апеляційне провадження №33/824/3785/2025
справа №753/10456/25
02 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,-
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №630343 від 21 травня 2025 року, ОСОБА_2 21 травня 2025 року близько 18 години 40 хвилин за адресою м. Київ, вул. Івана Дяченка, 20Б , на дитячому майданчику вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав, штовхав, чим завдав психологічного та фізичного болю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1732 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 1732 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Закривши провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зробив висновок, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 травня 2025 року мала місце саме сварка, а не домашнє насильство, при цьому ініціатором вказаної сварки була саме ОСОБА_1 .
Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин у справі, порушення норм процесуального права.
Вказує, що 24 жовтня 2022 року Службою у справах дітей Дарницького району винесено Розпорядження №466 про визначення участі батька у вихованні дитини, яким передбачено зустрічі за графіком у присутності матері. Проте ОСОБА_2 систематично не дотримується графіка, не попереджає про свою відсутність, не цікавиться життям дитини та при зустрічах поводиться агресивно, викликаючи у дитини страх і погіршення психоемоційного стану.
Поведінка батька є демонстративно формальною, конфліктною та принижує матір дитини в її присутності, що підтверджується відеозаписами в матеріалах справи №753/10456/25. Окрім того, ОСОБА_2 здійснює емоційний та фінансовий шантаж: з лютого 2025 року припинив виплати на дитину. У зв'язку з цим 17 квітня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у справі №753/6814/25 видав судовий наказ про стягнення аліментів у розмірі 1/4 доходу. Наказ подано до виконавчої служби, однак виплати не надходили.
Батько свідомо провокує конфлікти, зокрема викликає поліцію під час зустрічей, без реальних підстав звинувачуючи матір у невиконанні Розпорядження. Поведінка ОСОБА_2 має ознаки домашнього психологічного насильства, оскільки він навмисно чинить тиск на колишню дружину, що спричиняє погіршення її самопочуття після кожної зустрічі. Така системна деструктивна поведінка негативно впливає як на психічне здоров'я матері, так і на стан малолітньої дитини.
Зазначає, що 21 травня 2025 року близько 18:00 малолітня ОСОБА_3 була готова до зустрічі з батьком ОСОБА_2 , однак той приїхав лише близько 18:40 разом із поліцією, аби зафіксувати нібито перешкоди у спілкуванні з донькою. На місці інциденту поліція порушень не виявила, після чого дитина вирушила з батьком на ігровий майданчик. Там ОСОБА_2 почав проявляти агресію: штовхав, погрожував, завдав ударів, у тому числі зачепив дитину, що спричинило падіння матері з дитиною на руках. Невідомий чоловік втрутився, а поліція, що перебувала неподалік, оперативно відреагувала. Було видано терміновий заборонний припис строком на 3 доби (з 21 травня 2025 року 20:20 до 24 травня 2025 року 20:20), яким ОСОБА_2 заборонено перебувати в місці проживання постраждалої та контактувати з нею. У приписі зазначено, що він вчинив як психологічне (образи, погрози), так і фізичне (штовхання, удари) насильство.
Медичне втручання виявило в потерпілої передінфарктний стан (підвищений тиск, пульс 120 уд./хв, глюкоза 15,2 ммоль/л). Показники сенсора підтвердили гіперглікемію о 19:37. Поведінка дитини також змінилася: за свідченнями вихователів та психолого-педагогічною характеристикою з ДНЗ «Кул Чайлд Клаб», вона стала замкнутою, тривожною, уникала контактів. 28 травня 2025 року у педіатра в КНП ЦПМСД №2 Дарницького району Києва дитині діагностовано нервозність, тривожність і порушення сну з початком симптомів від 21 травня 2025 року.
Таким чином, 21 травня 2025 року ОСОБА_2 вчинив фізичне та психологічне насильство щодо колишньої дружини та малолітньої доньки, що завдало шкоди їх фізичному та психічному здоров'ю, і мав бути притягнутий до відповідальності за частиною 1 статті 1732 КУпАП.
Уважає, що у справі №753/10456/25 постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року ухвалено з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, судом не були дотримані вимоги статей 1, 245, 248, 251, 252, 269, 280 КУпАП. Суд не забезпечив всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, як того вимагає стаття 245 КУпАП, та не дотримався принципу змагальності сторін.
Суд, ухвалюючи рішення, вибірково оцінив докази, надавши перевагу усним поясненням ОСОБА_2 і проігнорувавши письмові пояснення іншої сторони, свідчення очевидців ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), а також відеозаписи, що не містять повної інформації через обмеження огляду боді-камер. Крім того, не враховано надані докази фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_2 , що систематично вчинялись як під час шлюбу, так і після його розірвання. Суд також не дослідив, що насильство 21 травня 2025 року було скоєно в присутності малолітньої дитини, що згідно частини 4 статті 269 КУпАП автоматично надає їй статус потерпілої.
Суд зробив необґрунтовані висновки, зокрема, щодо початку конфлікту, посилаючись лише на уривок відео з камер, при цьому не врахувавши технічні обмеження огляду та звуку. Також залишив поза увагою факт подання відео ОСОБА_2 без звукового супроводу, що може свідчити про намір приховати словесні образи. При цьому сам ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував факту завдання удару, що призвело до падіння жінки з дитиною на руках.
Зазначені порушення свідчать про те, що суд не виконав обов'язку щодо встановлення всіх обставин, визначених статтею 280 КУпАП, і не надав належної правової оцінки доказам відповідно до статей 251-252 КУпАП. Отже постанова від 19 червня 2025 року підлягає скасуванню як незаконна.
Мотивуючи наведеним, просить постанову Дарницького районного суду міста Києві від 19 червня 2025 року у справі №753/10456/25 скасувати, ухвалити нову, якою притягнути ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представниця адвокат Висіцька І.В. подану апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.
Зазначили, що на відеозаписах зафіксовано момент нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Крім цього, посилались на те, що домашнє насильство, що мало місце 21 травня 2025 року, відбулося в присутності дитини, отже малолітня ОСОБА_6 також є потерпілою особою.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що події, зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення, не можуть уважатися домашнім насильством.
Зазначив, що 21 травня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 гуляли із дитиною на майданчику. Під час прогулянки саме ОСОБА_1 провокувала ОСОБА_2 та докоряла останньому.
Зазначив, що 21 травня 2025 року мав місце саме конфлікт, а не домашнє насильство.
Проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Висіцької І.В., ОСОБА_2, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 1 КУпАП визначено:
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 23 КУпАП визначено:
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 251 КУпАП не встановлює переваг одних доказів над іншими. Докази можуть доповнювати один одного або спростовувати.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 1732 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №630343 від 21 травня 2025 року, ОСОБА_2 21 травня 2025 року близько 18 години 40 хвилин за адресою АДРЕСА_2 , на дитячому майданчику вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав, штовхав чим завдав психологічного та фізичного болю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1732 КУпАП (а.с.1).
Згідно даних заяви ОСОБА_1 убачається, що 21 травня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт, під час якого ОСОБА_2 словесно ображав та штовхав (а.с. 3).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 убачається, що 21 травня 2025 року ОСОБА_2 викликав наряд поліції у зв'язку із перешкоджанням колишньою дружиною ОСОБА_1 побаченням із дитиною. ОСОБА_1 з'явилась із донькою лише після приїзду наряду поліції, вела себе провокативно, щоразу виказуючи ОСОБА_2 докори за надуманими підставами. ОСОБА_2 привів доньку до гойдалки, в цей час ОСОБА_1 підійшла ззаду та почала докоряти ОСОБА_2 та останній повернувся до неї спиною. Це ОСОБА_1 зачепило, після чого вона схопила дитину і сказала, що зустріч закінчена. ОСОБА_2 спробував її зупинити. ОСОБА_1 почала кричати (а.с. 5).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" надає визначення поняттям психологічного та фізичного насильства. Так, під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. При цьому, фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) ? зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Сварки - це гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.
Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції статті 173-2 КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне та фізичне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо), та чи була, чи могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і це є обов'язковим.
У справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, події, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, мали місце 21 травня 2025 року на дитячому майданчику.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять ряд відеозаписів із фіксуванням перебігу подій.
Так, із переглянутого відеозапису "MOVI1257" убачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 перебувають на дитячому майданчику у визначений для спілкування ОСОБА_2 час.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у цьому випадку мала місце сварка, при цьому ініціатором сварки є безпосередньо ОСОБА_1 , яка підійшла ззаду до ОСОБА_2 та стукнула останнього по спині, що зафіксовано на відеозапису.
При цьому, апеляційна скарга не містить доводів щодо спростування зазначеного висновку, а ґрунтується на недотриманні ОСОБА_2 визначеного розпорядку зустрічей та тривалого, сталого конфлікту між сторонами.
Подальші дії обох учасників цієї суперечки слід розглядати як взаємні, відтак відсутні підстави для висновку, що дії ОСОБА_2 мали насильницький характер та потягнули або могли потягнути за собою наслідки у виді шкоди психічному здоров'ю.
Відповідно до наведених норм вище права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що малолітня ОСОБА_3 також є потерпілою, оскільки була присутня під час подій 21 травня 2025 року, суд відхиляє, оскільки за змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із даних протоколу ВАД №630343 убачається, що у графі "потерпіли" зазначено лише ОСОБА_1 , отже відсутні підстави стверджувати, що малолітня ОСОБА_3 є потерпілою.
Інші доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не стосуються подій, що мали місце 21 травня 2025 року та відображені у протоколі, а є свідченням того, що у сторін протягом тривалого часу існує конфлікт з приводу виховання дитини ОСОБА_3 .
Ураховуючи наведене вище, апеляційний суд робить висновок про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.
Керуючись статтями 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК