справа № 367/7869/24
провадження № 22-ц/824/12358/2025
головуючий у суді І інстанції Кухленко Д.С.
9 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Павлової В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2025 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння,
В провадження Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння.
До позовної заяви представником позивача ОСББ «ЕВЕРЕСТ-10» - адвокатом Івановою Н.С. було долучено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, в якому вона просила призначити по цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння, будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (03170, вул. Вулика Кільцева, 4, м. Київ). Перед експертом поставити наступні питання: чи належать нежитлові приміщення, що розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- №174 (ІІІ (43,8 кв.м), ІV (3,6 кв.м), V (3,6 кв.м), VI (43,9 кв.м)) загальною площею 94,9 кв.м;
- №175 (VІI (19,4 кв.м), VІІІ (2,7 кв.м), ІХ (17,9 кв.м), Х (32,0 кв.м), ХІ (2,5 кв.м), ХІІ (21,1 кв.м), ХІІI (2,5 кв.м), ХІV (83,5 кв.м), ХV (2,4 кв.м), ХVІ (2,5 кв.м), ХVІІ (31,1 кв.м), ХVІІІ (2,7 кв.м), ХІХ (18,2 кв.м), ХХ (15,8 кв.м), ХХІ (15,6 кв.м), ХХІІ (17,1 кв.м), ХХІІІ (23,5 кв.м)) загальною площею 310,5 кв.м;
- №177 (ХХVІ (8,0 кв.м), ХХVІІ (49,3 кв.м), ХХVІІІ (4,4 кв.м)) загальною площею 61,7 кв.м;
- №179 (ІІІ (44,1 кв.м), ІV (3,6 кв.м), V (3,6 кв.м), VI (44,3 кв.м)) загальною площею 95,6 кв.м;
- №180 (VІI (16,4 кв.м), VІІІ (23,4 кв.м), ІХ (17,1 кв.м), Х (12,4 кв.м), ХІ (2,9 кв.м), ХІІ (15,9 кв.м), ХІІI (17,9 кв.м), ХІV (2,7 кв.м), ХV (35,1 кв.м), ХVІ (2,4 кв.м), ХVІІ (84,8 кв.м), ХVІІІ (2,4 кв.м), ХІХ (2,4 кв.м), ХХ (2,5 кв.м), ХХІ (21,1 кв.м), ХХІІ (32,1 кв.м), ХХІІІ (18,0 кв.м), ХХІV (2,7 кв.м)) загальною площею 312,2 кв.м;
- №182 (ХХVІІ (8,3 кв.м), ХХVІІІ (49,2 кв.м), ХХІХ (4,4 кв.м)) загальною площею 61,9 кв.м;
до допоміжних приміщень?
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2025 року клопотання представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» - адвоката Іванової Н.С. про призначення по справі будівельно-технічної експертизи задоволено.
Призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне запитання: чи належать нежитлові приміщення, що розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- №174 (ІІІ (43,8 кв.м), ІV (3,6 кв.м), V (3,6 кв.м), VI (43,9 кв.м)) загальною площею 94,9 кв.м;
- №175 (VІI (19,4 кв.м), VІІІ (2,7 кв.м), ІХ (17,9 кв.м), Х (32,0 кв.м), ХІ (2,5 кв.м), ХІІ (21,1 кв.м), ХІІI (2,5 кв.м), ХІV (83,5 кв.м), ХV (2,4 кв.м), ХVІ (2,5 кв.м), ХVІІ (31,1 кв.м), ХVІІІ (2,7 кв.м), ХІХ (18,2 кв.м), ХХ (15,8 кв.м), ХХІ (15,6 кв.м), ХХІІ (17,1 кв.м), ХХІІІ (23,5 кв.м)) загальною площею 310,5 кв.м;
- №177 (ХХVІ (8,0 кв.м), ХХVІІ (49,3 кв.м), ХХVІІІ (4,4 кв.м)) загальною площею 61,7 кв.м;
- №179 (ІІІ (44,1 кв.м), ІV (3,6 кв.м), V (3,6 кв.м), VI (44,3 кв.м)) загальною площею 95,6 кв.м;
- №180 (VІI (16,4 кв.м), VІІІ (23,4 кв.м), ІХ (17,1 кв.м), Х (12,4 кв.м), ХІ (2,9 кв.м), ХІІ (15,9 кв.м), ХІІI (17,9 кв.м), ХІV (2,7 кв.м), ХV (35,1 кв.м), ХVІ (2,4 кв.м), ХVІІ (84,8 кв.м), ХVІІІ (2,4 кв.м), ХІХ (2,4 кв.м), ХХ (2,5 кв.м), ХХІ (21,1 кв.м), ХХІІ (32,1 кв.м), ХХІІІ (18,0 кв.м), ХХІV (2,7 кв.м)) загальною площею 312,2 кв.м;
- №182 (ХХVІІ (8,3 кв.м), ХХVІІІ (49,2 кв.м), ХХІХ (4,4 кв.м)) загальною площею 61,9 кв.м;
до допоміжних приміщень?
Проведення експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (03170, вул. Велика Кільцева, 4, м. Київ), попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСББ «ЕВЕРЕСТ-10» (Код ЄДРПОУ 37075438 адреса 08202, Київська область, м. Ірпінь, вул. Донцова (Тургенівська), 10).
Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Габуєв Г.Ю. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на непідвідомчість справи місцевому загальному суду, що позбавляє можливості вчинення процесуальних дій, пов'язаних з рухом і розглядом такої справи, оскільки якщо справа не підлягає розгляду в загальному суді взагалі, то не можуть і вчинятись будь-які окремі процесуальні дії, пов'язані з таким розглядом.
Звертає увагу, що в даній справі позивач є юридичною особою, а відповідач фізичною особою-підприємцем. Спір між сторонами виник у відносинах, в яких відповідач виступає не просто як звичайна фізична особа, а саме як фізична особа-підприємець, оскільки спірне майно придбавалось ним для використання у підприємницькій діяльності.
Відтак вважає, що призначення експертизи є незаконним, оскільки провадження у справі підлягає закриттю.
Також посилається на істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права та вказує, що оскаржувана ухвала винесена судом при не розглянутій в установленому порядку заяви про відвід суду.
Вважає, що постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суддя Кухленко Д.С. був некомпетентним ухвалювати будь-які процесуальні рішення по справі, оскільки не була завершена процедура розгляду відводу, розпочата на підставі ухвали від 27 березня 2025 року, а саме заява про відвід не була розглянута суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у встановленому частиною першою статті 33 ЦПК порядку.
16 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСББ «ЕВЕРЕСТ-10» - адвоката Іванової Н.С., в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що у цій справі, за викладених відповідачем обставин набуття спірного нерухомого майна ОСОБА_1 , як фізичною особою, відсутність доказів використання цього майна у господарській діяльності відповідача, свідчить про необхідність витребування майна у ОСОБА_1 , саме як у фізичної особи.
Також вказує, що Ірпінський міський суд Київської області вже розглядав клопотання про закриття провадження у справі та відмовив у його задоволенні.
Зазначає, що суддею Ірпінського міського суду Київської області було вирішено питання про відвід, про що було постановлено відповідну ухвалу. Таким чином, суддею у відповідності до ст. 40 ЦПК України було вирішено питання відводу.Окрім того вказує, що на судовому засіданні 12 травня 2025 року сам представник відповідача не піднімав жодних питань щодо не вирішення його клопотань, коли судом було запитано в нього чи має він будь-які заперечення проти вказаного клопотання - відповідач не зазначив жодних заперечень.
У судовому засіданні призначеному на 7 жовтня 2025 позивач ОСОБА_2 та його представник Іванова Н.С. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Так, відповідно до протоколу судового засідання від 7 жовтня 2025 року проголошення вступної та резолютивної частини рішення відкладено на 9 жовтня 2025 року.
9 жовтня 2025 року сторони в судове засідання не з'явились, про дату засідання повідомлені належним чином 7 жовтня 2025 року.
Так, матеріалами справи встановлено, що стороною заявника ОСОБА_1 - адвокатом Габуєвим Г.Ю. направлялось на електронну адресу апеляційного суду клопотання про здійснення судового засідання в режимі відео конференції, яке ухвалою Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2025 року було задоволено.
Разом з тим, відповідно до довідки Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2025 року, судове засідання у режимі відео конференції не відбулося з технічних причин, що не залежали від суду.
Відповідно до ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначені в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З матеріалів справи вбачається, що в провадження Ірпінського міського суду перебуває позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння.
До позовної заяви представником позивача ОСББ «ЕВЕРЕСТ-10» - адвокатом Івановою Н.С. було долучено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, в якому вона просила призначити по цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння, будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (03170, вул. Вулика Кільцева, 4, м. Київ).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння. Справу призначено до підготовчого засідання на 05 грудня 2024 року о 10 год 00 хв за участю сторін в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області (а.с. 192, Т.1).
Відповідно до протоколу судового засідання Ірпінського міського суду Київської області від 5 грудня 2024 року, розгляд справи відкладено на 10 лютого 2025 року (а.с.40, Т.2).
Відповідно до протоколу судового засідання Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року, розгляд справи відкладено на 12 травня 2025 року (а.с.53, Т.3).
24 березня 2025 року від відповідача надійшла заява про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленка Д.С. від розгляду вказаної справи. Свою заяву відповідач обґрунтовував тим, що під час слухання вказаної справи з боку суду вчинено дії, які свідчать про упередженність головуючого судді Кухленко Д.С.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кухленка Д.С. у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння - визнано необґрунтованою. Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кухленка Д.С., передано до цивільної канцелярії Ірпінського міського суду Київської області з метою визначення судді для розгляду питання про відвід, відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2025 року клопотання представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕВЕРЕСТ-10» - адвоката Іванової Н.С. про призначення по справі будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначено будівельно-технічну експертизу.
Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
В той же час, призначаючи експертизу у справі, судом першої інстанції не було передано заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кухленка Д.С. до цивільної канцелярії Ірпінського міського суду Київської області з метою визначення судді для розгляду питання про відвід, відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Так, у частині першій статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 ЦПК України).
За змістом частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у статті 40 ЦПК України відповідно до якої питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 ЦПК України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.
При цьому відповідно до вимог частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Однак в порушення зазначених вимог ЦПК України, судом першої інстанції до вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу іншим суддею, ухвалою від 12 травня 2025 року було призначено у справі експертизу та зупинено провадження.
Так, ні в матеріалах справи, ні в Єдиному державному реєстрі судових рішень не міститься ухвали суду першої інстанції про вирішення питання про відвід судді.
За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки суддя до вирішення заяви про його відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 27 травня 2020 року по справі № 2-18/11 (провадження № 61-12956св19) та у постанові від 8 липня 2020 року у справі № 495/11830/18.
Ураховуючи викладене, ухвала про призначення експертизи не ґрунтується на нормах процесуального права, оскільки постановлена складом суду, повноважність якого щодо розгляду справи не підтверджена, у зв'язку із чим відповідно до положень статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо завершення процедури розгляду відводу для визначення повноважного складу суду для продовження розгляду.
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, оскільки встановлено підстави для скасування ухвали про призначення експертизи, з огляду на порушення судом порядку вирішення відводу суду.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів не приймає до уваги з урахуванням наступного.
Так, матеріалами справи встановлено, що 4 грудня 2024 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі (а.с.11, Т.2).
Протокольною ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року у задоволенні клопотання про закриття провадження було відмовлено (а.с. 53, Т.3).
Як вбачається із вимог апеляційної скарги, відповідач не оскаржує протокольну ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, а оскаржує ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України), а не на іншу процесуальну ухвалу.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для визначення повноважного складу суду для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для визначення повноважного складу суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба