П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/905/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
представників апелянта/позивача: Поліщука О.В. та Тульчевської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року (суддя Лісовська Н.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 05.07.2023) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростронг Компані" та Акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" про визнання недійсними договорів поставки,-
У лютому 2023 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ТОВ "Агростронг Компані" (далі - відповідач 1) та АТ "ДПЗКУ" (далі - відповідач 2) про визнання недійсними договорів поставки від 31.07.2019 №ПОЛ0015-С, від 19.08.2019 №ПОЛ0023-С, від 20.08.2019 №ПОЛ0024-С, від 10.09.2019 №СУМ0020-С, укладених між АТ "ДПЗКУ" та ТОВ "Агростронг Компані" на загальну суму 19 849 992 грн., посилаючись на їх безтоварність.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року у задоволенні цього позову було відмовлено.
Справа розглянута судом першої інстанції в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування поданої скарги зазначається, що судом першої інстанції проігноровано, що у межах спірних правовідносин між ТОВ "Агростронг Компані" та АТ "ДПЗКУ" були проведено господарські операції на підставі спірних договорів поставки, фактично виконання яких не підтверджується зібраними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
При цьому апелянт наполягає, що ним належним чином доведено той факт, що АТ "ДПЗКУ" не отримувало сільськогосподарської продукції від свого контрагента у межах спірних правовідносин.
Особливо апелянт наголошує на існуванні кримінальних проваджень, пов'язаних з контрагентами ТОВ "Агростронг Компані".
Відповідачі надіслали до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу, у яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Верховний Суд постановою від 18 вересня 2025 року постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року скасував та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виснувала, що справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які, за твердженнями контролюючого органу, не здійснювали господарської діяльності, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов'язані з реалізацією органами Державної податкової служби України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, пояснення представників апелянта/позивача Поліщука О.В. та Тульчевської М.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.07.2019 між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) був укладений договір поставки №ПОЛ0015-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (далі - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами (Форми додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1 до Договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах CPT (Перевезення сплачено до…) згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені договором.
Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору поставки №ПОЛ0015-С від 31.07.2019 (далі - Додаток №1) постачальник передає у власність покупця пшеницю 4-го класу кількістю 1 000 тонн (+/- 10%) вартістю 4 375,00 грн./тонну.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 загальна вартість товару за додатковою угодою складає 5 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
За умовами пункту 4 Додатку №1 місце призначення - Одеський зерновий термінал філія "ДПЗКУ" ПАТ, адреса: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, буд. 4.
19.08.2019 між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) був укладений договір поставки №ПОЛ0023-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (далі - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами (Форми додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1 до Договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (Франко завод…) згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені договором.
Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору поставки №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 (Додаткова угода №001Я3) (далі - Додаток №1) постачальник передає у власність покупця ячмінь 3-го класу кількістю 1 000 тонн (+/- 10%) вартістю 4 083,00 грн./тонну.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 загальна вартість товару за додатковою угодою складає 4 899 996,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Також сторонами договору поставки №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 було укладено Додаткову угоду №002ПФ (Додаток №1 до договору поставки №ПОЛ0023-С від 19.08.2019), за умовами якого постачальник передає у власність покупця пшеницю 4-го класу кількістю 500 тонн (+/- 10%) вартістю 4 083,00 грн./тонну.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 загальна вартість товару за додатковою угодою складає 2 449 998,00 грн., в т.ч. ПДВ.
20.08.2019 між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) був укладений договір поставки №ПОЛ0024-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (далі - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами (Форми додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1 до Договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (Франко завод…) згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені договором.
Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору поставки №ПОЛ0024-С від 20.08.2019 (Додаткова угода №001Я3) (далі - Додаток №1) постачальник передає у власність покупця ячмінь 3-го класу кількістю 1 000 тонн (+/- 10%) вартістю 4 083,33 грн./тонну.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 загальна вартість товару за додатковою угодою складає 4 899 996,00 грн., в т.ч. ПДВ.
10.09.2019 між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) був укладений договір поставки №СУМ0020-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (далі - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами (Форми додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1 до Договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (Франко завод…) згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені договором.
Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору поставки №СУМ0020-С від 10.09.2019 (Додаткова угода №00И12) (далі - Додаток №1) постачальник передає у власність покупця пшеницю 2-го класу кількістю 500 тонн (+/- 10%) вартістю 3916,67 грн./тонну.
Згідно з пунктом 2 Додатку №1 загальна вартість товару за додатковою угодою складає 2 350 002,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Звернувшись до адміністративного суду з даним позовом ГУ ДПС у Миколаївській області наголошує, що згадані договори поставки підлягають визнанню судом недійсними з огляду на те, що 1) в наданих ТТН неможливо ідентифікувати модель ТЗ, 2) щодо ТОВ "СПЕЦРЕНТА" прийнято ухвалу в рамках кримінального провадження за ст. 205-1 КК України, 5) товарно - транспортні накладні заповнені з очевидними порушеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України з метою ухилення уповноважених осіб АТ "ДПЗКУ" від участі у явно фіктивних господарських операціях, 6) товарно транспортні накладні мають явні ознаки підроблення, 7) з товарно-транспортних накладних вбачається, що причепи - контейнеровози перевезли майже в 2 рази більший тоннаж пшениці, ячменю, ніж це можливо, враховуючи технічні характеристики причепу та закони фізики.
Позивач переконаний, що ТОВ "Агростронг Компані", з метою ухилення від сплати податків, легалізації сільськогосподарської продукції та безпідставного формування податкового кредиту, на папері відображає наступний ланцюг господарських операцій: 1) ТОВ "ВО "Агростронг Компані" закупило сільськогосподарську продукцію у ТОВ "ПРОКСІТЕХНОТОРГ", ТОВ "МОНПАРАС" та ТОВ "СПЕЦРЕНТА"; 2) здійснило поставку даної продукції на користь AT "ДПЗКУ", залучивши при цьому зокрема ТОВ "Інвест Груп Дельта", ТОВ "ТЕК- ЕВРОЕКТРАНС" для здійснення перевезень товару.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог податкового органу суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом не надано належних, достатніх, допустимих доказів на підтвердження протиправності спірних правочинів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За змістом частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Отож, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Таким чином, законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 72 КАС України).
У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №910/23428/17).
Слід додати, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року набрало законної сили рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 4 вересня 2020 року у справі №640/10016/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростронг Компані" до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.11.2019 №1335627/41740042, №1335629/41740042, №1335630/41740042, №1335631/41740042, №1335633/41740042, №1335635/41740042, №1335636/41740042, №1335634/41740042, №1335628/41740042, №1335632/41740042 та від 26.11.2019 №1338196/41740042; зобов'язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних постачальником TOB "Агростронг Компані" покупцю AT "Державна продовольчо-зернова корпорація України" податкових накладних від 23.08.2019 №36, від 23.08.2019 №37, від 27.08.2019 №38, від 27.08.2019 №39, від 28.08.2019 №40, від 30.08.2019 №41, від 02.09.2019 №6, від 04.09.2019 №7, від 12.09.2019 №8, від 17.09.2019 №9, від 24.09.2019 №10 днем їх фактичного подання - 06.11.2019.
У справі №640/10016/20 судом встановлено, що на виконання вимог договору від №ПОЛ0015-С від 31.07.2019 та Додатку №1 до договору поставки №ПОЛ0015-С від 31.07.2019 позивач поставив ПАТ ДПЗКУ пшеницю 4 класу кількістю 133,05 т, що підтверджується видатковою накладною від 04.09.2019 №181, накладною №44779841 від 29.08.2019, довіреністю на отримання товару від 31.07.2019 №25.
29.08.2019 ТОВ "Агростронг Компані" було виставлено ПАТ ДПЗКУ рахунок на оплату №48 на суму 698 512,50 грн., в тому числі ПДВ 116 418,75 грн.
Поставлені ПАТ "ДПЗКУ" товари були частково оплачені останнім, що підтверджується платіжним дорученням №1774543 від 16.09.2019 на суму 554 856,76 грн.
За фактом настання першої з подій (відвантаження товарів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.09.2019 №7 на суму 698 512,50 грн., у тому числі ПДВ 116 418,75 грн.
За наслідками обробки податкових накладних контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено (том 1 а.с. 84).
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірне рішення №1335629/41740042 від 22.11.2019, у зв'язку з ненаданням платником податку розрахункових документів.
На виконання вимог договору №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 та Додатку №1 (Додаткова угода №001Я3) до договору поставки №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 позивач поставив ПАТ ДПЗКУ ячмінь 3-го класу кількістю 173,662 т, що підтверджується видатковою накладною від 23.08.2019 №170, довіреністю на отримання товару від 19.08.2019 №55.
23.08.2019 ТОВ "Агростронг Компані" було виставлено ПАТ "ДПЗКУ" рахунок на оплату №41 на суму 850 943,10 грн., в тому числі ПДВ 141 823,85 грн.
Поставлені ПАТ "ДПЗКУ" товари були частково оплачені останнім, що підтверджується платіжним дорученням №1773814 від 30.08.2019 на суму 709 117,62 грн.
Також на виконання вимог договору №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 та Додатку №1 (Додаткова угода №002ПФ) до договору поставки №ПОЛ0023-С від 19.08.2019 позивач поставив ПАТ "ДПЗКУ" пшеницю 4-го класу кількістю 306,596 т, що підтверджується видатковими накладними від 23.08.2019 №171, від 27.08.2019 №173, від 28.08.2019 №175, довіреністю на отримання товару від 19.08.2019 №59.
ТОВ "Агростронг Компані" було виставлено ПАТ ДПЗКУ рахунки на оплату №42 від 23.08.2019 на суму 362 697,71 грн., в тому числі ПДВ 60 449,62 грн., №43 від 27.08.2019 на суму 598 322,86 грн., в тому числі ПДВ 99 720,48 грн., №47 від 28.08.2019 на суму 533 418,47 грн., в тому числі ПДВ 88 903,08 грн.
Поставлені ПАТ "ДПЗКУ" товари були частково оплачені останнім, що підтверджується платіжним дорученням №1774454 від 12.09.2019 на суму 444 512,94 грн., №1774719 від 17.09.2019 на суму 498 598,34 грн.
За фактом настання першої з подій (відвантаження товарів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.08.2019 №37 на суму 850 943,10 грн., у тому числі ПДВ 141 823,85 грн. , від 23.08.2019 №36 на суму 362 697,71 грн., у тому числі ПДВ 60 449,62 грн., від 27.08.2019 №38 на суму 598 322,86 грн., у тому числі ПДВ 99 720,48 грн., від 28.08.2019 №40 на суму 533 418,47 грн., у тому числі ПДВ 88 903,08 грн.
За наслідками обробки податкових накладних контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення №1335633/41740042 від 22.11.2019, №1335635/41740042 від 22.11.2019, №1335636/41740042 від 22.11.2019, №1335628/41740042 від 22.11.2019 у зв'язку з ненаданням платником податку розрахункових документів.
На виконання вимог договору №ПОЛ0024-С від 20.08.2019 та Додатку №1 (Додаткова угода №001Я3) до договору поставки №ПОЛ0024-С від 20.08.2019 позивач поставив ПАТ "ДПЗКУ" ячмінь 3-го класу кількістю 95,382 т, що підтверджується видатковими накладними від 27.08.2019 №174, від 30.08.2019 №176 довіреністю на отримання товару від 20.08.2019 №60.
ТОВ "Агростронг Компані" було виставлено ПАТ "ДПЗКУ" рахунки на оплату №44 від 27.08.2019 на суму 467 371,42 грн., в тому числі ПДВ 77 895,24 грн., №49 від 30.08.2019 на суму 656 873,87 грн., в тому числі ПДВ 109 478,98 грн.
Поставлені ПАТ "ДПЗКУ" товари були частково оплачені останнім, що підтверджується платіжними дорученнями №1773815 від 30.08.2019 на суму 389 476,19 грн., №1774247 від 10.09.2019 на суму 547 393,25 грн.
За фактом настання першої з подій (відвантаження товарів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.08.2019 №39 на суму 467 371,42 грн., у тому числі ПДВ 77 895,24 грн., від 30.08.2019 №41 на суму 656 873,87 грн., у тому числі ПДВ 109 478,98 грн.
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем направлено до ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення №1335634/41740042 від 22.11.2019, №1335632/41740042 від 22.11.2019, у зв'язку з ненаданням платником податку розрахункових документів.
10.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агростронг Компані (продавець) та Публічним акціонерним товариством Державна продовольча-зернова корпорація України (покупець) був укладений договір поставки №СУМ0020-С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (далі - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами (Форми додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1 до Договору) (том1 а.с.246-252).
Судом встановлено, що на виконання вимог договору №ПОЛ0020-С від 10.09.2019 та Додатку №1 до договору поставки позивач поставив ПАТ ДПЗКУ пшеницю 2-го класу кількістю 490,563 т, що підтверджується видатковими накладними від 12.09.2019 №185, від 17.09.2019 №188, від 24.09.2019 №191, довіреністю на отримання товару від 12.09.2019 №11, від 24.09.2019 №18.
ТОВ "Агростронг Компані" було виставлено ПАТ "ДПЗКУ" рахунки на оплату №52 від 12.09.2019 на суму 519 190,64 грн., в тому числі ПДВ 86 531,77 грн., №54 від 17.09.2019 на суму 644 356,45 грн., в тому числі ПДВ 107 392,74 грн., №56 від 24.09.2019 на суму 1 142 100,97 грн., в тому числі ПДВ 190 350,16 грн.
Поставлені ПАТ "ДПЗКУ" товари були частково оплачені останнім, що підтверджується платіжними дорученнями №10924 від 25.09.2019 на суму 536 961,36 грн., №10925 від 25.09.2019 на суму 432 658,87 грн., №11102 від 26.09.2019 на суму 951 750,82 грн.
За фактом настання першої з подій (відвантаження товарів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.09.2019 №8 на суму 519 190,64 грн., у тому числі ПДВ 86 531,77 грн., від 17.09.2019 №9 на суму 644 356,45 грн., у тому числі ПДВ 107 392,74 грн., від 24.09.2019 №10 на суму 1 142 100,97 грн., у тому числі ПДВ 190 350,16 грн.
За наслідками обробки податкових накладних контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення Комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення №1335630/41740042 від 22.11.2019, №1335631/41740042 від 22.11.2019, №1338196/41740042 від 26.11.2019, у зв'язку з ненаданням платником податку первинних документів, розрахункових документів, що і змусило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростронг Компані" звернутися з відповідним адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області та Державної податкової служби України про скасування вищезазначених рішень.
ГУДПС проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначало, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких їх було складено.
ДПС проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем надано недостовірні відомості щодо здійснення господарських операцій та, як наслідок, не обґрунтованість факту порушення прав позивача та неправомірності дій з боку відповідачів.
Скасовуючи спірні рішення Комісії ГУ ДПС суди 1-ї та 2-ї інстанції виходили з того, що сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з АТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" щодо поставки товару; наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На переконання колегії суддів, обставини, встановлені у вищезгаданій справі №640/10016/20, стосуються одних і тих самих сторін, одного і того самого об'єкту і є преюдиційними фактами у даній адміністративній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи, що позивачем у даній справі не спростовано вищезгадані преюдиційні факти, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем належними і допустимими доказами підстав для визнання недійсними договорів поставки від 31.07.2019 №ПОЛ0015-С, від 19.08.2019 №ПОЛ0023-С, від 20.08.2019 №ПОЛ0024-С, від 10.09.2019 №СУМ0020-С, укладених між АТ "ДПЗКУ" та ТОВ "Агростронг Компані".
Посилання апелянта на те, що стосовно директора ТОВ "СПЕЦРЕНТА" прийнято ухвалу в рамках кримінального провадження за ст. 205-1 КК України, колегія суддів відхиляє, оскільки згадане ТОВ не є стороною правочинів, що оскаржуються в межах даної справи.
Водночас, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Щодо посилання апелянта на те, що товарно - транспортні накладні заповнені з очевидними порушеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, то відповідно до усталеної практики Верховного Суду формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг (робіт), що надаються, тощо. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Слід також зазначити, що відповідно до статей 61, 62 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється шляхом, у тому числі, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, у разі отримання інформації про порушення платником валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такі органи зобов'язані здійснити заходи податкового контролю за таким платником шляхом, по-перше, направлення на його адресу обов'язкового письмового запиту на отримання пояснень та їх документальних підтверджень, а по-друге, здійснення перевірки такого платника в разі ненадання ним пояснень та документів.
У розглядуваній ситуації відсутні докази здійснення такого податкового контролю за діяльністю відповідачів.
Резюмуючи все викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу. Суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.