Справа № 420/31356/25
22 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р по 28.02.2018 р включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі 85 927,87 грн;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.08.2025 року включно із врахуванням щомісячної індексації - різниці індексації у відповідному розмірі;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 990,25 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 13.08.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 356 805,58 гривень;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2018 - 2025 роки, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористану відпустку;
зобов'язати відповідача здійснити виплату йому грошової допомоги на оздоровлення за 2018 - 2025 роки, одноразової грошоваої допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку з урахуваннням індексації грошового забезпечення, з врахувннням раніше виплачених сум.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Обґрунтовуючи вимоги щодо виплати індексації різниці у розмірі 3 990,25 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 13.08.2025 року позивач посилається на грошове забезпечення у лютому та березні 2018 року відповідно до наданої довідки.
До позову надана довідка про розрахунок грошового забезпечення за лютий-березень 2018 року, яка складена особисто позивачем. Проте це не є належним та допустимим доказом щодо нарахування та виплати грошового забезпечення.
Щодо належного доказу про грошове забезпечення позивача - довідка підписана посадовими особами в/ч, то до позову надана така довідка лише за період з серпня 2018 року по серпень 2025 року.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, позивач не обґрунтовує наявності у нього права на індексацію-різницю з 2023 року, з огляду на те, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Крім того, відповідно до змін у Порядок №1078 розмір індексації-різниці залежить від зміни розміру посадового окладу.
Позивач просить зобовязати відповідача нарахувати індексацію- різницю з з 01.03.2018 року по 13.08.2025 року.
Між тим, згідно автоматизованої системи діловодства суду позивач звернувся до суду також з позовом до в/ч НОМЕР_1 щодо виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 13.08.2025 року з розрахунку окладу шляхом множення не з 1762грн на відповідний таріфний коефіцієнт, а шляхом множення прожиткового мінімуму для для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня кожного року на відповідний таріфний коефіцієнт (справа №420/31389/25).
Задоволення позовних вимог позивача у справі №420/31389/25 потягне зміну індексації - різниці. Позивач не наводить підстав для зобовязання нарахування індексації - різниці у розмірі 3 990,25 грн за період з 30.01.2020 року по 13.08.2025 року, враховуючи наявність справи №420/31389/25, а також похідних від цього вимог виплати йому грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошоваої допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку за вказаний період.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Отже позивачу викласти максимально чітко та зрозуміло позовні вимоги, надати належні докази в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, в ухвалі від 18.06.2025 року по справі №990/266/25 Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. В ухвалі від 16.04.2025 року у справі №990/160/25м Верховний Суд вказав, що всупереч ст.ст.160,161,79,80 КАС України позивачем письмово не повідомлено про об'єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить остання, а також не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) належним чином оформленого позову; 2) належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року позов залишено без руху, наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвала суду направлена на електрону пошту позивача.
Оскільки в установлений судом строк не надійшло будь яких заяв, клопотань від позивача, копія ухвали була також направлена засобами поштового зв'язку. Поштове відправлення повернуто за спливом строку зберігання.
Станом на 22.10.2025 року позивач недоліки не усунув, в автоматизованій системі діловодства суду заяв, клопотань не зареєстровано.
Отже позивачем не усунути недоліки позову.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд вважає, що позивач звернувшись до суду 15.09.2025 року, враховуючи положення КАС України щодо 5-денного строку вирішення питання за позовної заявою, що надійшла до суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі, або прийняття іншого рішення, позивач жодним чином не цікавився рухом справи.
В ухвала Верховного Суду від 17.11. 2022 року у справі № 560/5541/20 вказано про застосування судом «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.5,6,8 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва