Справа № 309/3617/25
Провадження № 3/309/1219/25
23 жовтня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , молодший науковий співробітник інституту загальної енергетики НАН України, раніше до адміністративної відповідальності за ознаками даної статті не притягався,
за ст.204-1 ч.1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356903 від 23.09.2025 року, 23.09.2025 близько 09 год. 25 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у складі ГМО спільно з оф. ПОРВ (з.м.д. н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на з/с в н.п. Хуст (територія Хустської міської громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 169 прикордонного знаку на відстані 7,5 км. до ДКУ, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Разом з тим, від адвоката Абоімов О.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 до суду надіслано клопотання про закриття провадження у даній справі, так як ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, вважає дії прикордонного наряду неправомірними, а сам протокол таким, що не підтверджує намір на незаконне перетинання державного кордону. Крім того, на думку адвоката, на ОСОБА_1 прикордонниками чинився психологічний тиск, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення, змушено «повністю визнати свою провину», та підписати про це відповідні документи та доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В свою чергу, ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову сліжбу під час мобілізації на підставі п.2 ч.3 ст.23 ЗУ «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 04.11.2025 р. Також, ОСОБА_1 має можливість законно перетнути кордон та вже неодноразово у період з лютого 2022 р. законно користуватися також можливістю. Вважає, що матеріалами справи не встановлена мета та мотив для спроби незаконного перетину державного кордону, відсутня вина у формі умислу або необережності. Таким чином, на думку адвоката, немає жодних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, вважає, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, клопотання адвоката Абоімова О.Ю. про закриття адміністративного провадження суд прийшов до такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, уповноваженою особою ДПС України складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №356903 від 23.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оскільки останній містить усі необхідні елементи протоколу.
Зокрема, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення чітко зазначена (конкретизована) суть адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а саме фабула правопорушення відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному у статті КУпАП, за якою складено протокол та роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Будь яких пояснень, заперечень ОСОБА_1 щодо складання протоколу не зазначив, підписавши його.
При цьому інформації щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників прикордонної служби, як і будь-яких заперечень чи зауважень проти складання протоколу або проти обставин, викладених в протоколі, суду не надано.
В поясненнях ОСОБА_1 зазначив про те, що був затриманий прикордонним нарядом за спробу незаконного перетину державного кордону. Свою провину визнав та обіцяв більше подібного не вчиняти.
Судом були також досліджені такі докази :
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.09.2025 року, згідно з якими він був затриманий прикордонним нарядом за спробу незаконного перетину державного кордону. Свою провину визнав та обіцяв більше подібного не вчиняти. До працівників державної прикордонної служби скарг та претензій немає;
- протокол про адміністративне затримання від 23.09.2025 року, в якому ОСОБА_1 зазначив про те, що захисника не потребує. Від послуг захисника безоплатної правничої допомоги відмовився, бажає захищати себе особисто;
- рапорт ІПС 1 категорії групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) ст.сержанта ОСОБА_2 від 23.09.2025 року, згідно з яким 23.09.2025 року о 09.25 год. під час несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» у складі групи моніторингу обстановки спільно з офіцером прикордонного - розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Хуст на напрямку 169 прикордонного знаку на відстані 7500 метрів державного кордону, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон;
- заяву ОСОБА_1 , адресовану Хустському районному суду Закарпатської області, в якій він просив розглянути справу у його відсутність, свою вину у вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП визнає повністю та зобов'язується такого не повторювати;
- копію паспорта громадянина України разом з копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 ;
- протоколом особистого огляду від 23.09.2025, складено в присутності двох понятих, згідно з яким у ОСОБА_1 під час огляду виявлено ніж (складний), перцевий балончик, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме, у спробі незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, доведена.
При цьому, долучений до матеріалів справи рапорт інспектора прикордонної служби 1 категорії - групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В» ст. сержанта ОСОБА_2 , суд не бере до уваги, оскільки вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, а є документом, яким працівник прикордонної служби інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість його дій під час виявлення особи, при спробі незаконно перетнути кордон. Вказаний документ лише містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суддя доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».
При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що зібрано, надано та досліджено достатньо доказів того, що 23.09.2025 року близько 09 год. 25 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у складі ГМО спільно з оф. ПОРВ (з.м.д. н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на з/с в н.п. Хуст (територія Хустської міської громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 169 прикордонного знаку на відстані 7,5 км. до ДКУ, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, повно та всебічно досліджених судом, отриманих з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до абзацу першого п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Згідно Переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1199 (із подальшими змінами) «Про контрольовані прикордонні райони» в Одеській області таким, серед інших, є Окнянська територіальна громада Подільського району, де запроваджений прикордонний режим.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.
Згідно із вищевказаних матеріалів справи, ОСОБА_1 був виявлений працівниками ДПС України 23 вересня 2025 року о 09.25 год на відстані 7500 метрів до державного кордону.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, а саме місце виявлення ОСОБА_1 прикордонним нарядом, близькість перебування його від лінії державного кордону, в сукупності з іншими дослідженими доказами, свідчить про умисні дії останнього, які спрямовані на спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, групою осіб.
За таких обставин приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП і, з врахуванням обставин справи та особи правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, та враховуючи те, що правопорушення вчинено під час дії на території України воєнного стану, внаслідок чого заборонено виїзд за межі держави осіб чоловічої статі призовного віку, вважаю, що стягнення відносно ОСОБА_1 слід обрати у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
З приводу додаткового покарання у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б вказували на те, що у ОСОБА_1 такі було вилучено.
Крім того, відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в дохід держави.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні, без надання будь-якого обґрунтування причин перебування його під час дії воєнного стану у безпосередній близькості від лінії державного кодону України, у контрольованому прикордонному районі, яким є територія Хустської міської громади Хустського району Закарпатської області), всупереч іншим дослідженим по справі доказам, є лише бажанням уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Так, посилання адвоката про тиск на ОСОБА_1 є безпідставним і жодним доказом не підтверджується.
Тому у задоволенні клопотання адвоката Абоімова О.Ю. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.