Миколаївської області
Справа №477/1868/25
Провадження №3/477/854/25
16 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною першою статті 88-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 22.08.2025 року о 22:30 год. в Миколаївській області, Миколаївський (Вітовський) район, с. Мішково-Погорілове, біля водойми річки Інгул виявлено громадянина ОСОБА_1 , який знаходився з білим мішком в якому виявлено свіжу рибу : карась сріблястий - 5 од., сазан - 5 од., судак звичайний - 1 од., без документів, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища або факту купівлі, а також свідоцтва виробника про якість продукції, чим порушила ст. 3 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», ст. 7 Закону України «Про тваринний світ», ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена за телефоном, зазначеним нею під час складання протоколу шляхом надіслання смс повідомлення.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ за ст. 88-1 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 року Серії МК № 000680/397; опис об'єктів лову, вилучених у порушника від 22.08.2025; накладну № б/н від 22.08.20245, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому в обов'язковому порядку зазначаються відомості про таку особу, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, з метою забезпечення права особи знати суть пред'явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього.
Виходячи із положень зазначених норм права, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1статті 88-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Із змісту вказаної норми права слідує, що вона є бланкетною і при вирішенні питання про наявність в діянні особи складу адміністративного правопорушення за даною статтею необхідно встановити, вимоги якого нормативного акту були порушені особою, відносно якої складений протокол, з метою притягнення її до адміністративної відповідальності.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому саме порушення ОСОБА_1 - порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу, як передбачено ч.1 статті 88-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» спеціальне використання риби, інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами господарювання, їх об'єднаннями переважним чином за плату в межах встановлених лімітів (квот) за наявності ліцензій (дозволів) та позитивних ветеринарно-санітарних оцінок стану промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення і показників безпеки риби, інших водних живих ресурсів (визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у водних об'єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.
Таким чином, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення положеннями ст. 3 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», ст. 7 Закону України «Про тваринний світ», ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення яких інкримінується особі, передбачено лише порядок вилучення з природного середовища та набуття у власність об'єктів тваринного світу, та стосуються дій суб'єктів господарювання та біоресурсів, крім тих, які відповідно до ст. 7 ЗУ «Про тваринний світ» - добуті у порядку загального використання, яке передбачено Правилами любительського та спортивного рибальства.
Здійснення рибальства у порядку загального користування визначено Правилами любительського рибальства, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 ( з наступними змінами). Однак порушення зазначених Правил у провину ОСОБА_1 не ставиться.
Таким чином, встановлені при розгляді справи обставини вказують на те, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суть інкримінованого особі діяння, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки при викладенні суті правопорушення посадовою особою, яка склала протокол, не зазначено конкретних діянь особи, які підпадають під порушення положень вказаних у протоколі нормативно-правових актів, порушення вимог яких їй інкримінується.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, зазначене є підставою для закриття провадження у справі
Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 88-1 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова