справа № 208/10418/25
№ провадження 3/208/2752/25
20 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєва І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Кам'янського районного управління поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , такої, що раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,
- за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Відповідно до протоколупро адміністративне правопорушення серії ВАД 1195 № 445780 від 24.07.2025 року громадянка ОСОБА_1 17.07.2025 року о 14.11 годині неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки відносно свого підопічного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що останній вчинив хуліганські дії, а саме кидався камінням у перехожих за адресою: м. Кам'янське, вул. Єдності, буд. 152. Своїми діями ОСОБА_1 порушила Закон України «Про охорону дитинства», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 185 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 22.08.2025, 19.09.2025, 07.10.2025 та 20.10.2025 особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомила.
08.10.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Черненко Т.В. надійшло клопотання про повернення матеріалів для опрацювання.
В обґрунтування клопотання представника зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, які надійшли до Заводського районного суду міста Кам'янського не відповідають вимогам ст. 256, 278 КУпАП. Зазначає, що в протоколі відсутня правова кваліфікація як така, що визначається обов'язковим елекментом, оскільки ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою. Просить направити матеріали адміністративної справи на доопрацювання заявнику.
20.10.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Євстигнєвої Г.В. надійшло клопотання про закриття провадження по справі.
В обґрунтування клопотання представник зазначає, що відповідно до ст. 247 КУпАП провадження має бути закрито на підставі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Посадові особи при підготовці до розгляду справи, та при розгляді справи про адміністративне правопорушення, мають вирішити питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278, 280 КУпАП. Також зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП, що суд уповноважений здійснювати оцінку та з'ясовувати обставини чи було взагалі вчинене адміністративне правопорушення, та чи винна особа, стосовно якої складений матеріал у вчиненні такого порушення. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказаний чітко документ, що посвідчує особу, відносно якої складений протокол, в протоколі та матеріалах справи відсутні відомості про наявність події та складу інкримінованого правопорушення, матеріали надані до суду жодним чином не доводять вчинення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП, відсутні докази, що в діях особи є склад правопорушення як такого. Зазначає, що протокол процедурно складений з порушеннями, копія роздруківки рапорту не підписана уповноваженою особою, у зв'язку з чим не може вважатися офіційним документом. В протоколі не конкретизована суть адміністративного правопорушення, інформація покладена в основу протоколу не була перевірена в належний спосіб. Просить закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступних висновків.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно з вимогами статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена в разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Водночас, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції має бути розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 445780, складений 24.07.2025 року стосовно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з огляду на таке.
Так, у ньому не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме - наявність конкретних обставин, які б вказували на невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 та не вказано, від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, ухиляється ОСОБА_1 .
Така невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП не дає можливості визначитись, які саме дії (чи бездіяльність) вчинено та в чому полягає їх протиправність.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відомості, викладені в протоколі не відповідають об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вважаю, що за встановлених судом обставин, уповноваженою на складання протоколу особою не доведено достатніх підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя не зобов'язаний та не має права сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки.
Відповідно до статей 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Враховуючи законодавчо закріплений принцип презумпції невинуватості, оцінюючи докази, всі сумніви та суперечності рахуються на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Виходячи з вищевикладеного вважаю, що у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП відсутній подія та склад адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.184, 247, 250 - 253, 280, 283 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам'янського протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя І. А. Подкопаєва