Єдиний унікальний номер 205/14113/25
Номер провадження 1-кп/205/1216/25
23.10.2025 м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі Новокодацького районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12018040690001107 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не має на утриманні непрацездатних осіб, з повною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав свою згоду на закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, просить суд задовольнити клопотання прокурора, звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає та щиро кається. Після цього кримінальних правопорушень не вчиняв, від органів досудового розслідування та суду не ухилявся.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, санкцією якої на теперішній час передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Санкція частини 1 статті 309 КК України в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення передбачала покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Отже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України на момент його вчинення було злочином середньої тяжкості, проте на час судового розгляду є кримінальним проступком.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України у редакції, що діє на час судового розгляду, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України у редакції, що діяла на час вчинення інкримінованого правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Частинами 1, 2 ст.5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже, суд застосовує норми закону про кримінальну відповідальність, що діють на час судового розгляду, оскільки вони пом'якшують кримінальну відповідальність та іншим чином поліпшують становище особи, зокрема, щодо виду та розміру покарання та строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
З обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , вчинено 07.05.2018.
Визначений ст. 49 КК України трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 07.05.2021. Під час судового розгляду судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав зупинення або переривання перебігу строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 вказав, що положення ч.1-3 ст.49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною. У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння, адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
З урахуванням викладеного, суд, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, який розуміє роз'яснені йому наслідки звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Щодо вирішення питання судових витрат у справі, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі № 930/497/23 вказав, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дає суду змогу в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження в зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, має відшкодувати саме ця особа. Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Отже, суд вважає, що документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за висновком №1/8.6/2117 від 12.06.2018 в розмірі 1144 грн необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України - рідину, що містить наркотичний засіб опій ацетильований масою 0,0115 г, необхідно знищити як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.
Керуючись ст.12, 44, 49, ч. 1 ст. 309 КК України, ст. 284-286, 288, 314, 369-372, 376 КПК України,
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження №12018040690001107 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, закрити.
Речовий доказ - рідину, що містить наркотичний засіб опій ацетильований масою 0,0115 г, знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на залучення експерта для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за висновком №1/8.6/2117 від 12.06.2018 в розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1