П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31953/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (суддя Караван Р.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 07.05.2025) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНН." до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
14.10.2024 ТОВ "ДАНН." звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2024/000018/2 від 10.10.2024;
визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2024/000081 від 10.10.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, шо була фактично сплачена або піддягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Данн.» (надалі за текстом іменується - «Позивач»/ТОВ «Данн.») з продавцем Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) було погоджено поставку товару на територію України згідно договору поставки № AUG - 00D/1 від 23.11.2023 (надалі за текстом іменується - «Договір») та специфікації № 40648 від 27.09.2024 до Договору (надалі - «товар»).
07.10.2024 з метою митного оформлення Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA500580002836U0, в якій було визначено для митного оформлення товар №1-3 загальною вартістю 23 624,68 дол. США (графа 22).
В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №24UA500580002836U0 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації):
товар №1: Світильники, призначені для використання виключно зі світлодіодними (LED) джерелами світла, зі скла. Бра світлодіодна, зі скляним плафоном -900шт. Люстра світлодіодна, зі скляним плафоном - 7616 шт.
Торговельна марка: СВЕТ
Країна виробництва: CN
Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED;
товар № 2: Вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів зі скла. Плафони скляні - 1003 шт.
Торговельна марка: СВЕТ
Країна виробництва: CN
Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED;
товар № 3: Частини світильників. Декоративні металеві елементи для люстри - 2193 шт.
Торговельна марка: СВЕТ
Країна виробництва: CN
Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED.
Позивач вищезазначений товар № 1-3 визначив за митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):
0271 - пакувальний лист (Packing List) № 213/09/2024 від 27.09.2024;
0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 213/09/2024 від 27.09.2024;
0705 - коносамент (Bill of Lading) №ZIMUSHH31429163 від 01.10.2024;
0730 - автотранспортна накладна (CMR) № 40648 від 01.10.2024;
0862 - декларацію про походження товару (Certificate of origin) - інвойс №213/09/2024 від 27.09.2024;
m4100 - договір поставки № AUG - 00D/1 від 23.11.2023;
4103 - специфікація № 40648 від 27.09.2024 до договору поставки № AUG - 00D/1 від 23.11.2023;
m4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG - 00D/1 від 23.11.2023;
9504 - Ухвала 420/8094/24 від 27.05.2024.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів позивачем листом № 40648/1 від 09.10.2024 були надані прайс б/н від 26.09.2024, експертне дослідження №668/24 від 09.10.2024, експортна декларація №336420240811734957 від 11.08.2024 і комерційні пропозиції продавця та заявлено прохання прийняти визначену у митній декларації №24UA500580002836U0 вартість товару.
Відповідачем було винесено картку відмови відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2024/000081 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012р. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 10.10.2024 №UA500580/2024/000018/2. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз'яснені права, викладені у п.3 ст.52 та ст.55 МКУ - щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х МКУ; у главі 4 МКУ - щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді.
Також, відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2024/000018/2 від 10.10.2024 року щодо необхідності визначити вартість товару за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення, а саме: за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно 1.2.3, 1.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця, 3) копію митної декларації країни відправлення: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 10.10.2024 декларант додатково надіслав прайс продавця від 26.09.2024, в якому відсутня інформація щодо асортименту, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому не відповідають умовам поставки СРТ в наданій копії митної декларації країни відправлення вид 11.08.2024 336420240811734957, комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай, Китай, експертне дослідження від 09.10.2024 № 658/24, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайт сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників без зазначення торговельної марки. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару У своєму електронному повідомленні від 10.10.2024 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ, митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено з заявлено декларантом: Тов. 1- з 2.19 дол. США/кг до 4.63 дол. США (МД 240A40802000602902 від 03.02.2024 партія товару 214 кг -4.63 дол. США/кг, 24UA10023050948009 від 14.05.2024 партія товару 2717 кг-6.72 дол. США/кг), Тов. 2- з 2.18дол США/кг до 3.77 дол США/кг (МД 240A50058000182305 від 26.08.2024 партія товару 508 кг - 3.77 дол. США/кг), з урахуванням умов поставки, опису товару та розміру партії.
У зв'язку з прийнятим рішенням позивач 10.10.2024 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA500580002923U6 за скорегованою вартістю товару.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів протиправними ТОВ "ДАНН." звернулося до суду з даним позовом про їх скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. У свою чергу, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України.
Положеннями ч. 3 ст. 318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За приписами ч. 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
При декларуванні товару Позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни
угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів Постачальника.
Як зазначено ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунокфактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості №UA500580/2024/000018/2 від 10.10.2024 зазначено, що його прийнято у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно 2.3, 3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з договору поставки №AUG-00D/1 від 23.11.2023, п. 3.1, 3.2 визначено, що сторони погоджують та визначають обсяг та асортимент товару в специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід'ємними частинами цього договору. Продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар належної якості в обумовленій специфікацією кількості.
При цьому, пунктами 3.1, 3.2 договору поставки №AUG-00D/1 від 23.11.2023 сторонами не передбачається зазначення в специфікаціях інформації безпосередньо щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів, а пункт 2.3. вказує на необхідність зазначення опису товару та його загальної кількості.
У той же час в комерційному інвойсі і специфікації вказана назва товарів, кількість та вартість. Відсутність у комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів не позбавляє можливості митний орган ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Так, у поданій митній декларації ІМ 40 ДЕ №24UA500580002836U0 вказана інформація щодо торговельної марки, виробника та артикулів задекларованих товарів. Також, опис товару задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції крізь призму доводів апеляційної скарги щодо виявлених неточностей, які, на думку митного органу, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, що ввозив позивач, колегія суддів вважає наступне.
Зокрема, однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів стала відсутність в комерційному інвойсі і специфікації до Контракту інформації щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів, що, на думку Відповідача, може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою.
Такі доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як вже було встановлено вище, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), а крім того, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме: №AUG-00D/1 від 23.11.2023 року, який було укладено між сторонами.
Крім того, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов'язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Щодо посилань апелянта на те, що у прайс-листі продавця від 26.09.2024 відсутня інформація щодо асортименту, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому не відповідають умовам поставки СРТ в наданій копії митної декларації країни відправлення вид 11.08.2024 336420240811734957, колегія суддів зазначає наступне.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо опису, асортименту, торговельної марки та виробника товару, а у комерційній пропозиції - ціни товару не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Поданий прайс-лист оформлено на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один рулон) товару. Прайс-лист оформлено для широкого кола осіб, адже не містить конкретного адресата, а тому зазначення якихось умов поставки не суперечить умовам договору, адже саме в договорі сторони погоджують умови поставки.
Відображена у прайс-листі вартість товарів повністю відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення інвойсі, коносаменті.
Нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі №420/2850/19.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі №825/15796/16.
Експертне дослідження проведено відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, у експертному висновку міститься посилання на виробника, що не відповідає твердженню митниці, а саме дослідження проведено відповідно до наданих до митниці документів та зазначених у них характеристик.
За встановлених обставин, твердження митного органу про відсутність інформації щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (наявність або відсутність основи) та артикулів, спростовуються матеріалами справи.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішенні №UA500580/2024/000018/2 від 10.10.2024 вказано, що митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 - з 2.19дол.США/кг до 4.63дол.США/кг (МД 24UA408020006029U2 від 03.02.2024 партія товару 214 кг - 4.63 дол.США/кг, 24UA100230509480U9 від 14.05.2024 партія товару 2717 кг - 6.72 дол.США/кг); Тов.2 - з 2.18дол.США/кг до 3.77дол.США/кг (МД 24UA500580001823U5 від 26.08.2024 партія товару 508 кг - 3.77 дол.США/кг), - з урахуванням: умов поставки, опису товару та розміру партії.
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі №805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі №1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем прийнято необґрунтоване рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару.
Стосовно вимоги ТОВ «ДАНН.» про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2024/000081 від 10.10.2024, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною 12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Так, оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості №UA500580/2024/000018/2 від 10.10.2024, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи усе вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто, Відповідачем безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих Позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.
Крім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Як визначено ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Проте, приписи вказаної статті Відповідачем були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що товариство для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подало до Відповідача всі необхідні передбачені ст. 53 МК України документи, а Відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Отже, рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення Митниці про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильним та підлягає залишенню без змін.
Відтак, доводи апеляційної скарги митного органу не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов