24.10.25
22-з/812/107/25
Провадження № 22-з/812/107/25
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи за заявою ОСОБА_1 про виправлення помилки у постанові Миколаївського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, ухваленої у цивільній справі №489/7810/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка підписана її представником Разумовським Олексієм Артуровичем, на ухвалу, яку постановив Інгульський районний суд міста Миколаєва під головуванням судді Рум'янцевої Надії Олексіївни у приміщенні цього суду 19 червня 2025 року, повний текст складений того ж дня, за поданням державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визначення частки майна боржника - ОСОБА_3 , яким він володіє спільно з ОСОБА_2 ,
У травні 2025 року державний виконавець Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Інгульський ВДВС, відділ) звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника - ОСОБА_3 , яким він володіє спільно з ОСОБА_2 .
Подання мотивовано тим, що на виконанні у Відділу перебуває виконавче провадження №75531179 з виконання виконавчого листа №489/7810/23, виданого 03 липня 2024 року Ленінським районним судом міста Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 42679 грн 88 коп. матеріальної шкоди, 21997 грн 34 коп. - втрат від інфляції, 4746 грн 24 коп. - 3% річних та 10000 грн компенсації моральної шкоди. При здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем вжито ряд заходів, зокрема, винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт коштів боржника; направлено запити до державних служб та відділень банків з метою з'ясування майнового стану боржника та здійснення перетину кордону боржником. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності 1/6 частка квартири АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт на майно. Відомості про належне боржнику інше житло в матеріалах справи виконавчого провадження відсутні. Таким чином, станом на 29 квітня 2025 р. не може бути звернуто стягнення на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 як його єдине житло. Натомість згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб за № 172 від 20 квітня 2017 року, складений на ОСОБА_3 з ОСОБА_4 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_2 зареєстровано квартиру АДРЕСА_2 . Тому заявник вважав, що вказана квартира підлягає поділу у відповідності до статей 60, 70 СК України. Визначення частки ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_2 , а саме - квартири АДРЕСА_2 , надасть державному виконавцю можливість вжити всіх заходів для виконання рішення суду, зокрема, щодо звернення стягнення на належне боржнику нерухомого майна.
Посилаючись на викладене, Інгульський ВДВС просив суд визначити частку ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_2 , а саме -у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 19 червня 2025 року подання Інгульського ВДВС задоволено.
Визначено частку ОСОБА_3 в розмірі 1/2 у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Разумовський О.А., подала на нього апеляційну скаргу.
Постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року апеляційна скарга задоволена частково.
Ухвала Інгульського районного суду міста Миколаєва від 19 червня 2025 року скасована, подання державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бєлоус Д.А. про визначення частки майна боржника - ОСОБА_3 , яким він володіє спільно з ОСОБА_2 , залишено без розгляду.
20 жовтня 2025 року стягувач ОСОБА_1 подала заяву про виправлення помилки у постанові колегії суддів апеляційного суду в частині зазначення в постанові в мотивувальній частині речення: «Апеляційний суд, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, вказаних недоліків суду першої інстанції не усунув та не звернув уваги на те, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2016 р. шлюб між сторонами розірвано, та здійснено добровільний поділ майна, згідно з яким колишня дружина отримала автомобіль, який був за нею зареєстрований, а колишній чоловік отримав квартиру». В обґрунтування заяви стягувач посилалася на те, що вказане речення не має відношення до справи, оскільки згідно із інформацією на сайті «Судової влади України» Червонозаводського районного суду м. Харкова, ЄДРСР у суді не було спору між вказаним подружжям у справі №489/7810/23 й рішення про розірвання шлюбу між вказаними особами не приймалося.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справим в межах, необхідних для розгляду заяви про виправлення помилки у судовому рішенні, колегія суддів дійшла наступного.
За змістом частини 1 статті 269 ЦПК України, якщо у судовому рішенні допущені описки або арифметичні помилки, то суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи їх виправити.
Разом з тим із змісту ухваленої колегією суддів постанови вбачається, що судом при перегляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка підписана її представником ОСОБА_5 , речення: «Апеляційний суд, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, вказаних недоліків суду першої інстанції не усунув та не звернув уваги на те, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2016 р. шлюб між сторонами розірвано, та здійснено добровільний поділ майна, згідно з яким колишня дружина отримала автомобіль, який був за нею зареєстрований, а колишній чоловік отримав квартиру» викладене колегією суддів при переліку мотивів поданої апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосуванням закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як з власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються.
Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11 (провадження №61-13870св20).
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №990/222/23 (провадження №11-155заі23).
Відтак, викладені колегією суддів апеляційного суду мотиви апеляційної скарги, з яких виходила, особа, яка її подала, не є помилкою (опискою), тому підстав для усунення помилки (описки) не вбачається.
Виходячи з наведеного, зазначене у заяві ОСОБА_1 не може вважатися помилкою, а тому не підлягає виправленню за правилами статті 269 ЦПК України.
Керуючись статтею 269, частиною 2 статті 381, пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у постанові Миколаївського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, з дня складення повної ухвали.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Т.В. Крамаренко
Н.О. Тищук
Повна ухвала складена 24 жовтня 2025 року