Апеляційнепровадження № 22-ц/824/17434/2025
Справа № 752/3518/22
21 жовтня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 29 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження, заявив клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що відповідач не був належним чином повідомленим про розгляд справи, процесуальні документи суду не отримував, про існування оскаржуваного рішення дізнався з додатку "Дія" лише 16 вересня 2024 року.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Оскаржуване рішення Голосіївського районного суду м. Києва було ухвалене 07 листопада 2022 року, відтак, перебіг строку апеляційного оскарження розпочався 08 листопада 2022 року і тривав до 07 грудня 2022 року включно (тридцять календарних днів).
Як вбачається з відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України на запит Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року про відкриття провадження та позовну заяву з додатками судом першої інстанції було направлено відповідачу на вищевказану адресу.
Разом з тим, конверт із вкладенням та рекомендованим повідомленням повернувся на адресу суду першої інстанції із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.59).
Відповідно до положень пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30 липня 2025 року (справа № 592/6459/15-ц, провадження № 61-2218св25).
Таким чином, суд першої інстанції вжив належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи шляхом направлення судових повісток-повідомлень на відому суду поштову адресу ОСОБА_1 за місцем його реєстрації, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 статті 128 ЦПК Українинаправлені відповідачу документи вважаються врученими.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення відповідачем не було отримано, а про його наявність відповідач дізнався з додатку "Дія" 16 вересня 2024 року, враховуючи ще й те, що апеляційну скаргу відповідачем було подано 29 вересня 2025 року, не є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на встановлені обставини подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, і оскільки наслідки пропуску такого строку передбачені вищенаведеними положеннями ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, в матеріалах справи немає, як і доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію заявниками своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги.
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Такі висновки сформульовані в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року в справі № 953/5340/21 (провадження № 61-16122св23), від 28 лютого 2024 року в справі № 733/112/20 (провадження № 61-16703св23).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У межах річного строку з дня складення повного судового рішення може поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, і поза межами річного строку.
Тобто річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження в справі і яка, відповідно, не знала/не могла знати про розгляд справи.
Також у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19), від 29 січня 2021 року в справі № 308/2739/16-ц (провадження № 61-9648св19), від 21 червня 2023 року в справі № 202/32361/13-ц (провадження № 61-3546св23) вказано, що під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи в провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання в справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France»від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Такий правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 171/1584/18 (провадження № 14-432цс19).
За даних обставин, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, яка була повідомленою про розгляд справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Кашперська Т.Ц.
Судді Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.