Справа №751/6654/25
Провадження №2/751/1946/25
24 жовтня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
представника позивача Авраменка Г.М.,
представника відповідача Доман О.В.,
представника третьої особи Количевої О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Управління освіти Чернігівської міської ради, про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Г.М., звернувся до суду з позовом до Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Управління освіти Чернігівської міської ради (а.с. 1-2), у якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 28), просить: стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 1 ст. 57-1 ЗУ «Про освіту» середній заробіток з 18 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року за 53 робочих дня у розмірі 34322,27 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працює у Чернігівській ЗОШ І-IІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вторгненням її збройних сил, а також окупацією частини території України з метою збереження власного життя та життя членів своєї родин ОСОБА_1 27 лютого 2022 року тимчасово покинула місце свого проживання та виїхала за кордон. Згідно довідки Управління народного контролю м. Гренхен, Швейцарська Конфедерація від 12.06.2025 року ОСОБА_1 прибула до м. Гренхен 06.03.2022 року і проживає Rebgasse 3, 2540 Grenchen на день видачі довідки. Наказом Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради № 38-к від 24 серпня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади вчителя початкових класів в Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради з 24 серпня 2023 року. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Наказ Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради № 38-к від 24 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя початкових класів Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради з 24 серпня 2023 року. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінено, збільшивши розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого з Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 , з 64759 грн 00 коп. до 69939 грн 72 коп. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської загальноосвітньої школи І-Ill ступенів №24 Чернігівської міської ради, Управління освіти Чернігівської міської ради про стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн моральної шкоди та 45 грн 09 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з Чернігівської гімназії № 24 Чернігівської міської ради на користь держави 2 152 грн 07 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 227 грн 23 коп. недоплаченого судового збору при зверненні до суду першої інстанції. На виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2024 року по справі № 751/7213/23 наказом Чернігівської ЗОШ І-IІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради №3-к від 25.01.2024 січня 2024 року ОСОБА_1 поновлено на посаді учителя початкових класів з 24 серпня 2023 року.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2024 року, залишеним частково без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Управління освіти Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Чернігівської гімназії № 24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 130 165 (сто тридцять тисяч сто шістдесят п'ять) грн 59 коп середнього заробітку (сума визначена без урахування обов'язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів) за період з 11.01.2024 до 17.10.2024.
Вказує, що у зв'язку з ігноруванням відповідачем державних гарантій, встановлених ст. 57-1 ЗУ «Про освіту» пред'явлено даний позов про стягнення з Чернігівської гімназії №24 на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 57-1 ЗУ «Про освіту» середнього заробітку з 18 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року за 53 робочих дня (жовтень-10, листопад-20, грудень 2024-23) у розмірі 34322,27 грн. (647,59 грн. середній заробіток за 1 день х 53 робочих дня).
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача завдану останній моральну шкоду, розмір якої оцінює у 5000 грн.
Ухвалою судді від 01.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання (а.с. 12).
25.08.2025 року від представника третьої особи на стороні відповідача - Управління освіти Чернігівської міської ради, надійшов відзив на позовну заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 17-19). Зокрема, свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що активні бойові дії з боку збройних сил російської федерації на території Чернігівської області припинились з квітня 2022 року, що є загальновідомою обставиною та відображено в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309. У даному документі визначено, що Чернігівську міську територіальну громаду віднесено до територій на яких велися активні бойові дії у період з 24.02.2022 року по 04.04.2022 року. Зважаючи на зазначені обставини, Чернігівська гімназія №24 Чернігівської міської ради з 2023/2024 навчального року здійснює організацію освітнього процесу в очному форматі. Такі рішення приймались педагогічною радою закладу освіти із врахуванням актів огляду об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття. На підставі цих документів у подальшому виконавчим комітетом Чернігівської міської ради приймалось відповідне рішення про режим роботи закладів освіти. Дані обставини підтверджують наявність створених умов для організації освітнього процесу в умовах запровадженого воєнного стану, а для укриття учасників освітнього процесу під час тривожних сигналів оповіщення використовується найпростіше укриття, яке наявне в закладів освіти. Однак, у своїй позовній заяві представником позивачки не наведено обґрунтування яким чином її фактична відсутність на робочому місці була пов'язана з об'єктивним і реальним примусом по відношенню до неї проживати в Швейцарській Конфедерації саме після припинення активних бойових дій на території м. Чернігова. Також вказує, що у своїй позовній заяві представник позивачки не наводить жодного обґрунтування підстави здійснювати відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 31-32).
У судовому засідання представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.
Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні позов не визнали і у його задоволенні просили відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з копією довідки Реєстраційного органу у м. Гренхен ФРН від 12.06.2025 року і її перекладу з німецької мови на українську ОСОБА_2 з 06.03.2022 проживає в муніципалітеті Гренхен (а.с. 6, 7-8).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.10.2024 року по цивільній справі №751/7213/23, Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради, третя особа - Управління освіти Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково. Наказ Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради №38-к від 24.08.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » - скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя початкових класів Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради з 24.08.2023 року. Стягнуто з Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 Чернігівської міської ради (на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 64759 гривень 00 копійок, визначений без утримання податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04.06.2024 у справі №751/7213/23 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.01.2024 в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено: збільшено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого з Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 до 69939 грн 72 коп.; в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат скасовано і їх частково задоволено: стягнуто з Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та 45 грн 09 коп. на відшкодування судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 9).
У цій постанові, серед іншого, встановлено наступне.
Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з заявами, в яких просила забезпечити її роботою дистанційно, а у разі неможливості цього - зберегти за нею місце роботи та середній заробіток, з посиланням на ст. 57-1 Закону України «Про освіту». Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради, відповідаючи на її звернення, наголошувала на тому, що забезпечити ОСОБА_1 роботою дистанційно не має можливості, що вона повинна стати до роботи особисто після закінчення відпустки або написати заяву про відпустку без збереження заробітної плати й що норма ст. 57-1 Закону України «Про освіту» встановлює гарантію збереження місця роботи та середнього заробітку працівникам закладів освіти, які були вимушені змінити місце проживання (перебування) на час воєнного стану.
На виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.10.2024 року по справі №751/7213/23, наказом директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24 Чернігівської міської ради № 3-к від 25.01.2024 ОСОБА_1 з 24.08.2023 поновлено на посаді учителя початкових класів (а.с. 10).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.10.2024 року по цивільній справі №751/6417/24 позов ОСОБА_1 до Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Управління освіти Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 130165 грн 59 коп середнього заробітку (сума визначена без урахування обов'язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів) за період з 11.01.2024 до 17.10.2024. Стягнуто з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 грн 00 коп моральної шкоди. У задоволенні решти вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09.06.2025 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 -адвоката Авраменка Геннадія Миколайовича та Управління освіти Чернігівської міської ради задоволено частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2024 року в частині визначеного у ньому розміру стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу змінено; позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Чернігівської гімназії № 24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення суду від 17.10.2024 року по цивільній справі №751/6417/24 відповідачем виконано в повному обсязі (ас. 21, 21зв., 22, 22зв.).
Відповідно до довідки Управління освіти Чернігівської міської ради №01-25/175 від 10.10.2025, ОСОБА_1 , вчителю початкових класів Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, у період з 18 жовтня 2024 року по день надання довідки виплата грошових коштів не здійснювалась (а.с. 35).
Відповідно до довідки Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради від 13.10.2025 №01-22/148, на ОСОБА_1 , вчителя початкових класів Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради, у період з 18 жовтня 2024 року по день надання довідки табелі обліку робочого часу не складались. Облік робочого часу педагогічних працівників здійснюється з затвердженою тарифікацією. Оскільки ОСОБА_1 до роботи не приступала, тарифікація її як педагогічного працівника не здійснювалась (а.с. 36).
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 43-46 Конституції України визначені основоположні права громадян, пов'язані з реалізацією права на працю.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та воєнний стан діє і на час розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (зі змінами) - заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати та не звільняється від обов'язку виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується: організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом.
Дію абзацу третього частини першої статті 57-1 зупинено на 2025 рік в частині збереження середнього заробітку працівникам закладів та установ освіти, наукових установ згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024.
Згідно ч. 2 ст. ст. 57-1 Закону України «Про освіту» забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють: органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти; заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники; громадські об'єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.
Середній заробіток за частиною 2 статті 235 КЗпП є зарплатою, право на отримання якої виникло в працівника, якого незаконно позбавили можливості виконувати свою трудову функцію за наявності вини власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Сторонами не оспорюється, що позивач була вимушена виїхати за межі України та залишити робоче місце через військову агресію РФ.
Враховуючи зупинення дії абзацу третього частини першої статті 57-1 Закону Україну «Про освіту» на 2025 рік, положення частини першої цієї статті встановлює гарантію збереження середнього заробітку працівникам закладів освіти, які були вимушені змінити місце проживання (перебування) на час воєнного стану, до 31.12.2024 року.
Саме на відповідача законодавчо покладено обов'язок забезпечити реалізацію державних гарантій, визначених ст. 57-1 Закону України «Про освіту», зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.
Середній заробіток за період з 18.10.2024 року до 31.12.2024 позивачу не виплачувався.
Також, у спірний період відповідачем не приймалось рішень про призупинення дії трудового договору з позивачем.
Отже, позивач є працівником закладу освіти та до неї слід застосувати норму права, визначену Законом України «Про освіту», який в даному випадку є спеціальним, тобто на час особливого періоду гарантія виплати середнього заробітку позивачу покладається на відповідача.
Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (надалі за текстом - Порядок №100) передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Як роз'яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно п. 8 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» «нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів».
При визначенні суми середнього заробітку, що підлягає стягненню, суд враховує, що середньоденний розмір заробітної плати, який становить 647 грн 59 коп., що встановлено рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.10.2024 року по цивільній справі №751/7213/23.
Даний розмір середньоденного заробітку встановлений рішеннями суду, а тому в силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Таким чином, період з 18.10.2024 до 31.12.2024 має 53 робочих дні, середній заробіток складає 647 грн 59 коп х 53 = 34322,27 грн (без врахування обов'язкових платежів).
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Невиплатою належних грошових сум без законних підстав позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач була позбавлена доходу, що змусило її прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, з даного приводу позивач зазнала переживань.
З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності та справедливості, а також період невиплати позивачу належних їй грошових сум, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 1211, 20 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги щодо стягнення середнього заробітку у розмірі 1211 грн 20 коп
Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 25000,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.07.2025 адвокатом Авраменко Г.М. (а.с. 41) та ордеру (а.с. 34).
Представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (а.с. 39).
Позивачем сплачено на користь адвоката 25000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №18 від 27.07.2025 (а.с. 40).
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є надто завищеною, оскільки спір у справі не є складним, підготовка позову та участь у судовому засіданні не займає великого обсягу та часу на виконання відповідних робіт.
За таких підстав суд застосовує співмірність винагороди за адвокатські послуги обсягу наданих послуг в межах даної справи адвокатом, а також враховуючи часткове задоволення позову, у зв'язку з чим суд зменшує розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 34322 (тридцять чотири тисячі триста двадцять дві) грн 27 коп середнього заробітку (сума визначена без урахування обов'язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів) за період з 18.10.2024 до 31.12.2024.
Стягнути з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп моральної шкоди.
Стягнути з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору та 10000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 11211 (одинадцять тисяч двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з Чернігівської гімназії №24 Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп на користь держави.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Чернігівська гімназія №24 Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14014, м. Чернігів, вул. Олександра Довженка, буд.148, код ЄДРПОУ 25975197)
Третя особа на стороні відповідача - Управління освіти Чернігівської міської ради (місцезнаходження: просп. Перемоги, 141 м. Чернігів 14013, код ЄДРПОУ 2147598)
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко