22 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6902/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (суддя Кравчук О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного- східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Південного- східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №10779/11-28-24-05/3095821321/ТД-ФС від 09.10.2024 в розмірі 80 000 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
У спірних правовідносинах відповідач керувався актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області 02.08.2024 №10779/11-28-24-05/3095821321, у якому 30.07.2024 зафіксований факт використання позивачем праці неоформленого працівника (працівника, з яким не укладено трудовий договір) ОСОБА_2 . Позивач зазначає що ОСОБА_2 проходила стажування.
30.07.2024 актом відповідача а саме Південно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (м.Дніпро) №ПС/КР/243 88/0100 проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері праці відносно ФОП ОСОБА_3 , згідно якого порушень не встановлено.
09.10.2024 відповідачем Південно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з'питань праці (м.Дніпро) прийнято постанову про накладення штрафу №10779/11-28-24-05/ НОМЕР_1 /ТД-ФС в сумі 80 000грн, згідно якої прізвище ОСОБА_4 не зазначено, хоча відповідачу достаменно було відомо про факт зміни прізвища позивачем у акті перевірки від 30.07.2024.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована які фізична особа- підприємець та з 29.11.2016 включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №24440000000028136.
Основними видами діяльності позивачки є: 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 47.81 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Південно- східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (м. Дніпро) у строк з 29.07.2024 по 30.07.2024 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки порушень законодавства у сфері праці не виявлено, про що складено акт № ПС/КР/24388/0100 від 20 липня 2024 року.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області було проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства стосовно укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації за період діяльності з 30.07.2024 по 02.08.2024, за адресою:
АДРЕСА_1 проведення перевірки встановлено, що в приміщенні кіоску, розташованого за адресок АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , реалізацію продукції (фрукти, овочі) здійснювала 1 особа - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Відповідно до наданого пояснення вищезазначена особа з 30.07.2024 проходить стажування у ФОП ОСОБА_3 .
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт фактичної перевірки від 02.08.2024 №10779/11-28-24-05/ НОМЕР_1 .
10.09.2024 до Міжрегіонального управління надійшов лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області «Про надання інформації щодо допущення до роботи неоформленого працівника» від 09.09.2024 №5754/5/11-28-24- 05-02 (вхідний №22917/ПС/1-24 від 10.09.2024) та копія Акту (довідки) фактичної перевірки від 02.08.2024 реєстраційний №10779/11-28-24-05/ НОМЕР_1 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проведеної Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, у ході якої виявлені порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладання трудового договору (контракту).
Міжрегіональне управління листом від 13.09.2024 повідомило позивачку про отримання Акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області від 02.08.2024 №10779/11-28-24-05/ НОМЕР_1 та запросило взяти участь 02.10.2024 о 13 год 00 хв у розгляді справи про застосування санкцій відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на підставі Акту Головного управління ДПС у Кіровоградській області (поштове відправлення №2500600129511, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта»).
Відправлення отримане позивачкою 18.09.2024.
У зв'язку неможливістю проведення розгляду справи 02.10.2024, листом Міжрегіонального управління від 01.10.2024 №ПС/1/17374-24 позивачку повідомлено про новий час розгляду справи, а саме - 09.10.2024 о 13 год 20 хв (направлено за допомогою застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями на номер телефону позивачки).
За результатами розгляду справи Начальником Південно-Східного управління Державної служби з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу законодавства про працю та зайнятість населення на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України розмірі 80000 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з метою перевірки дотримання податкового законодавства закріплено за податковими органами згідно з частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 80.10 статті 80, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, якими регламентовано порядок оформлення результатів фактичної перевірки, результати такої перевірки у разі встановлення під час її проведення порушень оформлюються у формі акта, який складається та підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), є документом, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідальність за порушення законодавства про працю, у тому числі для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачена нормами абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Судом вірно було ззаначено, що повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання фізичними особами - підприємцями вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належить податковому органу відповідно до закону.
Повноваження щодо притягнення до відповідальності за вищевказані правопорушення шляхом накладення штрафу за законом (частина четверта статті 265 Кодексу законів про працю України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, є Державна служба України з питань праці (Держпраці). Відповідні приписи про це наведені у пункті 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб'єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб'єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.
Як встановив суд першої інстанції, за результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт фактичної перевірки від 02.08.2024 №10779/11-28-24-05/3095821321 .
Вході проведення перевірки встановлено, що позивачкою допущена до роботи без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДПС про прийняття працівників на роботу ОСОБА_2 , яка проводила реалізацію продукції за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 35А, що не заперечується позивачем.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про зайнятість населення» з метою набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, навичок та умінь, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетентностей здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжують здобувати освіту на наступному рівні освіти, мають право у вільний від навчання час проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, у роботодавця на умовах, визначених договором про стажування, строк якого не може перевищувати шести місяців.
У разі якщо в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, роботодавець за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу працівника оформлюється згідно із законодавством.
Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок укладення договору про стажування та типова форма договору про стажування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця і Типової форми договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 №20 (далі Порядок №20).
Відповідно до пункту 11 Порядку №20 договір про стажування укладають роботодавець та стажист (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники. Договір про стажування укладається у двох примірниках, один з яких зберігається у роботодавця, другий - у стажиста або його батьків, інших законних представників.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу працівника оформлюється згідно із законодавством. Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 13 Порядку №20).
Суд першої інстанції вірно врахував, що будь-яке стажування працівника на роботі повинно оформлятись шляхом укладення відповідного договору із внесенням про це запису до трудової книжки.
Суд першої інстанції вірно врахував відсутність доказів проходження у неї стажування ОСОБА_2 , чи будь-яких інших документів, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що спірна постанова відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Стосовно факту, що перевіркою Південно- східного міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці (м. Дніпро) у строк з 29.07.2024 по 30.07.2024 щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких порушень виявлено не було.
Суд вірно врахував, що відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці ФОП ОСОБА_3 у строк з 29 липня 2024 року (11 годин 15 хвилин) по 30 липня 2024 року (10:00 годин).
ГУ ДПС у Кіровоградській області проводилась з 30 липня 2024 року (початок о 14:10 год) по 02 серпня 2024 року.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з огляду на те, що перевірки проводились у різні часові проміжки, фактичні обставини, встановлені обома такими перевірками, не є суперечливими.
Суд також вірно зазначив, що посилання позивачки на те, що відповідачем неправильно зазначене її теперішнє прізвище, неспроможні вплинути на висновки про законність спірного рішення, оскільки це не заважає ідентифікувати особу позивачки.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного - східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш