справа № 361/4270/24
провадження № 22-ц/824/12685/2025
головуючий у суді І інстанції Василишин В.О.
7 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Узлій М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якому просила:
- визнати поважними причини пропуску строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України та поновити їй строк на звернення до суду з даною позовною заявою;
- визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 13 вересня 2023 року № 01-06/50-К (із змінами);
- поновити її на роботі на посаді директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області;
- стягнути з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Броварського району Київської області на свою користь 104 626 грн 08 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Броварського району Київської області на свою користь моральну шкоду у розмірі - 50 000 грн 00 коп.,
- стягнути з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Броварського району Київської області на свою користь понесені судові витрати у розмірі - 21 239 грн 20 коп.
В обґрунтування вимог зазначається, що ОСОБА_1 з 1982 року працювала у Калитянській ЗОШ І-ІІІ ступенів, з 2003 року займала посаду заступника директора школи, з
16 грудня 2015 року - в.о. директора.
Розпорядженням виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 03 березня
2017 року №53 ОСОБА_1 з 03 березня 2017 року призначено на посаду директора Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Розпорядженням Калитянської селищної ради від 23 квітня 2020 року № 142, керівників закладів освіти Калитянської селищної ради, в тому числі і ОСОБА_1 , попереджено про припинення безстрокових трудових договорів з 30 червня 2020 року з одночасним укладенням строкових трудових договорів на 1 рік без проведення конкурсу.
23 квітня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлено з повідомленням Калитянської селищної ради від 23 квітня 2020 року № 675 про пропозицію укласти строковий трудовий договір (контракт), при цьому позивач виявила згоду працювати на умовах контракту, про що написала відповідну заяву від 03 червня 2020 року, на підставі якої, Калитянська селищна рада прийняла розпорядження від 25 червня 2020 року № 224 про укладення строкового трудового договору з ОСОБА_1 . Одночасно 25 червня 2020 року між Калитянською селищною радою та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір стоком дії з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.
01 липня 2021 року Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради уклав строковий трудовий договір з директором Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 строком дії з 01 липня 2021 року по 30 червня 2027 року.
Додатковою угодою №1 від 25 липня 2022, до строкового трудового договору від 01 липня 2021 року внесено зміни до договору, а саме: змінено назву навчального закладу на Калитянський ліцей Калитянської селищної ради Броварського району Київської області.
Оспорюваним наказом Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 13 вересня 2023 року №01-06/50-К позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї строковим трудовим договором від 01 липня 2021 року. Наказ про звільнення мотивований тим, що директор Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 3.1.21 Строкового трудового договору та пункту 6.7 Розділу6 Статуту Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, а саме не створила в Калитянському ліцеї безпечне освітнє середовище та не забезпечила санітарно-гігієнічні норми, а саме укриття закладу не відповідає вимогам чинного законодавства, що відображено в акті огляду наявних об'єктів цивільного захисту, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, які облаштовані у закладах освіти усіх типів та форм власності на території Броварського району та укриттів інших установ та організацій, які розміщені у зоні пішохідної доступності і використовуються закладами освіти для укриття здобувачів освіти від 13 липня 2023 року та акті з обстеження готовності укриття на 2023/2024 навчальний рік від 05 вересня 2023 Броварської районної військової адміністрації, у найпростішому укритті закладу освіти на даний час відсутній ремонт підлоги, вентиляція, санітарні зони, наявність надмірної вологості; не забезпечено проведення своєчасного ремонту туалетів та спортивної зали до початку навчального року 2023/2024, що спричинило закриття Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, та переведення дітей на дистанційне навчання відповідно до листа Броварської районної військової адміністрації Київської області від 07 вересня 2023 року № 6543/01-12, директор вчиняла порушення своїх обов'язків і раніше, за що відповідно до наказу від 08 червня 2023 року № 01-06/22-К до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Вказаний наказ про звільнення позивач вважала незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Так, 07 липня 2023 року в.о. селищного голови Рудницький С.В. видав розпорядження № 168 про утворення моніторингової групи та проведення огляду об'єктів цивільного захисту закладів освіти Калитянської селищної ради, на підставі якого моніторинговою групою під головуванням в.о. селищного голови Рудницького С.В.,
13 липня 2023 року здійснено огляд укриття Калитянського ліцею та складено акт, яким зафіксовано рекомендації щодо покращення безпекового та навчального процесу, а саме: дозабезпечити засобами пожежогасіння первинними; шляхи евакуації тримати вільними, не захаращувати; забезпечити освітленням вхід та вихід найпростішого укриття; демонтувати електропроводи, які неробочі; забезпечити лампочками всі світильники; вирішити питання ремонту підлоги та завершити ремонтні роботи з гідроізоляції та відмостки. 16 липня 2023 року в.о. селищного голови Рудницький С.В. видав розпорядження № 201 про перевірку готовності закладів освіти Калитянської селищної ради до нового навчального року та роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 року, комісією з питань підготовки до нового 2023-2024 навчального року складено акт готовності та довідку за результатами комісійного обстеження, без зазначення дати, де в обох документах в графі «невиконані роботи по підготовці до початку функціонування (в порівнянні з минулим роком) пропозиції щодо усунення виявлених зауважень, термін виконання» - пусто, не зазначено жодних зауважень.
05 вересня 2023 року комісія під головуванням Рудницького С.В. - в.о. голови селищної ради та за участю Овчинник Т.О. - начальника Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради та інших членів комісії, склали акт оцінки об'єкта (будівлі споруди, приміщення) щодо можливості його використання як найпростішого укриття. Акт з обстеження готовності укриття на 2023/2024 навчальний рік від 05 вересня 2023 року складений не Броварською районною військовою адміністрацією, як про це зазначено в наказі про звільнення ОСОБА_1 , а в.о. селищного голови та, як вбачається з його форми, цей акт є Додатком № 6 до якогось невідомого документу, ймовірно, також розпорядження. Саме цим актом від 05 вересня 2023 року зроблено висновок про можливість використання об'єкту для укриття населення, однак, рекомендовано використовувати з одночасним перебуванням до
50 осіб, за умов: встановлення вентиляції, ремонту підлоги, ремонту санітарних зон, прибрати ознаки вологості. Разом з тим, хто саме з членів вказаної комісії має спеціальні знання та може визначити кількість осіб, що може одночасно перебувати в укритті та, взагалі, яким саме чином визначено, що саме 50 осіб має перебувати в даному укритті не вказано.
У той же час, не чекаючи виконання встановлених комісією умов, а саме: встановлення вентиляції, ремонту підлоги, ремонту санітарних зон, прибрати ознаки вологості, в.о. селищного голови Рудницький С.В. звернувся до начальника Броварської районної військової адміністрації Київської області з листом від 06 вересня 2023 року № 1935 про відновлення освітнього процесу в закладах Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, в якому просив відновити роботу Калитянського ліцею в дистанційному режимі до усунення зауважень і виконання робіт.
Броварська районна військова адміністрація Київської області у відповідь на лист Калитянської селищної ради від 06 вересня 2023 року № 1935, надала лист від 07 вересня
2023 року №6543/01-12, яким погоджено відновлення навчального процесу в Калитянському ліцеї дистанційно, до усунення зауважень і виконання робіт, з 07 вересня 2023 року.
07 вересня 2023 року комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Калитянської селищної ради під головуванням Рудницького С.В. затвердила протокол позачергового засідання № 15, яким рекомендовано очну форму навчання для учнів 1-А та 1-Б класу Калитянського ліцею, з урахуванням кількості здобувачів освіти та персоналу до 50 осіб. Тобто, фактично умови викладені в акті від 05 вересня 2023 року не змінилися, однак вже 07 вересня 2023 року вирішено, що перші класи можуть користуватися укриттям, без вентиляції та підлоги.
Таким чином, фактично нічого в укритті не змінилося, однак, актом оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття, складеним
14 листопада 2023 року, укриття за адресою: селище міського типу Калита, провулок Ювілейний 2, Опорний заклад освіти «Калитянський ліцей» рекомендоване до використання.
З листа Броварського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області
№ 56.15-441/56.15 від 10 квітня 2024 року вбачається, що найпростіше укриття, за адресою: селище міського типу Калита, провулок Ювілейний 2, Калитянський ліцей придатне для укриття населення.
Таким чином, на дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора ліцею, укриття ліцею придатне до використання як найпростіше, навчальний процес у закладі освіти поновлений в режимі офлайн, а отже підстави, що зазначені в оскаржуваному наказі, відсутні.
Щодо зазначення в оскаржуваному наказі про відсутність ремонту підлоги, вентиляції, санітарних зон, наявність надмірної вологості, а також незабезпечення проведення своєчасного ремонту туалетів та спортивної зали до початку навчального року 2023/2024, то відповідно до Статуту Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, затвердженого рішенням Калитянської селищної ради від 17 листопада 2022 року, засновником Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області є Калитянська селищна рада. Органом управління є Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради. Засновник здійснює фінансування ліцею: матеріально-технічне забезпечення, утримання закладу освіти, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, тощо.
Вважає, що позивача звільнено з роботи з порушенням порядку, а також з підстав, щоне відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, оскаржуваний наказ від 13 вересня 2023 року № 01-06/50-К (із змінами) є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Незаконним звільненням з роботи позивачу завдано моральну шкоду, що полягає приниженні її честі та гідності, а також ділової репутації як керівника найбільшого середнього навчального закладу в Калитянській громаді. Розмір завданої шкоди позивач оцінює у 50 000 грн 00 коп.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року позов - задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Визнано незаконним та скасовано наказ Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради № 01-06/50-К від 13 вересня 2023 року зі змінами від 27 вересня 2023 року № 01-07/55-К, від 13 жовтня 2023 року № 01-07/57-К, від 27 жовтня2023 року № 01-07/62-К, від 10 листопада 2023 року № 01-07/64-К, від 24 листопада 2023 року № 01-07/68-К, від 04 грудня 2023 року № 01-07/69-К, від 08 грудня 2023 року № 01-07/70-К, від 13 грудня 2023 року № 01-07/72-К, від 18 грудня 2023 року № 01-07/73-К, від 22 грудня 2023 року № 01-07/82-К, від 01 січня 2024 року № 01-07/01-К, від 08 січня 2024 року № 01-07/05-К.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області з 10 січня 2024 року.
Стягнуто з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі - 443 046 (чотириста сорок три тисячі сорок шість) грн 24 коп.
Стягнуто з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі - 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Стягнуто з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі - 4 239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнуто з Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради на користь держави судовий збір у розмірі - 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн 68 коп.
В іншій частині позову - відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись із вказаним рішенням представник Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради - Кайдаш Світлана Іванівназвернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до норм чинного законодавства саме на директора школи покладено обов'язок забезпечувати дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, норм техніки безпеки та охорони праці, а не на органи місцевого самоврядування, як помилково зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції.
Звертає увагу, що під час виконання своїх трудових обов'язків позивач не забезпечила належним чином учбове приміщення зазначеним нормам, що було зафіксовано у акті огляду наявних об'єктів ЦЗ від 13.07.2023 р., у акті оцінки об'єкта від 05.09.2024 р. В зв'язку з цим до позивача були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Наголошує, що викладені у позові доводи щодо порушення порядку звільнення і ознайомлення з наказом надумані і не відповідають дійсності, оскільки позивач 13 вересня 2023 року відмовилась від його підпису та ознайомлення. Після численних лікарняних, 9 січня 2024 року позивачеві було все ж таки вручено наказ про звільнення, з яким вона знайомилась у присутності свідків. Окрім цього, при комісії 9 січня 2024 року ОСОБА_1 зазначила, що з наказом вже ознайомлена шляхом отримання його по пошті, однак суд першої інстанції у задоволенні клопотання про залучення свідків з цього приводу відмовив чим порушив принцип змагальності сторін.
Звертає увагу, що у наказі про звільнення від 13 вересня 2023 року № 01-06/50-К детально зазначені порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків з посиланням на пункти контракту та статуту Ліцею.
Вважає також, що судом першої інстанції знехтувані доводи відповідача, стосовно пропуску місячного строку звернення до суду.
Також не погоджується із рішенням суду в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та вказує, що до матеріалів справи додано платіжну інструкцію від 18 квітня 2024 року, де платником являється ОСОБА_2 , оскільки зазначений платник не є стороною по справі, вважає, що додана квитанція не може бути прийнята судом в якості доказу.
Крім того зазначає, що позивач не деталізує, в чому вони саме полягають її моральні страждання.
4 серпня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що ні з наказом від 13.09.2023 №01-06/50-К «Про звільнення ОСОБА_1 », ні з наказами про внесення змін до наказу від 13.09.2023 N°01-06/50-K, позивача належним чином не ознайомили, що є порушенням порядку звільнення, їх копії надано відповідачем лише з листом від 09.04.2024 №01-41/15 у відповідь на адвокатський запит.
Щодо акта, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, яким нібито зафіксовано «відмову у вручені наказу», вважає за необхідне зазначити, що у відповідь на адвокатський запит №28/03/2024 від 28.03.2024 відповідачем листом від 09.04.2024 №01-41/184 (копія наявна у матеріалах справи) надано копію особової справи ОСОБА_1 та в самому листі-відповіді перераховано всі документи, які в особовій справі містяться, однак «Акту про відмову у вручені наказу», про який пише апелянт там немає, що вказує на те, що такий документ або був створений після надання відповіді на адвокатський запит 09.04.2024 або не стосується трудових відносин між позивачем та відповідачем, відтак, посилання на нього в апеляційній скарзі є безпідставним, оскільки він не є належним доказом, отриманим в установленому порядку.
Наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що на дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора ліцею, укриття ліцею було придатне до використання як найпростіше, навчальний процес у закладі освіти поновлений в режимі офлайн, а отже були відсутні підстави які зазначені в оскаржуваному наказі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її адвокат Федорова М.О. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної радив судове засідання не з'явився, відділ був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
29 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради - Кайдаш С.І. надійшла заява про розгляд справи без участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність наказу від 13 вересня 2023 року зі змінами, його скасування та відповідно поновлення позивача на роботі. При розгляді даної справи по суті судом першої інстанції не встановлено наявність сукупності таких умов щодо звільнення позивача, а саме порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів. При цьому суд першої інстанції також врахував послідовність та характер дій відповідача, як роботодавця щодо проведення самої процедури звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Апеляційний суд погоджується з даними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у трудових відносинах.
16 грудня 2015 року згідно з наказом начальника Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області за № 16-12/2-К виконання обов'язків директора покладено на заступника з НВР ОСОБА_1 з 16 грудня 2015 року.
Згідно з розпорядження № 53 від 03 березня 2017 року, виданого виконавчим комітетом Калитянської селищної ради ОСОБА_1 з 03 березня 2017 року призначено на посаду директора Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, з посадовим окладом згідно штатного розпису.
01 липня 2021 року між Відділом освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради в особі начальника відділу Куць Т.Г. та ОСОБА_1 укладено Строковий трудовий договір з директором Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3 Строкового трудового договору від 01 липня
2021 року директор Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів зобов'язаний виконувати Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту» та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою.
Підпунктом 3.1.23 пункту 3 Строкового трудового договору від 01 липня 2021 року встановлено обов'язок директора забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів» та інших законів України.
Вказаний договір діє з 01 липня 2021 року по 30 червня 2027 року.
25 липня 2022 року між Відділом освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 1 до Строкового трудового договору з керівником Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 01 липня 2021 року, за умовами якої змінено назву навчального закладу з «Калитянська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області» на «Калитянський ліцей Калитянської селищної ради Броварського району Київської області».
Оспорюваним наказом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області № 01-06/50-К від 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 , директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, звільнено 27 вересня 2023 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї строковим трудовим договором від 01 липня 2021 року, пункт 3 статті 40 КЗпП України. Прийняття вказаного наказу мотивовано тим, що директор Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 3.1.21 Строкового трудового договору та пункту 6.7 Розділу 6 Статуту Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, а саме не створила в Калитянському ліцеї безпечне освітнє середовище та не забезпечила санітарно-гігієнічні норми, а саме укриття закладу не відповідає вимогам чинного законодавства, що відображено в акті огляду наявних об'єктів цивільного захисту, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, які облаштовані у закладах освіти усіх типів та форм власності на території Броварського району та укриттів інших установ та організацій, які розміщені у зоні пішохідної доступності і використовуються закладами освіти для укриття здобувачів освіти від 13 липня 2023 року та акті з обстеження готовності укриття на 2023/2024 навчальний рік від 05 вересня 2023 року Броварської районної військової адміністрації, у найпростішому укритті закладу освіти на даний час відсутній ремонт підлоги, вентиляція, санітарні зони, наявність надмірної вологості; не забезпечено проведення своєчасного ремонту туалетів та спортивної зали до початку навчального року 2023/2024, що спричинило закриття Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, та переведення дітей на дистанційне навчання відповідно до листа Броварської районної військової адміністрації Київської області від 07 вересня 2023 року № 6543/01-12, директор вчиняла порушення своїх обов'язків і раніше, за що відповідно до наказу від 08 червня 2023 року № 01-06/22-К до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Підстави прийняття вказаного наказу: наказ про оголошення догани від 08 червня 2023 року, акт огляду наявних об'єктів цивільного захисту від 13 липня 2023 року, акт обстеження готовності укриття від 05 вересня 2023 року, лист № 01-41/485 від 06 вересня 2023 року про надання письмових пояснень лист пояснення № 01-27/224 від 07 вересня 2023 року, строковий договір від 01 липня 2021 року, акт неготовності туалетів та спортивної зали від 01 вересня 2023 року до навчального року 2023/2024, лист про надання письмових пояснень про не підготовку до навчального року 2023/2024 туалетів та спортивної зали № 01-04/503 від 11 вересня 2023 року, лист-відповідь від 11 вересня 2023 року № 01-27/227, лист БРВА Київської області від 07 вересня 2023 року № 6543/01-12.
Наказами Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 27 вересня 2023 року № 01-07/55-К, від 13 жовтня 2023 року № 01-07/57-К, від 27 жовтня 2023 року № 01-07/62-К, від 10 листопада 2023 року № 01-07/64-К, від 24 листопада 2023 року № 01-07/68-К, від 04 грудня 2023 року № 01-07/69-К, від 08 грудня 2023 року № 01-07/70-К, від 13 грудня 2023 року № 01-07/72-К, від 18 грудня 2023 року № 01-07/73-К, від 22 грудня 2023 року № 01-07/82-К, від 01 січня 2024 року № 01-07/01-К, від 08 січня 2024 року № 01-07/05-К у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 з 23 вересня 2023 року внесено зміни до наказу № 01-60/50-К від 13 вересня 2023 року щодо дати звільнення з роботи.
Наказом Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 січня 2024 року № 01-07/05-К ОСОБА_1 , директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області звільнено з 09 січня 2024 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї строковим трудовим договором від 01 липня 2021 року, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Наказом Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 09 січня 2024 року № 01-07/07-К здійснено нарахування та виплату сум при звільненні ОСОБА_1 .
Заявляючи вимогу про поновлення на роботі, позивач зазначає про незаконність наказу про звільнення та необхідність його скасування.
Судом першої інстанції встановлено алгоритм дій, що передував звільненню позивача з роботи.
Так, на підставі розпорядження виконуючого обов'язки селищного голови Рудницького С.В. № 168 від 07 липня 2023 року «Про утворення моніторингової групи та проведення огляду об'єктів цивільного захисту закладів освіти Калитянської селищної ради» здійснено огляд укриття Калитянського ліцею та складено акт, яким зафіксовано рекомендації щодо покращення безпекового та навчального процесу, а саме: дозабезпечити засобами пожежогасіння первинними; шляхи евакуації тримати вільними, не захаращувати; забезпечити освітленням вхід та вихід найпростішого укриття; демонтувати електропроводи, які неробочі; забезпечити лампочками всі світильники; вирішити питання ремонту підлоги та завершити ремонтні роботи з гідроізоляції та відмостки.
16 липня 2023 року виконуючим обов'язки селищного голови Рудницьким С.В. видано розпорядження № 201 «Про перевірку готовності закладів освіти Калитянської селищної ради до нового навчального року та роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 року», на підставі якого комісією з питань підготовки до нового 2023/2024 навчального року складено акт готовності та довідку за результатами комісійного обстеження, в якому не зазначено жодних зауважень та пропозицій.
05 вересня 2023 року комісією під головування Рудницького С.В., за участю начальника Відділу Овчинник Т.О. та інших членів комісії, складено акт оцінки об'єкта (будівлі споруди, приміщення) щодо можливості його використання як найпростішого укриття. У вказаному акті зроблено висновок про можливість використання об'єкту для укриття населення, однак, рекомендовано використовувати з одночасним перебуванням до 50 осіб, за умов: «встановлення вентиляції, ремонту підлоги, ремонту санітарних зон, прибрати ознаки вологості».
При цьому, як відзначено у оскаржуваному рішенні суду, висновки викладені у даному акті не містять мотивів, доцільність перебування 50 осіб з розрахунку площі укриття чи будь-яких інших критеріїв не зазначено.
Листом від 06 вересня 2023 року № 1935 в.о. селищного голови Рудницький С.В. звернувся до начальника Броварської районної військової адміністрації Київської області з питань відновлення освітнього процесу в закладах Калитянської селищної ради Броварського району Київської області», в якому просив відновити роботу Калитянського ліцею в дистанційному режимі до усунення зауважень і виконання робіт.
У відповідь на вказаний лист Броварська районна військова адміністрація Київської області листом від 07 вересня 2023 року № 6543/01-12 погодила відновлення навчального процесу в Калитянському ліцеї дистанційно, до усунення зауважень і виконання робіт, з 07 вересня 2023 року.
07 вересня 2023 року комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Калитянської селищної ради затверджено протокол позачергового засідання № 15, яким рекомендовано очну форму навчання для учнів 1-А та 1-Б класу Калитянського ліцею, з урахуванням кількості здобувачів освіти та персоналу до 50 осіб.
Таким чином, станом на 07 вересня 2023 року обставини, викладені у акті від 05 вересня 2023 року не змінилися, однак комісією затверджена можливість у перших класів користуватися укриттям без вентиляції та підлоги.
13 вересня 2023 року позивача звільнено з роботи з посади директора Опорний заклад освіти «Калитянський ліцей».
Відповідно до комісійного акта оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття, складеного 14 листопада 2023 року, укриття за адресою: селище міського типу Калита, провулок Ювілейний 2, Опорний заклад освіти «Калитянський ліцей» рекомендоване до використання.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили про непроведення робіт з встановлення вентиляції, ремонту підлоги, ремонту санітарних зон, прибирання ознаки вологості.
Відповідно до листа Броварського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області від 10 квітня 2024 року № 56.15-44/56.15, адресованого адвокату Федоровій М.О., з метою надання населенню можливості постійного (цілодобово) мати доступ до фонду захисних споруд цивільного захисту під час отримання сигналу «Повітряна тривога» з 01 червня 2023 року на 02 червня 2023 року проведені огляди щодо оперативної обстановки з забезпечення вільного доступу населення до фонду захисних споруд цивільного захисту Броварського району під час сигналу «Повітряна тривога». Зацікавленими сторонами були організовані та проведені огляди постійної доступності до фонду захисних споруд цивільного захисту. Представником від Броварського РУ в комісійному огляді фонду захисних споруд цивільного захисту Калитянскьої громади був начальник 22-ДПРЧ (смт. Калита) Леваш Ю.С. Акт складений за результатами огляду, не містив конкретної інформації щодо відповідного приміщення, а ніс лише статистичні дані, які підтверджували вільний доступ населення до укриття На момент перевірки Калитянський ліцей за адресою: селище міського типу Калита, провулок Ювійлений, 2, був комісійно визначений як придатний для укриття. У додатку до листа значиться відповідний акт від 02 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1.6 Статуту опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, затвердженого рішенням Калитянської селищної ради № 2007-48-VIII від 17 листопада 2022 року, засновником Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області є Калитянська селищна рада. Органом управління закладом є Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради. Засновник здійснює фінансування ліцею: матеріально-технічне забезпечення, утримання закладу освіти, надає необхідні будівельні, інженерні комунікації, тощо.
У наказі про звільнення відповідач посилається на порушення ОСОБА_1 пункту
6.7 Статуту.
Так, відповідно до пункту 6.1 Статуту управління ліцею в межах повноважень, визначених законами та установчими документами, здійснюють: засновник, відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради, директор ліцею, педагогічна рада, ліцей.
Пункт 6.7 Статуту регламентує повноваження керівника ліцею, до яких належить: організація діяльності закладу освіти, вирішення питання фінансово-господарської діяльності ліцею, призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника, педагогічних та інших працівників, визначення та затвердження їх посадових обов'язків, забезпечення організації освітнього процесу та здійснення контролю за виконання освітніх програм, забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, забезпечення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю ліцею, сприяння та створення умов для діяльності органів самоврядування закладів освіти, сприяння здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників освітнього закладу, здійснення інших повноважень, передбачених закладом та установчими документами ліцею, здійснення керівництва педагогічним колективом, забезпечення раціонального добору і розстановки кадрів, створення необхідних умов для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників, у разі створення затвердження положення про структурні підрозділи ліцею, розпорядження в установленому порядку майном і коштами ліцею, складання штатного розпису у межах фонду заробітної плати, кошторису та організація його виконання, укладення угод, відкриття рахунків в установах банків, видання у межах своєї компетенції наказів, обов'язкових для всіх учасників освітнього процесу та здійснення контролю за їх виконання, організація освітнього процесу, забезпечення контролю за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок здобувачів освіти, відповідальність за дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якістю і ефективністю роботи педагогічного колективу, затвердження освітньої програми, правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлення надбавки, доплати, премії працівникам ліцею в межах фонду оплати праці, здійснення розподіл та затвердження педагогічного навантаження на відповідний навчальний рік, створення необхідних умов для участі здобувачів освіти у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи, несення відповідальності та звітування за свою роботу перед засновником, забезпечення реалізації права здобувачів освіти на захист від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, контроль організації харчування і медичного обслуговування здобувачів освіти, забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, норм техніки безпеки та охорони праці, надання дозволу на участь діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ і організацій в освітньому процесі, керівництві здобувачів освітянськими об'єднаннями.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що до повноважень керівника закладу освіти належить забезпечення дотримання вимог норм техніки безпеки і охорони праці.
Однак, наведені норми статуту носять загальний характер щодо обсягу повноважень, а в провину позивачці ставиться невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Стороною відповідача не наведені конкретні зобов'язання у межах повноважень щодо дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, норм техніки безпеки та охорони праці.
Зокрема, доводи апеляційної скарги не містять затверджених планів, розпоряджень, інших письмових доказів, які містять конкретний перелік зобов'язань стосовно безпосереднього облаштування укриттяіз установленням строків виконання.
В той же час, відповідно до пункту 3.2.9 строкового трудового договору з керівником Калитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 25 червня 2020 року роботодавець (Калитянська селищна рада Броварського району Київської області) зобов'язаний забезпечувати утримання та розвиток матеріально-технічної бази Калитянської ЗОШ І-ІІІ ступенів на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
Таким чином, судом правильно встановлено, що відповідачем не доведено, що директор закладу освіти є самостійною відповідальною особою за безпосереднє облаштування укриття, та він самостійно повинен був забезпечити його належний стан та готовність до використання. Відповідальним за облаштування укриття у закладі освіти є його засновник, тобто місцева влада у даному випадку Калитянська селищна рада Броварського району Київської області. Комісійні акти щодо оцінки об'єкту та можливості його використання як укриття містять у собі суперечливу інформацію. Висновки викладені у них жодним чином не підтверджені, у чому саме полягає невідповідність державним стандартам, встановленим для укриття у закладах освіти.
Судом першої інстанції правильно враховано, що до позивача неодноразово застосовувалися заходи заохочення, за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків позивачу вручалися грамоти та подяки. ОСОБА_1 нагороджена знаками «Василь Сухомлинський», про що свідчить посвідчення № 1593 від 21 серпня 2008 року та «Відмінник освіти», посвідчення № 2339 від 22 вересня 1991 року.
За тривалий період трудових відносин позивач не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, разом з тим, у червні 2023 року їй оголошено догану, а у вересні 2023 року звільнено із займаної посади за систематичне не виконання обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2023 року наказом Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради Броварського району Київської області за № 01-06/22-к притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану директору Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 за не оприлюднення установчих документів - Статуту закладу освіти, яке зафіксоване на прінтскріні із вебсайту Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» httрs://kаlіtаschооl.jimdofrее.соm/ від 15 травня 2023 року.
Не погоджуючись з даним наказом ОСОБА_1 оскаржила його у судовому порядку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано наказ Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради від 08 червня 2023 року № 01-06/20-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 », в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 року у частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, в іншій частині рішення суду залишено без змін, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Однією з підстав винесення оскаржуваного наказу відповідачем зазначено відсутність ремонту підлоги, вентиляції, санітарних зон, наявність надмірної вологості.
Згідно з розділом Х Статуту фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Статуту. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази ліцею фінансується за рахунок коштів Засновника (пункт 10.3 Статуту).
Так, з матеріалів справи вбачається, що Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради звернувся до директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 з листом № 01-41/485 від 06 вересня 2025 року про надання у письмовій формі пояснень з приводу невиконання робіт згідно з перелічених висновків та фінансовий звіт отриманих і витрачених коштів закладом на утримання. Зі змісту вказаного листа вбачається, що на підставі рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 16 березня 2023 року № 2251-59-VIII на заклад освіти виділені кошти в сумі - 6 425 000 грн. 00 коп. на капітальний ремонт інших об'єктів (КЕКВ 3132).
07 вересня 2023 року директор Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 надала пояснення, з яких вбачається, що 500 000 грн. 00 коп. рішенням сесії виділили на співфінансування шкільного автобуса, за умовою повернення коштів у липні. У період з 06 березня 2023 року по 21 серпня 2023 року зареєстровані юридичні зобов'язання за десятьма договорами на виконання робіт з обробки даху протипожежними засобами, капітального ремонту місць загального користування, розробка ПКД на капітальний ремонт укриття (договір № ПКР03/04-2023 від 18 травня 2023 року ТОВ «Будівельний сервіс Козелець» на суму - 10 500 грн. гідроізоляція та водовідведення, сплачено 10 500 грн. 00 коп.), обстеження спортзали, капітальний ремонт спортзали, капітальний ремонт укриття (гідроізоляція та водовідведення) (договір № 10/05-2023 від 08 червня 2023 року на суму 967 202 грн. 74 коп., сплачено 504 499 грн. 05 коп.), капітальний ремонт та реставрація укриття, капітальний ремонт місць загального користування, технічний нагляд за виконанням робіт по капітальному ремонту укриття (гідроізоляція та водовідведення), капітальний ремонт спортзали. Загальна сума зареєстрованих договорів по КЕКВ 3132: 5 769 297 грн. 01 коп., загальна сума видатків по цим договором 1 275 106 грн. 92 коп.
Листом від 11 вересня 2023 року № 01-41/503 Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради зобов'язав директора Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» ОСОБА_1 надати пояснення з приводу невиконаних робіт по капітальному ремонту місць загального користування та спортивної зали молодшої школи.
З листа-відповіді № 01-27/227 від 11 вересня 2023 року вбачається, що в Опорному закладі освіти «Калитянський ліцей» підготовлена кімната для класу безпеки, проте через не виділення коштів згідно із запитом у листі-потребі № 01-27/160 від 04 липня 2023 року не здійснено матеріальне оснащення кабінету. Ремонтні роботи по капітальному ремонту місць загального користування та спортивної зали здійснюється згідно з договором № 10/07/23 від 10 липня 2023 року. Кінцевий встановлений термін виконання робіт - 05 листопада 2023 року.
Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
У пункті 22 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту
3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Отже, головною умовою для звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов'язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за пунктом 3 стаття 40 КЗпП України.
У правилах внутрішнього трудового розпорядку містяться, зокрема, основні права та обов'язки працівників і роботодавця, вказується тривалість робочого дня і робочого тижня, початок і закінчення робочого дня, обідньої перерви, зазначається відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни. Це зобов'язує працівників не лише просто виконувати свої трудові функції, а й дотримуватися встановленого режиму роботи, правил охорони праці, техніки безпеки тощо, оскільки їх систематичне порушення також може стати підставою для звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Тобто, за правилами пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Очевидно, що з відповідними правилами та обов'язками працівник має бути своєчасно та належно ознайомлений, оскільки, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов'язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.
Ще однією умовою звільнення за пункту 3 статті 40 КЗпП України є наявність вини працівника (у формі умислу чи необережності).
Якщо поважні причини невиконання працівником його трудових функцій є, то, відповідно, вина його відсутня, а отже, звільнення за пунктом статті 40 КЗпП України проводити не можна.
Під систематичним невиконанням трудових обов'язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за пунктом 3 статті 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов'язків, у результаті чого до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду в постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18, провадження № 61-12663св19.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у справах за аналогічних обставин. Так, у своїй постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 489/58/20, провадження
№ 61-11862св20, ним зроблено такий висновок: «Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок».
Отже, для звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій або бездіяльність працівника, його вина та систематичність порушень.
При відсутності хоча б однієї з наведених підстав звільнення працівника буде незаконним.
За змістом закону, звільнення працівника згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України є крайньою мірою, коли подальше залишення на роботі порушника трудової дисципліни суперечить інтересам установи. При визначенні наявності вини працівника в невиконанні або неналежному виконанні обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або посадовими інструкціями, необхідно враховувати об'єктивні причини.
З огляду на всі обставини викладені вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність наказу від 13 вересня 2023 року зі змінами, його скасування та відповідно поновлення позивача на роботі.
Доводи апеляційної скарги відповідача рішення суду в цій частині не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України
«Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі -Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх повних двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту
8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
Для обрахунку середньоденної заробітної плати, суд першої інстанції використовував наявні у справі дані, зокрема довідку № 01-27/197 від 24 квітня 2024 року, з якої вбачається, що за листопад та грудень 2023 (останні 2 місяці перед звільненням) ОСОБА_1 роботодавцем виплачено 55 542 грн. 22 коп. у листопаді 2023 року - 22 робочих дні, у грудні 2023 року - 21 робочий день. Отже, середньоденний заробіток за останні 2 місяці роботи ОСОБА_1 на посаді директора ліцею становить 1 291 грн. 68 коп. (55 542,22/43). Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 станом на дату постановлення судового рішення становить 343 дні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що середній заробіток, який підлягає стягненню складає - 443 046 грн 24 коп. (1291,68*343).
Відповідачем такий розрахунок не спростований.
Частиною першої статті 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому, порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.
Відповідно до положень статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Виходячи з наведеного вище, можна дійти висновку, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових відносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, затримка виконання рішення про поновлення на роботі, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати (висновки Верховного Суду України, викладені в постанові № 6-23цс12 від 25 квітня 2012 року).
Розмір відшкодування у кожній конкретній справі різниться з огляду на різні фактичні обставини справи та характер правопорушення і визначається судом за сукупністю передбачених законом обставин, які дають підстави для відшкодування моральної шкоди, враховуючи при цьому ефективність такого розміру відшкодування.
Право вирішувати належність та розмір відшкодування моральної шкоди законодавцем залишено за судом, оскільки в чинному законодавстві чітких меж такого розміру не передбачено.
При цьому, суд не зобов'язано наводити розрахунків, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні лише відповідні мотиви.
У даному випадку з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для стягнення моральної шкоди. При цьому, враховуючи характер страждань, втрату позивачем роботи, тривале лікування, суд в оскаржуваному рішенні вважав достатнім розмір моральної шкоди - 10 000 грн 00 коп.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 тисяч грн в апеляційній скарзі відповідачем не наведено.
Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій "Відшкодування моральної шкоди" (лист Міністерства юстиції від 13 травня 2004 року № 35-13/797) роз'яснено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.
Практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Необхідність зміни встановленого судом першої інстанції розміру відшкодування моральної шкоди може ґрунтуватися виключно на нових доказах, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, на підставі яких апеляційний суд дійде інших висновків, протилежних висновкам місцевого суду.
Переоцінюючи докази, які були оцінені місцевим судом, суд апеляційної інстанції має зазначити в оскаржуваному судовому рішенні, які порушення норм процесуального права були допущені судом першої інстанції і в чому полягають ці порушення, які норми матеріального права були неправильно застосовані і в чому полягає таке неправильне застосування, тобто має встановити і навести правові підстави для скасування чи зміни рішення. (Див. аналогічні висновки у постанові ВПВС від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц п. 97-99).
З урахуванням наведеного, так само відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни розміру моральної шкоди, оскільки відповідних обставин для переоцінки розміру моральної шкоди не встановлено.
На переконання колегії апеляційного суду, визначаючи розмір моральної шкоди судом першої інстанції було враховано моральний стан позивача в результаті її звільнення та тривалого лікування, а тому керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з боку неправомірних дій відповідача позивач дійсно зазнав моральних страждань, яку суд визначив в розмірі 10 000 грн.
Щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.
З матеріалів справи вбачається, 28 березня 2024 року представник позивача
ОСОБА_1 - адвокат Федорова М.О. звернулася до Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради з адвокатським запитом про надання завірених копій документів.
Листом № 01-41/184 від 09 квітня 2024 року Відділ освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної ради направив на адресу адвоката Федорової М.О. копії запитуваних документів, зокрема наказ про звільнення ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року № 01-06/50-К зі змінами.
Зазначаючи про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, позивач вказувала, що з наказом про звільнення від 13 вересня 2023 року № 01-06/50-К вона належним чином ознайомлена не була, копія наказу направлена її адвокату листом від 09 квітня 2024 року.
Відповідно до частин першої та другої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
В інших випадках звільнення, копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма ст. 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника. У такому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки: в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше.
Отже, для встановлення початку перебігу строку в справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов'язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03 квітня
2024 року в справі № 451/823/21.
Так, при розгляді даної справи ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано належних та допустимих доказів, які б вказували про те, що позивачу в день звільнення вручено копію наказу про звільнення, чи повідомлено про його прийняття, в тому числі засобами поштового зв'язку чи у будь-який інший спосіб вказані обставини доведені до відома позивача.
Тому є правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що про своє звільнення ОСОБА_1 дізналася 13 вересня 2023 року. Акт про відмову заступника з НВР Опорного закладу освіти «Калитянський ліцей» ОСОБА_3 підписатися та ознайомитися з наказом № 01-06/50-к від 13 вересня 2023 року не є належним доказом вручення ОСОБА_1 наказу про звільнення. Обставина щодо необізнаності позивача з наказом про звільнення відповідачем не спростовано. Судом також було враховано, що у період з 13 вересня 2023 року по 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 проходила лікування у КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня».
З даним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 01 травня 2024 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом та з метою захисту трудових прав позивача вважав за доцільне його поновити.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховного Суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61 21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі
№ 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
Як зазначив Верховний Суд у справі №686/28627/18 від 27 липня 2022 року витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому.
Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 826/13632/18 та у додатковій постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір на надання правової допомоги № 15/04/24 від 15 квітня 2024 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 15/04/24 від 15 квітня 2024 року, рахунок на оплату № 6 від 15 квітня 2024 року на суму - 17 000 грн. 00 коп., акт надання послуг № 6 від 15 квітня 2024 року з найменуванням робіт, послуг на суму - 17 000 грн. 00 коп. та платіжну інструкцію від 18 квітня 2024 року на суму - 17 000 грн. 00 коп.
Враховуючи характер та обсяг виконаних адвокатом робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не подано до суду заяв про зменшення розміру судових витрат, суд першої інстанції був позбавлений права з власної ініціативи зменшувати їх розмір.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що кошти за договором на надання правової допомоги були сплачені не особисто позивачем, а її чоловіком, є безпідставними, формальними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Платіжна інструкція, надана суду першої інстанції, містить чітке посилання: договір про надання правової допомоги, укладений саме з позивачем, і підтверджує цільове призначення платежу - оплату правничої допомоги в інтересах. Те, що платником у банківському документі виступив її чоловік - фізична особа з тим же прізвищем - не заперечує факту оплати на користь клієнта зазначеного у договорі.
Колегія суддів звертає увагу, що цивільне законодавство не містить обмежень щодо того, хто саме має здійсни оплату зобов'язання за іншу особу.
Відповідач не спростував факту надання відповідних послуг та їх зв'язку із розглядом справи, а тому доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Калитянської селищної радизалишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 2 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба