П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15368/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року про відмову у прийнятті додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОДІСЕЙ-55», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОДІСЕЙ-55», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.
11 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Вказана заява була фактично обґрунтована тим, що при винесенні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, у зв'язку із чим просив суд:
- ухвалити додаткове рішення суду стосовно позовної вимоги до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради - Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо розгляду звернення-заява № 10 від 10.10.2023 р. про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил суб'єктами містобудування протиправною та зобов'язати вчинити певні дії з метою припинення цього правопорушення та забезпечення реалізації моїх права та законного інтересу у передбачений чинним законодавством та зверненням-заявою № 10 від 10.10.2023 р. спосіб, а саме зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради незаконний та безпідставний Наказ Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/1443 від 01.04.2020 р. визнати недійсним та усунути наслідки шляхом анулювання з використанням Реєстру будівельної діяльності присвоєної цим наказом адреси: будинок 55-Н, вулиця Люстдорфська дорога, Київський район, м. Одеса;
- визнати неповноту та невизначеність висновків суду щодо частини заявлених у справі вимог до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;
- ухвалити додаткове рішення суду стосовно частини позовних вимог до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради, щодо розгляду звернення-заява № 10 від 10.10.2023 р. про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил суб'єктами містобудування протиправною та зобов'язати вчинити певні дії з метою припинення цього правопорушення та забезпечення реалізації моїх права та законного інтересу у передбачений чинним законодавством та зверненням-заявою № 10 від 10.10.2023 р. спосіб, а саме зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради внести зміни у Реєстрі будівельної діяльності та у Сертифікаті серія ОД № 162200151263 від 19.01.2020 р. та привести його у відповідність до зазначеної інформації про проведену технічну інвентаризацію об'єкта у п. 14 Акту готовності об'єкта до експлуатації від 20.12.2019 р. та Дозволу на виконання будівельних робіт від 07.09.2012 р. №ОД12412160120 на підставі яких цей сертифікат видавався, а саме щодо найменування об'єкта - «Будівництво 16-ти поверхового житлового комплексу з підземним паркінгом та магазином змішаної торгівлі. Секція Б, В і Г»;
- визнати неповноту та невизначеність висновків суду щодо частини заявлених у справі вимог до Державної інспекції архітектури та містобудування України;
- ухвалити додаткове рішення суду стосовно частини позовних вимог до Державної інспекції архітектури та містобудування України - Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо розгляду звернення-заява № 10 від 10.10.2023 р. про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил суб'єктами містобудування протиправною та зобов'язання вчинити певні дії з метою припинення цих правопорушень та забезпечення реалізації її права та законного інтересу у передбачений чинним законодавством та зверненням-заявою № 10 від 10.10.2023 р. спосіб, а саме забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками, а саме при проведенні технічної інвентаризації наступних об'єктів (завершення будівництва посвідчене Сертифікатами серія ОД №162172790476 від 06.10.2017 р. та серія ОД N 162200151263 від 19.01.2020 р.), а саме:
а) багатоповерховий житловий будинок літера А, якому присвоєно адрес: будинок 55 Є, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса;
б) багатоповерховий житловий будинок літера Д, якому присвоєно адрес: будинок 55 Ж, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса;
в) багатоповерховий житловий будинок літера Б, якому присвоєно адрес: будинок 55 К, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса;
г) багатоповерховий житловий будинок літера В, якому присвоєно адрес: будинок 55 Л, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса;
д) багатоповерховий житловий будинок літера Г, якому присвоєно адрес: будинок 55 М, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса;
е) паркінг (господарська будівля літера Е), якому присвоєно адрес: будинок 55-Н, вулиця Люстдорфська дорога, м. Одеса).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №420/15368/24 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушення норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення, зокрема шляхом визнання неповноти та невизначеності висновків суду щодо заявлених у справі вимог, скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року та задоволення заявлених позивачем позовних вимог до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року не зазначені висновки суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог, а мотивувальна частина рішення суду не містить належної оцінки та висновків щодо вимог до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
Водночас додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Також додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не були предметом спору.
Апелянт вважає, що судом не було належним чином вирішено позовні вимоги, звернуті до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вирішив всі позовні вимоги, як в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів, так і позовні вимоги зобов'язального характеру. У резолютивній частині рішення суду від 27 серпня 2024 року вказано про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправної бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, тобто, суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних повністю.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Незгода сторони із відповідним мотивуванням судового рішення або з висновками суду по суті спору є підставою для його апеляційного або касаційного оскарження у встановленому законом порядку, однак не надає підстав для твердження про не вирішення судом усіх позовних вимог в контексті необхідності ухвалення додаткового рішення.
Фактичні обставини даної справи свідчать, що апелянт не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили (як з висновками судів по суті спору, так і з відповідним мотивуванням), і намагається їх переглянути шляхом подання заяв про ухвалення додаткового рішення, що не відповідає завданню вказаного процесуального інституту.
Отже, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним і доводи апелянта не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року про відмову у прийнятті додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОДІСЕЙ-55», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та згідно приписів ч.2 ст. 328 КАС України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко