ЄУН 201/9803/25
Провадження № 2/201/4504/2025
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцькій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач, через свого представника - адвоката Точіліна Г.Ф. звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб, що був укладений із відповідачкою, вказуючи, що мають різні характери та погляди на спільне сімейне життя, шлюбні відносини фактично припинені з листопада 2024 року.
Неповнолітніх дітей сторони не мають.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Точілін Г.Ф. надав заяву, в якій зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги, просить розглянути справу без їх участі.
Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглядає справу у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про їх права та взаємовідносини, і, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
04.06.2015р. між сторонами у справі укладено шлюб, зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 329.
Неповнолітніх дітей сторони не мають.
Встановлено, що між сторонами втрачене взаєморозуміння, любов та повага один до одного, сторони не проживають однією сім'єю з листопада 2024 року, тому збереження шлюбно-сімейних відносин між сторонами неможливе і суперечить інтересам подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що визнання позову не суперечить чинному законодавству, а тому суд приймає визнання позову та приймає рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 968,96 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачкою, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого ним судового збору за подання позову (968,96 грн.), що становить 484,48 грн.
Іншу частину сплаченого позивачем судового збору (484,48 грн.) слід стягнути на користь позивача з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 107, 110, 112 СК України, ст.ст.12, 13, 19, 81, 131, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 червня 2025 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 329.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін не змінювати.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору, згідно квитанції № 0532-8395-1935-8744 від 07.08.2025р. в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок судових витрат.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Д.О. Покопцева