Справа № 11-сс/824/7819/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 760/26692/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
16 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
підозрюваного - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а відтак ухвала підлягає скасуванню.
Вважає, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваного рішення належним чином не врахував наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
На думку прокурора, застосований запобіжний захід не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, статтею 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, підозрюваного та захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно не дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київської області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025100000000109, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
25.09.2025 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
26.09.2025 старший слідчий СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України,неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належним чином не дотримані.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених в клопотанні з огляду на наступне.
Так, ризик визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі, також підозрюваний має стійкі зв'язки з представникам РФ.
Крім того, останній проживає в м. Тернопіль, який є територіально наближеним до кордонів України з кордонами країн ЄС, у нього наявні юридичні підстави для виїзду за кордон, а тому не виключно, що ОСОБА_10 може виїхати до ЄС з метою переховування від органів досудового слідства.
При цьому, рішенням ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії» визначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слід враховувати те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а ОСОБА_10 не перебуваючи під вартою, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину підтверджується тим, що вході досудового розслідування стороною обвинувачення в повному обсязі не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, у тому числі особи, яким відомі обставини вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення.
Враховуючи, що на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_10 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а також наведені вище обставини, можуть слугувати підставами наявності ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , колегія суддів вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_10 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу і доводи прокурора, відповідно до яких, з огляду на положення статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, оскільки норма закону ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативною та приймаючи до уваги обставини, викладені у ст. 178 КПК України, зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме, що останній одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2014 року народження, є ВПО, вперше притягується до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_10 розмір застави у кримінальному провадженні у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Такий розмір застави, як вважає апеляційний суд буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, узгоджуватись з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мангурас проти Іспанії" від 28.09.2010, "Гафа проти Мальти" від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При таких обставинах та на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2025 включно в межах строку досудового розслідування, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, покладенням на підозрюваного, за умови внесення застави, обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 , банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого;
-не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків до 23.11.2025 включно.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_10 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_10 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_10 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4