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 9.1, 9.2 договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 № 5551-В, Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.02.2019 №71, та Статуту територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.02.2006 № 4 зі змінами, а також всупереч ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не здійснив належних заходів щодо передачі за встановленою процедурою комунального майна у користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) та допустив безпідставне безоплатне використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах, а саме:

1) ІНФОРМАЦІЯ_14 , розташованій за адресою: АДРЕСА_6 ;

2) ІНФОРМАЦІЯ_15 , розташованій за адресою: АДРЕСА_7 ;

3) ІНФОРМАЦІЯ_16 , розташованій за адресою: АДРЕСА_8 ;

4) ІНФОРМАЦІЯ_17 , розташованому за адресою: АДРЕСА_9 ;

5) Запорізькому ліцеї « ІНФОРМАЦІЯ_18 », розташованому за адресою: АДРЕСА_10 .

У результаті службової недбалості, ОСОБА_4 , не виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, останній не здійснив належних заходів щодо укладання відповідних договорів оренди вказаного нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам.

У результаті злочинних дій ОСОБА_4 , які виразились у службовій недбалості, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується виключно за рахунок коштів бюджету м. Запоріжжя, не отримав орендної плати у загальній сумі 1 078 087,48 гривень за період часу з січня по жовтень 2021 року, за використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах на території Вознесенівського району м. Запоріжжя.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, а саме невиконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Крім того, як слідує з обвинувального акту, відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_19 від 08.09.2020 № 1581к/тр «Про призначення ОСОБА_5 » з 22.09.2020 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке затверджено Рішенням міської ради № 71 від 28.02.2019, а саме до пункту 1.1. ІНФОРМАЦІЯ_2 (далi департамент) є виконавчим органом ІНФОРМАЦІЯ_6 , що утворюється ІНФОРМАЦІЯ_7 , підзвітний і підконтрольний ІНФОРМАЦІЯ_8 , підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_9 , міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за відповідним напрямом роботи, у здійсненні своїх повноважень підпорядкований державним органам управління освітою. Та відповідно до п.4.4. Департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста.

Згідно з Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_20 , Вознесенівського, Дніпровського, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 (нова редакція), затвердженим наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2016 № 824 р ІНФОРМАЦІЯ_25 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без права юридичної особи (п.1.1), територіальний відділ освіти реалізує визначені повноваження в галузі освіти (п.1.2), має рахунки в Державному казначействі (п.1.5).

До основних завдань ІНФОРМАЦІЯ_4 належать: організація харчування дітей у навчальних закладах освіти району (п.2.23), організація матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів освіти (п.2.24).

До функцій ІНФОРМАЦІЯ_4 належать: забезпечення контролю та аналіз використання у загальноосвітніх навчальних закладах загального фонду бюджету, який формується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (п.3.4.4), організація харчування дітей у навчальних та дошкільних закладах за рахунок місцевого бюджету (п.3.6.3), забезпечення контролю за створенням в навчальних закладах комісій з бракеражу, за виконанням постачальниками умов договору про закупівлю товару за державні кошти та договору про закупівлю послуг за державні кошти, за станом організації харчування у навчальних закладах (п. 3.6.12), застосування необхідних заходів для усунення порушень договору про закупівлю товару за державні кошти та договору про закупівлю послуг за державні кошти, поставки продуктів харчування і організації харчування дітей в навчальних закладах району (п.3.6.15), здійснення управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, раціональне і цільове використання бюджетних коштів (п. 3.7.8), виконання функцій «Замовника» по договорам, укладеним ІНФОРМАЦІЯ_2 (п.3.7.15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою; начальник ІНФОРМАЦІЯ_26 , персонально відповідає за виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає функціональні обов'язки і ступінь відповідальності працівників відділу; розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису на утримання територіального відділу освіти (пункти 5.1, 5.2.2, 5.2.5).

Згідно із посадовою інструкцією начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою ОСОБА_5 ознайомлена під особистий підпис, остання зобов'язана організовувати харчування дітей у закладах освіти району (п.2.26).

Водночас, пунктами 13 та 14 Положення про організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_9 від 17.12.2018 № 628, передбачено, що начальники ІНФОРМАЦІЯ_27 повинні протягом 10 робочих днів після укладання договорів про закупівлю послуг звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_28 із заявою про вчинення необхідних заходів для укладання договорів користування виробничими, складськими, побутовими приміщеннями та обладнанням шкільних їдалень, що знаходяться в закладах загальної середньої освіти і необхідних для надання послуг їдалень з суб'єктами господарювання, які є переможцями процедури відкритих торгів з закупівлі послуг і з якими укладено договори про закупівлю послуг та у подальшому на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 про передачу в користування обладнання шкільних їдалень, що знаходяться в закладах і необхідне для надання послуг їдалень протягом 10 робочих днів після отримання оцінки майна повинні укласти відповідні договори користування обладнанням шкільних їдалень, що знаходяться в закладах і необхідне для надання послуг їдалень, з відповідними суб'єктами господарської діяльності.

У ході досудового розслідування встановлено, що 17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (Замовник) з однієї сторони та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (Виконавець) з другої сторони укладено договір № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя).

У розділі 6 даного Договору перелічено права та обов'язки сторін. Так, Виконавець, відповідно до п. 6.3.31 зобов'язаний протягом 10 днів після укладання цього договору звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_12 із заявою про передачу в їх користування виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах і необхідне для надання послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя).

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 17.02.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, по 31.10.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою свого робочого місця: АДРЕСА_11 , здійснюючи свої повноваження, пов'язані з організацією харчування дітей за рахунок коштів місцевого бюджету у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя, організацією матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів освіти, забезпеченням контролю за виконанням постачальниками умов договору про закупівлю товару за державні кошти та договору про закупівлю послуг за державні кошти, застосуванням необхідних заходів для усунення порушень договору про закупівлю товару за державні кошти та договору про закупівлю послуг за державні кошти, поставки продуктів харчування і організації харчування дітей в навчальних закладах району, здійсненням управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, раціональне і цільове їх використання, виконанням функцій «Замовника» по договорам, укладеним ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 № 5551-В, будучи службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виконала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, нехтуючи своїми службовими обов'язками, які передбачені п. 2.26 посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , пунктами 2.23, 2.24, 3.4.4, 3.6.3, 3.6.12, 3.6.15, 3.7.8, 3.7.15 Положення про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського, Хортицького, ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , а також передбаченими п.п. 6.3.31, 6.3.32, 7.1, 7.3, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 7.10, 7.11, 9.1, 9.2 договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 № 5551-В, нехтуючи вимогами пунктів 13 та 14 Положення про організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затвердженого Рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.12.2018 № 628, та Статуту територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.02.2006 №4 зі змінами, а також всупереч ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не здійснила належних заходів щодо передачі за встановленою процедурою комунального майна в користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), та допустила безпідставне безоплатне використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах, а саме:

1) ІНФОРМАЦІЯ_14 , розташованій за адресою: АДРЕСА_6 ;

2) ІНФОРМАЦІЯ_15 , розташованій за адресою: АДРЕСА_7 ;

3) ІНФОРМАЦІЯ_16 , розташованій за адресою: АДРЕСА_8 ;

4) ІНФОРМАЦІЯ_17 , розташованому за адресою: АДРЕСА_9 ;

5) Запорізькому ліцеї « ІНФОРМАЦІЯ_18 », розташованому за адресою: АДРЕСА_10 .

У результаті службової недбалості, ОСОБА_5 , не виконала свої службові обов'язки щодо організації харчування дітей у закладах освіти району, через несумлінне ставлення до них, не здійснила належних заходів щодо укладання відповідних договорів оренди вказаного нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), що спричинило тяжкі наслідки інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в частині ненадходження до місцевого бюджету коштів за оренду об'єктів нерухомого майна комунальної власності.

Таким чином, у результаті злочинних дій ОСОБА_5 , які виразились у службовій недбалості, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується виключно за рахунок бюджетних коштів, не отримав орендної плати у розмірі 1 078 087, 48 гривень за період часу з січня по жовтень 2021 року, за використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень, що знаходяться у навчальних закладах, розташованих на території Вознесенівського району м. Запоріжжя, що спричинило тяжкі наслідки інтересам територіальної громади м. Запоріжжя.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, а саме невиконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проводився лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

У відповідності до ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

На думку сторони обвинувачення, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України доведена повністю, а саме: показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , письмовими доказами, у тому числі матеріалами здобутими під час тимчасових доступів до речей і документів від 21.04.2022 року та від 01.06.2022 року, зокрема, тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 року за підозрою ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; протоколом огляду веб-сайту від 01.06.2022 року, матеріалами здобутими під час тимчасового доступу до речей і документів від 10.06.2022 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_29 від 08.02.2022 року № 3091/5/08-01-24-04-10; відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01.01-4/949 від 27.06.2022 року; відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_30 № 75 від 05.07.2022 року; протоколом огляду браузера «Google Chrom» від 13.07.2022 року.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, які представлені стороною обвинувачення, оцінивши їх в своїй сукупності, вислухавши пояснення свідків, обвинувачених, суд приходить до наступних висновків.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не визнав. Під час допиту по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що на час подій зазначених стороною обвинувачення в обвинувальному акті працював на посаді заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » було укладено договір про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя). Вказаний договір від ІНФОРМАЦІЯ_2 , як замовника послуг, він підписав на підставі наданої йому довіреності. На час укладання договору його посадові обов'язки визначені були Положенням про відділ юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний підрозділ - сектор з договірної роботи, посадова інструкція затверджена у червні 2021. Щодо укладеного договору, вказав, що ці договори є типовими. Предметом договору є надання послуг з організації харчування. Кожний Договір проходить погодження, узгоджується юридичною, договірною, бухгалтерською службою і є публічний. Щодо орендної плати з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », то він до цього не має відношення за посадою. Звертав увагу суду, що в укладеному договорі мова про оренду нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » не йшла, були умови щодо передачі приміщень та обладнання в користування. Необхідною умовою для укладення договору користування приміщень учбових закладів є рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 про передачу таких приміщень у користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », однак таке рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 не приймалось, тому вчинення дій щодо підготовки та підписання угоди про користування приміщеннями без означеного неможливо. Цивільний позов не визнав з підстав того, що збитків завдано не було. Просив суд виправдати його у пред'явленому обвинуваченні.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не визнала. Обвинувачена ОСОБА_5 в ході допиту в судовому засіданні пояснила, що з вересня 2020 року по 31 грудня 2023 року вона обіймала посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_31 . У коло її функціональних обов'язків входили питання, зокрема ті, що стосуються організації харчування в закладах освіти району. Вона зазначила, що організація харчування передбачала визначення режиму та кратності харчування, проведення роз'яснювальної роботи, створення системи батьківського контролю, а також забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм та організаційних моментів, пов'язаних із харчуванням учнів. Пояснила, що у закладах освіти створювалися комісії для контролю за якістю роботи, що закріплювалось відповідними наказами департаменту освіти. Безпосереднє виконання цих завдань покладалося на керівників закладів освіти, а територіальний відділ міг здійснювати моніторингові візити для перевірки дотримання вимог організації харчування, зокрема бракеражу, батьківського контролю, дотримання питного режиму та санітарного регламенту. Їй відомо про ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », керівником є Левіт. Водночас договір з цим товариством укладався департаментом освіти, а територіальний відділ лише виконував завдання з організації харчування в межах своїх повноважень у всіх закладах Вознесенівського району. Вона зазначила, що питання доступу до приміщень навчальних закладів вирішувалося виключно керівниками цих закладів. Особисто їй документи, які підтверджували б право товариства на здійснення діяльності з харчування чи доступу до приміщень, не надавалися. Перевірка здійснювалася на підставі наявності укладених договорів, але особисто вона цього не контролювала. Пояснила, що після підписання договорів інформація доводилася до керівників закладів освіти, але не пам'ятає, чи робила це особисто вона. Стосовно виконання договору пояснила, що її посадові обов'язки передбачали контроль виключно за організацією харчування у межах визначених функцій, і в ході моніторингових виїздів вона перевіряла питання дотримання питного режиму, проведення бракеражу, відбору проб та інших вимог санітарного регламенту. Питання, що стосувалися устаткування чи доступу до приміщень, не входили до її компетенції, так само як і з'ясування цих обставин у представників підприємства або у керівників закладів освіти. Підтвердила, що відповідно до її посадової інструкції, на неї не покладався контроль за виконанням господарських договорів, укладених департаментом освіти із контрагентами, зокрема і з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Вона не підписувала вказаний договір, не була його стороною чи підписантом будь-яких додаткових угод до нього. Жодних доручень чи розпоряджень з цих питань від керівництва у письмовій формі вона не отримувала. Разом із тим, у межах своїх повноважень вона організовувала харчування дітей у закладах освіти району. Впродовж дії договору харчування здійснювалося в повному обсязі, скарг на його відсутність не надходило. Звертала увагу на те, що територіальний відділ освіти не є розпорядником коштів за цим договором і не мав права здійснювати оплату послуг ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Щодо порядку передачі в оренду об'єктів комунальної власності, які могли стосуватися цього договору, вона зазначила, що їй про це нічого не відомо. Цивільний позов не визнала з підстав того, що збитків завдано не було. Просила суд виправдати її у пред'явленому обвинуваченні.

В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_6 не з'явився, до суду надіслав заяву в якій звертав увагу суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_32 не подавала заяв та не надавала згоди про залучення її у якості потерпілої сторони у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_32 не вважає себе потерпілою стороною у кримінальному провадженні (№ 335/4474/22), у зв'язку з чим просили проводити судові засідання без залучення ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У судовому засіданні 15.01.2025 року свідок ОСОБА_11 пояснив, що з 2004 року працює директором Запорізького ліцею « ІНФОРМАЦІЯ_18 ». З ОСОБА_10 знайомий, останній є директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », він був організатором харчування в ліцеї багато років, зокрема з 2016 року по початок війни. Приміщення та майно ліцею належить до комунальної власності, перебуває на балансі територіальної громади, ліцей є користувачем приміщень. Організація харчування в ліцей здійснювалась на підставі договору укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підписантом договору він не був. Обвинувачених знає у якості посадових осіб. Порушення умов договору не траплялося, протягом всього часу будь-яких скарг від батьків з приводу організації харчування не було. Останній договір щодо харчування був у 2021 році. Хто здійснював контроль за виконанням договору не пам'ятає. Приміщення їдальні були обладнані, вони були орендовані. Їжа готувалася на місці. Функцію організації харчування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » виконував. Хто займався питанням оренди йому не відомо. Порушень організації харчування не було.

У судовому засіданні 15.01.2025 року свідок ОСОБА_13 пояснила, що працює на посаді начальника служби технічного нагляду ІНФОРМАЦІЯ_2 з липня 2024 року. З 2018-2021 року працювала фахівцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , потім заступником начальника договірного відділу, потім публічних закупівель. ОСОБА_10 знає як підписанта договору від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » щодо закупівлі організації харчування, їх декілька було. Зміст договору послуг харчування був опублікований в « ІНФОРМАЦІЯ_33 », його зміст не пам'ятає. Хто складав текст чи проект договору не пам'ятає. Чи звертався ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » до ІНФОРМАЦІЯ_6 для укладення договорів щодо користування виробничих, складських, побутових приміщень закладів освіти їй не відомо. Якщо змінювався проект договору все розміщувалось на « ІНФОРМАЦІЯ_33 ». Хто займався контролем виконання договору не пам'ятає. Чи видавались будь-які розпорядчі документи ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно контролю за виконанням умов господарських договорів, стосовно вказаного договору, не пам'ятає. У 2021 році в її обов'язки входило проведення тендерних процедур, підготовка тендерної документації, публікація, відповіді на запитання учасників, також підписання договору та розміщення його на « ІНФОРМАЦІЯ_33 », була головою тендерного комітету.

У судовому засіданні 15.01.2025 року свідок ОСОБА_12 пояснив, що з січня 2021 по грудень 2021 працював на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_10 був організатором харчування у Вознесенівському районі. Організація здійснювалась на підставі торгів, укладання договору, за договором здійснювалась організація харчування у Вознесенівському районі. Ким складався договір не знає, цим займається тендерний комітет. За станом виконання умов договору була велика мережа починаючи від директорів шкіл, частина контролю була на начальниках територіальних відділів освіти, на працівниках департаменту, на тендерному комітеті. Організацію оренди приміщень не пам'ятає. Наказ департаменту освіти і науки від 19.10.2020 № 284 не пам'ятає. ОСОБА_4 не міг бути відповідальною особою, оскільки наказ прийнятий до того як він був прийнятий на роботу. У 2021 році ОСОБА_5 займала посаду директора школи, і він запропонував їй посаду начальника територіального відділу освіти. На посаді начальника територіального відділу освіти ОСОБА_5 в межах своїх посадових обов'язків могла здійснювати контроль за організацію харчування. Укладання договору не входить в повноваження ОСОБА_5 , контроль організації харчування входив. Підставою для того щоб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » приступив до організації харчування було підписаний договір між департаментом та підприємством. На зараз не пам'ятає чи підписував договір департамент комунальної власності, оскільки все майно в закладах освіти належить комунальній громаді в особі департаменту комунальної власності. Будь-які договори оренди підписувалися департаментом комунальної власності. Нараховує ціну оренди департамент комунальної власності. Зауважень до роботи ОСОБА_4 не було. Харчування у закладах освіти було організовано.

У судовому засіданні 27.03.2025 року свідок ОСОБА_14 пояснив, що в 2021 році працював директором ІНФОРМАЦІЯ_21 . ІНФОРМАЦІЯ_34 не пов'язаний з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Харчування не здійснювалось. До серпня 2020 року працював в ІНФОРМАЦІЯ_27 і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » перемагало в тендері на закупівлю. В договорах чітко було прописано, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » повинні надавати, яким чином здійснювати харчування. З приводу договорів оренди з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » йому не відомо. На 2021 рік не було порядку укладання договорів оренди, попередній закон був скасований. Тому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не мали правових підстав щоб у 2021 році укладати договори оренди.

Крім показань допитаних вищезазначених свідків, у судовому засіданні безпосередньо досліджені і усі письмові докази і документи, долучені прокурором в підтвердження пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення.

Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_29 від 08.02.2022 № 3091/5/08-01-24-04-10 на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України, згідно до якої надана інформація щодо кількості та переліку осіб, які працювали у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), сформована за даними інформаційних систем ІНФОРМАЦІЯ_35 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок форма 1 ДФ) та Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (додаток 4 ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок): за 2020 рік -1, 2, 3, 4 квартали; за 2021 рік - за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021. За січень 2021 Додаток 4 ДФ у складі Розрахунку до контролюючого органу не надавався (т. 2 а.с. 30-40).

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2022 з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.04.2022, згідно до якого в приміщенні Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя вилучено копії документів - матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України відносно ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 44-50), а саме: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42021081060000006 від 26.01.2021; клопотання про тимчасовий доступ, ухвали суду, протокол тимчасового доступу та опису, документів вилучених 06.01.2022 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів в ІНФОРМАЦІЯ_27 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2021 та 20.01.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , від 20.01.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_37 , від 21.01.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , від 21.01.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 27.01.2022 р; протокол допиту свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_39 , від 27.01.2022 р; протокол допиту свідка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , від 28.01.2022 р; протокол допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_41 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , від 18.09.2022; висновки про вартість до звітів № 2910/01, № 2910/02, № 2910/03, №2910/04 та №2510/05 від 29.10.2021; довідка ІНФОРМАЦІЯ_43 з перевірки з питань додержання бюджетного законодавства та законодавства про комунальну власність при організації харчування дітей у навчальних закладах м. Запоріжжя, що здійснюється відповідно до договорів про надання послуг, укладених між ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_18 за адресою: АДРЕСА_10 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_44 за адресою: АДРЕСА_7 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_45 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_46 за адресою: АДРЕСА_8 від 21.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_47 , який розташований за адресою: АДРЕСА_9 від 23.09.2021; висновок-судової економічної експертизи; договір № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах ІНФОРМАЦІЯ_48 ) укладеного 17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; листи, довідки контролюючих державних органів щодо виробничих, складських, побутових приміщень, обладнання для зберігання, транспортування продуктів харчування, приготування їжі, транспортних засобів та найманих працівників, необхідних для надання послуг з організації харчування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) (т. 2 а.с.47-48). Вказані документи визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 51-54).

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.06.2022 з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_49 від 31.05.2022, згідно до якого в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_50 вилучено копії документів - матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за підозрою ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (т. 2 а.с. 58-63), а саме: клопотання про проведення обшуку від 15.07.2021 щодо обшуку у адміністративній будівні нежитлового приміщення літерою А-4 № 96, літерою А-4 № 98, літерою А-4 № 99, за адресою: АДРЕСА_12 , де фактично здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; ухвала ІНФОРМАЦІЯ_49 від 21.07.2021 у справі № 333/4834/21 пр. 1-кс/333/557/21; ухвала ІНФОРМАЦІЯ_49 від 22.07.2021 у справі № 333/4834/21 пр. 1-кс/333/584/21; протокол обшуку від 28.07.2021 у адміністративній будівні нежитлового приміщення літерою А-4 № 96, літерою А-4 № 98, літерою А-4 № 99, за адресою: АДРЕСА_12 , де фактично здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з додатками, а саме флеш-носій з відеозаписом проведення обшуку, установчі документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та документи щодо виробничих потужностей, приміщень, найманих працівників, тендерної документації ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та договір від 17.02.2021 № 5551-В про закупівлю послуг між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 ; клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 28.09.2021 до оригіналів документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), а саме: актів наданих послуг та платiжнi доручення згідно Договорів про надання послуг вiд 17.02.2021 за № 5551-В, вiд 18.05.2021 за № 5551-B/1, укладеного ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ); рух матеріалів кримінального провадження; статут ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; матеріали роботи з підозрюваним ОСОБА_10 (повідомлення про підозру, допит підозрюваного, обвинувальний акт) (т. 2 а.с. 60-63). Вказані документи визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 64-66).

Копії документів, вилучених на підставі протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2022 та 01.06.2022, долучені прокурором до матеріалів кримінального провадження (т. 4 а.с. 20-250, т. 5 а.с. 1-237, т. 6 а.с. 1-194, т. 7 а.с. 1-100).

Протокол огляду веб-сайту від 01.06.2022, в ході огляду прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_20 провів огляд веб-сайту офіційного сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 , де у цифровому вигляді розміщений Статут територіальної громади м. Запоріжжя (паперовий документ долучено в якості додатку до протоколу), оглянута інформація про ІНФОРМАЦІЯ_51 (паперовий документ долучено в якості додатку до протоколу) (т. 2 а.с. 67-90).

Вилучені в ході тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2022 (т. 2 а.с. 105-108) згідно протоколу тимчасового доступу від 10.06.2022 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 111-118), а саме копії документів: договір № 5551 - В про закупівлю послуг від 17.02.2021 із специфікацією та додатковими угодами до цього договору; довіреність № 01.01-24/37 від 31.12.2020; розпорядження № 178к/тр від 04.02.2022 про призначення ОСОБА_21 ; положення про організацію харчування учнів закладів середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затверджено рішенням виконавчого комітету міської ради 17.12.2018 № 628; положення про ІНФОРМАЦІЯ_27 , затверджено рішенням міської ради 30.09.2020 № 33; розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_19 № 180 к/тр від 06.02.2020 про призначення ОСОБА_12 ; розпорядження міського голови ОСОБА_22 № 209 р від 12.10.2020 про покращення виконавської дисципліни контрагентами умов господарських договорів; наказ № 284 р від 19.10.2020 директора ІНФОРМАЦІЯ_27 про посилення контролю за виконанням господарських договорів; положення про відділу юридично - договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний підрозділ - сектор з договірної роботи, затверджене директором ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_23 ; протоколи тендерного комітету; платіжні доручення; лист ІНФОРМАЦІЯ_52 до ІНФОРМАЦІЯ_27 за вих. 211/01/01-07/9452 від 20.01.2022; лист ІНФОРМАЦІЯ_27 до директора ІНФОРМАЦІЯ_52 за вих. 01.01.-413393 від 22.12.2021; наказ № 107 р директора ІНФОРМАЦІЯ_27 від 13.05.2020; рішення виконавчого комітету № 628 від 17.12.2018; доповідна від 18.02.2021; службова записка голови тендерного комітету ОСОБА_24 ; копія книги - накази директора департаменту з основної діяльності 01.01-11 (т. 2 а.с. 111-161, 177-223). Вказані документи визнано слідчим речовими доками у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 224-226).

Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 № 01.01-4/949 від 27.06.2022 на запит прокурора в порядку ст. 93 КПК України, згідно до якої надано копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.04.2022 № 89р Про підготовку документів для укладення договорів оренди з суб'єктами господарювання, що надають послуги для організації харчування дітей в закладах освіти м. Запоріжжя та є переможцями тендеру про закупівлю таких послуг (т. 2 а.с. 229-239).

Відповідь директора ІНФОРМАЦІЯ_44 № 01-06/76.02 від 29.06.2022 на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України, згідно до якої повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_53 не є розпорядником приміщень та майна (т. 3 а.с. 31).

Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_54 № 27 № 75 від 05.07.2022 на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України, згідно до якої надано копії документів за 2021 рік: паспорт харчоблоку, документи матеріального обліку (план приміщення та експлікація), накази про організацію харчування з додатками за 2021 рік (т. 3 а.с. 34-73).

Протокол огляду від 13.07.2022, в ході огляду слідчий провів огляд браузера «Google Chrom» за введеними критеріями пошуку виявлено документи: наказ № 49-р Про затвердження Положення про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_55 (нова редакція); положення про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, ІНФОРМАЦІЯ_56 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 (нова редакція), затверджено наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_57 . Зазначені документи роздруковано та долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 7 а.с. 101-115).

Вищенаведені докази за їх аналізом у сукупності свідчать про факти, які суд встановлює на їхній підставі.

Зокрема, з урахуванням пояснень обвинувачених та свідків, суд вважає встановленими обставинами і таким, що підтверджені доказами те, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.09.2020 № 755кр «Про переведення ОСОБА_4 » з 14.09.2020 ОСОБА_4 переведено на посаду заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 5 а.с. 48).

Посадова інструкція ОСОБА_4 , на яку посилається прокурор в обвинувальному акті, затверджена 15.06.2021 (т. 5 а.с. 212).

Положення про вiддiл юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний пiдроздiл - сектор з договірної роботи, затверджено 01.09.2016 та регулює питання діяльності відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурного підрозділу - сектору з договірної роботи (т. 2 а.с. 177).

Директором ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довіреність від 31.12.2020 № 01.01-24/37, якою уповноважено заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 підписати договір від 17.02.2021 № 5551-В про закупівлю послуг від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 142).

Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке затверджено Рішенням міської ради № 71 від 28.02.2019 (т. 5 а.с. 195), а саме до пункту 1.1. ІНФОРМАЦІЯ_2 є виконавчим органом ІНФОРМАЦІЯ_6 , що утворюється ІНФОРМАЦІЯ_7 , підзвітний і підконтрольний ІНФОРМАЦІЯ_8 , підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_9 , міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за відповідним напрямом роботи, у здійсненні своїх повноважень підпорядкований державним органам управління освітою. Відповідно до п. 4.4. департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста.

17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 31.12.2020 № 01.01-24/37 (Замовник) з однієї сторони та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) в особі генерального директора ОСОБА_10 , який діяв на підставі Статуту (Виконавець) укладено договір № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя) (т. 2 а.с. 119).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_19 від 08.09.2020 № 1581к/тр «Про призначення ОСОБА_5 » з 22.09.2020 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 5 а.с. 99).

Згідно з положенням про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 (нова редакція), затверджено наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2017 № 119р (нова редакція) (т. 5 а.с. 83) - п.1.6: після реєстрації нової редакції Положення, попередня редакція втрачає чинність (зокрема редакція Положення від 28.12.2016 № 824 р - на яку міститься посилання в обвинувальному акті т. 7 а.с. 104). Відповідно до вказаного положення ІНФОРМАЦІЯ_25 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без права юридичної особи (п.1.1), територіальний відділ освіти реалізує визначені повноваження в галузі освіти (п. 1.2).

Пунктами 13 та 14 Положення про організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_9 від 17.12.2018 № 628, передбачено, що начальники ІНФОРМАЦІЯ_27 повинні протягом 10 робочих днів після укладання договорів про закупівлю послуг звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_28 із заявою про вчинення необхідних заходів для укладання договорів користування виробничими, складськими, побутовими приміщеннями та обладнанням шкільних їдалень, що знаходяться в закладах загальної середньої освіти і необхідних для надання послуг їдалень з суб'єктами господарювання, які є переможцями процедури відкритих торгів з закупівлі послуг і з якими укладено договори про закупівлю послуг та у подальшому на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 про передачу в користування обладнання шкільних їдалень, що знаходяться в закладах і необхідне для надання послуг їдалень протягом 10 робочих днів після отримання оцінки майна повинні укласти відповідні договори користування обладнанням шкільних їдалень, що знаходяться в закладах і необхідне для надання послуг їдалень, з відповідними суб'єктами господарської діяльності (т. 2 а.с. 144).

Вказані обставини зазначені у обвинувальному акті, підтверджені документально та не спростовуються учасниками кримінального провадження.

Сторонами кримінального провадження також не оспорюються і ті обставини, що договір № 5551-В від 17.02.2021 про закупівлю послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя) недійсним не визнаний, виконувався сторонами, був виконаний, розірваний не був.

Допитавши обвинувачених, свідків, дослідивши докази, суд доходить висновку про необхідність виправдання обвинувачених за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються обвинувачені виходячи з такого.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим - рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належним є доказ, який прямо чи не прямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 367 КК України передбачена кримінальна відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 367 КК України передбачена кримінальна відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 367 КК України вбачається, що відповідальність за кваліфікованим складом злочину настає за завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб в наслідок невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до нормативного визначення об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність таких складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб'єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов'язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов'язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.

Указівка закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об'єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов'язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби. Тому для наявності об'єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов'язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов'язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов'язків і які наслідки вони спричинили ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв'язку з тими наслідками, що настали.

Зазначене узгоджується з висновком колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 461/6912/16-к, провадження № 51- 910 км 22 від 06.10.2022.

Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК України діяння службової особи обов'язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов'язків. Тому невиконання або неналежне виконання не службових, а інших (наприклад, суто професійних) обов'язків не може розглядатися як службова недбалість і кваліфікується за наявності до того підстав за іншими нормами (наприклад, за статтями 131, 135, 139, 140 КК України).

Указівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як службова недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання покладених на неї службових обов'язків. Виключається відповідальність за службову недбалість і тоді, коли службова особа не виконує чи виконує неналежним чином свої службові обов'язки за наявності обставин, передбачених статтями 39 чи 40 КК України.

Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 1 ст. 367 КК України визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди, а за ч. 2 ст. 367 КК України - спричинення тяжких наслідків. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку.

Суб'єктивна сторона службової недбалості найчастіше виявляється в необережній формі вини як щодо діяння, так і щодо його наслідків. Можлива й змішана форма вини - умисел до діяння і необережна вина до наслідків. Не виключається службова недбалість і тоді, коли умисне порушення службових обов'язків призводить до наслідків, спричинення яких службова особа хоча й не бажала, але свідомо припускала їх настання .

Суб'єктом злочину за ст. 367 КК України може бути будь-яка службова особа (частини 3 і 4 ст. 18 КК), тобто така, яка здійснює службову діяльність як у публічній, так і в приватній сфері.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Судом досліджені вище перелічені докази у судовому засіданні безпосередньо, оглянуто і досліджено документи, допитані свідки сторони обвинувачення, і суд дійшов такого висновку.

Так, аналізуючи покази усіх допитаних у судовому засіданні свідків, суд визнає що покази свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_14 не містять відомостей, що мають значення для даного кримінального провадження, оскільки не вказують на наявність або відсутність обставин, які в силу ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки з наданих показів свідків вбачається, що ці свідки - директори навчальних закладів, не обізнані із укладеним договором, службова недбалість за яким інкримінується ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і жодних пояснень щодо обставин викладених у обвинувальному акті суду під час допиту не надали, жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях або бездіяльності обвинувачених неналежного виконання своїх обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення або свідчили про будь-які порушення в їх діях. Тому їх свідчення не можуть судом розцінюватися як докази вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованому їм злочині.

Щодо показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , то суд, враховуючи ті обставини, що вказані особи є чи були посадовими особами департаментів ІНФОРМАЦІЯ_6 , брали участь у процедурах, які випливають із виконання договорів закупівлі послуг, а тому, на думку суду, їх покази не можуть бути визнані об'єктивними, оскільки вони випливають із їх службової діяльності та компетентності, а відтак, вказані покази суд розцінює критично. Тим більше, ці свідки не надали показів безпосередньо щодо предмету доказування у даному провадженні, а саме обставин за договором № 5551-В від 17.02.2021 року, а надали пояснення лише щодо загальної процедури укладення договорів закупівлі послуг у різні роки.

Стосовно інших доказів, долучених прокурором під час судового розгляду і досліджених судом, то суд встановив наступне.

Згідно положення п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Обвинувачення повинно бути конкретним, не містити будь-яких суперечностей та викладено зрозуміло, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист, що визначено як національним законодавством, так і рішеннями Європейського суду з прав людини ( рішення ЄСПЛ у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000).

Системний аналіз норм кримінального та кримінального процесуального законів України регламентують, що виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину. Водночас таке формулювання не повинно містити абстрактних юридичних формулювань, безпосередньо вжитих у кримінальному законі, оскільки це буде не виклад фактичного складу злочину, а юридичне формулювання обвинувачення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виклад інкримінованого обвинуваченому діяння має бути максимально конкретним, тобто формулювання обвинувачення повинно включати всі обставини, які відповідають опису об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення в кримінально-правовій нормі, якою передбачена відповідальність за його вчинення. Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо. Важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист обвинуваченої.

Так, у цьому кримінальному провадженні орган досудового розслідування установив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили службову недбалість, а саме не виконали свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам. На підставі цього прокурор пред'явив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України.

Так, в обвинувальному акті прокурор виходив з того, що ОСОБА_4 неналежно виконував, як заступник начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , свої службові обов'язки, передбачені п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7, 3.10, 4.1, 4.2 посадової інструкції заступника начальника служби технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом - начальника відділу юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та несумлінно ставився до цих обов'язків.

Як встановлено судом посадова інструкція ОСОБА_4 , на яку посилається прокурор в обвинувальному акті, затверджена 15.06.2021, тоді як укладення договору мало місце - 17.02.2021. Тому, на момент укладення договору та упродовж 4 місяців після того, ОСОБА_4 не міг керуватися указаною Інструкцією.

При цьому, у вказаній посадовій інструкції та положенні про вiддiл юридично-договірної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурний пiдроздiл - сектор з договірної роботи, не зазначені такі обов'язки, як: здійснення організації харчування дітей у закладах освіти зі сторони Замовника; здійснення заходів щодо передачі за встановленою процедурою комунального майна у користування юридичним особам; здійснення належних заходів щодо укладення договорів оренди комунального майна. Застосування прокурором формулювання «здійснення належних заходів» є не конкретизованим, а тому порушує право ОСОБА_4 знати суть та зміст обвинувачення.

Тобто, в даному випадку ОСОБА_4 не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, оскільки на нього фактично не покладалися обов'язки, які передбачали би вчинення дій, наведених в обвинуваченні.

У формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України не зазначено, які саме конкретно службові обов'язки він не виконав, а також яких конкретно заходів не вжив щодо передачі комунального майна у користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », зокрема щодо не укладання з ним договору оренди. Також, не наведено причинний зв'язок між невиконанням цих обов'язків і завданням, на думку прокурора, тяжких наслідків.

Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_4 мав певні обов'язки через невиконання яких допустив безпідставне безоплатне використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень навчальних закладів.

Більше того, прокурором не доведено, що ОСОБА_4 у період, наведений в обвинувальному акті, здійснював повноваження, пов'язані з організацією харчування дітей, і у зв'язку із цим був зобов'язаний здійснювати організацію харчування дітей у закладах освіти, але не зробив цього. В обвинувальному акті відсутні посилання на відповідні розпорядчі документи, якими б ці обов'язки були встановлені.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_4 , як представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках зазначеного договору з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » мав обов'язок здійснювати заходи щодо передачі за встановленою процедурою комунального майна у користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».

Крім того, в обвинувальному акті прокурор виходив з того, що ОСОБА_5 неналежно виконувала, як начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 , свої службові обов'язки, передбачені п. 2.26 посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та несумлінно ставилася до цих обов'язків.

Суть обвинувачення ОСОБА_5 за версією сторони обвинувачення полягає в тому, що після укладання договору 17.02.2021 № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організація харчування дітей у закладах освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя) ОСОБА_5 не виконала свій обов'язок передбачений п. 2.26 посадової інструкції та на виконання п.п. 13 та 14 Положення про організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_9 від 17.12.2018 № 628, не здійснила належних заходів щодо передачі за встановленою процедурою комунального майна в користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та допустила безпідставне безоплатне використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень.

Разом з цим, відповідно до посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , до безпосередніх посадових обов'язків, начальника територіального відділу освіти, не входить контроль за виконанням господарських договорів, укладених між ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими контрагентами.

Так, згідно посадовою інструкцією (п. 2.26) ОСОБА_5 дійсно має організовувати харчування дітей у закладах освіти району, проте не шляхом укладання договорів з юридичною особою, оскільки територіальний відділ освіти не є розпорядником бюджетних коштів в розумінні Бюджетного Кодексу України і саме тому, 17.02.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено договір про закупівлю послуг № 5551-В від 17.02.2021 з суб'єктам господарювання, який є переможцем процедури відкритих торгів з закупівлі послуг (організація харчування дітей у закладах), як розпорядник коштів вищого рівня.

В обвинувальному акті не зазначено, а стороною обвинувачення не зібрано доказів того, що про укладення вищезазначеного договору поставили до відома ОСОБА_5 , оскільки вона не є стороною договору. Так само, відсутні докази про те, що ОСОБА_5 було доручено укласти додаткові договори з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », а також здійснити будь-які заходи щодо передачі комунального майна в користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». Стороною обвинувачення не зібрано доказів того, що ОСОБА_5 отримувала доручення або розпорядження від керівництва з вищевказаних питань. Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_5 була визначена відповідальною особою за господарські зобов'язання департаменту. В обвинувальному акті не зазначено та матеріали справи не містять доказів коли надійшов договір для виконання до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Аналіз Положення про організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти денної форми навчання м. Запоріжжя, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради №?628 від 17.12.2018, свідчить про те, що цей документ визначає загальні завдання структурного підрозділу та розподіляє компетенцію між керівництвом і окремими посадовими особами. Ключові організаційні, координаційні та контрольні функції у сфері виконання рішень міської ради, зокрема щодо укладання договорів оренди майна та контролю за їх реалізацією, належать виключно до повноважень керівників департаментів та заступників міського голови. Саме ці посадові особи наділені владними управлінськими функціями, а не особа, щодо якої висунуто обвинувачення. Обов'язки ОСОБА_5 мають виконавчо-допоміжний характер і зводяться до виконання функцій у межах внутрішньої діяльності підрозділу. У Положенні відсутні будь-які норми, які б покладали на неї повноваження укладати, погоджувати або контролювати договори, приймати рішення про передачу комунального майна в оренду чи здійснювати нагляд за його використанням. ОСОБА_5 також не уповноважена координувати діяльність інших департаментів або контролювати виконання рішень міської ради. Обвинувачення у службовій недбалості мало б довести, що на ОСОБА_5 був прямо покладений відповідний обов'язок, який вона не виконала або виконала неналежно, і що саме це спричинило істотну шкоду. Проте аналіз Положення підтверджує протилежне: такі обов'язки на неї не покладалися. Відсутність службового обов'язку унеможливлює відповідальність за його невиконання. Таким чином, з урахуванням змісту Положення є очевидним, що обвинувачена не мала і не могла мати тих повноважень, які сторона обвинувачення зазначає їй в провину. Її посадові обов'язки не охоплюють ані контроль за орендними відносинами, ані контроль за виконанням договорів укладених департаментом освіти і науки, ані запобігання наслідкам, які стали предметом кримінального провадження.

Фактично, харчування дітей у закладах освіти району було організовано, посадові обов'язки саме ОСОБА_5 виконано в повному обсязі, оскільки в обвинувальному акті про факти неналежної організації харчування дітей в школах не зазначено.

Досліджений у ході судового розгляду договір № 5551-В про закупівлю послуг від 17.02.2021, укладений між ІНФОРМАЦІЯ_2 , як замовником, та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », як виконавцем, не може бути використаний як належний доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки ОСОБА_5 не є стороною зазначеного договору, не виступала замовником чи виконавцем, а також не була уповноваженою особою, яка брала на себе будь-які зобов'язання або відповідальність за його виконання.

В свою чергу, згідно з розпорядженням міського голови № 209 р від 12.10.2020 (дата оприлюднення - 12.10.2020) «Про покращення виконавської дисципліни контрагентами умов господарських договорів», який було досліджено в ході судового слідства, у пункті 2 чітко визначено, що керівникам комунальних підприємств (установ), а також виконавчих органів ІНФОРМАЦІЯ_6 необхідно у триденний термін видати всі необхідні розпорядчі документи для реалізації вимог зазначеного розпорядження. Крім того, у пункті 1.4 розпорядження передбачено обов'язок забезпечити здійснення відповідальними особами якісного та своєчасного контролю за виконанням контрагентами умов договорів.

З метою удосконалення роботи по укладанню господарських договорів, посилення контролю за їх виконанням, на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_19 від 12.10.2020 № 209, було видано наказ від 19.10.2020 № 284/г за підписом директора департаменту ОСОБА_12 . Вказаним наказом було визначено коло осіб відповідальних за здійснення якісного та своєчасного контролю за виконанням контрагентами умов договорів.

Так, пунктом 2.3 Наказу від 12.10.2020 № 209 було визначено відповідальною особою по договорам, пов'язаним із забезпеченням харчування здобувачів освіти (в тому числі із постачання товарів до операторів харчування) - заступника директора ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_19 .

Пунктом 2.6 Наказу від 12.10.2020 № 209 було визначено, що за рештою договорів, які не включені до вищеназваних пунктів, відповідальною особою є провідний фахівець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 .

Таким чином, саме ці особи наділені обов'язками забезпечувати якісне та своєчасне виконання умов контрактів з контрагентами, що прямо випливає з наказу.

Обвинувачена ОСОБА_5 у цьому наказі не зазначена, не наділена жодними обов'язками щодо контролю і не брала участі у реалізації положень наказу, а тому відсутні підстави для покладання на останню відповідальності за невиконання умов договору.

Службова недбалість може мати місце лише за умови, що службова особа мала об'єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов'язків, однак як встановлено судом на ОСОБА_5 фактично не покладалися обов'язки, які передбачали б вчинення дій, наведених в обвинуваченні.

В свою чергу в обвинувальному акті зазначено, що договором від 17.02.2021 № 5551-В передбачені обов'язки сторін. Так, сторона «Виконавець» (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »), має обов'язок звернутись протягом 10 днів після укладення договору до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про передачу в їх користування виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, а «Замовник» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має право достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов'язань, зазначених у договорі. Таким чином, із зазначеного обвинувачення, за яким ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, вбачається, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках зазначеного договору з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » мав право здійснити заходи реагування на невиконання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » своїх обов'язків за договором.

Крім того, в обвинувальному акті міститься посилання на положення про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського, Хортицького, ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 (нова редакція), затверджено наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2016 № 824 р (т. 7 а.с. 104), яке втратило чинність, що слідує зі змісту положенням про територіальний відділ освіти Олександрівського, Вознесенівського, Дніпровського, Хортицького, ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 (нова редакція), затверджено наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2017 № 119 р (нова редакція) - п.1.6 (т. 5 а.с. 83).

Таким чином, суд констатує, що прокурором в обвинуваченні не зазначено, які конкретно службові обов'язки, або який конкретно пункт своїх службових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, неналежно виконували обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та до яких ставилися несумлінно.

При цьому прокурором лише перераховано в обвинувальному акті статті Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, а також обов'язковість виконання договорів, а також наведено перелік законодавчих актів, навіть без зазначення конкретного пункту або статті, який було порушено обвинуваченими. Між тим, на переконання суду, зазначені норми закону жодним чином не визначають компетенцію ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та коло їх службових обов'язків. Отже із загальних формулювань висунутого обвинувачення не можливо встановити які конкретно службові обов'язки не виконали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стали наслідком завдання тяжких наслідків.

Фактично, за твердженням сторони обвинувачення, службова недбалість з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 полягала у тому, що останні після укладення договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 №5551-В не здійснили належних заходів щодо укладання відповідних договорів оренди нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».

Але викладене в такий спосіб обвинувачення фактично свідчить про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурором інкримінувалося не невиконання ними своїх службових обов'язків, передбачених посадою інструкцією, а невиконання умов договору про закупівлю послуг від 17.02.2021 № 5551-В.

Між тим, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором визначена у самому договорі від 17.02.2021 № 5551-В.

Більш того, цим договором визначено, що Замовник ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » в особі генерального директора ОСОБА_10 ) зобов'язань, зазначених у цьому Договорі, має право достроково розірвати цей Договір (п.6.2.1.). Відтак, у разі невиконання Виконавцем зобов'язань, зазначених у договорі, зокрема не звернення його протягом 10 днів після укладення договору до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про передачу в користування приміщень та обладнання, ІНФОРМАЦІЯ_2 , після спливу строку, визначеного у п. 6.3.31 був вправі одразу ініціювати питання дострокового розірвання цього Договору.

Проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не ініціював питання дострокового розірвання договору від 17.02.2021 № 5551-В через його невиконання чи неналежне виконання Виконавцем. При цьому жодних даних про те, що договір від 17.02.2021 № 5551-В визнаний недійсним у встановленому законом порядку стороною обвинувачення не було надано. Зазначений договір про закупівлю послуг був виконаний, що не заперечувалося сторонами цього договору.

Більш того, впродовж всього досудового розслідування цього кримінального провадження жодна особа не зверталась до уповноважених органів із заявою про заподіяння шкоди і про визнання її в якості потерпілої особи. Під час судового розгляду судом від ІНФОРМАЦІЯ_9 було отримано лист, відповідно до якого територіальній громаді міста в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 не завдано збитків в результаті дій, які є предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні, і відповідно ІНФОРМАЦІЯ_32 не є потерпілим чи цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 221).

Наведені обставини додатково свідчать про неконкретність пред'явленого обвинувачення щодо встановлення органом досудового розслідування кому саме заподіяно істотної шкоди та тяжких наслідків на момент пред'явлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підозри і складення обвинувального акту в даному провадженні, в контексті тих обставин, що про наявність збитків ІНФОРМАЦІЯ_58 не було заявлено.

Крім того, з огляду на формулювання обвинувачення згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачуються у тому, що в результаті службової недбалості останніх «… ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утримується виключно за рахунок коштів бюджету м. Запоріжжя, не отримав орендної плати у загальній сумі 1 078 087,48 гривень за період часу з січня по жовтень 2021 року, за використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) виробничих, складських, побутових приміщень шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах на території Вознесенівського району м. Запоріжжя», тобто за викладом обставин є незрозумілим як саме службова недбалість за договором укладеним у лютому 2021 року спричинила тяжкі наслідки у вигляді неотримання орендної плати у січні 2021 року, тобто до укладення вказаного договору № 5551-В від 17.02.2021.

Відповідно до пункту 10.1 договору № 5551-В від 17.02.2021, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 та до повного виконання зобов'язань.

Крім того, у п. 6.3.31 договору від 17.02.2021 № 5551-В, йдеться про те, що Виконавець протягом 10 днів після укладення цього Договору зобов'язаний звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про передачу в їх користування виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах і необхідне для надання послуг їдалень.

Отже в зазначеному договорі не йдеться мова про оренду зазначених приміщень та обладнання, а йдеться мова саме про користування, яке, на відміну від оренди, здійснюється на безоплатній основі.

Крім того, сторона обвинувачення в обвинувальному акті виходила з того, що обвинувачені не здійснили належних заходів щодо укладання договорів оренди нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », як це передбачено Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ.

Між тим, в п. 6.3.32 Договору, не йдеться про обов'язок Виконавця (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ») укладення саме договору оренди, а зазначено про обов'язок укласти відповідні договори, тобто в умовах договору від 17.02.2021 № 5551-В не конкретизовано який саме договір (договори) мав укласти Виконавець. Ні в тендерній документації, ні в умовах самого договору від 17.02.2021 № 5551-В ніде не йдеться про обов'язок Виконавця укласти саме договори оренди, не укладення яких, на переконання сторони обвинувачення, потягло за собою неотримання ІНФОРМАЦІЯ_2 орендної плати за період з січня по жовтень 2021 року на загальну суму 1 078 087,48 грн.

В обвинувальному акті прокурор також виходив з того, що обвинувачені не виконали свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, а саме не здійснили належних заходів щодо укладання договорів оренди нерухомого комунального майна з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », як те було передбачено п. 6.3.32 Договору.

Але при цьому прокурор не врахував, що за умовами п. 6.3.32 договору від 17.02.2021 № 5551-В обов'язок на укладення відповідних договорів виникав лише після прийняття відповідного рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Втім, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що рішення про передачу в користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » виробничих, складських, побутових приміщень та обладнання шкільних їдалень, що знаходиться у навчальних закладах і необхідне для надання послуг їдалень, ІНФОРМАЦІЯ_9 не приймалося і прокурором надано не було.

Відтак є не зрозумілим в чому ж саме полягала службова недбалість з боку обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині обвинувачення.

Крім того, в обвинувальному акті прокурор також зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли всупереч Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

Проте, з матеріалів кримінального провадження слідує, що органом досудового розслідування не було встановлено і не доведено факт безпосереднього і фактичного користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » виробничими, складськими, побутовими приміщеннями та обладнанням шкільних їдалень. Відтак, твердження прокурора в обвинувальному акті про настання шкоди внаслідок дій обвинувачених, є необґрунтованими. Адже за відсутності доведеного факту користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » державним та комунальним майном є безпідставною і вимога про сплату коштів за користування таким майном.

Не спростовує цього факту і наданий прокурором висновок судової економічної експертизи № 1513/1514-21, відповідно до якого розмір неотриманої ІНФОРМАЦІЯ_2 орендної плати за січень-жовтень 2021 року складає 1 078 087, 48 грн. Адже про таку шкоду може йти мова лише у випадку доведення факту дійсного користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » виробничими, складськими, побутовими приміщеннями та обладнанням шкільних їдалень, які знаходяться у навчальних закладах, чого у даному провадженні зроблено не було.

Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення в порушення ст. 92 КПК не доведено поза розумним сумнівом тієї обставини, що діями або бездіяльністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинено тяжкі наслідки у виді неотримання ІНФОРМАЦІЯ_2 орендної плати за період з січня по жовтень 2021 року на суму 1 078 087,48 грн.

З огляду на те, що диспозиція ч. 1 ст. 367 КК України має бланкетний характер, суд у кожному конкретному випадку має встановлювати, які саме службові обов'язки покладалися на винну особу і які з цих обов'язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, через несумлінне ставлення до них, а також вимоги яких конкретно нормативних актів, що охороняють права, свободу та інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси окремих юридичних осіб, порушено винним.

Таким чином, органом досудового розслідування у пред'явленому формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не зазначено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи, а як наслідок і обов'язки, покладені на них цим актом, не зазначено які саме конкретно службові обов'язки вони не виконали, та не вказано причинний зв'язок між невиконанням цих обов'язків і завданням істотної шкоди. В обвинувальному акті не вказано конкретну норму закону, що охороняє права, свободу та інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси окремих юридичних осіб.

Окрім того, в обвинувальному акті також взагалі не розкрита суб'єктивна сторона службової недбалості.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що наведені прокурором в обвинувальному акті обставини не можуть мати наслідком кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 367 КК України.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

З огляду на вказане суд констатує, що обвинувачення є неконкретним і не містить, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, конкретного опису обставин вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, викладені поверхово, бо наведені обставини, що характеризують об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, неповно, без вказівок на час, місце та інші обставини злочину, які підлягають дослідженню при розгляді даної категорії справ.

При цьому, виходячи з вимог ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, і у ході співставлення яких з ознаками кваліфікації слідчому належить керуватися кримінальним законом, який характеризує об'єктивну сторону конкретного кримінального правопорушення.

Зміст формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , об'єктивна та суб'єктивна сторона якого в направленому на адресу суду обвинувальному акті не розкрита, що є на думку суду неконкретним обвинуваченням і порушенням права на захист обвинувачених.

Доктриною кримінального права визнається безспірним, що діяння є злочином лише за умови наявності всіх його ознак, тобто елементів складу кримінального правопорушення (рішення Верховного Суду у справі № 672/1589/17 від 25.06.2020).

Таким чином, неконкретизоване обвинувачення грубо порушує право ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на захист і відповідно до ст. 42 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Право на захист не може бути порушеним на будь-якій стадії кримінального провадження, що є завданням кримінального провадження відповідно до положень ст. 2 КПК України. Оскільки вказані відомості обов'язково зазначаються в обвинувальному акті, їх достовірність і є гарантією права обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення.

Не зважаючи на вказані обставини, прокурор правами, передбаченим ст. 338 КПК України не будучи обмеженим у ньому, протягом судового розгляду не скористався.

Отже, виходячи із меж пред'явленого обвинувачення, суд дійшов висновку, що викладені в обвинувальному акті обставини, з урахуванням неконкретності пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за формулюванням обвинувачення, в конструкції формулювання обвинувачення не можуть ставитись у провину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та передбачати відповідальність за ч. 2 ст. 367 КК України.

Тим більше, аналізуючи вищенаведені нормативні акти в їх сукупності із зібраними органом досудового розслідування доказами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення крім того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено неконкретне обвинувачення, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, як того вимагає закон, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводилося поверхнево, неповно та неякісно, органом досудового розслідування не вжито усіх процесуальних можливостей щодо збирання доказів та доказування обставин, які підлягають встановленню у даному кримінальному провадженні в контексті вимог ст. 91 КПК України.

Доходячи такого висновку, суд зазначає таке.

Так, на підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, сторона обвинувачення зібрала та надала суду для дослідження докази, здобуті органом досудового розслідування в ході тимчасових доступів до речей і документів від 21.04.2022 та від 01.06.2022, зокрема, тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за підозрою ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В ході вказаних тимчасових доступів (оформлені протоколами від 21.04.2022 та від 01.06.2022) були вилучені (на підставі ухвал слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.04.2022 та від 31.05.2022), в приміщенні Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя копії документів - матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України відносно ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 44-50, а.с. 58-63), а саме:

клопотання про тимчасовий доступ, ухвали суду, протоколи тимчасового доступу та опису, документів вилучених 06.01.2022 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів в ІНФОРМАЦІЯ_27 ; висновки про вартість до звітів № 2910/01, № 2910/02, № 2910/03, № 2910/04 та № 2510/05 від 29.10.2021; довідка ІНФОРМАЦІЯ_43 з перевірки з питань додержання бюджетного законодавства та законодавства про комунальну власність при організації харчування дітей у навчальних закладах м. Запоріжжя, що здійснюється відповідно до договорів про надання послуг, укладених між ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_18 за адресою: АДРЕСА_10 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_44 за адресою: АДРЕСА_7 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_45 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 від 20.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_46 за адресою: АДРЕСА_8 від 21.09.2021; протокол огляду приміщення харчоблоку ІНФОРМАЦІЯ_47 , який розташований за адресою: АДРЕСА_9 від 23.09.2021; висновок-судової економічної експертизи № 1513/1514-21 від 23.12.2021; договір № 5551-В про закупівлю послуг, а саме послуг їдалень (організації харчування дітей у закладах ІНФОРМАЦІЯ_48 ) укладеного 17.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_10 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; листи, довідки контролюючих державних органів щодо виробничих, складських, побутових приміщень, обладнання для зберігання, транспортування продуктів харчування, приготування їжі, транспортних засобів та найманих працівників, необхідних для надання послуг з організації харчування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 );

клопотання про проведення обшуку від 15.07.2021 щодо обшуку у адміністративній будівні нежитлового приміщення літерою А-4 № 96, літерою А-4 № 98, літерою А-4 № 99, за адресою: АДРЕСА_12 , де фактично здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; ухвала ІНФОРМАЦІЯ_49 від 21.07.2021 у справі № 333/4834/21 пр. 1-кс/333/557/21; ухвала ІНФОРМАЦІЯ_49 від 22.07.2021 у справі № 333/4834/21 пр. 1-кс/333/584/21; протокол обшуку від 28.07.2021 у адміністративній будівні нежитлового приміщення літерою А-4 № 96, літерою А-4 № 98, літерою А-4 № 99, за адресою: АДРЕСА_12 , де фактично здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з додатками, а саме флеш-носій з відеозаписом проведення обшуку, установчі документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та документи щодо виробничих потужностей, приміщень, найманих працівників, тендерної документації ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та договір від 17.02.2021 № 5551-В про закупівлю послуг між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 ; клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 28.09.2021 до оригіналів документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), а саме: актів наданих послуг та платiжнi доручення згідно Договорів про надання послуг вiд 17.02.2021 за № 5551-В, вiд 18.05.2021 за № 5551-B/1, укладеного ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ); рух матеріалів кримінального провадження; статут ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; матеріали роботи з підозрюваним ОСОБА_10 (повідомлення про підозру, допит підозрюваного, обвинувальний акт.

Вказані копії документи постановами слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 51-54, а.с. 64-66), та були долучені прокурором до матеріалів кримінального провадження та досліджені судом під час судового розгляду кримінального провадження (т. 4 а.с. 20-250, т. 5 а.с. 1-237, т. 6 а.с. 1-194, т. 7 а.с. 1-100).

Отже, вказані речові докази (копії документів) отримані в ході тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за ч. 2 ст. 367 КК України за підозрою ОСОБА_10 .

У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам ІНФОРМАЦІЯ_59 на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Як слідує з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, з вироку ІНФОРМАЦІЯ_60 від 21.10.2024 у справі № 335/1089/22 ( ІНФОРМАЦІЯ_61 що набрав законної сили 28.01.2025, за наслідками розгляду кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд під час розгляду вказаного кримінального провадження встановив та у вироку зазначив, що орган досудового розслідування - СВ ВП № 4 ЗРУП при здійсненні усіх слідчих дій у вказаному провадженні (№ 42021081060000006 від 26.01.2021) починаючи з 26.03.2021 року діяв поза межами наданих йому процесуальним законом повноважень. З цих підстав суд першої інстанції визнав докази, одержані в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні недопустимими на підставі ч. 1 ст. 86 та п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, за принципом доктрини плодів отруйного дерева, як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку та вказав на неможливість покладення їх в основу вироку.

Повертаючись до обставин даного кримінального провадження суд зазначає, що за встановлених обставин, зазначені вище докази долучені прокурором до даного кримінального провадження, що були отримані органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021081060000006 від 26.01.2021 за підозрою ОСОБА_10 після 26.03.2021 року поза межами наданих процесуальним законом органу досудового розслідування повноважень на підставі ч. 1 ст. 86 та п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України є недопустими, що тягне за собою неможливість посилання на них судом при ухваленні судового рішення.

Нормами викладеними в ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У теоретичному аспекті "належна правова процедура" - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Органи державної влади та їх посадові особи, в тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, за змістом ч. 2 ст. 19 Основного Закону зобов'язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом ( ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України).

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15, у кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело, належний суб'єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид способу формування доказової основи.

Хоча надані прокурором докази у даному кримінальному провадженні отримані у спосіб передбачений КПК України, зокрема внаслідок тимчасового доступу до речей і документів, проте вказані докази були отримані в рамках іншого кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за підозрою ОСОБА_10 без дотриманням належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права, і як наслідок, такі докази визнаються судом недопустимими у даному кримінальному провадженні.

Суд не посилається на інші досліджені в ході судового розгляду письмові докази, які були безпосередньо вивчені судом, крім тих, що наведені у вироку, оскільки в розумінні ст. 85 КПК України вони є неналежними доказами, зважаючи на те, що не мають доказового значення ні зі сторони обвинувачення, ні зі сторони захисту, по суті пред'явленого обвинувачення у його неконкретному формулюванні, як то відповідь ІНФОРМАЦІЯ_29 від 08.02.2022 № 3091/5/08-01-24-04-10, статут ІНФОРМАЦІЯ_6 , інформація про постійну ІНФОРМАЦІЯ_62 , розпорядження про призначення посадових осіб департаменту, копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.04.2022 № 89 р, відповідь директора ІНФОРМАЦІЯ_44 № 01-06/76.02 від 29.06.2022, паспорти харчоблоку, документи матеріального обліку (план приміщення та експлікація).

Окрім того, службова недбалість належить до злочинів виключно з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК України). Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку.

Відповідно до ч. 4 Примітки до статті 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України має бути доведено і настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

При оцінці вказаної шкоди слід виходити з того, що вона полягає у спричиненні, в тому числі, матеріальної шкоди, а саме: матеріальних збитків (прямих (реальних) збитків чи упущеної (втраченої) вигоди). При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала внаслідок вчинення кримінального правопорушення у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Іншими словами, для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, необхідна виключно матеріальна складова, яка полягає у заподіянні діями чи бездіяльністю особи збитків у розмірі 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

В обвинувальному акті йдеться про те, що внаслідок інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення завдано тяжкі наслідки громадським інтересам, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримав орендної плати у розмірі 1078087, 48 грн., чим було спричинено тяжкі наслідки громадським інтересам.

Зі змісту позову прокурора, поданого ним в порядку кримінального судочинства, вбачається, що всю шкоду від інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення прокурор просить стягнути з обвинувачених на користь ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як на підтвердження розміру завданої шкоди, внаслідок нібито протиправних дій обвинувачених, прокурор посилався на висновок судової економічної експертизи від №1513/1514-21 від 23.12.2021.

Однак, в даному випадку, як вбачається з матеріалів кримінального провадження сума у розмірі 1078087,48 грн. про яку ідеться в обвинувальному акті є загальною сумою неотриманої орендної плати за період часу з січня по жовтень 2021, тоді як обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 випливає із невиконання договору від 17.02.2021, і ця сума визначена експертом, висновок якого визнано судом недопустимим доказом.

Що стосується мотивації спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом громадським інтересам, яка визначена у обвинувальному акті, то така суперечить встановленим обставинам справи та позиції законодавця через те, що у справі відсутні відомості, які б вказували про існування реальної шкоди, як цього вимагає Кримінальний Кодекс України.

На відміну від позиції законодавця, прокурор обґрунтував наявність шкоди висновками економічної експертизи, яка встановила розмір неотриманої орендної плати у разі укладення договорів оренди 09.09.2019 та довідкою аудитора, в якій зазначені сума необхідних платежів у разі укладення договорів оренди у 2019 році. У той же час, вказана експертиза не може бути допустимим доказом через вищенаведені судом обставини здобуття таких доказів.

Незважаючи на забезпечення в ході судового процесу процесуальних прав прокурора на надання додаткових доказів, сторона обвинувачення в процесі досудового розслідування та судового розгляду справи, всупереч ст. 242 КПК України не надала суду висновок експерта, який вказував би на наявність спричиненої шкоди, тобто стороною обвинувачення не були надані належні докази, що підтверджують розмір завданої шкоди, та взагалі наявність такої шкоди як такої.

Виходячи із закріпленого у ст. 26 КПК України принципу диспозитивності, суд позбавлений можливості, навіть у випадку, коли він виявив відсутність висновку експерта із визначенням розміру матеріальних збитків, самостійно з власної ініціативи залучити експерта й усунути цей недолік досудового розслідування. Залучення експерта судом незалежно від наявності клопотань сторін можливо за обставин, передбачених ч. 2 ст. 332 КПК України. Саме така позиція суду узгоджується з позицією об'єднаної палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.11.2019 (провадження № 51-10433кмо18 справи № 420/1667/18).

Між тим, суд дійшов висновку про те, що розмір спричиненої шкоди та взагалі наявність такої шкоди, стороною обвинувачення не доведено.

Підсумовуючи, суд встановив, що під час судового розгляду у визначеному законом порядку не встановлено розміру заподіяної майнової шкоди у кримінальному провадженні, без якої службова недбалість не є кримінально караним діянням, яке передбачено ч. 2 ст.367 КК України, і як наслідок події злочину.

Суд констатує також, що у даному кримінальному провадженні збирання доказів стороною обвинувачення не може бути визнано всебічним, повним та неупередженим. Крім наведених порушень, які безумовно призвели до порушення прав обвинувачених на захист, права на об'єктивне й неупереджене розслідування, і як результат - гарантування передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий суд, органом досудового розслідування допущені і інші суттєві порушення, які свідчать в свою чергу про те, що у кримінальному провадженні слідчим не здійснювалось досудове розслідування належним чином та не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України. Досудове розслідування проведено поверхнево, з недотриманням вимог ефективності, всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини належного процесуального керівництва не здійснив.

Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява N 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 «…для того, щоб розслідування могло вважатися "ефективним", воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».

Суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.13 у справі «Вєренцов проти України»).

Пунктом 2 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Кобець проти України», «Щербакова проти України», «Ушаков та Ушакова проти України», суд наголошував, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.

За змістом ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин події злочину покладається на слідчого та прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Доведення події злочину передбачає достовірне встановлення наявності передбаченого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння, його наслідків, причинного зв'язку між діянням і його наслідками, часу, місця, способу, обстановки, засобів вчинення злочину, безпосереднього об'єкта злочину, предмета посягання, особи і змісту поведінки потерпілого тощо.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд провів судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, врахувавши практику Європейського суду з прав людини та створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, та, оцінивши всі зазначені докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що надані прокурором докази, є недопустимими і неналежними, і суд їх вважає такими, що не доводять в цілому події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Таким чином, аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів, запропонований стороною обвинувачення й перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в сукупності, проаналізований на предмет належності й допустимості, не дає суду підстав для обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і, з огляду на досліджені у судовому засіданні докази, суд знаходить, що органом досудового розслідування взагалі не доведене, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, тобто наявність самої події злочину, причетність до якого інкриміновано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Жодних належних і допустимих доказів, які би беззаперечно вказували на єдино можливу версію обвинувачення і поза розумним сумнівом підтверджували скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України стороною обвинувачення не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому суд вважає достатньо забезпеченими в ході судового процесу процесуальні права прокурора на надання ним додаткових доказів у підтвердження доведеності події та вини обвинувачених.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків» від 29.06.1990 (зі змінами та доповненнями) в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у статі 368 КПК України.

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barbera, Messegu and Jabardo v. Іспанія, рішення від 6 Desember 1988 року, серія А. 146, р. 33, § 77).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду « ІНФОРМАЦІЯ_63 » від 13.01.2005 року.

Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Судовий вирок, який проголошується ім'ям держави, має бути законним, обґрунтованим і справедливим.

У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з'явився перед судом, має бути визнаний винуватим.

Суд, дотримуючись вимог ст. 337 КПК України, вважає, що можливість отримання доказів вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю вичерпана і не пропонується стороною обвинувачення та наголошує, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено неконкретне обвинувачення, а досудове розслідування проведено неповно і неякісно, а аналіз наданих суду доказів привів до того, що наявність події злочину, виходячи із меж з пред'явленого звинувачення, не доведена.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 невинуватими та виправдати їх за пред'явленим їм обвинуваченням, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів, що вказують та доводять перед судом, що мав місце сам факт вчинення даного кримінального правопорушення, тобто що мала місце сама подія злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367КК України, в якому вони обвинувачуються.

Стаття 373 КПК України, передбачає, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні особи є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 1 частини 1 ст. 284 КПК України, а саме кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурором подано цивільний позов в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 1 078 087,48 грн

Відповідно до ч. 2 ст. 129 КПК України, у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Оскільки суд дійшов висновку, що обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід виправдати за відсутністю події злочину, то в задоволенні позову прокурора в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід відмовити.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 128, 129, 368, 370, ч. 1 ст. 373, 374, 392, 395, 532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 .

Відмовити в задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих злочином.

Речові докази, які перебувають у матеріалах кримінального провадження, а це матеріали тимчасових доступів до речей та документів у складі довідок, відомостей, накладних, платіжних доручень, актів, договорів, необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України судом проголошено резолютивну частину вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

131233748

Наступний документ

131233750

Інформація про рішення:

№ рішення:	131233749
№ справи:	335/4474/22
Дата рішення:	24.10.2025
Дата публікації:	27.10.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.11.2025)
Дата надходження:	28.11.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (40)

09.09.2022 12:45	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
21.10.2022 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
24.11.2022 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
10.01.2023 11:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
07.02.2023 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
06.03.2023 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
27.03.2023 14:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
09.05.2023 10:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
14.08.2023 12:10	Запорізький апеляційний суд
04.09.2023 12:00	Запорізький апеляційний суд
11.10.2023 12:50	Запорізький апеляційний суд
15.11.2023 12:20	Запорізький апеляційний суд
10.01.2024 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
19.01.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
28.02.2024 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
11.03.2024 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
20.03.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
03.04.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
08.05.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
29.05.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
17.06.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
07.08.2024 14:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
12.08.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
11.09.2024 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
17.10.2024 10:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
27.11.2024 15:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
04.12.2024 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
15.01.2025 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
27.01.2025 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
24.02.2025 15:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
10.03.2025 13:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
27.03.2025 09:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
20.05.2025 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
18.06.2025 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
15.07.2025 10:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
08.09.2025 13:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
10.10.2025 11:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
16.10.2025 15:00	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
24.10.2025 10:30	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
17.11.2025 12:45	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя