20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №520/34023/24
адміністративне провадження №К/990/39082/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Годунова Віталія Сергійовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невірного розрахунку фіксованої суми індексації-різниці відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2021 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням фіксованого розміру індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 3326,15 грн, відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум та з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 3326,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2021 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2021 року індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3326,15 грн, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою закрито провадження у цій справі.
23 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у цій справі.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді Жука А.В., у період з 09 жовтня 2025 року по 18 жовтня 2025 включно, подана касаційна скарга вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу судді із відпустки.
Так, предметом спору у цій справі є правильність обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що спірним правовим питанням є застосування пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України у сукупності з пунктом 13 Порядку №1078 у тих випадках, коли особа вже має рішення про стягнення індексації-різниці, але не погоджується з обрахованим розміром на виконання рішення. Суд не застосував вказану норму КАС України у сукупністю з пунктом 13 Порядку №1078. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 28 лютого 2025 року у справі 520/22702/24.
Отже, обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується значної кількості правовідносин. Як зазначає скаржник, у повністю аналогічних ситуаціях той самий суд у справі №520/21443/24 апеляційну скаргу задовольнив (тоді перша інстанція закрила провадження по справі), що очевидно свідчить про неоднорідну практику апеляційного суду і, відповідно, про необхідність розв'язання цієї фундаментальної правової проблеми.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.
Проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк певні надії та очікування позивача, та зрештою настання несприятливих для останнього результатів у вигляді неотримання бажаного, не свідчить про безумовну винятковість цієї справи, оскільки доводи заявника касаційної скарги не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків для позивача.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Годунова Віталія Сергійовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу №520/34023/24 із Харківського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов