Справа № 309/3239/25
Провадження № 2/309/1180/25
22 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.
за участю секретаря: Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги вмотивовані тим, 01.03.2023 року АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду №002/19252699-CK_SB. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 25 000,00 грн.; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 59,00 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача. В той же час відповідач свої зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконує. Станом на 02.12.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 43195,68 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.
02.12.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем.
Отже, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 43195,68 грн. та судові витрати по справі.
В позовній заяві наявна заява представника позивача Євтодьєв А.О., який діє на підставі довіреності, в якій просить провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив. Копію матеріалів справи відповідач отримав, відзиву на позовну заяву не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» слід задоволити в повному обсязі виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що 01.03.2023 року АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду №002/19252699-CK_SB (а.с.5-9). На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредитний ліміт в розмірі 25 000грн., що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача (а.с.17-49).
02.12.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с.10-15). Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №002/19252699-CK_SB, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем, що підтверджено Реєстром договорів та Актом прийому передачі (а.с.16).
Станом на 02.12.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 43195,68 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.50).
Правильність таких розрахунків ніким не оспорюється, а тому суд бере їх до уваги.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).
Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд констатує, що у даному випадку договір кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою цифрового підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 01.03.2023 року правочину.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак, оскільки договір між сторонами був укладений у електронній формі, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, то між сторонами виникли кредитні зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитним договором, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Суд констатує, що відповідачем не надано жодного заперечення на позову, у тому числі й щодо розміру заборгованості, а тому суд бере до уваги долучені до позову докази щодо розміру заборгованості та її складових.
Такими чином оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість на загальну суму 43195,68 грн., яка підлягає стягненню з нього на користь нового кредитора.
Тобто пред'явлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 9200 грн., про стягнення яких ставить питання представник позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Як вбачається, 03.07.2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. було укладено договір про надання юридичних послуг № 03-07/24 (а.с.51-52).
Позивачем сплачено адвокату 9200грн. на підставі Договору №03-07/24 про надання юридичних послуг від 03.07.2024 року, акту прийому передачі послуг від 02.06.2025 року. А отже документально підтвердженими витратами на правову допомогу, яку поніс позивач у даній справі є саме 9200 грн.
Також до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» підлягає сплачений судовий збір у розмірі 3028,00рн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 4, 5,12,13, 81, 259, 268 , 280-283 ЦПК Українист.ст526,527, 530, 612, 1046,1047-1049. ЦК України суд ,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» - задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» ( ідентифікаційний код юридичної особи 40340222, місцезнаходження м. Київ вул. Солом'янська №2 ) заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування № 002/19252699-СК _SB від 01.03.2023 р. у розмірі 43195,68 грн. (сорок три тисячі сто дев'яносто п'ять гривень шістдесят вісім копійок), яка складається із 24975, 09 грн. заборгованість за тілом кредиту та 18220,19 грн. заборгованість за відсотками .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» ( ідентифікаційний код юридичної особи 40340222, місцезнаходження м. Київ вул. Солом'янська №2 ) судовий збір у розмірі 3028 грн.00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» ( ідентифікаційний код юридичної особи 40340222, місцезнаходження м. Київ вул. Солом'янська №2 ) - 9200 грн. ( дев'ять тисяч двісті гривень) витрат на професійну правову допомогу .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний тексти рішення виготовлено 24 жовтня 2025 р.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.