Справа № 308/9517/25
23 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді письмові пояснення відповідача у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», третя особа: директор Ужгородської філії приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» Погоріляк Іван Михайлович, про зобов'язання вчинити певні дії щодо ухвалення рішення про розподіл судових витрат (від 13.10.2025), а також заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України від 16.10.2025,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2025 у справі №308/9517/25 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», третя особа: директор Ужгородської філії приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» Погоріляк Іван Михайлович, про зобов'язання вчинити певні дії.
Вказане судове рішення ухвалено на підставі поданої позивачем заяви про відмову від позову, в якій просив прийняти відмову від позову; закрити провадження у справі; не покладати судові витрати, оскільки відмова від позову подається у зв'язку з уточненням процесуального статусу позивача та відсутністю зловживання правами.
До постановлення ухвали про закриття провадження у справі представником відповідача Чекан В.В. подано письмові пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про відмову від позову за №б/н від 08.10.2025, сформовані в системі «Електронний суд» 13.10.2025, у яких представник просила:
- прийняти відмову Ковальчука А. А. від позову у цивільній справі № 308/9517/25;
- постановити ухвалу про закриття провадження у цивільній справі №308/9517/25 та вирішити питання про судові витрати;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго суму в розмірі 20000,00 грн без ПДВ витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи № 308/9517/25 у суді першої інстанції - Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.
- рішення про розподіл судових витрат в частині понесених ПрАТ «Закарпаттяобленерго» витрат на професійну правничу допомогу ухвалити після постановлення рішення судом першої інстанції за результатом розгляду цивільної справи № 308/9517/25, для чого призначити судове засідання.
- у разі, якщо суд дійде висновку про достатність доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, рішення про розподіл судових витрат в частині понесених ПрАТ «Закарпаттяобленерго» витрат на правову допомогу, у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, ухвалити при вирішенні питання про закриття провадження у справі №308/9517/25.
- підготовче судове засідання по цивільній справі №308/9517/25, призначене на 13.10.2025 на 13.15 год., провести без участі уповноважених представників відповідача.
Після закриття провадження у справі представником ПрАТ «Закарпаттяобленерго» Чекан В.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 270 ЦПК України), сформовану в системі «Електронний суд» 16.10.2025. Правовими підставами звернення з такою заявою представник ПрАТ «Закарпаттяобленерго» вказує ч. 8 ст. 141, ч. 6 ст. 142, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
Представник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. В той же час, ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Вказує, що 29.07.2025 представником відповідача до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про розподіл судових витрат від 29.07.2025, в прохальній частині якої було зазначено щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 308/9517/25 після ухвалення рішення судом першої інстанції по суті розгляду цивільної справи.
Представник ПрАТ «Закарпаттяобленерго» стверджує, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до заяви про розподіл судових витрат від 29.07.2025 було додано копію платіжної інструкції за № 5895 від 25.07.2025, копію рахунку №186 від 21.07.2025, копію витягу від 18.07.2025 з договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за №1 та копію Додатку №16 від 18.07.2025 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за №1. Крім того, представник зауважила, що у заяві про розподіл судових витрат від 29.07.2025 відповідачем зазначено, що згідно з умовами п.5 додатку №16 від 18.07.2025 до договору про надання правової допомоги, акт про надання правової допомоги клієнту за здійснення всіх необхідних дій в інтересах клієнта з надання правової допомоги клієнту та супровід справи у суді першої інстанції у цивільній справі № 308/9517/25, складається та направляється на підпис клієнту об'єднанням не пізніше наступного дня після ухвалення судом апеляційної/касаційної інстанції рішення по суті позовних вимог або про закриття провадження у справі/залишення позовної заяви без розгляду/затвердження мирової угоди тощо (будь-яке процесуальне рішення, на підставі якого розгляд справи у відповідній інстанції буде завершений), а клієнт підписує такий акт протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання клієнтом такого акту, у зв'язку з чим Відповідач на підтвердження понесених витрат на правову допомогу додатково надає копію акту про надання правової допомоги №63/25 від 14.10.2025 р. (додаток 7.1. до даної заяви).
Враховуючи вищевикладене, представник ПрАТ «Закарпаттяобленерго» ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» суму в розмірі 20000,00 грн (витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи № 308/9517/25 у суді першої інстанції - Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, а розгляд даної заяви проводити без участі уповноважених представників відповідача.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №308/9517/25, у який зазначив, що мотивом відмови від позову, внаслідок якої судом було закрито провадження у справі, була технічна необхідність уточнення процесуального статусу позивача, який подав позов в інтересах своєї малолітньої доньки, власниці СЕС №120100147. Така відмова не була наслідком необґрунтованості вимог, програшу справи або визнання позиції відповідача.
Вимоги клопотання про стягнення правничих витрат, обґрунтованого участю залучених адвокатів, вважає безпідставними, завищеними, необґрунтованими й такими, що не відповідають принципу добросовісності.
ОСОБА_1 вказує на те, що судом не розглядалося питання по суті, а відповідно до практики Верховного Суду, зокрема постанови від 13.10.2022 у справі №761/41475/21, закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову не є підставою для автоматичного відшкодування витрат стороні відповідача.
Вважаючи витрати відповідача необґрунтовано завищеними ОСОБА_1 зауважує, що представники відповідача заявили витрати у розмірі понад 11 тис. грн, не надавши деталізації фактичного часу, витраченого на справу; обсягу виконаних процесуальних дій; будь-якої письмової продукції (аналітики, правової позиції), яка б засвідчувала складність справи.
На підтвердження своїх заперечень посилається на рішення у справі №308/6582/25, у якій повний процес супроводу справи, що завершилася перемогою позивача, був оцінений у 5000 грн, тобто удвічі менше заявленої суми без розгляду справи по суті, а також на постанову ВС у справі №826/12123/16 від 03.07.2019, у якій, серед іншого, зазначено, що розмір витрат має бути співмірним із фактичним обсягом наданих послуг, а не лише з формально укладеним договором.
Як наголошує ОСОБА_1 позов було відкликано у зв'язку з важкою хворобою та госпіталізацією позивача до реанімаційного відділення, а також необхідністю подати позов від імені малолітньої особи належним чином, що виключає будь-яке зловживання процесуальними правами. З посиланням на ч. 4 ст. 206 ЦПК України заявник вказує, що судові витрати не покладаються на сторону, яка відмовилася від позову, якщо така відмова подана добровільно, без зловживань та з поважних причин.
Також ОСОБА_1 зауважує, що у структурі ПрАТ «Закарпаттяобленерго» функціонує юридичний відділ, який має можливість самостійно представляти інтереси товариства у судах, отже, залучення стороннього адвоката було не обов'язковим, а бажаним рішенням, і ці витрати не можуть бути перекладені на позивача.
З огляду на викладене, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розподіл судових витрат у справі №308/9517/25, а у випадку задоволення клопотання, просить зменшити розмір витрат до мінімально допустимого рівня - розміру однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України; практики Верховного Суду щодо співмірності витрат; публічно доступних середніх тарифів на правову допомогу в судах першої інстанції.
21.10.2025 ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без його участі.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
Розглянувши заяви представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною шостою статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
За положеннями частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із системного аналізу вказаних норм убачається, що у разі закриття провадження вимога відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягає задоволенню у разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, а також внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, відповідно до процесуального обов'язку доказування відповідачу слід довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, у тому числі чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сам по собі факт відмови позивача від позову не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.
Виходячи з основного принципу цивільного судочинства - диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 ЦПК України, в силу пункту 1 частини другої статті 49 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог). Також право позивача відмовитися від позову врегульовано статтею 206 ЦПК України.
Закриття провадження у справі на підставі заяви позивача відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про відмову від позову не може бути визнане судом необґрунтованими діями позивача, оскільки є диспозитивним правом позивача, регламентованим нормами ЦПК України, що не містять обмеження в його реалізації. Саме відмова від позову є дієвим інструментом розпорядження позивачем своїми процесуальними правами з метою припинення розпочатого судового процесу.
Між тим, наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга статті 256 ЦПК України).
Відмова від позову у справі № 308/9517/25 не суперечила закону та не порушувала права інших осіб, у тому числі відповідача у даній справі, а тому була прийнята судом, про що постановлено відповідну ухвалу від 13.10.2025.
З огляду на обставини справи та доводи представника відповідача у письмових поясненнях, де заявлено клопотання про розподіл судових витрат та у заяві про ухвалення додаткового рішення й стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
Керуючись ст. 81, 258-260, 261, 270, 353-355 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представника ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про розподіл судових витрат, а також заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик