Справа №766/5743/24
н/п 1-кп/766/2458/25
22.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (на відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (на відеоконференції)
розглянувши під час відкритого судового засідання клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про проведення психологічної експертизи по справі на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42023230000000350 від 01.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1КК України,-
Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 4202323000000350 від 01.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Під час судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про проведення психологічної експертизи щодо ОСОБА_4 , на вирішення якої поставити питання:1. Чи спроможна підекспертна особа з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов середовища (воєнні дії, проживання на окупованій території, інформаційна ізоляція) розуміти реальних зміст власних дій та повною мірою керувати ними; 2. Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме(сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо)), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку; 3. Чи міг емоційний стан підекспертної особи призвести до дій осіб без осмислення їх можливих наслідків? Зазначив, що необхідність проведення експертизи обґрунтовується тим, що, на його думку, відсутні докази того, що обвинувачений усвідомлював небезпековий характер свого діяння та передбачав його суспільно небезпечні наслідки, не підтверджені ідеологічний чи корисливий мотив вчинення діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника про призначення психологічної експертизи щодо нього.
Прокурор заперечував щодо вказаного клопотання, вказуючи про відсутність підстав для цього.
Суд, заслухавши учасників, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться експертом, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Частина 2 ст. 242 КПК України передбачає випадки, коли проведення експертизи є обов'язковим. Так, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Для призначення судом експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження повинні бути достатні підстави для її проведення, в тому числі, наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Разом з тим суду не надано достатніх обґрунтувань, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких пропонується залучити експерта, не можуть бути встановлені, підтверджені чи спростовані без проведення судової експертизи.
Судом досліджено довідки, що видана лікарем психіатром (наркологом) КНП «Херсонський міський психіатричний центр «Херсонської міської ради» № 229 від 12.09.2023 року, та лікарем - наркологом КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 13.09.2023 року № 622, та встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра (нарколога) не перебуває та не перебував. Також судом було досліджені інші медичні довідки та документи про стан здоров'я ОСОБА_4 , здійснені в умовах утримання СІЗО, відповідно до яких ОСОБА_4 має певні хронічні захворювання, не пов'язані з ураженням ЦНС, загальний стан компенсований.
Вказані досліджені судом документи не викликають сумнів у психічній діяльності обвинуваченого.
За таких обставин, оскільки призначення судово-психологічної експертизи є правом, а не обов'язком суду, зважаючи на те, що захисником не доведено достатніх підстав для обов'язкового призначення судом експертизи, визначених ст. 242 КПК України, а також не наведено й інших підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, ст. 332 КПК України, для її призначення, тому суд дійшов висновку залишення клопотання адвоката ОСОБА_5 без задоволення.
Крім того, зважаючи на принцип змагальності, суд позбавлений можливості збирати докази, тоді як сторона захисту мала можливість подати до суду висновок, зроблений із власної ініціативи, у тому числі ініціювати вказане питання про призначення експертизи під час досудового розслідування, що реалізовано не було.
Водночас суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те правових підстав може призвести до невиправданого затягування розгляду справи та порушення прав і законних інтересів учасників справи.
За таких обставин, клопотання захисника про призначення судово-психологічної експертизи не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про проведення психологічної експертизи в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.7 ст. 111-1 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
СуддяОСОБА_1