(у порядку ухвалення додаткового рішення)
21 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/6255/23
Апеляційне провадження № 22-з/824/1020/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Євграфової Є.П.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голиці Тетяни Іванівни про ухваленні додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року про виправлення описки, провадження у справі у частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», поновлення з 28 квітня 2022 року дії трудового договору з ОСОБА_1 та негайного виконання рішення суду в частині поновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 закрито.
Позов ОСОБА_1 до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 39к від 27 квітня 2022 року у частині призупинення дії трудового договору з 28 квітня 2022 року з ОСОБА_1 , провідним спеціалістом відділу реалізації контрактів «№ 1 Регіонального управління № 2 Державної компанії «Укрспецекспорт».
Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 квітня 2022 року по 12 грудня 2022 року у сумі 307 508, 96 грн без вирахування податків та зборів.
Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 14 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 22 листопада 2021 рокупо 21 листопада 2022 року та грошову компенсацію за 2 невикористаних дні основної відпустки за період роботи з 22 листопада 2022 року по 19 грудня 2022 року узагальній сумі 27 955,36 грн без вирахування податків та зборів.
Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн.
Допущенонегайне виконання рішення суду участині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць (т. 3 а.с. 75-76, т. 4 а.с. 6-19).
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року клопотання представника відповідача Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу -задоволено частково.
У задоволенні заяви представника відповідача Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про судові витрати - відмовлено.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голиці Т.І про компенсацію витрат на правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 28 000,00 грн.
В іншій частині вимог про відшкодування судових витрат - відмовлено (т. 3 а.с. 203-208).
Не погодившись з рішенням і додатковим рішенням районного суду, 28 листопада 2024 року представник Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»- адвокат Клименко А.Р. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані рішення суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю та здійснити новий розподіл судових витрат (т. 3 а.с. 212-234).
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» - залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року - залишено без змін (т. 4 а.с. 132-142).
14 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голиця Т.І. направила до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» витрати на правничу допомогу у сумі 12 000 грн. (т. 4 а.с. 170-181).
На виконання положень ст.ст. 8, 12, 270 ЦПК України, 15.10.2025 року суд апеляційної інстанції направив повідомлення Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до електронного кабінету про надходження заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Голиці Т.І. про ухвалення додаткового рішення, забезпечивши можливість позивачу по справі подати можливі заперечення проти такої заяви (т. 4 а.с. 183).
Вказане повідомлення доставлено до електронного кабінету адресата 15.10.2025 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції (т. 4 а.с. 184-185).
19 жовтня 2025 року представник Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Клименка А.Р. подав до суду заяву про зменшення витрат на павичу допомогу, в якій просив зменшити розмір заявлених витрат до 3000 грн. (т. 4 а.с. 186-190)
Також, 20.10.2025 року до суду надійшло клопотання представника Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Клименка А.Р.про залишення доказів понесених витрат на правничу допомогу без розгляду, оскільки такі подані після закінчення процесуальних строків (т. 4 а.с. 191-194).
Крім того, 20.10.2025 року до суду надійшли заперечення на заяву від представника Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Клименка А.Р., в яких останній просив відмовити у задоволенні зави про ухвалення додаткового рішення (т. 4 а.с. 195-199).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що у письмових поясненнях представник ОСОБА_1 - адвокат Голиця Т.І. заявила попередній розрахунок судових витрат в розмірі 12 000 грн. та зазначила, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України (т. 4 а.с. 92-93).
Протягом п'ятиденного строку після ухвалення Київським апеляційним судом постанови від 09 жовтня 2025 року, 14 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голиця Т.І. направила до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами щодо понесених судових витрат на правничу допомогу (т. 4 а.с. 170-181)
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги від 05.01.2023 №1/цс; копію наказу директора Адвокатського бюро «Івана Хомича» від 24.05.2021 №5-К «Про переведення на посаду адвоката Голиці Т.І.»; копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2023 № 1/цс; копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2023 № 1/цс;копію детального опису робіт (наданих послуг); копію акту прийому-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 05.01.2023 № 1/цс та додаткових угод № 1 від 20.06.2025, № 2 від 07.10.2025; копії рахунків на оплату послуг; копії квитанцій про сплату послуг.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Сторона позивача заперечувала проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу в відповідних заявах (т. 4 а.с. 186-199).
Оцінивши надані стороною відповідача докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір таких витрат є завищеним, враховуючи обсяг наданої правничої допомоги, та не відповідає критерію розумності та справедливості, а також складності даної справи.
Зокрема, суд апеляційної інстанції вважає завищеним розмір послуг щодо аналізу апеляційної скарги та підготовки і подання письмових пояснень щодо даної апеляційної скарги - 10000 грн., оскільки правова позиція сторони відповідача на момент складання письмових пояснень вже була сформована, а відтак, не потребувала додаткового часу для вивчення судової практики в подібних справах та дослідження нових обставин, тому, такі витрати підлягають зменшенню з 10000 грн. до 4000 грн.
Щодо участі в судовому засіданні 09.10.2025 року - 2000 грн., апеляційний суд зазначає наступне.
З протоколу судового засідання від 09.10.2025 року вбачається, що судове засідання тривало з 10:09 год. по 10:27 год., тобто менше 30 хвилин (т. 4 а.с. 131).
При цьому, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21).
Відтак, розмір витрат на вказані послуги колегія суддів вважає за необхідне зменшити з 2000 грн. до 1 500 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 5 500 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції, враховуючи засади розумності, справедливості та співмірності.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голиці Тетяни Іванівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (Код ЄДРПОУ 21655998) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) 5 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 21 жовтня 2025 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
Є.П. Євграфова