14 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 758/4435/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/14287/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Захарчук С.С. від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Володимирського Владислава Юхимовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославський - 4" про визнання дій незаконними, визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відшкодування збитків та моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Володимирського В.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославський - 4" (далі - ОСББ "Ярославський - 4"), про визнання дій незаконними, визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконною та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками суміжних дворівневих квартир. ОСОБА_2 є власницею квартири, верхній поверх якої є мансардним.
Після вводу будинку в експлуатацію, ОСОБА_2 самовільно, без згоди співвласників будинку захопила та приєднала до своєї квартири частину горища, площею 24,5 кв.м., а саме 2 технічних приміщення, що були суміжні з її мансардою, одне з яких знаходиться над вітальнею позивача. ОСОБА_2 у дах було врізано додаткове мансардне вікно та порушено гідроізоляцію даху.
У 2017 році позивач дізнався, що ОСОБА_2 понад 11 років сплачувала комунальні послуги із розрахунку загальної площі 126,2 кв.м. та не враховувала долучених додаткових приміщень до її квартири.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Володимирським В.Ю. зроблено запис про право власності від 28 липня 2017 року, згідно якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 150,7 кв.м. Підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, видане 17 квітня 2006 року ГУЖЗ КМДА (на квартиру загальною площею 126,2 кв.м.) та інформаційну довідку КВ_2017 № 28528 від 25 липня 2017 року видану комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації". Проте комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом від 26 березня 2020 року повідомило, що остання інвентаризація квартири відповідачки проводилася у 2005 році, загальна площа якої складала 126,2 кв.м.
На думку позивача, таким чином приватним нотаріусом свідомо, внаслідок недбалості чи з інших корисливих мотивів, що не сумісно з виконанням обов'язків нотаріуса, грубо порушено пункт 54 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки не витребувано правовстановлюючий документ на частину горища, яке включає технічне приміщення. Для набуття права власності на технічні приміщення горища ОСОБА_2 повинна була отримати від усіх співвласників будинку письмову, нотаріально завірену згоду на виділення частини горища, площею 24,5 кв.м., та долучення його до своєї квартири.
Вважає, що горище самозахоплено ОСОБА_2 та долучено до її квартири незаконно, а правовстановлюючий документ на додаткові приміщення відсутній або сфальсифікований.
Позивач, посилаючись на те, що в результаті незаконних дій відповідачів, належна йому квартира погіршила свій стан, оскільки наявне протікання невідомої речовини через отвір для люстри у квартирі, просив суд: визнати незаконним привласнення ОСОБА_2 частини горища, площею 24,5 кв.м., що перебуває у спільній сумісній власності усіх співвласників будинку; визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на спірну частину горища, площею 24,5 кв.м., та на вільний доступ до нього; визнати незаконною та скасувати реєстрацію приватним нотаріусом Володимирським В.Ю. спірної квартири ОСОБА_2 , загальною площею 150,7 кв.м., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язати ОСОБА_2 відновити попереднє становище горища та даху, що існувало до його незаконного привласнення, відповідно до проекту ПП "Екседра", протягом місяця; стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 250 000 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження його права власності на квартиру у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та не доведено того, що відповідачем ОСОБА_2 порушено його права, як власника квартири у даному будинку. Не надано доказів незаконності дій приватного нотаріуса Володимирського В.Ю. при здійсненні ним реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 .
У позові не вказано у чому полягають збитки, завдані позивачу відповідачем ОСОБА_2 , як і не зазначено в чому полягає завдання моральної шкоди. На підтвердження заявленого розміру матеріальної шкоди в сумі 250 000 грн та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн позивачем не надано доказів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Зазначає, що судом не з'ясовано суті спору, який виник між сторонами, та не надано належної правової оцінки обставинам, на які посилався позивач у позовній заяві.
Також, як на підставу скасування рішення посилається на те, що суд розглянув справу за відсутності відповідача - приватного нотаріуса Володимирського В.Ю. та третьої особи - комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та за відсутності доказів про їх повідомлення і без їх пояснень по справі.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують, оскільки при зверненні до суду з позовом позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження заявлених вимог. Долучені до апеляційної скарги докази не можуть бути взяті до уваги суду апеляційної інстанції, оскільки жодних обґрунтувань або доказів поважності причин не подання таких доказів до суду першої інстанції позивач в апеляційній скарзі не зазначив. Доводи скаржника про розгляд справи без участі відповідача та третьої особи є безпідставними та не впливають на законність й обґрунтованість рішення суду.
У поясненнях на апеляційну скаргу ОСББ "Ярославський - 4" зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Обставини, на які позивач посилається в апеляційній скарзі спростовуються доводами у відзивах на позовну заяву, які правомірно враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Інші учасники справивідзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте у відзиві на апеляційну скаргу просила розглядати справу без її участі.
ОСББ "Ярославський - 4" в судове засідання не з'явилося, у поясненнях на апеляційну скаргу просило розглядати справу без його участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року в справі № 161/2823/19, від 19 вересня 2019 року в справі № 924/831/17 та інших).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 , які полягають у незаконному приєднанні до її квартири горища, площею 24,5 кв.м., а саме двох технічних приміщень, та незаконній реєстрації
права власності на це майно, його квартира погіршила свій стан. Позивач вважає, що такі обставини є підставою для визнання незаконним привласнення ОСОБА_2 частини горища, що перебуває у спільній сумісній власності усіх співвласників будинку; визнання за ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на спірну частину горища та на вільний доступ до нього, оскільки він з відповідачкою є власниками суміжних дворівневих квартир; визнання незаконною та скасування реєстрації приватним нотаріусом квартири ОСОБА_2 , загальною площею 150,7 кв.м.; зобов'язання ОСОБА_2 відновити попереднє становище горища та даху, що існувало до його незаконного привласнення, а також стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди.
За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Аналіз наведених положень закону свідчить, що позивач повинен довести належними доказами обставини незаконного заволодіння ОСОБА_2 горища у багатоквартирному будинку, а також обставини того, що такі дії відповідачки порушили права ОСОБА_3 та завдали йому матеріальної і моральної шкоди; незаконність реєстрації приватним нотаріусом права власності на квартиру за ОСОБА_2 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Положеннями частини 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції, встановивши, що на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 надав суду лише план приміщення (а.с. 4), з якого неможливо встановити план якого саме приміщення на ньому відображений, дійшов правильного
висновку, що позивачем не доведено обставин порушення ОСОБА_2 його прав, як власника квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , як і не доведено незаконності дій приватного нотаріуса, та у зв'язку з цим обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Також, встановивши обставини не надання позивачем доказів заподіяння йому збитків та доказів факту завдання моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
При цьому, суд першої інстанції правомірно зауважив, що заявляючи вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позивач не вказав у позовній заяві у чому саме полягають збитки, завдані йому відповідачем, як і не зазначив у чому полягає, завдана на його думку моральна шкода.
Доводи апеляційної скарги, що суд розглянув справу за відсутності відповідача приватного нотаріуса Володимирського В.Ю., третьої особи - комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та за відсутності доказів про їх повідомлення не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що даних учасників справи суд повідомляв з використанням засобів мобільного зв'язку та на електронну адресу (а.с. 70, 71, 74, 75, 81, 82, 86, 89, 94, 95 на звороті).
Пунктом 2 частини 1 статті 43 ЦПК України, окрім іншого, визначено, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
У даній категорії справ законодавцем не визначено обов'язкову участь відповідача та третіх осіб. Судом першої інстанції також не було визнано обов'язковою явку відповідачів та третіх осіб.
Відтак, неявка відповідача приватного нотаріуса Володимирського В.Ю. та третьої особи - комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації", які належним чином повідомлялися судом про розгляд справи, не свідчить про порушення судом норм процесуального права та відповідно не може бути підставою для скасування рішення суду.
Стосовно долучених позивачем до апеляційної скарги нових письмових доказів, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 1 статті 83 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Колегія суддів звертає увагу, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушенням встановленого строку, це
наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача).
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для дослідження поданих скаржником нових доказів (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; лист комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 26 березня 2020 року; заяви, адресовані ОСББ "Ярославський - 4", від 29 січня 2018 року, 11 березня 2020 року; витяг з Державного реєстру правочинів) під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20 жовтня 2020 року у справі №756/671/19.
Оскільки інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, вона є достатньо аргументованою, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: