Справа № 420/30410/25
22 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур'євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень №155350004029 від 26.02.2025 року та від 09.04.2025 року, визнання безпідставним лист №5465-4459/А-02/В-1500/25 від 03.03.2025 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350004029 від 26.02.2025 року та від 09.04.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
визнати безпідставним лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5465-4459/А-02/В-1500/25 від 03.03.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області починаючи з 17.03.2020 року, призначити та здійснювати нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітку, зазначених в довідках від 03.03.2020 року про складові заробітної плати для призначенням пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» №86/А-15-32-13-02-09, та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з травня 2016 року по вересень 2019 року №87/А/15-32-13-02-09, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії;
звернути рішення до негайного виконання в межах одного місяця.
Ухвалою суду від 10.09.2025 р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суд.
18.09.2025 року (вх. № 97316/25) позивач надав до суду заяву на виконання ухвали суду, чим усунув зазначені судом недоліки.
Ухвалою від 22.09.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
07.10.2025 року (вх. №ЕС/10517/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.
13.10.2025 року (вх. №107574/25) представником відповідача до канцелярії суду подані матеріали пенсійної справи позивача.
13.10.2025 року (вх. №ЕС/107354/25) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року №420/3447/20 переведено позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про Державну службу» від 10.12.2015 року №889. На виконання зазначеного рішення суду, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_1 обчислено пенсію, та здійснювалось її щомісячне нарахуванням в розмірі 10300,17 грн. Однак, з 01.03.2025 року розмір пенсії позивача знижено, та встановлено на рівні 2361,00 грн., оскільки довідки про складові заробітної плати не були предметом спору в суді, рішення суду по справі №420/3447/20, а тому право на розрахунок пенсії з урахуванням складових заробітної плати відсутнє, у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року №420/3447/20 переведено позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про Державну службу» від 10.12.2015 року №889. На виконання зазначеного рішення суду, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_1 обчислено пенсію, та здійснювалось її щомісячне нарахуванням в розмірі 10300,17 грн. Однак, з 01.03.2025 року розмір пенсії позивача знижено, та встановлено на рівні 2361,00 грн., оскільки довідки про складові заробітної плати не були предметом спору в суді, рішення суду по справі №420/3447/20, а тому право на розрахунок пенсії з урахуванням складових заробітної плати відсутнє.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІдержавні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІв порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XIна одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року по справі №420/3447/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 2477-2379/А-02/8-1500/20 від 31.03.2020 року про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 року №889.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про державну службу», починаючи з 17.03.2020 року, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців період роботи в органах державної податкової служби з 04.01.1998 року по 31.12.2004 року, з 21.11.2005 року по 30.01.2012 року та з 23.07.2012 року по 01.10.2019 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області задоволено частково, резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року змінено в частині зарахування ОСОБА_1 періодів до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців в органах державної податкової служби.
Викладено абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року в наступній редакції: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про державну службу», починаючи з 17.03.2020 року, зарахувавши до стажу його роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців періоди роботи в органах державної податкової служби: з 04.01.1998 року по 13.12.2004 року, з 21.11.2005 року по 30.01.2012 року та з 23.07.2012 року по 01.10.2019 року.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року залишено без змін.
Суд нагадує, що згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з урахуванням того, що вказані періоди підлягають зарахуванню до стажу державної служби позивача, що загалом складає понад 20 років, та враховуючи, що станом на 01 травня 2016 року позивач працював на посаді, робота на якій зараховується до державної служби, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Матеріали справи свідчать, що позивач із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" звернувся до пенсійного органу 17.03.2020, а отже нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 17.03.2020.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622(далі - Порядок №622, в редакції, чинній станом на дату подання заяви про призначення пенсії 24.01.2024), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому (далі цитується п. 4 Порядку №622):
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (абз. 2 п. 4 Порядку);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні (абз. 3 п. 4 Порядку).
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622).
Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку) та стимулюючих (абз. 3 п. 4 Порядку) складових заробітної плати державного службовця.
Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", а саме:
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Водночас судом не встановлено, а відповідачем не надано жодних обґрунтованих доводів про те, що надані позивачем для обчислення пенсії разом із заявою від 24.01.2024 довідки про заробітну плату від 24.01.2024 №91 та №55 не відповідали Порядку №622 або ж формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.
Порядок №622 щодо видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії був чинний як станом на дату видачі відповідачем 24.01.2024 довідок про заробітну плату, та і при поданні ним заяви про переведення на пенсію державного службовця 24.01.2024 та іншого не передбачав.
Водночас, як станом на дату видачі довідок про заробітну плату, так і на 24.01.2024, дату подання позивачем заяви про переведення його на пенсію державного службовця, відображена у довідках заробітна плата відповідала первинним документам та вимогам чинного на той час законодавства.
Всі відображені у цих довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
12.07.2024 КМУ прийнято постанову №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб".
Згідно п. 3 постанови №823, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Постановою №823 від 12.07.2024 затверджено довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про правотворчу діяльність", зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли до дня набрання ним чинності, правове регулювання яких змінюється таким нормативно-правовим актом.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, визначених Конституцією України.
Ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, дії відповідача щодо проведення нарахування пенсії позивача без врахування довідок від 03.03.2020 року про складові заробітної плати для призначенням пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» №86/А-15-32-13-02-09, та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з травня 2016 року по вересень 2019 року №87/А/15-32-13-02-09, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС в Одеській області не можуть нівелювати право на перерахунок пенсії позивача на підставі довідок, що були видані відповідно до норм, чинних на момент їх видачі.
Згідно з частинами першої, другої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350004029 від 26.02.2025 року та від 09.04.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області починаючи з 17.03.2020 року, призначити та здійснювати нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітку, зазначених в довідках від 03.03.2020 року про складові заробітної плати для призначенням пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» №86/А-15-32-13-02-09, та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з травня 2016 року по вересень 2019 року №87/А/15-32-13-02-09, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Щодо позовних вимог про визнання безпідставним листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5465-4459/А-02/В-1500/25 від 03.03.2025 року, суд зазначає, що останній не є індивідуальним актом та не породжує юридичних наслідків для позивача, у зв'язку з чим у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
В даному випадку судом на відповідача покладається обов'язок вчинити певну дію, а не присуджується виплата на користь позивача, у зв'язку із чим рішення не підлягає допущенню до негайного виконання.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень №155350004029 від 26.02.2025 року та від 09.04.2025 року, визнання безпідставним лист №5465-4459/А-02/В-1500/25 від 03.03.2025 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350004029 від 26.02.2025 року та від 09.04.2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області починаючи з 17.03.2020 року, призначити та здійснювати нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітку, зазначених в довідках від 03.03.2020 року про складові заробітної плати для призначенням пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» №86/А-15-32-13-02-09, та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з травня 2016 року по вересень 2019 року №87/А/15-32-13-02-09, виданих Державною податковою службою України Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строк і порядок визначені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2025 р.
Суддя О.М. Тарасишина