Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
22 жовтня 2025 р. справа № 520/14457/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_3 ) (абон.скр. 103, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_7 ), НОМЕР_8 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_9 ) ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_10 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_3 ), Військової частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону), НОМЕР_8 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_9 ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), які полягають у застосуванні у період із 19 січня 2020 року по 23 березня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 19 січня 2020 року по 23 березня 2020 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), які полягають у застосуванні у період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_11 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_9 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати НОМЕР_8 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_9 ) ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем, НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_3 ), надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у ньому.
Відповідач у відзиві також зазначив, що якщо і повинно бути здійснено перерахунок та виплату за період із 19 січня 2020 року по 23 березня 2020 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум, то саме Адміністрацією Державної прикордонної служби України, оскільки саме з цього органу позивач був звільнений.
На підставі вищевикладеного, просимо замінити в якості відповідача - НОМЕР_2 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_3 ) на ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ).
Щодо зазначено клопотання про заміну відповідача, суд зазначає наступне.
Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення. Проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у відзиві за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена представником відповідача у відзиві на позов, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.
Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі - відзиві на позов.
Відповідачем, НОМЕР_8 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_9 ), надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у ньому.
Щодо вимоги відповідача розглядати справу у порядку в судовому засіданні виключно за участі представника, суд зазначає, що така вимога міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву та не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.
Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення. Проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у відзиві за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена представником відповідача у відзиві на позов, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.
Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі - відзиві на позов.
Військова частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону) не скористався процесуальним правом надати відзиви на позов, про відкриття провадження у справі повідомлені за допомогою системи "Електронний суд".
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби 05.02.2025, що підтверджується Наказом №221-ОС від 05.02.2025.
Відповідно до витягу із послужного списку про проходження військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 проходив служубу:
- у період з 21.06.2014 по 24.03.2020 військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- у період з 24.03.2020 по 21.05.2021 військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- у період з 21.05.2021 по 21.11.2022 військовослужбовець відділу внутрішньої та власної безпеки НОМЕР_8 Прикордонного загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки " ІНФОРМАЦІЯ_3 " Державної прикордонної служби.
Позивач вважає, що із 19 січня 2020 року по 18 липня 2022 року відповідачами проводилось нарахування йому грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, чим грубо порушено його соціальні права, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачами не заперечувався факт того, що за спірний період грошове забезпечення нараховувалось позивачу без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2020, 2021, 2022, 2023 роках установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, з 01 січня 2021 року - 2270 гривень, з 01 січня 2022 року - 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідачі щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправною.
Належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та реалізувати виплату за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом застосування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до архівної відомості позивача за січень 2020 по грудень 2020 року позивач не отримував матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у період з січня 2021 року по грудень 2021 року позивач отримав допомогу для оздоровлення у грудні 2021, у тім матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не отримував, у період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивач отримав матеріальну допомогу для оздоровлення у лютому та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових отримав в травні 2022 року.
Аналогічні висновки суд робить також і щодо обчислення сум грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що отримував позивач у спірному періоді з урахування того, що це виплата в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до займаної військовослужбовцем посади.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_3 ) (абон.скр. 103, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_7 ), НОМЕР_8 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_9 ) ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_10 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), які полягають у застосуванні у період із 29 січня 2020 року по 23 березня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за період із 29 січня 2020 року по 23 березня 2020 року грошового забезпечення,, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), які полягають у застосуванні у період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Зобов'язати НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_9 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати НОМЕР_8 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_9 ) ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_10 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 22 жовтня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ