ф
22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 360/562/23
адміністративне провадження № К/990/38895/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №360/562/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів - Компанієць І.Д., Блохіна А.А.),
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди позивачу у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), а саме: за безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року;
- зобов'язати відповідача прийняти наказ про виплату додаткової винагороди позивачу у відповідності до приписів Постанови №168;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та перебував безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року, а отже мав отримувати виплати у розмірі 100 000 грн за участь у таких діях та заходах, передбачені пунктом 1 Постанови №168.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови №168 за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Постанови №168 збільшену до 100000 грн додаткову винагороду за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції указав, що пунктом 2-1 Постанови №168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) уповноважено Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, а визначення в пункті 2 Наказу №628-АГ додаткових підстав для виплати збільшеної до 100000 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходить за межі наданих Адміністрації Державної прикордонної служби України повноважень.
5. У зв'язку з викладеним суд не застосовував до спірних правовідносин пункт 2 Наказу №628-АГ в частині, яка змінює визначені Постановою №168 підстави для виплати збільшеної до 100000 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
6. Суд першої інстанції установив, що у період з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року позивач брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо у період здійснення таких заходів в Городнянській міській територіальній громаді Чернігівського району Чернігівській області, яка, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 січня 2023 року №1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» входила до районів ведення воєнних (бойових) дій.
7. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за вересень - грудень 2022 року пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань.
8. Щодо періоду з 01 по 20 січня 2023 року, то суд установив, що н.п. Андріївка Чернігівської області не віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», а тому відсутня така умова для виплати позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року, як безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
9. Суд констатував, що недоліки в оформленні довідки від 20 січня 2023 року №4430 не спростовують того факту, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, у період з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року включно, що підтверджується іншими матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
10. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
11. Суди апеляційної інстанції зазначив, що накази Держприкордонслужби №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не пройшли правової експертизи, не набули чинності у порядку, установленому законодавством, а тому не можуть братися до виконання, не викликають правових наслідків та не можуть бути застосованими до спірних правовідносин.
12. При вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції керувався Постановою №168 та Інструкцією, яка затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 березня 2016 року №188, оскільки вона визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
13. Апеляційний суд установив, що позивач виконував обов'язки щодо несення служби в прикордонних районах в Городянській територіальній громаді Чернігівського району, місто не знаходиться на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора.
14. Суд констатував, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
15. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) за період: 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 31 добу грудня 2022 року, здійснюючи заходи на службовому автомобілі в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
16. Апеляційний суд відхилив доводи позивача про те, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем бойових завдань та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
17. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вирішив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги
18. Не погоджуючись із такою постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:
- пункту 1 Постанови №168, в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 - у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв'язку із невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168; визначення вичерпного переліку документів, обов'язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- пункту 2-1 Постанови №168, Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188 - у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби.
20. Зазначає, що Постанова №168 не визначає конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому будь-які дані, на підставі яких суд може установити факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, є доказом такої участі військовослужбовця, і суд апеляційної інстанції не урахував докази, наявні у матеріалах справи.
21. Зауважує, що відповідач не спростував твердження позивача про те, що той брав безпосередню участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та не надав доказів, які б спростували позовні вимоги.
22. Наголошує, що відповідачу направлялись адвокатські запити з проханням надати копії документів, які підтверджують доводи позивача, однак відповідач указані документи не надав, оскільки такі мали гриф секретності.
23. Указує, що суд апеляційної інстанції безпідставно та всупереч нормам КАС України поклав на позивача обов'язок доказування.
24. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин Інструкцію №188, оскільки наказ МВС України від 18 березня 2016 року №188 не містить інформації про те, що її дія розповсюджується на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
25. Переконує, що неналежне оформлення відповідачем документів, необхідних для нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, не може бути підставою для фактичного позбавлення його такої винагороди, за умови дотримання ним умов для її отримання.
Позиція інших учасників справи
26. 06 грудня 2023 року до касаційного суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_2 , у якій відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
27. 20 листопада 2023 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2023 року для розгляду справи №360/562/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
29. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №360/562/23 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року, у зв'язку із тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., для розгляду справи №360/562/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
31. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року підготовчі дії закінчено, справу №360/562/23 призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
32. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року, у зв'язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., для розгляду справи №360/562/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
33. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у відповідача, з 04 вересня 2022 року призначений заступником начальника другої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2 Військової частини НОМЕР_1 .
34. Згідно з інформацією, зазначеною в довідці Військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4430, ОСОБА_1 з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 16 вересня 2023 року №165 гриф.
35. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 03 жовтня 2022 року №3137-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року за 30 днів отримав додаткову винагороду в сумі 30000 грн.
36. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01 листопада 2022 року за вх.№1477, начальник відділу прикордонної служби №2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн за період з 01 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, зокрема, позивачу (під порядковим номером 80) за 31 день, який листом від 01 листопада 2022 року №1478 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 .
37. Листом від 02 листопада 2022 року №22/4227-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01 листопада 2022 року №1477.
38. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 03 листопада 2022 року №3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року за 31 день отримав додаткову винагороду в сумі 30000 грн.
39. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01 листопада 2022 року за вх.№1474, начальник відділу прикордонної служби №2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту НОМЕР_4 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн за період з 01 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, зокрема, позивачу (номер за порядком 80) за 31 день, який листом від 01 листопада 2022 року №1475 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ №601-(гриф) від 30 вересня 2022 року, наказ №668-(гриф) від 21 жовтня 2022 року, наказ №690- (гриф) від 26 жовтня 2022 року, наказ №699-(гриф) від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій №53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.
40. Листом від 08 листопада 2022 року №22/4313-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01 листопада 2022 року №1474.
41. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01 грудня 2022 року за вх. №1884, начальник відділу прикордонної служби №2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати додаткової винагороди позивачу (номер за порядком 80) у розмірі 30000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року за 30 днів.
42. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 грудня 2022 року №4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1176) за 30 днів в сумі 30000 грн.
43. Відповідно до рапорту, зареєстрованому 01 грудня 2022 року за вх.№1883, начальник відділу прикордонної служби №2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, зокрема, позивачу (номер за порядком 80) за 30 днів, який листом від 01 грудня 2022 року №1885 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ №601-(гриф) від 30 вересня 2022 року, наказ №668-(гриф) від 21 жовтня 2022 року, наказ №690- (гриф) від 26 жовтня 2022 року, наказ №699-(гриф) від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій №53 (гриф) ст.13-20, 62-67.
44. Листом від 04 грудня 2022 року №22/4933-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01 грудня 2022 року №1883.
45. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2022 року №4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за період з 01 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1218) за 31 день в сумі 30000 грн.
46. Згідно з рапортом від 01 січня 2023 року №6 (вх. Від 02 січня 2023 року №26-23-Вх) підполковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн за період з 01 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, зокрема, позивачу за 31 день.
47. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 лютого 2023 року №56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за період з 01 січня 2023 року до 31 січня 2023 року включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1184) за 31 день в сумі 30000 грн.
48. Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 08 лютого 2023 року №64-ОС підтверджено, що позивачу (номер за порядком 913) за період з 01 січня 2023 року по 30 січня 2023 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 70000 грн пропорційно дням безпосередньої участі за 6 днів (26-31 січня 2023 року) в сумі 13548 грн 39 коп. Підстава: БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 25 січня 2023 року №344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26 січня 2023 року №73 (гриф), БР начальника 3 наказ від 26 січня 2023 року №БР188(гриф), журнал СБД впе №2 від 12 січня 2023 року №38 (гриф), журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31 грудня 2022 року №133 (гриф), рапорт від 01 лютого 2023 року №ВХ1733Р.
49. Згідно з інформацією, зазначеною в листах від 02 листопада 2022 року №22/4227-22-Вих, від 08 листопада 2022 року №22/4313-22-Вих, від 04 грудня 2022 року №22/4933-22-Вих, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомляв відповідача, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня.
50. Згідно із інформацією, зазначеною в картці на грошове забезпечення за 2022 - 2023 роки ОСОБА_1 , позивачу у вересні 2022 року на підставі наказу від 03 жовтня 2022 року №3137-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за 30 днів вересня 2022 року; у жовтні 2022 року на підставі наказу від 03 листопада 2022 року №3632-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за 31 день жовтня 2022 року; у листопаді 2022 року на підставі наказу від 03 грудня 2022 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за 30 днів листопада 2022 року; у грудні 2022 року на підставі наказу від 22 грудня 2022 року №4490-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за 31 день грудня 2022 року.
51. Позивач вважає, що за період з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року йому протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень, визначену Постановою №168, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
52. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
54. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
55. Спір у цій справі виник у зв'язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28 вересня по 20 січня 2023 року.
56. Суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги, які стосуються періоду з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року, проте відмовив у задоволенні вимоги про стягнення на користь позивача збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за січень 2023 року.
57. Апеляційний суд не переглядав рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення на користь позивача збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди за січень 2023 року.
58. З огляду на викладене, у межах цього касаційного провадження Суд переглядає оскаржувані судові рішення в частині вирішення вимог, які стосуються періоду з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
59. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.
60. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
61. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
62. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
63. За приписами частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
64. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
65. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
66. Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
67. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
68. На виконання зазначених Указів №64/2022 і №69/2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
69. Так, відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №271, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року №400) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
70. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 внесено зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
71. На підставі пункту 2-1 Постанови №168 Адміністрація Держприкордонслужби видала Наказ №392/0/81-22-АГ, який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року та діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року Наказом №628/0/81-22-АГ.
72. Саме цими наказами на виконання положень Постанови №168 визначено і порядок, і умови виплати відповідної винагороди, у тому числі визначено вичерпний перелік документів, необхідних для її нарахування та виплати.
73. У пункті 2 Наказу №392/0/81-22-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
74. Пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
75. Згідно з пунктом 5 Наказу №392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
76. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
77. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
78. Відповідно до пункту 10 Наказу №392/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
79. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
80. Згідно з пунктом 12 Наказу №392/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
81. До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
82. Аналогічного змісту положення містяться і в Наказі №628/0/81-22-АГ, який дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
83. З аналізу наведених норм законодавства висновується, що військовослужбовцям Держприкордонслужби у зв'язку з дією воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
84. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст Наказів №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ.
85. З наведеного можна дійти висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.
86. У світлі доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, та з огляду на суперечливість висновків судів першої та апеляційної інстанцій з приводу того, чим визначається порядок та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168, колегія суддів зазначає таке.
87. Як убачається з судових рішень у цій справі, суди дійшли висновку про незастосовність наказів Адміністрації Держприкордонслужби №392/0/81-22-АГ і №628/0/81-22-АГ до спірних правовідносин.
88. Так, суд першої інстанції вважав, що пункт 2 Наказу №628/0/81-22-АГ установлює додаткові, не передбачені Постановою №168, підстави для виплати збільшеної до 100000 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), а саме вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником.
89. Суд першої інстанції зауважив, що пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції, яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) уповноважено Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, а визначення в пункті 2 Наказу №628/0/81-22-АГ додаткових підстав для виплати збільшеної до 100000 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником» -, виходить за межі наданих Адміністрації Державної прикордонної служби України повноважень.
90. У зв'язку з цим суд першої інстанції вирішив не застосовувати до спірних правовідносин пункт 2 Наказу №628/0/81-22-АГ в частині, яка змінює визначені Постановою №168 підстави для виплати збільшеної до 100000 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць).
91. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони не пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України в установленому законодавством порядку. При цьому суд апеляційної інстанції зробив висновок, що застосуванню підлягають положення Інструкції №188.
92. Проте з жодним із цих тверджень колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
93. Питання щодо застосовності Наказів №392-/0/81-22-АГ, №628/0/81-22-АГ та Інструкції №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168, уже було предметом дослідження Верховним Судом.
94. Так, у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, установлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на що констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.
95. Водночас, Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.
96. Також, Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби фактично виконувалися протягом 2022 року, у тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
97. Виходячи з наведеного, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 дійшов висновку, що Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168, протягом спірного періоду.
98. Щодо застосовності Інструкції №188, то Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 зазначив, що така була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Тож, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція №188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була установлена постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 №18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, установленої на період дії воєнного стану Постановою №168, не можуть бути застосовані.
99. Таким чином, позиція суду апеляційної інстанції про застосування Інструкції №188 при вирішенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та судів попередніх інстанцій про незастосовність до спірних правовідносин Наказів №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ є помилковою.
100. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що з мотивувальної частини судових рішень установлено, що суди попередніх інстанцій побудували свої висновки за наслідками оцінювання доказів, які є у справі.
101. При цьому суд апеляційної інстанції неправильно оцінив юридичну значимість цих доказів. Зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належних доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які надають право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168, відхиливши як доказ довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) від 20 січня 2023 року №4430 з мотивів відсутності у ній відомостей про підтверджувальні документи.
102. Однак апеляційний суд не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів. Зокрема, цей суд не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.
103. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до пункту 4 Наказу №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
104. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16 вересня 2022 року №165/гриф у складі 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) у спірний період був направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
105. Згідно з рапортом, зареєстрованим у Військовій частині НОМЕР_1 02 лютого 2023 року за вх.№1786.р, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковник ОСОБА_2 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за період з 28 по 30 вересня 2022 року, зокрема, капітану ОСОБА_1 (номер за порядком 75) за 3 дні. Підстава: БР начальника НОМЕР_5 прикз №1322-дск від 22 вересня 2022 року «Про прийом-передачу підрозділів»; Журнал бойових дій №53 дск; ст.2-8 (а.с.90-91).
106. Згідно з рапортом, зареєстрованим у прикордонній комендатурі швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 01 листопада 2022 року за вх.№1474, начальник відділу прикордонної служби №2 підполковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, зокрема, капітану ОСОБА_1 (номер за порядком 79) за 31 день. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №601-ДСК від 30 вересня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №668-ДСК від 21 жовтня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №690-ДСК від 26 жовтня 2022 року, розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №699-ДСК від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій №53 дск ст. 7-14, 52-62 (а.с.94-95).
107. Відповідно до рапорту, зареєстрованого у прикордонній комендатурі швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 01 грудня 2022 року за вх.№1883, начальник відділу прикордонної служби №2 підполковник ОСОБА_2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, зокрема, капітану ОСОБА_1 (номер за порядком 80) за 30 днів. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №601-ДСК від 30 вересня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №668-ДСК від 21 жовтня 2022 року, бойове розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №690-ДСК від 26 жовтня 2022 року, розпорядження Коменданта ПКШР НОМЕР_4 прикз №699-ДСК від 28 жовтня 2022 року, журнал бойових дій №53 дск ст. 13-20, 62-67 (а.с.97-98).
108. Згідно з витягом з рапорту начальника відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01 січня 2023 року №6 (вх. від 02 січня 2023 року №26-23-Вх) підполковник ОСОБА_2 клопотав перед командуванням про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн за період з 01 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, зокрема, капітану ОСОБА_1 (номер за порядком 81) за 31 день (а.с.29).
109. У своїх поясненнях, а також у відповідях на адвокатські запити представника позивача Військова частина НОМЕР_3 зазначала, що ОСОБА_1 [протягом спірного періоду] брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено довідкою від 20 січня 2023 року №4430, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ).
110. З огляду на установлені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що сукупність таких документів, як рапорти про виплату додаткової винагороди за вересень-грудень 2022 року, а також довідка, видана Військовою частиною НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4430 (а.с.18), підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
111. Слід зазначити, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
112. У свою чергу відповідач, стверджуючи про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн грошової винагороди, не надає до суду жодних доказів, які б підтверджували відсутність протиправної бездіяльності щодо позивача.
113. Колегія суддів зауважує, що порушення порядку обміну документами, рапортами та іншою інформацією між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може нівелювати його право на отримання спірної додаткової винагороди, за умови фактичного дотримання ним вимог для її отримання, що підтверджується належними доказами.
114. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі №120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі №120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23.
115. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов по суті правильного висновку про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.
116. Однак, суд першої інстанції помилково не врахував, що до правовідносин щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168, підлягають застосуванню накази Адміністрації Держприкордонслужби №392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ, а тому Суд вважає за необхідне змінити мотиви указаного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
117. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
118. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
119. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
120. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
IV. Висновки щодо судових витрат
121. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №360/562/23 скасувати.
3. Змінити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі №360/562/23 у частині мотивів задоволення позовних вимог за період з 28 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
4. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі №360/562/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду