21 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/904/25
Суддя І інстанції - Луговська Г.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) в не зарахуванні періодів роботи у відповідний пільговий стаж Список №1 (підземні роботи) згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивачу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №1 (підземні роботи) відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи:
- з 19.07.1999 року по 07.03.2004 - робота машиністом поверхні електровозу та підземним машиністом електровоза з повним робочим днем підземлею на шахту ім. В.І. Леніна Виробничого об'єднання по добутку вугілля «Артемвугілля».
- з 08.03.2004 по 03.01.2007 - робота машиністом електровозу з повним робочим днем в шахті ім. А.І. Гаєвого;
- з 04.01.2007 по 14.09.2016 - робота прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ДВАТ шахта імені А.І. Гаєвого;
- з 20.02.2019 по 05.12.2019 - робота машиністом електровозу III розряду с повним робочим днем на підземній роботі на ВАТ «Укргеосервіс»;
- з 04.01.2007 по 14.09.2016 - робота на посаді прохідника, зарахувати до пільгового стажу в провідних професіях не менше 20 років та зробити відповідний перерахунок, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8;
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи з 17.04.2000 по 07.03.2004; з 15.01.2004 по 14.09.2016; з 20.02.2019 по 05.12.2019 до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 17.04.2000 по 07.03.2004; з 15.01.2004 по 14.09.2016; з 20.02.2019 по 05.12.2019, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 та з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні, а також здійснити перерахунок його пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 15.02.2024 року, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Щодо зарахування періоду роботи позивача з 04.01.2007 по 14.09.2016 на посаді прохідника до пільгового стажу в провідних професіях не менше 20 років та зробити відповідний перерахунок, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 скаржник вказує на те, що передумовою застосування цього роз'яснення є наявність не менше 10 років на роботах за провідними професіями. Однак, позивач вимагає зарахувати період з 04.01.2007 по 14.09.2016 що складає 09 років 08 місяців 18 днів, тобто менше 10 років. Також скаржник вказує на те, що позивач вимагає зарахувати періоди роботи до пільгового стажу роботи за Списком № 1 що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому, із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Позивач не звертався. Разом з тим, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі № 160/8892/24, зазначені періоди роботи зараховані до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі №160/8892/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди: з 01.09.1989 року по 25.04.1992 року, з 19.10.1992 року по 30.12.1996 року, з 22.05.1997 року по 10.12.1998 року; до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 : з 19.07.1999 року по 07.03.2004 року, з 15.01.2004 року по 14.09.2016 року, з 20.02.2019 року по 05.12.2019 року на підставі записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22 травня 1997 року, а також зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача, та висновків викладених в рішенні суду.
На виконання вказаного рішення суду позивачу призначено з 15.02.2024 пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12.12.2024 листом «Про розгляд запиту» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено представника позивача, що оскільки електронна пенсійна справа сформована за місцем реєстрації, для отримання більш детальної інформації необхідно звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
20.12.2024 листом «Про надання інформації на ОСОБА_1 » Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено представника позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі №160/8892/24, яке вступило в законну силу 10.10.2024, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 15.02.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням: до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1989 по 25.04.1992, з 19.10.1992 по 30.12.1996, з 22.05.1997 по 10.12.1998; до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 19.07.1999 по 07.03.2004, з 15.01.2004 по 14.09.2016, з 20.02.2019 по 05.12.2019 на підставі записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22 травня 1997 року. Зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення суду. Інші зобов'язання, зокрема, що обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, як визначено абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058, чи зобов'язання щодо обчислення пенсії з урахуванням цих положень в рішенні відсутні. До розрахунку пенсії ОСОБА_1 не були застосовані норми ст.8 Закону України від 02.09.2008 №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування періоду пільгового шахтарського стажу до стажу роботи та без врахування норми ст.8 Закону України від 02.09.2008 №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці» звернувся з адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши в межах доводів і вимог апеляційної скарги на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічні положення містить ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, суд звертає увагу, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, за умови їх безпосередньо зайнятості повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
В свою чергу, в трудовій книжці позивач серії НОМЕР_2 від 22.05.1997 містяться наступні записи щодо спірних періодів роботи:
- 19.07.1999 року - прийнятий машиністом поверхні електровозу на шахту ім. В.I. Леніна Виробничого об'єднання по добутку вугілля «Артемвугілля»;
- з 17.04.2000 року - переведений підземним машиністом електровоза з повним робочим днем підземлею на тому самому підприємстві;
- з 07.03.2004 року - звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП.
- з 15.01.2004 року - прийнятий машиністом електровозу з повним робочим днем в шахті в Державному відкритому акціонерному товаристві шахті ім. А.І. Гаєвого;
- з 04.01.2007 - переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на тому самому підприємстві;
- з 14.09. 2016 року звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП.
- з 20.02.2019 року прийнятий машиністом електровозу III розряду с повним робочим днем на підземній роботі на ВАТ «Укргеосервіс»;
- з 05.12.2019 року звільнений за статтею 38 КЗпП за власним бажанням.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом зазначені періоди роботи з 19.07.199 по 07.03.2004; з 15.01.2004 по 14.09.2016; з 20.02.2019 по 05.12.2019 зараховані до пільгового стажу роботи за Списком №1.
При цьому, в апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує на неможливість зарахування цих спірних періодів до пільгового стажу роботи за Списком № 1 що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що позивач із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не звертався.
З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що умовою для зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зайнятість особи повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вуггіля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії і можливість такого зарахування жодним чином не пов'язана із видом обраної позивачем пенсії (незалежно від віку, або за віком на пільгових умовах).
В свою чергу, зважаючи на те, що позивач у спірні періоди з 17.04.2000 по 07.03.2004; з 15.01.2004 по 14.09.2016; з 20.02.2019 по 05.12.2019 працював повний робочий день на підземних гірничих роботах, зазначені періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо можливості застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 при розрахунку пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Оцінку можливості застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 надано Верховним Судом у постанові від 18 листопада 2024 року у справі №200/1009/24, в якій Верховний Суд зазначив, що згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року №1209-27 до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення №8 та виснував, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням №8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
В свою чергу, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Відповідно, зважаючи на наявність у позивача більше 10 років стажу роботи на підземних гірничих роботах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розрахунку пенсії позивача.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 21 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов