22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 200/7392/24
адміністративне провадження № К/990/21919/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (суддя Духневич О.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року (колегія у складі суддів Блохіна А.А., Сіваченко І.В., Казначеєва Е.Г.)
у справі № 200/7392/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України в Харківській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Харківській області від 24.09.2024 № 056550006400 щодо відмови у призначенні пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 17.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 25.03.1985 по 01.06.1985, з 20.07.1987 по 31.12.1991 на посаді «помічника машиніста локомотива» та період служби в армії з 12.06.1985 по 10.06.1987.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. Також у заяві позивач просив зарахувати до пільгового стажу згідно трудової книжки періоди роботи з 25.03.1985 по 01.06.1985, з 20.07.1987 по 31.12.1991 та період служби в армії з 12.06.1985 по 10.06.1987, оскільки уточнюючі довідки надати не може, у зв'язку із знаходженням підприємства на тимчасово окупованій території України.
3. За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
4. Рішенням відповідача від 24.09.2024 № 056550006400 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Також зазначено, що страховий стаж становить 39 років 01 місяць 05 днів. Пільговий страховий стаж становить 0 років 0 місяців 0 днів, оскільки до пенсійної справи не долучено уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5), які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, які установлені для окремих категорій працівників відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Додатково повідомлено, що згідно заяви від 17.09.2024 та записів у трудовій книжці зазначено посаду помічника машиніста локомотива. У Постанові Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення" така посада відсутня.
5. Позивач з рішенням відповідача від 24.09.2024 не погодився, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивач вважає, що рішення ГУ ПФ України в Харківській області від 24.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, яке передбачене ст. 46 Конституції України.
7. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що до заяви про призначення пенсії не було надано уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5), які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, які установлені для окремих категорій працівників відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
8. Третя особа також надала заперечення на позовну заяву, в яких зазначила про відсутність правових підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025, у задоволенні позову відмовив.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до запису трудової книжки ОСОБА_1 позивач з 25.03.1985 по 01.06.1985 та з 20.07.1987 по 31.12.1991 працював на посаді «помічника машиніста локомотива» в Погрузочно-транспортному управлінні «Стахановпогрузтранс» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля», у період з 12.06.1985 по 10.06.1987 проходив строкову військову службу.
Зазначена посада передбачена Порядком застосування затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 Списків продуктів, цехів, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, що затверджена Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати та Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 № 81/8 та Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення». Тому твердження відповідача щодо відсутності вказаної посади позивача у списках виробництв, робіт, професій, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення є необґрунтованим та помилковим.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 25.03.1985 по 01.06.1985, з 20.07.1987 по 31.12.1991, оскільки позивачем не надано уточнюючих довідок про характер виконуваної ним роботи.
Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 12.06.1985 по 10.06.1987 до пільгового стажу, то такий теж не підлягає зарахуванню, оскільки позивач не підтвердив право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2. Тому відповідач не мав підстав для зарахування періоду проходження строкової військової служби у складі Збройних Сил СРСР з 12.06.1985 по 10.06.1987 до пільгового стажу позивача, оскільки підставою для його зарахування є безпосередня робота за Списком № 2 як до так і після військової служби.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.09.2024 № 056550006400 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV є правомірним.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
12. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/7, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а (про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи), від 20.01.2021 у справі № 588/647/17 (про те, що механізм підтвердження Комісією ПФУ періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника вимагається, якщо трудова книжка є втраченою, якщо відсутні необхідні записи або неправильні чи неточні записи про періоди роботи).
13. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач всупереч принципу верховенства права при розгляді заяви про призначення пенсії керувався не нормами Конституції України (ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22), що мають вищу юридичну силу, а нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які ідентичними нормам ст. 13 Закону України від 05.11.1992 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», які були визнані неконституційними.
14. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
15. Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги. Покликається на правомірність прийнятих оскаржуваних судових рішень.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Оцінюючи доводи скарги про незастосування правових висновків Верховного Суду, наведених у п. 14 цієї постанови, колегія суддів дійшла висновку, що вони не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки предмет спору та обставини у цих справах та справі, що розглядається, відрізняються.
Зокрема, у справі № 235/805/17 стаж позивача за повний робочий день під землею було підтверджено записами в трудовій книжці; у справі № 663/686/16-а спір стосувався відсутності в уточнюючих довідках відомостей про найменування та тип суден, на яких працював позивач; у справі №500/1561/17 спір стосувався виконання позивачем роботи за сумісними посадами; у справі № 242/2536/16-а предметом спору була несплата ДП «Селидіввугілля» страхових внесків до Пенсійного фонду України, що призвело до незарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу; у справі № 588/647/17 спір виник у зв'язку з підтвердженням стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства, установи чи організації.
19. Стосовно відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 відомостей про характер виконуваної роботи, зокрема про зайнятість протягом повного робочого дня у шкідливих умовах праці, то у схожій справі № 216/8709/15-а(2-а/216/17) Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 дійшов висновку про те, що відсутність відомостей про характер умов праці, та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день у спірний період унеможливлює підтвердження права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
20. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 25.03.1985 по 01.06.1985 та з 20.07.1987 по 31.12.1991, оскільки позивачем не надано відомостей/уточнюючих довідок про характер виконуваної ним роботи.
21. Щодо періоду проходження строкової військової служби з 12.06.1985 по 10.06.1987, то й цей період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки позивачем не підтверджено право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2. Підставою для включення такого періоду є безпосередня робота за Списком № 2 як до, так і після проходження військової служби.
22. Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій немає.
23. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №200/7392/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко