Провадження № 22-ц/803/9514/25 Справа № 212/5164/25 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
23 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/5164/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 липня 2025 року, яка постановлена суддею Дехтою Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 01 липня 2025року, -
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» (надалі - ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 19 червня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2018 року по 31.03.2025 року в розмірі 11662 ,07 грн., інфляційні збитки в сумі 2507,78 грн. та 3% річних в сумі 666,92 грн., а всього 14 836,77 гривень 77 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
24 червня 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 липня 2025 рокувідмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Повернуто зустрічну позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та зобов?язати суд першої інстанції провести розгляд зустрічного позову у взаємному зв?язку з позовом адвоката Зарівної С.В., яка діє на користь ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», відповідно до вимог ЦПК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду по суті цивільної справи за позовом ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послугбуло порушено процесуальні строки на подання відзиву відповідачем, і, відповідно, зустрічного позову, та передчасно ухвалено рішення у справі. Так, ухвалою суду від 21 травня 2025 року встановлено відповідачеві п?ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, протягом якого він має право подати відзив на позову заяву. При цьому, згідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред?явити зустрічний позов. Вказану ухвалу суду, відповідач ОСОБА_1 отримав 09 червня 2025 року, та, в межах визначених судом строків, звернувся до суду із зустрічним позовом та ще з сімома клопотаннями по суті спору. Натомість, як пізніше стало відомо відповідачеві, 19 червня 2025 року судом було ухвалено рішення по справі, чим фактично позбавлено його доступу до правосуддя.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» зазначає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, відповідно до ст.134 ЦПК України, заявлено про орієнтовно очікувані судові витрати в апеляційній інстанції, розрахунок розміру понесених судових витрат в сумі 5 000,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, розгляд якої згідно п. 6 ст. 353 ЦПК України, здійснюється без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Постановлюючи ухвалу відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернення її відповідачу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що висновок, що на час подання зустрічного позову первісний позов розглянутий, тому відсутні підстави для прийняття зустрічного позову та об'єднання його з первісним позовом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Аналіз змісту статті 193 ЦПК Українидає підстави вважати, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18).
З постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц вбачається, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 зазначено, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору (взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах); вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі № 914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Конструкція частини другої статті 193 ЦПК України вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги.
Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 19 червня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2018 року по 31.03.2025 року в розмірі 11662 ,07 грн., інфляційні збитки в сумі 2507,78 грн. та 3% річних в сумі 666,92 грн., а всього 14 836,77 гривень 77 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди подана до Покровського районного суду міста Кривого Рогу 24 червня 2025 року, тобто після ухвалення судом рішення по первісному позову, що виключає можливість об'єднання цього зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду первісного позову ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг, колегією суддів не приймаються, з огляду на викладене вище.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист, порушенням конституційних прав, які передбачені Конституцією України, нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі частини першої статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 23 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: