21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №160/6121/25
адміністративне провадження № К/990/38562/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року
у справі №160/6121/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
19 вересня 2025 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №160/6121/25.
29 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та скаржнику встановлено строк для усунення недоліків, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
09 жовтня 2025 року до Верховного Суду від скаржника, надійшли клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточнена касаційна скарга.
В уточненій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилався, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом;
2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним;
3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права;
4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України уточненою касаційною скаргою не доведені.
Крім того, Суд зазначає, що зміст уточненої касаційної скарги є ідентичним змісту касаційної скарги, яка надійшла до Верховного Суду 19 вересня 2025 року.
Таким чином, Суд вважає, що скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29 вересня 2025 року, щодо приведення тексту касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із належим обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, Суд вважає, що скаржником не обґрунтуванні підстави касаційного оскарження, в розумінні статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29 вересня 2025 року щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, у зв'язку з чим касаційна скарга вважається не поданою та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №160/6121/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
Л.І. Бившева В.В. Хохуляк