про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6985/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_2 щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 ;
- зобов'язати видати направлення для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з метою вирішення питання про встановлення групи інвалідності.
Перевіряючи відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає вказати наступне.
Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно пунктів 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як свідчить прохальна частина позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність Військово-лікарської комісії при ВЧ НОМЕР_2 щодо проведення медичного огляду ОСОБА_1 , при цьому не зрозуміло, які саме дії та бездіяльність просить визнати протиправними позивач.
Крім того, позивач просить видати направлення для проходження оцінювання повсякденного функціонування особи з метою вирішення питання про встановлення групи інвалідності, воднораз не зазначено, кого саме він просить зобов'язати видати таке направлення.
Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у цій справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на зазначене, суддя вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити/уточнити зміст позовної заяви, тобто вказати законодавчі акти, норми яких порушено відповідачем/відповідачами, сформувати позовні вимоги до відповідача/відповідачів, вказати, які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача/відповідачів у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статті 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
Таким чином, адміністративний позов поданий з порушенням вимог статті 160 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку статті 171 КАС України, суддя дійшла висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої статтею 160 КАС України.
Правовим наслідком подання особою позову без дотримання вимог визначених чинним процесуальним законодавством, є залишення позову без руху (частина перша статті 169 КАС України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу - протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із належним зазначенням позовних вимог відповідно до частини першої статті 5 КАС України.
Копію цієї ухвали вручити (надіслати) особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК