17 жовтня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 753/238/25
номер провадження: 33/824/1865/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного міста Києва від 29 січня 2025 року,
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №753/238/25 та №753/240/25 та присвоєно єдиний унікальний номер №753/238/25.
Цією ж постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 12 травня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року та прийняти нове рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Визнати ОСОБА_1 потерпілою у справі та зобов'язати ОСОБА_2 компенсувати завдану шкоду, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року була їй вручена 14 лютого 2025 року. Вказує, що оскільки строк на оскарження постанови суду про накладення адміністративного правопорушення становить лише 10 днів, то цей час вона витратила на підготовку апеляційної скарги на постанову судді, так як вона не має юридичної освіти, а тому це зайняло у неї значний проміжок часу.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги потерпіла ОСОБА_1 посилається на те, що 18 грудня 2024 року приблизно о 19 год 50 хв. вона поверталася з роботи на велосипеді по вул. Олійника 15 у місті Києві. Назустріч рухався автомобіль «Хюндай», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який не надав переваги у русі та створив небезпечну ситуацію. Після зупинки водій вийшов з автомобіля та почав поводитися агресивно, використовував нецензурну лексику, розмахував руками та висловлював претензії щодо присутності велесопедиста на дорозі. Для уникнення конфлікту ОСОБА_1 поклала велосипед біля бордюру та відійшла вперед, а її чоловік почав викликати поліцію.
Вказує, що ОСОБА_2 не став чекати поліцію, сів у автомобіль та рухаючись назад наїхав на її велосипед, який був залишений біля бордюру. У результаті наїзду велосипед отримав механічні пошкодження, а водій зник з місця події.
Зазначає, що суддя першої інстанції не дослідив причинно-наслідковий зв'язок між діями водія та пошкодженнями велосипеда, хоча в матеріалах справи відображено, що велосипед до моменту наїзду був справним. ОСОБА_2 не надав жодних доказів, які б свідчили про інше джерело пошкоджень, проте суддя першої інстанції безпідставно поклав обов'язок доказування на потерпілу, що суперечить принципу розподілу доказування у адміністративному провадженні.
На неодноразові виклики в судові засідання апеляційної інстанції, призначені на 06 червня 2025 року, 04 липня 2025 року, 05 вересня 2025 року, 26 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлялися апеляційним судом завчасно, в установленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Так, ОСОБА_2 був повідомлений судом апеляційної інстанції про судові засідання, які призначені на 06 червня 2025 року, 04 липня 2025 року, 05 вересня 2025 року, 26 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року, шляхом направлення судових повісток про виклик на його поштову адресу: АДРЕСА_1 . Судові повістки про виклик на вказані судові засідання повернулися до Київського апеляційного суду з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.71-72, 75-76, 86-87, 93-94, 104-105).
Крім того, ОСОБА_3 був повідомлений судом про судове засідання, яке призначено на 17 жовтня 2025 року, шляхом направлення судової повістки про виклик на поштову адресу: АДРЕСА_2 . Дану судову повістку 07 жовтня 2025 року було вручено члену його сім'ї 07 жовтня 2025 року (а.с.108-109).
Суд апеляційної інстанції враховує, що у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції були вжиті всі можливі заходи для належного і своєчасного повідомлення ОСОБА_2 про судові засідання, які були призначені на 06 червня 2025 року, 04 липня 2025 року, 05 вересня 2025 року, 26 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року, а також те, що клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду від нього не надходило, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 , яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, й просила їх задовольнити, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року у справі щодо ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки наведені в ньому обставини дозволяють зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин.
Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи 29 січня 2025 року проведено суддею першої інстанції за відсутності потерпілої ОСОБА_1 (а.с.17-19). Матеріали справи не містять доказів про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд даної справи у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів того, що судом першої інстанції було направлено на адресу ОСОБА_1 копії постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року.
Копію постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року ОСОБА_1 отримала самостійно в приміщенні суду 14 лютого 2025 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.21).
У справі встановлено, що 22 лютого 2025 року ОСОБА_1 вперше подала апеляційну скаргу на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року (а.с.22-37).
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 22 лютого 2025 року на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року повернуто їй з тих підстав, що вказана апеляційна скарга не містить клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також до апеляційної скарги не додано окремо викладеного такого клопотання (заяви). Крім того, цією ж постановою роз'яснено ОСОБА_1 , що повернення апеляційної скарги не позбавляє її права на повторне звернення о суду із апеляційною скаргою, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції (а.с.41-42).
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно з вимогами чинного КУпАП повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову судді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2025 року ОСОБА_1 , тобто протягом десяти днів з дня отримання постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, вдруге подала апеляційну скаргу на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року, до якої долучила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.59-61).
За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за завою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року та прийняття нового рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, то вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Відповідно до змісту ст.279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті. Системний аналіз приписів ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Положеннями ст.256 КУпАП регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя, серед іншого, має вирішити питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи і, за усталеною судовою практикою, може повернути протокол з доданими до нього матеріалами для належного оформлення згідно з вимогами закону.
Проте суддя першої інстанції, розглядаючи дану справу, наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи, та прийняв передчасне рішення про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №826382 від 25 грудня 2025 року, вбачається, що вони складені старшим інспектором з особливих доручень відділу розшуку та ОМДТП УПП у місті Києві ДПП майором поліції Кривецьким Є.О. щодо ОСОБА_2 (а.с.1, 13).
Разом з тим, старшим інспектором з особливих доручень відділу розшуку та ОМДТП УПП у місті Києві ДПП майором поліції Кривецьким Є.О. до цих протоколів про адміністративні правопорушення було долучено, зокрема, екзаменаційну картку водія - ОСОБА_3 (а.с.8), а також письмові пояснення ОСОБА_3 від 25 грудня 2024 року (а.с.9).
З метою перевірки обставин щодо складених протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2024 року, а саме відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційним судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції, проте він у судові засідання не з'явився.
При цьому, під час повідомлення апеляційним судом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності засобами телефонного зв'язку (16 травня 2025 року) про судове засідання, яке було призначене на 06 червня 2025 року, ОСОБА_4 повідомив, що по батькові він ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .
Крім того, судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання потерпілої ОСОБА_1 про виклик старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та ОМДТП УПП у місті Києві ДПП майора поліції Кривецького Є.О., який складав протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2024 року щодо ОСОБА_2 , з метою перевірки відомостей про вказану особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим, Київським апеляційним судом було направлено лист на адресу начальника Управління патрульної поліції міста Києва ДПП Національної поліції України про виклик працівника поліції Кривецького Є.О. у судове засідання, яке було призначене на 17 жовтня 2025 року. Даний лист був отриманий адресатом 03 жовтня 2025 року (а.с.103).
Проте у судове засідання 17 жовтня 2025 року майор поліції Кривецький Є.О. не заявився, про причини неявки суду не повідомив.
Отже апеляційний суд позбавлений можливості встановити достовірні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2025 року.
Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2025 року щодо ОСОБА_2 ставлять під сумнів дотримання поліцейськими вимог КУпАП та Інструкцій, які розроблені профільним міністерством, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, в той час як законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ч.2 ст.251, п.1 ч.1 ст.255 КУпАП).
З огляду на те, що згідно сталої практики ЄСПЧ (рішення «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року), ЄСПЛ визначив кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є фактично обвинуваченням, тому наявність будь-яких недоліків ускладнюють проведення повного та об'єктивного розгляду справи по суті з прийняттям законного рішення.
Вищевказані порушення, суд першої інстанції залишив поза увагою, чим не виконав вимоги п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, за змістом яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, не перевірив чи виконано поліцейськими вимоги ч.2 ст.251 КУпАП, тому передчасно виніс постанову про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 .
Абзацом 2 пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Враховуючи зазначене, оскаржувану постанову необхідно скасувати, а матеріали за протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2024 року щодо ОСОБА_2 направити до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного міста Києва від 29 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного міста Києва від 29 січня 2025 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення- скасувати.
Матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №826381 від 25 грудня 2024 року та серії ААД №826382 від 25 грудня 2024 року відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП направити до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов