22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №160/20691/24
адміністративне провадження № К/990/37680/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/20691/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів НОМЕР_1 від 24 липня 2024 року;
- притягти до відповідальності за незаконні дії приватного виконавця Лисенко Ю. О.;
- притягти до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М.;
- направити ухвалу до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М. за грубі порушення;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на його користь з приватного виконавця Лисенко Ю. О. кошти в розмірі 364270,42 грн;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на його користь з приватного нотаріуса Гончаренко Т. М. кошти в розмірі 364270,42 грн;
- за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків, незаконне блокування пенсійного рахунку та списання з нього коштів стягнути на його користь з АО «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 364270,42 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрито.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
12 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та обґрунтувань своєї позиції, документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та уточнити вимоги касаційної скарги та чітко вказати оскаржувані судові рішення та дату їх прийняття.
07 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження та заперечення на ухвалу суду.
Перевіряючи подану позивачем заяву на виконання вимог ухвали суду, встановлено, що скаржником не обґрунтовано у чому полягає порушенням судом норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Водночас, у заяві позивачем не наведено аргументів щодо неправомірності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення ним інших процесуальних норм у скарзі.
Разом з тим Верховний Суд уже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстави касаційного оскарження судових рішень, однак скаржник так і не врахував зауваження, викладені Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 23 вересня 2025 року.
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 23 вересня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху в частині обгрунтування підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд також вказав на необхідність подання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Також позивачу потрібно було уточнити вимоги касаційної скарги та чітко вказати оскаржувані судові рішення та дату їх прийняття.
У встановлений судом строк скаржником в повному обсязі не виконано вимоги по усуненню недоліків касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 23 вересня 2025 року, оскільки не подано документ про сплату, не уточнено вимоги касаційної скарги та чітко не вказано оскаржувані судові рішення та дату їх прийняття.
За наслідками не виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Враховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/20691/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько