П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4871/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, прийняте у складі суду судді Мельника О.М. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 142850004781 від 12.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах стаж роботи: з 24.04.1989 по 16.07.1996 року на посаді електрозварника 2-го розряду в ремонтній майстерні Бандурського ремонтно-транспортного підприємства (7 років 2 місяців 23 дні); з 04.07.1996 по 08.07.2001 на посаді газозварника в Бандурському державному хлбоприймальному підприємстві (пізніше з 08.05.1998 - ВАТ «Бандурське хлібоприймальне підприємство» після реорганізації), (5 років 5 днів); з 09.07.2001 по 02.01.2003 на посаді «електрозварник» в TOB «СК Агроекспорт» (1 рік 5 місяців 25 днів); з 03.01.2003 по 28.05.2003 на посаді газоелектрозварника 4-го розряду. (4 місяці 27 днів); з 27.11 2003 по 18.06.2007 на посаді електрозварювальника 4-го розряду в Первомайській філії Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»), (3 роки 6 місяців 23 дні); з 15.07.2008 по 01.12.2008 на посаді електрогазозварювальника 4 розряду в ТОВ «Бандурський елеватор». (4 місяці 17 днів); з 22.10.2009 по 14.06.2010 на посаді зварника за строковим трудовим договором в ТОВ «Будівельне управління № 77». (7 місяців 24 дні); з 21.07.2011 по 11.07.2022 року на посадах електрогазозварювальника та електрогазозварника в ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод» (10 років 4 місяці 13 днів), усього: 29 років 23 дні стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 05.08.2022.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 142850004781 від 12.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, працю на посадах електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, електрозварника та електрозварники ручної зварки, електрогазозварника періоди з: 24 04.1989 по 16.07.1996 року в ремонтній майстерні Бандурського ремонтно-транспортного підприємства; 04.07.1996 по 08.07.2001 в Бандурському державному хлбоприймальному підприємстві (з 08.05.1998 реорганізовано - ВАТ «Бандурське хлібоприймальне підприємство»); 09.07.2001 по 02.01.2003 в TOB «СК Агроекспорт»; 03.01.2003 по 28.05.2003; 27.11.2003 по 18.06.2007 в Первомайській філії Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»; 15.07.2008 по 01.12.2008 в ТОВ «Бандурський елеватор»; 22.10.2009 по 14.06.2010 в ТОВ «Будівельне управління № 77»; 21.07.2011 по 11.07.2022 в ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті неправильно застосував норми матеріального права та не з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, оскільки в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.07.2022 № 453, зазначено, що позивач працював на посаді електрогазозварника, а посилання на Список №2 за професією електрозварники ручного зварювання. Апелянт також вказує, що до страхового стажу не враховано період з 13.07.1988 по 03.07.1996, оскільки дата прийняття містить виправлення. З урахуванням наведеного, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Крім того, апелянт вважає, що належним відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за місцем реєстрації позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
На підстави заяви та наданих документів, Головним управлінням 12.08.2022 винесено Рішення № 142850004781 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи.
Згідно із вказаним рішенням ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідно страхового та пільгового стажу.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 24 04.1989 по 16.07.1996; 04.07.1996 по 08.07.2001; 09.07.2001 по 02.01.2003; 03.01.2003 по 28.05.2003; 27.11.2003 по 18.06.2007; 15.07.2008 по 01.12.2008; 22.10.2009 по 14.06.2010; 21.07.2011 по 11.07.2022.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-ІV).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно зі статтею 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28цього Закону.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (надалі також -Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі також - Порядок № 383).
Згідно із пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, із викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності відомостей в ній - уточнюючі первинні документи.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 :
- 13.07.1988 по 24.04.1989 працював на посаді слюсаря 3-го розряду з ремонту сільськогосподарської техніки у Бандурському РТП РАПО.
- з 24.04.1989 переведений електрозварником 2-го розряду в ремонтну майстерню. 16.07.1996 звільнений з Бандурського ремонтно-транспортного підприємства.
- з 02.07.1996 року був прийнятий на роботу в Бандурське ДХПП на посаду слюсаря- ремонтника.
- з 04.07.1996 був переведений на посаду газозварника і працював до 08.07.2001 вже на ВАТ «Бандурське хлібоприймальне підприємство» після реорганізації.
- з 09.07.2001 прийнятий на посаду електрозварник до TOB «СК Агроекспорт»;
- з 02.01.2003 переведений на посаду газоелектрозварника 4-го розряду. 28.05.2003 звільнений з посади.
- з 27 11.2003 прийнятий на посаду електрозварювальника 4-го розряду до Первомайської філії Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України». 18.06.2007 звільнений.
- з 15.07.2008 прийнятий на посаду електрогазозварювальника 4 розряду до ТОВ «Бандурський елеватор». 01.12.2008 звільнений у зв'язку зі скороченням штату.
- з 22.10.2009 прийнятий на посаду зварника до ТОВ «Будівельне управління № 77». 14.06.2010 звільнений;
- з 06.10.2010 прийнятий на посаду монтажника у ПП «Никуленко ВМ». 28.12.2010 звільнився;
- з 04.01.2011 прийнятий на посаду слюсаря-ремонтника до ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод». 20.07.2011 звільнився;
- з 21.07.2011 прийнятий на посаду електрогазозварювальника до ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод. 13.01.2014 звільнився№
- з 13.01.2014 професію електрогазозварювальник було змінено на «електрогазозварник» відповідно до класифікатора професій.
- з 06.2014 був переведений на посаду електрогазозварника ремонтно-технічної дільниці де працює на момент подання позову.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинною з 1991), до списку № 2 (розділ ХХХІІІ) віднесені, зокрема:
- 23200000-19756 Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
- 23200000-19905 електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;
- 23200000-19906 електрозварники ручного зварювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинною з 15.11.1994 по 16.01.2003), до Списку № 2 (розділ ХХХІІІ) віднесені, зокрема:
- 23200000-19756 електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
- 23200000-19905 електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;
- 23200000-19906 Електрозварники ручного зварювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинною з 16.01.2003 по 03.08.2016), до Списку № 2 (розділ ХХХІІІ) віднесені, зокрема:
- 33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
- 33 електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;
- 33 електрозварники ручного зварювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинній з 03.08.2016), до Списку № 2 (розділ ХХХІІІ) віднесені, зокрема:
- газозварники;
- електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
- електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;
- електрозварники ручного зварювання.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посади електрозварювальника та газозварювальника, які займав позивач у вищезазначені періоди, були передбачені Списком № 2, що свідчить про віднесення таких періодів до пільгового стажу роботи, та враховуючи страховий стаж позивача, який на дату звернення з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах становить не менше 12 років 6 місяців (необхідних), дійшов вірного висновку про наявність у останнього права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, щодо не зарахування періоду з 13.07.1988 по 03.07.1996, оскільки дата прийняття містить виправлення, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок заповнення трудових книжок викладений в Інструкції ведення трудових книжок працівників, затверджених постановою Держкомпраці від 20 червня 1974 року №162 та спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року №58.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301 визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, трудова книжка зберігається, як правило, у кадровій службі (службі управління персоналом), а відповідальність за неї несе керівництво.
Так, Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Згідно з пунктами 2.4, 4.1, 4.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» Міністерства праці України, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, усі записи, що здійснюються в трудовій книжці: про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу, але не пізніше тижневого строку видання такого наказу, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу, тобто, підстави звільнення, що зазначенні в наказі про звільненні, мають відповідати підставам, зазначеним у трудовій книжці.
Так, у випадку звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Разом з тим, відповідно до вищевказаної Постанови №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазначена в ній, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що наявність зазначеного вище стажу роботи підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Виправлення, на яке посилається апелянт, є несуттєвим, оскільки дати призначення позивача узгоджується із реквізитами відповідного наказу, зазначеними у трудовій книжці, наявна печатка і підпис уповноваженої особи.
Суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки виявлені відповідачем, не можуть вважатися достатньою і самостійною підставою для відмови позивачеві у зарахуванні періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
Разом із тим, якщо органи Пенсійного фонду мають сумніви у достовірності даних, то не позбавлені права з власної ініціативи витребовувати від підприємств та організацій необхідні відомості для перевірки наданих їм даних для призначення пенсії.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач під час розгляду заяви про призначення пенсії позивачу допустився надмірного формалізму, та не зважаючи на підтвердження даними трудової книжки періодів роботи позивача не зарахував їх до страхового стажу, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині.
Крім того, щодо доводів апелянта, що належним відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за місцем реєстрації позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як свідчать матеріали справи, 05.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Починаючи з 01.04.2021 на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
У межах даної справи, як було встановлено судом апеляційної інстанції, опрацювання заяви позивача з питання перерахунку пенсії здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому на той час порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України. Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, був визначений Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який і є належним відповідачем у межах даної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2024 року по справі № 320/10744/21, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко