П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11936/25
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 420/11936/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2025 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №73637917 від 11.04.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн.;
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/22569/23, яке набрало законної сили 09.11.2023, ОСОБА_1 02.01.2024 проведено нарахування пенсії з 01.07.2021 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 становитиме 20930,00 грн. Сума доплати за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 34616,84 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Як результат, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 73637917 з примусового виконання виконавчого листа № 420/22569/23, виданого 05.12.2023 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вимог рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії стягувача. Однак, обліковуються сума доплати в розмірі 34616,84 грн. в автоматизованих базах даних обробки. З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що сума нарахованої доплати буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. 11.04.2025 у відповідності до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання вимог рішення суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2025 у справі № 420/11936/25 у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення в частині виплати заборгованості, оскільки відсутнє відповідне фінансове забезпечення. Грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України;
- інші доводи відтворюють зміст позову.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі № 420/22569/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.09.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
19.12.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 73637917 на підставі виконавчого листа № 420/22569/23 від 05.12.2023 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 шомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 3 урахуванням раніше виплачених сум..
Листом від 03.01.2024 позивач повідомив відповідача про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/22569/23, яке набрало законної сили 09.11.2023, ОСОБА_1 02.01.2024 проведено нарахування пенсії з 01.07.2021 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 становитиме 20930,00 грн (копія перерахунку пенсії додається). Сума доплати за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 34616,84 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 1 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 02.01.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 в сумі 34616,84 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копія розрахунку на доплату пенсії додається).
11.04.2025 за виконавчим провадженням № 73637917 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком Олександром Сергійовичем винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, оскільки рішення суду виконано в межах покладених судом зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення пенсійним органом належних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 09.10.2024 по справі № 420/22569/23, зокрема відсутні докази про доведення до компетентних органів, наділених правом на виділення коштів по виплаті заборгованості по пенсії ОСОБА_1 станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Як зазначив суд, позивач доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду по справі № 420/22569/23 до відповідача не надав, як і не надав таких доказів до суду.
За наведеного суд першої інстанції виснував, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу останнім було встановлено факт невиконання позивачем судового рішення без поважних причин.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно із приписами частини першої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини третьої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Положеннями частин першої та другої статті 63 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у установлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства України в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі № 420/22569/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.09.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Як зазначає позивач, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/22569/23, яке набрало законної сили 09.11.2023, ОСОБА_1 02.01.2024 проведено нарахування пенсії з 01.07.2021 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2024 становитиме 20930,00 грн
Сума доплати за період з 01.07.2021 по 31.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 34616,84 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Однак, сума заборгованості після перерахунку пенсії за минулий період з 01.04.2019 по 31.10.2023 у сумі 173227,64 грн стягувачу не виплачена.
Разом з тим, вищевказаним рішенням суду у справі № 420/22569/23 зобов'язано відповідача здійснити саме виплату позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Апеляційний суд зазначає, що не поважність причин невиконання рішення суду в частині виплати стягувачу недоплаченої частини пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», не підтверджена відповідними доказами.
Матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області належних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 09.10.2023 по справі № 420/22569/23, зокрема, відсутні докази про доведення до компетентних органів, наділених правом на виділення коштів по виплаті заборгованості по пенсії ОСОБА_1 станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Головним управлінням не надано відповідачу доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду у справі № 420/22569/23, як і не надано таких доказів до суду.
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу останнім правильно було встановлено факт невиконання позивачем судового рішення без поважних причин.
Слід зазначити, що обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати не підтверджено належними доказами.
Позивачем не надано ані відповідачу, ані до суду належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, як не надано й інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За наведеного, на думку колегії суддів, старший державний виконавець дійшов правильного висновку, що незважаючи на наявний обов'язок виконати судове рішення, Головне управління не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення, а невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин.
З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 420/11936/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик